Ухвала
від 23.12.2024 по справі 908/3247/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.12.2024 Справа № 908/3247/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського В.І., розглянувши заяву

Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА № 226" (пр. Інженера Преображенського, буд. 27, м. Запоріжжя, 69114, код ЄДРПОУ 23788835, ел. пошта iviko2015@gmail.com, тел. +38(096) 365-34-54, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

банк, здійснюючий розрахунково-касове обслуговування боржника - відсутній

про відкриття провадження у справі про банкрутство

УСТАНОВИВ:

13.12.2024 до підсистеми "Електронний суд" надійшла заява від 13.12.2024 (вх. № 3582/08-07/24 від 16.12.2024) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА № 226".

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА № 226" від 13.12.2024 (вх. № 3582/08-07/24 від 16.12.2024) передано судді Черкаському В.І.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА № 226", суд дійшов висновку щодо залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, виходячи з наступного.

За частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:

- довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

- докази загрози неплатоспроможності;

- докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;

- установчі документи боржника - юридичної особи;

- бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;

- перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

- перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;

- перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

- довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;

- перелік осіб, які мають невиконані зобов`язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов`язань, строку виконання та підстав виникнення;

- відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;

- відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;

- відомості про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їх реквізити;

- протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;

- копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);

- рішення вищого органу управління боржника, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - органу (суб`єкта), уповноваженого управляти державним майном про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;

- інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.

За приписами частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Статтями 162, 164 ГПК України та статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства визначено вимоги щодо оформлення заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.

Пунктом 3 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 7 100, 00 грн., а з 1 квітня - 8 000, 00 грн.

Виходячи з викладеного, за подання заяви, заявник мав сплатити докази авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі 8 000 грн. 00 коп. * 3 *3, що у сумі складає 72 000 грн. 00 коп.

Пунктом 16 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування, зокрема: абз. 7 стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.

У заяві заявником не зазначено арбітражного керуючого щодо виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство, а також до заяви не додано укладену угоду з обраним ним арбітражним керуючим.

Отже, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не додано докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень, тому подана заява не відповідає змісту вимог, визначених статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд звертає увагу заявника, що в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду по справі № 922/1734/20 від 24.11.2020 та по справі № 910/2629/20 від 24.09.2020 викладено правову позицію стосовно того, що обов`язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.

Відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому судом може розцінюватись як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства у контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг розпорядника майна за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до ч. 2, 6 ст. 43 Конституції України.

Зазначене не позбавляє можливості боржника укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.

Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20.

Положеннями ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов`язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що однією з обов`язкових передумов для звернення юридичною особою із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень.

Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому, чинним законодавством України не передбачено.

У зв`язку з однозначним врегулюванням даного питання про обов`язок боржника здійснити авансування винагороди арбітражного керуючого в момент звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, господарський суд не вбачає в поданих боржником матеріалах належних доказів дотримання положень абз. 5 ч. 4 ст. 34 Кодексом України з процедур банкрутства.

Суд, у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до статті 129 Конституції України, здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні відстрочення сплати винагороди керуючому реструктуризацією.

Оскільки заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА № 226" від 13.12.2024 (вх. № 3582/08-07/24 від 16.12.2024) подано без додержання вимог ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків терміном 7 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом надання до суду доказів авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у розмірі 72 000, 00 грн.

Слід звернути увагу заявника на те, що неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно ст. ст. 37, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174 ГПК України має наслідком повернення її заявнику без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 30, 34, 37, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА № 226" від 13.12.2024 (вх. № 3582/08-07/24 від 16.12.2024) залишити без руху.

Зобов`язати заявника у 7 денний строк з дня отримання ухвали усунути зазначені недоліки та надати суду відповідні докази, а саме:

- докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у розмірі 72 000, 00 грн.;