Ухвала

від 18.12.2024 по справі 908/1996/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/178/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

18.12.2024 справа № 908/1996/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» (вул. Мечникова, 18, оф. 3, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код юридичної особи 35379567)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТОРІУМ» (вул. Хмельницького Богдана, б. 25, кв. 18, м. Запоріжжя, 69001, ідентифікаційний код юридичної особи 44991329)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання права іпотекодержателя

за участю представників

від позивача: Нурієв С.К., керівник, в режимі відеоконференцзв`язку

від відповідача: Чалаплюк С.В., адвокат, ордер серія АР № 1195736 від 16.10.2024

від третьої особи: не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТОРІУМ» про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ», місцезнаходження: 01021, вулиця Мечникова, будинок 18, офіс 3, місто Київ, код ЄДРПОУ 35379567, право іпотекодержателя за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачіною Н.В. 23 березня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1898, на квартиру АДРЕСА_2 , яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «НОВАТОРІУМ», код СДРПОУ 44991329.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1996/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1996/24. Присвоєно справі номер провадження 27/178/24. Підготовче судове засідання призначено на 27.08.2024. Також, вказаною ухвалою суду в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 27.08.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» про проведення судового засідання 27.08.2024 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі 908/1996/24 поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 27.08.2024 відкладено підготовче провадження, засідання призначено на 16.09.2024.

Ухвалою суду від 16.09.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 09.10.2024.

В судовому засіданні 09.10.2024 суд в порядку ст. 208 Господарського процесуального кодексу України заслухав вступне слово позивача.

Ухвалою суду від 09.10.2024 відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 06.11.2024.

16.10.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТОРІУМ» адвокат Чалаплюк С.В. звернувся до господарського суду із заявою про вступ у справу як представника, у якій останній просить суд залучити його до участі у справі 908/1996/24 в якості представника відповідача та надати доступ до електронної справи № 908/1996/24 в підсистемі «Електронний суд».

04.11.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» надійшов лист від 01.11.2024, до якого останній додає підтвердження повідомлення щодо боржника відступлення 30.05.2019 права вимог за кредитом. Також, у вказаному листі позивач зазначає, що хоча обов`язок повідомлення боржника покладався і був виконаний первісним кредитором (АО «ОКСІ БАНК») за формою, визначеною у додатку № 2 до Договору відступлення права вимог від 30.05.2019, новий кредитор (ТОВ ФК «ФБЗ») самостійно направляв на адресу боржника 03.07.2019 вимогу про усунення порушень, яка також містила відповідну інформацію.

05.11.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТОРІУМ» адвокат Чалаплюк С.В. звернувся до суду із заявою про зловживання процесуальними правами.

Ухвалою суду від 06.11.2024 визначено повернутись на стадію підготовчого провадження, призначено підготовче судове засідання на 25.11.2024.

22.11.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТОРІУМ» адвокатом Чалаплюк С.В. поданий до суду відзив на позовну заяву, якому останній просить суд:

- розглянути та задовольнити заяву про зловживанням процесуальними правами позивачем - ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ»;

- закрити провадження у справі № 908/1996/24.

Ухвалою суду від 25.11.2024 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 11.12.2024.

05.12.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАТОРІУМ» адвокатом Чалаплюк С.В. подана до суду заява, просить суд визнати зловживання процесуальними правами дії ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ», щодо приховування від суду обставин встановлених в судових рішеннях у справах № 908/276/20 та № 334/6989/17.

Судове засідання 11.12.2024 не відбулося з поважних причин, у зв`язку з тим, що 11.12.2024 з 10 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. електромережі Господарського суду Запорізької області знеструмлено, що унеможливило проведення судового засідання.

Про що складено Акт №12 від 11.12.2024 комісією у складі: керівника апарату Господарського суду Запорізької області Вознесенської О., заступника начальника автоматизованого документообігу суду, обробки та контролю виконання документів Бичківської О, старшого інспектора відділу захисту інформації, адміністрування баз даних та інформаційних технологій Гоцало М додано до матеріалів справи № 908/1996/24.

Ухвалою суду від 11.12.2024 перенесено підготовче судове засіданні на 18.12.2024.

16.12.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» надійшов відзив на заяву відповідача від 05.12.2024.

17.12.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» надійшов відзив відповідача.

Підготовче судове засідання 18.12.2024 проводилось в режимі відеоконференцзв`язку.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

18.12.2024 представник відповідача підтримав заяву про зловживанням процесуальними правами позивачем - ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ». Повідомляє, що квартира АДРЕСА_3 є власністю ТОВ «НОВАТОРІУМ» та виникла в результаті переводу нежитлового приміщення № 18, по зазначеній адресі, до житлового фонду, при цьому зазначене приміщення не перебувало в іпотеці та будь-якими іншими заборонами. Вказує, що зазначене нерухоме майно неодноразово було предметом позовних вимог, зокрема позивачем навмисно приховано від суду відомості про пред`явлення подібних позовних вимог попередньому власнику ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ», за результатами розгляду яких винесені судові рішення по справам № 908/276/20 та № 334/6989/17. За результатами розгляду справи № 908/276/20 в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» на приміщення №18 загальною площею 57,8 квадратних метрів, розташоване у будинку АДРЕСА_4 , було відмовлено в повному обсязі. Повідомляє, що у зазначеній справі ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ», посилаючись на те, що зазначене нерухоме майно є предметом іпотеки і до ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ» перейшли обов`язки іпотекодавця, а відповідно останнє відповідає ним за виконання зобов`язань перед позивачем, останнім заявлено вимогу про визнання права власності на приміщення №18 загальною площею 57,8 квадратних метрів, розташоване у будинку АДРЕСА_4 . Зазначає, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2021 у справі № 334/6989/17 в задоволенні позовних вимог за позовною заявою АТ «Райффайзен Банк Аваль» (в подальшому на підставі відступлення права вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ»), до ОСОБА_1 , ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ», третя особа Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Задачина Н.В. про визнання нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 іпотекою АТ «Райффайзен Банк Аваль», зобов`язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Задачину Наталію Володимирівну відновити відомості у іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо заборони майна, а саме: нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Хмельницького, буд. 25, прим. 18, відмовлено в повному обсязі. Постановою Верховного суду від 19.04.2023 справа № 334/6989/17 за результатами касаційного перегляду скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» залишено без задоволення, прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» від позову в частині позовних вимог про визнання нерухомого майна предметом іпотеки, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2021 в частині вирішення позовних вимог про визнання нерухомого майна предметом іпотеки визнано нечинним, а провадження у справі в цій частині закрито. Вказує, що під час касаційного перегляду Верховним Судом на підставі встановлених фактів зроблено наступні висновки: Суди у розглядуваній справі встановили, що з метою захисту своїх прав іпотекодержатель ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого у спірних правовідносинах є ТОВ «ФК «ФБЗ», у 2010 році зверталось до суду із позовом до ОСОБА_1 , яка на той час була власником спірного майна, про звернення стягнення на предмет іпотеки - справа № 2-662/2010, за результатами розгляду якого Ленінським районним судом м. Запоріжжя прийнято рішення про задоволення позову. Вказуючи на наявність остаточного судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в справі № 2-662/2010, яке набрало законної сили (рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2010), суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову про повторне звернення стягнення на предмет іпотеки. Верховний Суд у постановах від 08.08.2018 у справі № 711/4423/16-ц, від 08.08.2018 у справі № 703/5083/15-ц, від 30.10.2019 у справі № 207/1271/15-ц, від 03.06.2020 у справі № 459/2930/15-ц наголошував, що за наявності чинного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, повторне звернення стягнення судом на той самий предмет іпотеки і з тих самих підстав, нормами чинного законодавства України не передбачено.

Посилання заявника на відсутність згоди іпотекодержателя на задоволення вимог ОСОБА_2 за рахунок предмета іпотеки, передбаченої приписами статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», є безпідставними, враховуючи наступне. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2010 у справі № 2-662/2010 про звернення стягнення на предмет іпотеки не було реалізовано ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у продовж більш ніж 7 років. Натомість в межах зведеного виконавчого провадження № 53883799 щодо стягнення грошових коштів із боржника ОСОБА_1 , стягувачами в якому були ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», державним виконавцем вжито заходів для звернення стягнення на майно та кошти боржника, у тому числі спірне приміщення. При цьому начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя було повідомлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про те, що тричі не відбулись електронні торги із продажу спірного майна та роз`яснено стягувачу право залишити за собою нереалізоване майно. Вочевидь банку були відомі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» наслідки відмови від залишення за собою нереалізованого майна боржника. Однак ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у відповідь на пропозицію державного виконавця, у своєму листі № 1114-40/36-2767 від 01.12.2017, не висловив наміру залишити за собою майно боржника, як і не висловив заперечень проти передачі майна іншому стягувачу у зведеному виконавчому провадженні - ОСОБА_2 . Таким чином, банк у період із 2010 по 2017 рік мав можливість як звернути стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, так і залишити за собою спірне майно в межах процедури примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості, однак такими можливостями не скористався. Зважаючи на відсутність волевиявлення банку залишити за собою спірне майно та відсутність заперечень щодо залишення цього майна за ОСОБА_2 , державним виконавцем було обґрунтовано винесено постанову про передачу майна стягувачу ОСОБА_2 у рахунок погашення боргу. Відомості про оскарження банком рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо перерахування коштів стягувачу в межах виконавчого провадження з виконання рішення суду в справі № 335/9606/13-ц в матеріалах розглядуваної справи відсутні. Отже спірне майно в межах процедури виконання рішення суду було набуто у власність ОСОБА_2 , яка розпорядилась ним на власний розсуд, передавши до статутного фонду ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ». Вважає, що позивач фактично намагається добитися нового слухання справи та нового її вирішення, при цьому нехтуючи судовими актами Верховного суду, дійсний факт цілком підтверджено ухвалою від 28.06.2023 Верховного суду по справі №334/6989/17, в якій зроблено висновок, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ», з приводу роз`яснення постанови Верховного суду по цій справі, зводяться до незгоди із постановою касаційного суду та фактично спрямовані на ухвалення іншого рішення за результатами розгляду касаційної скарги.

18.12.2024 представник позивача вважає безпідставною заяву позивача щодо зловживання позивачем процесуальними правами. Вказує, що обґрунтовуючи свою позицію відповідач піддає вільному тлумаченню ті чи інші судові рішення у справах, в яких іпотеко держатель намагається захистити (відповідно свої права у неналежний, як виявилось спосіб. Зазначає, що видаючи бажане за дійсне, свідомо або несвідомо відповідач намагається видати викладені судами зауваження за встановлені щодо сторони обставини, а оціночні судження - за встановлені факти або взагалі вигадує висновки, зроблені нібито судами. Повідомляє, що у постанові від 04.02.2021 по справі № 908/276/20 Центральний апеляційний господарський суд, досліджуючи обставини справи, зокрема, передачу спірного майна стягувачу у виконавчому провадженні зауважив, що доказів оскарження зазначених виконавчих дій та рішень матеріали справи не містять. Вказує, що апеляційний суд у постанові від 04.02.2021 зазначив, що помилковим є посилання суду першої інстанції на положення ч. 1 ст. 51 Закон України «Про виконавче провадження», згідно якої для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя; оскільки у даній справі спірне майно перебувало в іпотеці, а не в заставі, і станом на день проведення виконавчих дій та прийняття рішень про передачу майна стягувачу ОСОБА_2 у рахунок погашення боргу та відповідно набуття нею права власності на нього, іпотечне обтяження не було зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, як і не було внесено зміни стосовно класифікації майна до Договору іпотеки. Вказує, що підтвердивши, що ОСОБА_2 набула право в порядку ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», з одного боку, апеляційний суд зауважив, що іпотеко держатель не оскаржував дії виконавця, який реалізував нерухоме майно без урахування положень Закону України «Про іпотеку», а з іншого зазначив, що іпотечне обтяження цього майна підчас виконавчих дій не було зареєстроване в реєстрах. Вважає, що суд лише укріпив розуміння іпотекодержателя про безперспективність оскарження дій та рішень виконавця, який, хоч і був повідомлений іпотеко держателем про своє право іпотеки, з формальної точки зору законодавства не порушував, оскільки щодо майна боржника (колишньої квартири) не було відповідного запису в реєстрі. Зазначає, що апеляційний суд констатував, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» обрано неналежний спосіб захисту прав та не доведено наявності передумов та матеріальних підстав для захисту права власності у судовому порядку. Зазначає, що жодного висновку про відсутність правових підстав переходу прав та обов`язків іпотекодавця до нового власника апеляційний суд не робив. Вказує, що іпотекодержатель в певному спорі не досяг своєї мети, тобто не захистив свої права певним способом, який суд визнав неналежним, це не позбавляє його права захищати своє право у належний спосіб, а закиди відповідача щодо зловживань позивачем процесуальними правами є нічим іншим як спробою зашкодити іпотеко держателю реалізувати своє право на захист. Також, зазначає, що відповідач не вказує, які саме дії, що суперечать завданню господарського судочинства та передбачені ч. ст. 43 ГПК України, вчинив позивач.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» обґрунтовані тим, що 23.03.2007 між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 03 4/17-4І/І 169-38, за умовами якого позичальниця отримала кредит у 58064,90 доларів США іі сплатою 13,25% річних, остаточний строк повернення кредиту - 22.03.2027. В забезпечення кредитних зобов`язань 23.03.2007 був укладений договір іпотеки, за яким позичальниця ОСОБА_1 передала в іпотеку кредитору квартиру АДРЕСА_6 із заставною вартістю 341 613,00 грн. Своїх зобов`язань позичальниця не виконувала, внаслідок чого рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2013 по справі № 335/9606/13-ц з позичальниці ОСОБА_1 стягнута заборгованість за кредитним договором № 014/17-41/1169-38 в сумі 1226349,61 грн. (еквівалент 153 485 доларам США згідно офіційного курсу валют, встановленого НБУ на 05.08.2013 р.), яка боржником добровільно не сплачена і в примусовому порядку не стягнута. 30.05.2019 АТ «Райффайзен банк Аваль» відступило право вимоги за кредитним договором № 014/17-41/1169-38 від 23.03.2007, а 31.05.2019 - за Договором іпотеки, укладеним на його забезпечення, на користь АТ «ОКС1 БАНК» (код СДРПОУ 09306278), яке того ж дня відступило всі зазначені права вимоги на користь ТОВ «ФК «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ».

Посилаючись на приписи ст. ст. 512-516 ЦК України, позивач вважає, що він набув статусу кредитора та іпотекодержателя у зобов`язанні, що випливає із кредитного договору № 014/17-41/1169-38, та Договору іпотеки, укладеного на його забезпечення.

Позивач зазначає, що згідно інформаційної довідки, сформованої 05.07.2024, в Державному реєстрі речових прав щодо квартири АДРЕСА_6 зареєстровані іпотека та обтяження, боржник: ОСОБА_1 , іпотекодержатель: ТОВ «Факторингова кампанія «Фонд боргових зобов`язань»; строк виконання основного зобов`язання: 22.03.2027, розмір основного зобов`язання: 59064,90 доларів США.

Повідомляє, що рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.05.2007 р. № 199/9 р. зазначена квартира без згоди та відома іпотекодержателя внаслідок реконструкції була переведена до нежитлового фонду, через що правовий статус та адреса предмета іпотеки були змінені на приміщення № 18 замість квартири АДРЕСА_7 . Обтяження квартири АДРЕСА_7 іпотекою також підтверджується і довідкою з Державного реєстру, сформованою 24.06.2024, але за параметром запиту «приміщення № 18». Тобто приміщення № 18 ідентифікується як квартира АДРЕСА_7 , обтяжена іпотекою. Право власності на зазначене приміщення № 18 було зареєстровано в Реєстрі на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 20.04,2010, виданого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради; реєстраційний номер майна (номер об`єкта в РПВН. які присвоювались до 2013 року) - 30228257. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 07.02.2018, право власності на нежитлове приміщення № 18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1463203423101, номер об`єкта в РПВН 30228257) було зареєстровано за ТОВ «ЗТМ ЕСТПЙТ». В подальшому наказом департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 27.07.2023 за № 59 р(а) житловій квартирі, утвореній шляхом реконструкції нежитлового приміщення № 18, розташованого за адресою; АДРЕСА_4 присвоєно адресу: АДРЕСА_8 . 10.10.2023 за актом прийому-передачі ТОВ «ЗТМ ЕСТЕИТ» передало квартиру АДРЕСА_9 у власність ТОВ «НОВАТОРІУМ» як внесок до статутного капіталу. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав, сформованого 13.10.2023, квартира АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1463203423101. номер об`єкта в РПВН 30228257), належить ТОВ «НОВАТОРІУМ».

Позивач вважає, що квартира АДРЕСА_3 , яка виникла внаслідок реконструкції нежитлового приміщення № 18, реконструйованого, в свою чергу, із квартири АДРЕСА_7 . створене з прив`язкою до вже існуючої нерухомості, з використанням її функціональних елементів, вважається предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки, укладеного на забезпечення кредитного договору № 014/17-41/1169-38.

Під час розгляду справи в підготовчому провадження було встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Задачина Н.В. про визнання нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 іпотекою АТ «Райффайзен Банк Аваль», зобов`язання приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Задачину Наталію Володимирівну відновити відомості у Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо заборони відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького, буд. 25, прим. 18.

14.05.2018 АТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 014/17-41/1169-38 від23.03.2007 у сумі: 56 459 доларів США 23 центи, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1 476 694 грн. 94 коп. (тіло кредиту) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: новостворене приміщення, загальною площею - 60, 51 кв.м., яке знаходиться за адресою: 69032, м. Запоріжжя, вул. Б.Хмельницького, буд. 25/18 та належить новому власнику ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ», код за ЄДРПОУ:41898120, - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на підставі незалежної оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності, - 452 279 грн. 00 коп. Стягнути з відповідачів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору у сумі - 4 962 грн. 00 коп.

15.05.2018 ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя залучено до участі у цивільній справі №334/6989/17 у якості співвідповідача ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ».

12.11.2019 ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя замінено позивача у справі № 334/6989/17 АТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ», код ЄДРПОУ 35379567.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2021 у справі № 334/6989/17, залишеним без змін постанову Запорізького апеляційного суду від 27.07.2022, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 334/6989/17 касаційну скаргу ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» залишено без задоволення. Прийнято відмову ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» від позову в частині позовних вимог про визнання нерухомого майна предметом іпотеки. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про визнання нерухомого майна предметом іпотеки визнано нечинним, а провадження у справі в цій частині закрито. В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 липня 2022 року залишено без змін.

У травні 2023 року ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» подало клопотання про роз`яснення постанови Верховного Суду від 19.04.2023, у якому ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» посилається на те, що залишаючи без змін постанову апеляційного суду в цілому, Верховний Суд залишив без змін висновок щодо припинення іпотеки у спірних правовідносинах, проте залишення без змін мотивувальної частини судового рішення апеляційного суду може сприйматися у подальшому як преюдиція під час розгляду інших справ за участі сторін цього спору. Просить роз`яснити, що постанова Запорізького апеляційного суду від 27.07.2022 підлягає зміні у мотивувальній частині відповідно до редакції постанови Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 334/6989/17 у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд боргових зобов`язань» про роз`яснення постанови Верховного Суду від 19.04.2023 відмовлено.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2021, постановою Запорізького апеляційного суду від 27.07.2022 та постановою Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 334/6989/17 встановлені наступні обставини.

23.03.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», найменування якого змінено на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/17-41/1169-38, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 58 064,90 доларів США на строк до 22.03.2027.

23.03.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 для забезпечення виконання вимог зазначеного кредитного договору укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_6 .

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 199/9 від 25.05.2007 квартиру АДРЕСА_6 переведено до нежитлового фонду та вирішено оформити її за ОСОБА_1 як нежитлове приміщення.

Відповідні зміни щодо реєстраційних даних предмета іпотеки до іпотечного договору не вносились.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2010 у справі № 2-662/2010 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 546 234,06 грн та звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_1 , шляхом продажу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», з правом укладання договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем.

11.05.2010 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 20 квітня 2010 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № 18 по АДРЕСА_4 .

21.11.2013 заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/9606/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/17-41/1169-38 від 23 березня 2007 року в сумі 1 226 349,61 грн, в тому числі: 451 278,63 грн - заборгованість по кредиту; 280 927,17 грн - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 494 143,81 грн - пеня.

13.07.2016 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 , а саме: нежитлове приміщення № 18 по АДРЕСА_4 .

Постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя від 04.05.2017 об`єднано виконавчі провадження № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 у зведене виконавче провадження № 53883799, боржником у яких була ОСОБА_1 , а стягувачами відповідно ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2

14.07.2017 державним виконавцем до ДП «СЕТАМ» було направлено заявку на реалізацію арештованого майна - нежитлового приміщення № 18 по АДРЕСА_4 , лоту присвоєно № 233454 з датою проведення електронних торгів 30 серпня 2017 року за початковою ціною 414 725 грн, але торги не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників (протокол № 282182).

20.09.2017 нереалізоване нерухоме майно виставлено на повторні електронні торги за ціною 352 516,25 грн, лот № 236709, які також не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників (протокол № 286264).

11.10.2017 нереалізоване нерухоме майно виставлено на треті електронні торги за ціною 290 307,50 грн, лот № 240168, які також не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників (протокол № 290105).

Начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби

м. Запоріжжя було здійснено письмове повідомлення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про те, що електронні торги не відбулись та наголошено на необхідності вирішення питання щодо залишення за собою нереалізованого майна, а саме: нежитлового приміщення №18, загальною площею 57,8 кв. м., по АДРЕСА_4 за ціною третіх електронних торгів у розмірі 290 307,50 грн.

01.12.2017 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслало державному виконавцю лист № 1114-40/36-2767, в якому зазначило, що на виконанні Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . У рамках виконавчого провадження проводилась реалізація майна належного боржнику, яке перебуває в іпотеці ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме нежитлове приміщення № 18 за адресою: АДРЕСА_4 . У разі, якщо відділом ДВС будуть отримані від ОСОБА_2 кошти за іпотечне майно, при вирішенні питання про залишення за собою нереалізованого майна боржника, банк просив кошти, які будуть сплачені на рахунок ДВС у сумі 290 307,50 грн перерахувати на відповідні реквізити ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

27.11.2017 до державного виконавця надійшла заява від стягувача ОСОБА_2 про залишення за собою нереалізованого нежитлового приміщення № 18 по АДРЕСА_4 в рахунок погашення боргу.

На підставі вказаного листа головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя було винесено постанову про передачу майна стягувачу Салгаловій І. В. у рахунок погашення боргу.

21.12.2017 головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя складено акт про передачу майна стягувачу Салгаловій І. В. у рахунок погашення боргу, а 17.01.2018 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамула Н. Г. відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі акту № 53883799 державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя, 21 грудня 2017 року було посвідчено, що Салгаловій І. В. належить на праві власності майно: нежитлове приміщення № 18 за адресою: АДРЕСА_4 , про що було видано свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 38.

Таким чином, Салгаловою І.В. було набуто права власності на спірне нерухоме майно в порядку статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» за згодою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

31.01.2018 Салгалова І. В. передала нежитлове приміщення № 18 по АДРЕСА_4 в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ».

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності № 121040548 від 18 квітня 2018 року нежитлове приміщення № 18 по АДРЕСА_4 на праві власності належить ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ», номер запису про право власності 24719329, реєстрацію проведено 31 січня 2018 року.

Таким чином право власності на спірне майно в січні 2018 року було зареєстроване за відповідачем ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ».

Доказів оскарження відповідних правовстановлюючих документів та реєстраційних дій, з якими пов`язується перехід права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_6 до ОСОБА_2 та в подальшому до ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ», позивачем суду не надано.

Відносно переходу права власності на іпотечне майно до Салгаловою І.В. у постанові Запорізького апеляційного суду від 27.07.2022 у справі № 334/6989/17 зазначено наступне, що право власності на іпотечне майно перейшло не від іпотекодавця ОСОБА_1 до ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ», а було набуто ОСОБА_2 в порядку ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» за згодою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», яке в подальшому було передано до статутного капіталу ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ». Доказів оскарження відповідних правовстановлюючих документів та реєстраційних дій, з якими пов`язується перехід права власності на нежитлове приміщення № 18 у будинку АДРЕСА_4 до ОСОБА_2 та в подальшому до ТОВ « ЗТМ ЕСТЕЙТ», позивачем не надано.

Посилання апелянта на правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 161/3376/17, у постанові від 01.03. 2019 у справі № 635/1677/17, у постанові від 22.05.2018 у справі № 922/2416/17, у постанові від 15.05.2018 у справі № 902/492/17 не прийняті апеляційним судом, оскільки жодна з зазначених справ не містить правових висновків можливості переходу прав та обов`язків іпотекодавця, в силу приписів ст. 23 Закону України « Про іпотеку», до третьої особи (добросовісного набувача), яка набула права власності на майно в порядку, встановленому для виконання судових рішень (за результатами прилюдних торгів аукціону).

Тобто у вищезазначених справах встановлені інші обставини справи, тому не може відноситись до подібних правовідносин лише посилання на постанови Верховного Суду із загальних питань правозастосування, оскільки зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях визначається обставинами кожної конкретної справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що приписи ст. 23 Закону України «Про іпотеку» не розповсюджуються на дані правовідносини, оскільки спірне нерухоме майно було реалізовано в межах виконавчого провадження на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2013 року по справі № 335/9606/13-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/17-41/1169-38 від 23 березня 2007 року в сумі 1 226 349, 61 грн, тобто реалізовано за згодою та на користь Банку.

Таким чином, право власності на спірне нерухоме майно ОСОБА_2 було набуто в межах здійснення виконавчого провадження з виконання судового рішення, стягувачем в якому було ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», яке в подальшому відступило право вимоги позивачу ТОВ «Факторингова компанія «Фонд боргових зобов`язань», в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Зауважено, що ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в листі за № 114-40/36-2767 від 01 грудня 2017 року, який був адресований на адресу начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіалього управління юстиції у Запорізькій області, зазначає, що в рамках виконавчого провадження проводиться реалізація майна належного боржниці ОСОБА_1 , яке перебуває в іпотеці ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме нежитлове приміщення загальною полощею 57,8 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , тобто банк вважав саме нежитлове приміщення іпотечним майном та був обізнаний, що воно перебуває на реалізації, при цьому не заперечував залишити його ОСОБА_2 .

У постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 334/6989/17 зазначено, що рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2010 року у справі № 2-662/2010 про звернення стягнення на предмет іпотеки не було реалізовано ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у продовж більш ніж 7 років.

Натомість в межах зведеного виконавчого провадження № 53883799 щодо стягнення грошових коштів із боржника ОСОБА_1 , стягувачами в якому були ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», державним виконавцем вжито заходів для звернення стягнення на майно та кошти боржника, у тому числі спірне приміщення.

При цьому начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя було повідомлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про те, що тричі не відбулись електронні торги із продажу спірного майна та роз`яснено стягувачу право залишити за собою нереалізоване майно.

Вочевидь банку були відомі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» наслідки відмови від залишення за собою нереалізованого майна боржника.

Однак ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у відповідь на пропозицію державного виконавця, у своєму листі № 1114-40/36-2767 від 01.12.2017, не висловив наміру залишити за собою майно боржника, як і не висловив заперечень проти передачі майна іншому стягувачу у зведеному виконавчому провадженні - ОСОБА_2 .

Таким чином, банк у період із 2010 по 2017 рік мав можливість як звернути стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, так і залишити за собою спірне майно в межах процедури примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості, однак такими можливостями не скористався.

Зважаючи на відсутність волевиявлення банку залишити за собою спірне майно та відсутність заперечень щодо залишення цього майна за ОСОБА_2 , державним виконавцем було обґрунтовано винесено постанову про передачу майна стягувачу ОСОБА_2 у рахунок погашення боргу.

Відомості про оскарження банком рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо перерахування коштів стягувачу в межах виконавчого провадження з виконання рішення суду в справі № 335/9606/13-ц в матеріалах розглядуваної справи відсутні.

Отже спірне майно в межах процедури виконання рішення суду було набуто у власність ОСОБА_2 , яка розпорядилась ним на власний розсуд, передавши до статутного фонду ТОВ «ЗТМ ЕСТЕЙТ».

У грудні 2022 року ТОВ «ФК «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» подало до Верховного Суду заяву про відмову від позову в частині вимог про визнання нерухомого майна предметом іпотеки.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи те, що ТОВ «ФК «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» подало заяву про відмову від позову в частині вимог про визнання нерухомого майна предметом іпотеки, підстав для неприйняття якої не встановлено, Верховний Суд дійшов висновку про визнання нечинним рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року у відповідній частині та закриття провадження у справі в частині позовних вимог, від яких позивач відмовився.

Отже рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2021, постановою Запорізького апеляційного суду від 27.07.2022 та постановою Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 334/6989/17 вже розглядались позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» щодо визнання нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького, буд. 25, прим. 18 іпотекою, та яке (нежитлове приміщення) на даний час за доводами позивача наразі є на квартирою № 34 загальною площею 60,1 квадратних метрів, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1463203423101, розташовану у будинку № 25 (двадцять п`ять) по вулиці Хмельницького Богдана у місті Запоріжжя, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «НОВАТОРІУМ».

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Також, з метою захисту свого права іпотекодержателя у лютому 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТМ ЕСТЕЙТ» про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» на приміщення № 18 загальною площею 57,8 квадратних метрів, розташоване у будинку № 25 по вулиці Хмельницького Богдана у місті Запоріжжя.

Рішенням Господарського суду Запорізької області 09.09.2020 у справі № 908/276/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» задоволені повністю, визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ», на приміщення № 18 загальною площею 57,8 квадратних метрів, розташоване у будинку № 25 по вулиці Хмельницького Богдана у місті Запоріжжя.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТМ ЕСТЕЙТ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.09.2020 у справі № 908/276/20 задоволено, рішення Господарського суду Запорізької області від 09.09.2020 у справі № 908/276/20 скасовано, ухвалено нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог апеляційним господарським судом зазначено, що ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ» обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та не доведено наявності передумов та матеріальних підстав для захисту права власності у судовому порядку.

Представник відповідача просив суд задовольнити заяву про зловживання процесуальними правами позивачем у справі.

Представник позивача заперечив проти вказаної заяви щодо зловживання процесуальними правами.

Відповідно до статті 43 ГПК України - передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами: зловживання процесуальними правами не допускається.

Право на звернення до господарського суду в установленному цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, дл юрисдикції якого вона віднесена законом, стаття 4 ч.1 ГПК України.

Згідно до статті 4 частина 7 ГПК України передбачає, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Якщо позивач у справі в певному спорі не досяг своєї мети, тобто не захистив свої права певним способом, який суд визнав неналежним під час розгляду інших справ позивача, це не позбавляє його права позивача у справі захищати своє право у належний спосіб.

За таких обставин, заява відповідача щодо зловживань позивачем процесуальними правами, не знаходить підтверджень в порядку статті 43 ГПК України.

Згідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до приписів ст. Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила ухвалою суду.

У разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст. ст. 42, 231 ч.1 п.3, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 908/1996/24.

Відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 18.12.2024 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.12.2024.

Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова