Рішення

від 23.12.2024 по справі 904/4879/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4879/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ", 01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, буд.3А, код ЄДРПОУ 42601505

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", 52210, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.Горького, буд.2, код ЄДРПОУ 14309787

про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" інфляційних втрат у розмірі 581 074,53грн за період з серпня 2024 по вересень 2024 та 3 % річних у розмірі 207 770,20грн за період з 01.08.2024 по 31.10.2024.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 справу № 904/4879/24 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд з`ясував, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 була направлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як вже зазначалося, ухвала суду від 11.11.2024 була надіслана судом до електронного кабінету відповідача. На підтвердження цього до матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа, яка підтверджує, що ухвала суду від 11.11.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 11.11.2024 о 21:23 (а.с.98).

Отже, ураховуючи положення частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 11.11.2024 відповідач отримав 12.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2024, з урахуванням вимог частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ураховуючи встановлену судом дату отримання відповідачем ухвали суду (12.11.2024), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 27.11.2024.

Суд зауважує, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справи, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву так і докази погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже статтею 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 у справі № 904/1613/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" 27 552 135,15грн - основного боргу, 915 733,26грн - інфляційних втрат, 644 628,54грн - пені та 446 356,88грн - судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022, яке набрало законної сили 15.11.2022, 02.02.2023 був виданий наказ.

24.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" через "Електронний суд" звернулося з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення інфляційних втрат за період вересень 2022 лютий 2023 у розмірі 2 069 037,89грн та 3% річних за період 23.08.2022 по 15.03.2023 у розмірі 464 234,61грн.

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" обґрунтувало невиконанням відповідачем зобов`язань за договором №19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 в частині своєчасної сплати заборгованості, яка стягнута рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2022 року у справі №904/1613/22, що стало підставою для звернення позивача із позовом до відповідача про стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості, яка стягнута з відповідача на підставі даного рішення суду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2023 у справі № 904/1521/23 закрито провадження в частині стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" 102 788 грн. 09 коп. - інфляційних втрат, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 9 739 500 грн. 14 коп. задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" 895 755 грн. 89 коп. - 3% річних, 4 690 191 грн. 23 коп. - інфляційних втрат, 2 047 646 грн. 45 коп. - пені та 145 218 грн. 60 коп. - судового збору (а.с.75-80).

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2023, яке набрало законної сили 30.08.2023, 11.09.2023 був виданий наказ.

19.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 625 706,66грн, що складає 415 102, 67грн - інфляційних нарахувань за період з 11.04.2023 по 12.07.2023 та 210 603,99грн - 3% річних за період з 11.04.2023 по 12.07.2023 за не проведення сплати за спожиту електричну енергію за договором від 19.01.2021 №19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2023 у справі № 904/3946/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 625 706,66 грн задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" 210 603 (двісті десять тисяч шістсот три) грн. 99 коп. - 3% річних, 415 102 (чотириста п`ятнадцять тисяч сто дві) грн. 67 коп. - інфляційних нарахувань та 7 508 (сім тисяч п`ятсот вісім) грн. 48 коп. - витрат на сплату судового збору (а.с.84-88).

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2023, яке набрало законної сили 11.01.2024, 18.01.2024 був виданий наказ.

08.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 2 182500,25 грн, з яких: 870 537,34грн 3 % річних, 1 311 962,91грн - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2024 у справі № 904/3553/24 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" 870 537,34 грн (вісімсот сімдесят тисяч п`ятсот тридцять сім грн 34 к.) трьох процентів річних, 1 311 962,91 грн (один мільйон триста одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дві грн 91 к.) інфляційних втрат, 26.190,00 грн (двадцять шість тисяч сто дев`яносто грн 00 к.) судового збору (а.с.62-67).

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2024 яке набрало законної сили 24.10.2024, 28.10.2024 був виданий наказ.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" покликається на несплату відповідачем електричної енергії за договором № 19/03/02П про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 за січень та лютий 2022 року, яка стягнута рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 року у справі № 904/1613/22, просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні витрати за прострочення виконання рішення.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 581 074,53грн за період з серпня 2024 по вересень 2024 та 3 % річних у розмірі 207 770,20грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволенню позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина перша статті 181 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 ГК України).

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України та статті 275 Господарського кодексу України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов`язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника (частина сьома статті 26 Закону України "Про електроенергетику").

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми статей 614, 617 Цивільного кодексу України кореспондуються із нормами статті 218 Господарського кодексу України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 581 074,53грн за період з серпня 2024 по вересень 2024 та 3 % річних у розмірі 207 770,20грн за період з 01.08.2024 по 31.10.2024.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, арифметично вірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (788 844,73грн), то позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 9 466,14грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 9 466,14 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", 52210, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.Горького, буд.2, код ЄДРПОУ 14309787 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ", 01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, буд.3А, код ЄДРПОУ 42601505 інфляційні втрати у розмірі 581 074,53грн (п`ятсот вісімдесят одна тисяча сімдесят чотири гривні 53 коп.) за період з серпня 2024 по вересень 2024, 3 % річних у розмірі 207 770,20грн (двісті сім тисяч сімсот сімдесят гривень 20 коп) за період з 01.08.2024 по 31.10.2024 та судовий збір у розмірі 9 466,14 грн (дев`ять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 14 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 23.12.2024

Суддя О.В. Перова