Рішення

від 05.12.2024 по справі 926/1850/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/162/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024 Справа № 926/1850/24

м.Запоріжжя

За позовом: Управління освіти Чернівецької міської ради

до відповідача: ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області

про стягнення 41402,03 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Литвиновій О.Ю.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Андріюк К.Г. (в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.07.2024 відкрито провадження у справі № 926/1850/24 за позовом Управління освіти Чернівецької міської ради про стягнення з відповідача: ОСОБА_1 пені та штрафу в сумі 41402,03 грн; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

05.08.2024 Господарським судом Чернівецької області постановлено ухвалу про направлення справи №926/1850/24 за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 29.08.2024 здійснено розподіл судової справи № 926/1850/24 між суддями Господарського суду Запорізької області та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 05.09.2024 справу № 926/1850/24 прийнято до провадження, присвоєно справі номер провадження 9/162/24, підготовче засідання призначено на 04.10.2024. Ухвалою суду від 04.10.2024 підготовче засідання у справі № 926/1850/24 відкладено на 29.10.2024, також у вказаній ухвалі судом з посиланням на приписи ч.ч 1,3 ст. 95 ЦК України, ч.ч. 1, 4 ст. 64 ГК України зроблені висновки та зазначено, що третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у даній справі є Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області. Ухвалою суду від 29.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №926/1850/24 на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2024. 21.11.2024 судове засідання не відбулось з технічних причин, а саме у зв`язку з відсутністю в приміщенні Господарського суду Запорізької області електричної енергії та ухвалою суду від 21.11.2024 розгляд справи відкладено на 05.12.2024.

04.12.2024 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами; зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суду не повідомляв. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про дати, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст.120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (дата реєстрації 19.07.2024).

Усі ухвали суду у даній справі з повідомленням про дати, час та місце розгляду справи направлялись до електронного кабінету ОСОБА_1 та згідно з повідомленнями про доставку електронних листів, які містяться в матеріалах справи, доставлені до електронного кабінету відповідача.

Крім того, ухвали суду, які додатково направлялись відповідачу на зареєстровану адресу проживання згідно з відомостями про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , отриманими від Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (арк.с. 118), а саме на адресу: АДРЕСА_1 , були повернуті підприємством поштового зв`язку до суду за закінченням терміну зберігання.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.1, п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про дати, час і місце судових засідань.

05.12.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Зі змісту позовної заяви слідує, що обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 25.08.2021 року, на виконання рішення тендерного комітету від 13 серпня 2021 року №UA-2021-07-21-003603-b, між Управлінням освіти Чернівецької міської ради (Замовник) та ФОП Кучеренко Юлією Ігорівною (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю товару за державні кошти №212, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити навчальні засоби для Нової української школи. Строк поставки товару: до 24 вересня 2021 року. Згідно видаткових накладних до договору № 212 закладами освіти в м. Чернівці навчальні засоби для Нової української школи були отримані 29.10.2021, тобто на 35 день після визначеного договором строку поставки товару. Управлянням освіти проведено оплату за отриманий товар на загальну суму 394305,00 грн. Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління освіти Чернівецької міської ради за період від 01 червня 2019 року по 31 грудня 2022 року, під час якої встановлено, що управлінням освіти не нараховано та не стягнуто з ФОП Кучеренко Ю.І. пеню та штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару. Зазначене стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом. В позовній заяві в т.ч. вказано, що на момент укладення договору Кучеренко Юлія Ігорівна перебувала у статусі фізичної особи підприємця. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 3, 6, 202, 203, 525, 526, 530, 599, 610-612, 614, 617, 625, 626-629, 638, 712 ЦК України, ст.ст. 42, 67, 180, 193, 218, 219, 231 ГК України, ст.ст. 2, 5, 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умовами договору.

Відповідач у відзиві, який був поданий до Господарського суду Чернівецької області через систему «Електронний суд» 05.08.2024 (документ сформований в системі 02.08.2024), проти позову заперечив, зазначивши зокрема про наступне. Між ФОП Кучеренко Ю.І. (діяльність ФОП припинено з 01.04.2022) та Управлінням освіти Чернівецької місткої ради дійсно було укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 212 від 25.08.2021. Процес підписання договору відбувався наступним чином. Після обрання відповідача переможцем за результатами аукціону два екземпляри договору (проект якого був погоджений під час участі у закупівлі) підписані зі сторони відповідача та направлені замовнику новою поштою. Після отримання Замовником договорів, останній підписав їх зі свого боку та завантажив на сайт ПРОЗОРРО 26.08.2021. Екземпляр зазначеного договору замовник відповідачу не надіслав. Про те, що договір підписаний відповідач дізнався на сайті ПРОЗОРРО. Строк поставки товару за даним договором був до 24 вересня 2021 року, але через незалежні від відповідача причини виконати поставку у зазначений строк відповідач не міг, про що позивач був повідомлений у телефонному режимі. 30.09.2021 відповідач на свою електронну пошту отримав лист від Таня Корнійчук, з прикріпленим до нього файлом, в якому містилась додаткова угода про продовження термінів поставки. Відповідач підписав Додаткову угоду у двох екземплярах і на наступний день, разом з підтвердженням обставин непереборної сили, направив її засобами поштового зв`язку на повідомлену йому адресу: Нова пошта, м.Чернівці відділення № 17, Корнійчук Тетяна. Це була не єдина додаткова угода про продовження терміну поставки товару, яку погодив Замовник. Так, 19.10.2021 відповідач отримав на електронну пошту другу додаткову угоду до договору № 212 від 25.08.2021 зі строком поставки товару до 29 жовтня 2021, яку відповідач також підписав зі свого боку та із супровідним листом відправив у такий самий спосіб на вказану вище адресу Корнійчук Тетяні. Всі товари за договором згідно накладних були поставлені відповідачем 29 жовтня 2021, який був передбачений другою додатковою угодою. Свої екземпляри додаткових угод відповідач від позивача так і не отримав. Замовник не тільки не надіслав відповідачу екземпляри додаткових угод, але і не завантажив на сайт ПРОЗОРРО. Після того, як у Замовника пройшла ревізія Держаудитслужби, позивач стверджує, що додаткові угоди щодо продовження терміну поставки відсутні. Жодної претензії від позивача до проведення ревізії відповідач не отримував. Відповідачем у відзиві зазначено, що під час підписання основного договору та додаткових угод в Україні була пандемія COVID-19 і більшість договорів підписувалась сторонами через надсилання поштовими засобами зв`язку. Також звертав увагу суду на те, що діяльність ФОП Кучеренко Ю.І. припинена з 01.04.2022, майже одразу після початку війни, оскільки відповідач знаходиться у прифронтовому місті і здійснювати діяльність ФОП не має можливості. Зараз відповідач працює найманим працівником на ТОВ з окладом 8400 грн, за вирахуванням податків отримує 6762 грн в місяць; сума пені та штрафу в розмірі 41402,03 грн для нього є дуже великою. У зв`язку із цим відповідач просив у разі доведення його вини зменшити суму пені та штрафу на 90%, оскільки така сума неустойки може вплинути на його і так складне матеріальне становище та призвести до неможливості сплати комунальних платежів, купівлі продуктів та нормального існування. На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позову, покласти судовий збір на позивача. Також просив провести судове засідання без присутності відповідача через фінансові складності та неможливість прибути до суду в м.Чернівці з місця проживання у м. Запоріжжі.

04.09.2024 від позивача через систему «Електронний суд» до господарського суду Запорізької області від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно увипадках, визначених статтею 41 Закону.У запропонованих позивачем додаткових угодах не було документальнопідтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числіінформації щодо обставин непереборної сили. Відтак, управління освіти скористалосьсвоїм правом та відмовилось від підписання додаткових угод по договору №212 від 25.08.2024 року. Стаття 614 ЦК України зобов`язує відповідача надати докази відсутності вини у неналежному виконанні зобов`язання. Документального підтвердження, що Кучеренко Ю.І. зверталась до торгово-промислової палати для підтвердження наявності об`єктивних обставин, щоспричинили продовження строку поставки товару, у тому числі наявність обставиннепереборної сили, відповідачем не надано. Таким чином, наведене вказує на те, що будь-яких обґрунтованих, законних підстав та документально підтверджених об`єктивних обставин для невчасної поставки товару за Договором №212 від 25.08.2021 року у ФОП Кучеренко Ю.І. не було.

Третя особа підтримала позицію викладену у поданому письмовому поясненні, зазначивши, зокрема, про наступне. Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління освіти Чернівецької міської ради за період з 01.06.2019 по 31.12.2022; в ході контрольного заходу встановлено, що ФОП Кучеренко Ю.І. не було виконано умови п. 5.1 Договору про закупівлю товару за державні кошти від 25.08.2021 №212, укладеного з Управлінням освіти Чернівецької міської ради за результатами проведеної процедури закупівлі ID: №UA-2021-07-21-003603-b, а саме: не було поставлено товар в строк до 24.09.2021. Згідно видаткових накладних до договору, навчальні засоби були отримані закладами освіти м. Чернівці 29.10.2021, тобто лише на 35 день після визначеного договором строку поставки товару. Додаткові угоди щодо продовження терміну поставки товару відсутні. Проведеним розрахунком визначено, що внаслідок вищезазначеного порушення умов договору щодо порушення строків поставки товару понад 30 днів відповідно до умов п.7.2 договору та приписів ст. 231 ГК України нарахуванню до сплати ФОП Кучеренко Ю.І. підлягає пеня в сумі 13800,68 грн та штраф в сумі 27601,35 грн, всього штрафні санкції складають 41402,03 грн. Враховуючи викладене Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області підтримує позовні вимоги управління освіти Чернівецької області.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника третьої особи, суд

УСТАНОВИВ:

25.08.2021 між Управлінням освіти Чернівецької міської ради (Замовник, позивач у справі) та Фізичною особою підприємцем Кучеренко Юлією Ігорівною (Постачальник, відповідач у справі) було укладено договір № 212 про закупівлю товару за державні кошти (далі Договір).

Згідно з п.1.1. цього Договору, Замовник доручає, а Постачальник зобов`язується у 2021 році поставити Замовникові Начальні засоби для Нової української школи, за процедурою відкриті торги, ДК 021:2015-80520000-5 Навчальні засоби. Технічні вимоги по предмету закупівлі зазначені у специфікації (додаток №1 до цього Договору).

Ціна цього Договору становить 394305,00 грн (триста дев`яносто чотири тисячі триста п`ять гривень 00 копійок) без ПДВ. Фінансування Договору здійснюється з міського і державного бюджету на 2021 рік (п.п. 3.1., 4.2. Договору).

У підписаній сторонами Специфікації (Додаток № 1 до договору) визначені: найменування (перелік) товару, його кількість, ціна за одиницю, загальна вартість товару 394305,00 грн без ПДВ та його місце поставки (найменування навчальних закладів).

Згідно з п. 5.2. Договору поставка Товару здійснюється транспортом Постачальника до кожного закладу освіти.

Місце поставки товару, а саме - перелік найменування відповідних закладів освіти м.Чернівців та їх адреси наведено у п. 5.3 Договору.

За змістом п. 4.1. договору, Замовник проводить оплату протягом 7 банківських днів, з дати отримання накладних та надходження коштів, подає доручення на здійснення платежу в органи Державної казначейської служби України в Чернівцях. При цьому розрахунок за поставлений Товар може бути відстрочено до 30 календарних днів, але не пізніше 28.12.2021.

У пункті 5.1 Договору визначено строк поставки товару: до 24 вересня 2021 року.

Відповідно до п.п. 5.4., 5.7., 5.8 Договору, приймання-передача Товару по кількості проводиться відповідно до накладних. Датою поставки Товару є дата підписання накладної відповідальним працівником Замовника. Зобов`язання Постачальника щодо поставки Товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передачі Товару у власність Замовника.

Згідно з п.п. 6.3.1 п. 6.3 Договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2021 року (п. 10.1 Договору).

Вказаний Договір зі Специфікацією товару (Додатком №1 до договору), копії яких містяться в матеріалах справи, підписані Замовником та Постачальником та скріплені їх печатками.

Як свідчать матеріали справи, товар за договором був поставлений до закладів освіти 29.10.2021 та 25.11.2021, що підтверджується відповідними накладними, скріпленими підписами та печатками Постачальника та Замовника (його працівниками). Копії видаткових накладних додані до позовної заяви (арк.с. 28-48).

За платіжними дорученнями № 2018 від 03.11.2021 на суму 270322,50 грн, № 2019 від 03.11.2021 на суму 115852,50 грн, №2028 від 25.11.2021 на суму 5691,00 грн та №2036 від 25.11.2021 на суму 2439,00 грн Управління освіти Чернівецької міської ради оплатило отриманий товар, перерахувавши на рахунок ФОП Кучеренко Ю.І. загальну суму 394305,00 грн.

Також в матеріалах справи міститься адресований начальнику Управління освіти Чернівецької міської ради лист Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області Західного офісу Держаудитслужби № 06/01-38-1536 від 14.06.2023 «Про усунення виявлених ревізією поручень законодавства», в якому, зокрема, зазначено, що під час ревізії було виявлено порушення умов договору від 25.08.2021 №212 з ФОП Кучеренко Ю.І. на закупівлю навчальних засобів для НУШ щодо несвоєчасної поставки товарів; Управління Держаудитслужби вимагало забезпечити стягнення з ФОП Кучеренко Ю.І. пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язань за договором в розмірі 41402,03 грн.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Кучеренко Юлії Ігорівни пені та штрафу в сумі 41402,03 грн у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару.

Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01.04.2022 внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи підприємця Кучеренко Юлії Ігорівни, підстава: власне рішення.

Частиною 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ст. 52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Правовий аналіз статті 526 ЦК України дає підстави для висновку, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, які полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших юридичних фактів (стаття 11 ЦК України). Зобов`язанням є правовідношення (частина перша статті 509 ЦК України), а змістом правовідношення - права й обов`язки його сторін.

З аналізу вищенаведених приписів законодавства, ст.ст. 598-609 ЦК України слідує, що однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з державного реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 320/9471/15-ц (провадження № 61-18132св18).

Також у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі №338/180/17 зазначено, що з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Таким чином, оскільки Кучеренко Юлія Ігорівна на час звернення позивача з позовом до суду у даній справі втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, позивач обґрунтовано зазначив у позовній заяві відповідачем Кучеренко Юлію Ігорівну (як фізичну особу), за якою залишаються обов`язки за договорами, укладеними під час здійснення ним підприємницької діяльності.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення зобов`язань (цивільних прав та обов`язків) є, зокрема, договір. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Укладений сторонами Договір № 212 про закупівлю товару за державні кошти від 25.08.2021 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу приписів статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В пункті 7.1 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

За змістом пункту 7.2 Договору, за невиконання або несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, зокрема, порушення строку поставки Постачальник несе відповідальність у розмірах, визначених п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 231 ГК України, зокрема, визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вказує позивач у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, відповідачем в рамках укладеного між сторонами Договору поставлено товар з порушенням встановлених Договором строків. Так, товар мав бути поставлений відповідачем до 24 вересня 2021 (п. 5.1 Договору), але фактично був поставлений 29.10.2021 та 25.11.2021 (видаткові накладні арк.с. 28-48, 30), тобто з порушенням строків понад 30 днів.

Отже мало місце прострочення поставки товару, що також встановлено Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Управління освіти Чернівецької міської ради за період з 01.06.2019 по 31.12.2022.

На підставі умов п. 7.2 Договору та вищезазначеної норми закону за прострочення поставки товару вартістю 394305,00 грн позивачем нарахована відповідачу пеня у розмірі 13800,68 грн (0,1 відсотка вартості товару за кожний день прострочення, з 25.09.2021 до 29.10.2021) та штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 27601,35 грн (7% вартості товару), які заявлені ним до стягнення.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт порушення відповідачем зобов`язання щодо строків поставки товару, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо викладених у відзиві заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, Договір № 212 про закупівлю товару за державні кошти від 25.08.2021 зі Специфікацією до нього підписаний Замовником та Постачальником та скріплений їх печатками.

Відповідно до п.п. 11.2, 11.3 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, встановлених чинним законодавством у сфері державних закупівель. Усі зміни та доповнення до договору є чинними лише у тому випадку, якщо оформлені письмово у вигляді додаткових договорів, які підписуються обома сторонами.

Частиною 5 ст. 41 Закону України «Про державні закупівлі» передбачені випадки, коли істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Загальний порядок зміни господарських договорів визначений ст. 188 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Доказів укладення сторонами додаткових угод до Договору № 212 про закупівлю товару за державні кошти від 25.08.2021, якими б вносились зміни щодо продовження строку поставки товару, відповідач суду не надав.

Як зазначив позивач у відповіді на відзив, через відсутність документально підтверджених об`єктивних обставин для такого продовження, управління освіти скористалось своїм правом та відмовилось від підписання додаткових угод по Договору №212 від 25.08.2021. У письмових поясненнях, наданих на виконання ухвали суду від 04.10.2024, позивач також зазначив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження прийняття позивачем пропозиції (акцепту) щодо укладення додаткових угод до договору.

Таким чином твердження відповідача про те, що строк поставки товару був продовжений є безпідставним.

Відповідач у відзиві, зокрема, зазначив, що не зміг поставити товар у строк до 24 вересня 2021 з об`єктивних причин, які від нього не залежали, а саме через те, що постачальник, у якого закуповувався товар для поставки, повідомив про затримку його постачання, проте вказані обставини не є підставою для звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Так, положеннями статті 617 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 218 ГК України, передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (надзвичайних обставин).

За змістом наведених норм права, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В пункті 8.1 Договору сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, інша небезпечна подія).

До форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належать обставини визначені у частині другій ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

За змістом п. 8.2, п. 8.3 Договору, сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом трьох днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є довідка, яка видається Торгово-промисловою платою України.

У свою чергу надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

При цьому, в силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У даному випадку відповідач не довів суду наявності виняткових обставин, які можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності. Наведені відповідачем обставини, які документально не підтверджені, не спростовують наявність вини у простроченні виконання зобов`язання щодо своєчасної поставки товару.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ч. 1 ст. 42 ГК України).

Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб`єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19).

Отже, невиконання стороною прийнятих на себе зобов`язань має наслідком визначену відповідальність, яку сторони передбачили при укладенні договору, а тому, наслідки невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором та пов`язані із цим ризики покладаються на нього.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 13, статей 73, 74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Позивачем надані в матеріали справи докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

Відповідач в свою чергу доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог не надав.

Відповідач у відзиві, в тому числі, просив суд зменшити суму пені та штрафу на 90%.

Як на підставу для зменшення розміру штрафних санкцій відповідач у відзиві, зокрема, зазначив, що діяльність ФОП Кучеренко Ю.І. припинена з 01.04.2022, майже одразу після початку війни, оскільки відповідач знаходиться у прифронтовому місті і здійснювати діяльність ФОП не має можливості. Зараз відповідач працює найманим працівником на ТОВ з окладом 8400 грн, за вирахуванням податків отримує 6762 грн в місяць; сума пені та штрафу в розмірі 41402,03 грн для нього є дуже великою, а її стягнення може вплинути на його і так складне матеріальне становище.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірної великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 ст. 3 ЦК України) та засадах господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України.

Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує у відповідності до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібний за змістом висновок щодо застосування статті 551 ЦК України та 233 ГК України неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, у постановах від 17.03.2020 у справі № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19.

Відповідачем доказів на підтвердження викладених обставин скрутного матеріального становища, яке погіршилось із початком повномасштабного вторгнення та введенням воєнного стану в Україні, суду не надано.

На підставі усього вищевикладеного, господарський суд не вбачає підстав для зменшення належної до стягнення суми штрафних санкцій (пені та штрафу), тому у задоволенні клопотання відповідача про зменшення їх розміру на 90% судом відмовляється.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Кучеренко Юлії Ігорівни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Управління освіти Чернівецької міської ради, код ЄДРПОУ 02147345 (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176) суму 13800 (тринадцять тисяч вісімсот) грн 68 коп. пені та суму 27601 (двадцять сім тисяч шістсот одну) грн 35 коп. штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Управління освіти Чернівецької міської ради, код ЄДРПОУ 02147345 (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176) суму 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва