Рішення

від 18.12.2024 по справі 910/5898/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2024Справа № 910/5898/24

За позовомАкціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС"до третя особа,Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА." яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМ.СТАНДАРТ.»простягнення 228 556,85 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Конященкова Т.В.;

від відповідача: Меше О.П.;

від третьої особи: Чеботарьова Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/5898/24 за позовом Акціонерного товариства «Банк Альянс» (далі також - позивач, АТ «Банк Альянс») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра.» (далі також - відповідач, ТОВ «Міра.»), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМ.СТАНДАРТ.» (далі також - третя особа, ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.»), відповідно до якого позивач просить в рахунок погашення заборгованості ТОВ "ПРОМ.СТАНДАРТ.», перед АТ "БАНК АЛЬЯНС" за Договором № 20-190/ЮК/5-7-9 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.10.2020, а саме простроченої заборгованості за процентами - 228 556, 85 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення в (літ. «А») група приміщень № 8, загальною площею 887,7 кв.м., що складається з наступних приміщень - підвал приміщення № 1-14 загальною площею 845,5 кв.м., та підвал МЗК (місця загального користування) № І, ІІ, ІІІ, V, VI загальною площею 42,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Василя Порика, буд. 13, які належить ТОВ "МІРА.", шляхом продажу нерухомості на прилюдних торгах згідно Закону України «Про виконавче провадження» за ціною визначеною суб`єктом оціночної діяльності на момент реалізації.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 15.08.2024.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 15.08.2024 до 24.10.2024, оскільки сторони заявили про намір укласти мирову угоду та просили надати їм час на врегулювання спору.

У судовому засіданні 24.10.2024 суд, керуючись ст. 202 ГПК України, задовольнив клопотання позивача про відкладення та призначив наступне судове засідання на 12.12.2024.

У судовому засіданні 12.12.2024 представники сторін та третьої особи надали усні пояснення по справі. Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечили та повідомили, що на майно, яке передано в іпотеку, вже було звернуто стягнення в іншій господарській справі.

Крім того, представники відповідача та третьої особи наголошували на невірному обранні позивачем способу захисту та пред`явленні позову до неналежного відповідача. Посилалися на судову практику.

Представник третьої особи наполягав на відкладенні розгляду справи.

З метою надання учасникам справи можливості викласти свою позицію на письмовому листі, суд оголосив перерву в судовому засіданні 12.12.2024 до 18.12.2024.

17.12.2024 від сторін та третьої особи надійшли письмові пояснення щодо можливості звернення повторного стягнення на предмет іпотеки та ефективності обраного позивачем способу захисту, з посиланнями на судову практику та законодавство.

Керуючись положеннями ст. 207 ГПК України, суд вирішив долучити надані сторонами та третьою особою 17.12.2024 письмові пояснення до справи.

У судовому засіданні 18.12.2024 суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів дебати.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2020 між Акціонерним товариством «БАНК АЛЬЯНС» (далі - Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМ.СТАНДАРТ.» (далі - позичальник), було укладено договір № 20-190/ЮК/5-7-9 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (надалі - Кредитний договір), відповідно до положень та умов якого кредитор надає позичальнику кредит на умовах, визначених в п. 1.1.

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит однією сумою або окремими траншами на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника в межах ліміту, встановленого п 1.1. ліміту кредитування; оплати розрахункових документів позичальника (п. 3.1. Кредитного договору).

Пункт п. 3.2. Кредитного договору встановлює, що видача кредиту здійснюється в межах невикористаного ліміту кредитної лінії на підставі письмової заявки позичальника на отримання Кредиту/Траншу та документів, підтверджуючих цільове використання Кредиту/Траншу,

Днем (моментом) надання Кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, або в день оплати розрахункових документів позичальника п. 3.4. Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.6. погашення кредиту здійснюється відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування, якщо Графік не встановлений - відповідно до строків, зазначених в п.1.1. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, зазначений в п.1.1. цього договору (п. 3.6. Кредитного договору).

Якщо останній день для сплати Кредиту/Траншів припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то зазначені платежі повинні бути здійснені в перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Додатком №1 до Кредитного договору позичальнику було встановлено графік зниження ліміту кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору сторони погодили розмір процентної ставки - 19% річних.

У разі порушення строків повернення кредиту (в тому числі його частин згідно Графіку зменшення ліміту кредитування), що передбачені цим договором процентна ставка за користування кредитом/кредитними коштами встановлюється в розмірі 28% річних і нараховується виключно на прострочену суму кредиту, починаючи з для виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми Кредиту (день погашення простроченої суми Кредиту не враховується).

Згідно з п. 3.10. Кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 1-го по 10-те число місяця, наступного за звітним, в день, що є Кінцевим терміном повернення заборгованості та /або у день остаточного повернення кредитних коштів, на рахунок зазначений в п.1.1. цього договору у розмірі, визначеному даним договором. У випадку порушення позичальником строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою.

Згідно п. 5.2.8. Кредитного договору, у випадку порушення позичальником умов цього договору в частині повернення (в т.ч. дострокового) заборгованості за цим договором, зокрема повернення Кредиту (в тому числі частково, згідно з Графіком зменшення ліміту кредитування), сплати Процентів, комісій, неустойки (штрафів, пені), а також в інших випадках, прямо передбачених цим Договором, Кредитор має право на стягнення такої заборгованості будь-яким не забороненим чинним законодавством способом, в тому числі шляхом договірного списання.

У п. 5.2.11. Кредитного договору встановлено, що кредитор має право у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, за власним вибором обрати черговість стягнення заборгованості/ погашення заборгованості з позичальника/поручителя/гаранта та/або звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за даним договором та/або активи (кошти і майно) позичальника/іпотекодавця/заставодавця.

01.02.2021 сторони уклали Договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору, відповідно до якого збільшено загальний ліміт кредитування до 8 800 000,00 грн.

15.04.2021 сторони уклали Договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору, відповідно до якого було змінено графік зменшення ліміту кредитування.

Також, 24.05.2021 шляхом підписання Договору про внесення змін № 3 до Кредитного договору було змінено кінцевий строк повернення кредитних коштів - 15.10.2021 року.

Відповідно до Договору про внесення змін № 4 від 28.07.2021 до Кредитного договору, ліміт кредитування становить 8 950 000,00 грн, а також відстрочено сплату процентів за користування кредитом за червень 2021 року до 01.06.2021 року.

Пунктом 7.1. встановлено, що договір набирає чинності з дати його укладання та діє до повного виконання позичальником прийнятих на себе зобов`язань за договором, в тому числі повного погашення позичальником заборгованості за Кредитом, Процентами, комісіями, неустойками, іншими платежами/сумами, що підлягають сплаті позичальником на користь Кредитора за цим договором.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком (як іпотеко держателем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРА.", (як іпотекодавцем) було укладено Договір іпотеки від 12.10.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1762 (далі також - Договір іпотеки).

Предмет іпотеки: нежитлові приміщення в (літ. «А») група приміщень №8, загальною площею 887,7 кв.м., що складається з наступних приміщень - підвал приміщення № 1-14 загальною площею 845,5 кв.м.,- та підвал МЗК (місця загального користування) № І, ІІ, ІІІ, V, VI загальною площею 42,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Василя Порика, буд. 13.

Відповідно до пункту 1.1. Договору іпотеки іпотекою за цим договором забезпечуються:

- вимоги щодо сплати всіх платежів у розмірах та випадках, передбачених Кредитним договором та/або цим договором, відшкодування іпотекодавцем збитків, понесених іпотекодержателем у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним та/або за цим договором;

- будь-які інші грошові зобов`язання, які будуть встановлені, в тому числі збільшені у майбутньому Кредитним договором, додатковими угодами по ньому. Цим іпотекодавець надає свою згоду, що в разі зміни розміру Боргових зобов`язань за Кредитним договором після укладення цього Договору (в тому числі при їх збільшенні) такий новий розмір Боргових зобов`язань забезпечується іпотекою за цим Договором без необхідності внесення змін до нього.

Відповідно до п. 6.1. Договору іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у випадку якщо у момент виконання зобов`язань за Кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме:

- при повному або частковому неповернення суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті сум нарахованих процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісійних винагород тощо, у встановлені Кредитним договором строки, в тому числі у випадках дострокового виконання зобов`язань за Кредитним договором тощо.

Пункт 6.3. Договору іпотеки вказує, що стягнення звернення на предмет іпотеки здійснюється будь-яким способом на розсуд іпотекодержателя відповідно до вимог чинного законодавства.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як стверджує позивач, внаслідок рефінансування позивачем кредитної заборгованості за Кредитним договором, шляхом видачі нового кредиту відповідно до умов Договору №21-162/ЮК/5-7-9 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 20.07.2021, було погашено заборгованість третьої особи за кредитом, при цьому, не погашеною залишилася заборгованість за процентами.

З метою досудового врегулювання спору, Банком позичальнику було направлено лист-вимогу № 11/4429 від 08.10.2021 з проханням погасити заборгованість у повному обсязі. Однак вимога залишилась без відповіді та виконання.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, що станом на дату подання позову до суду заборгованість ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ» перед АТ «БАНК АЛЬЯНС» за Договором № 20-190/ЮК/5-7-9 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.10.2020 становить 228 556,85 грн, які є сумою простроченої заборгованості за процентами - 228 556,85 грн.

Позивач вважає, що в нього наявне обґрунтоване право звернутися до суду в вимогою звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом Договору іпотеки та належить відповідачу в рахунок погашення заборгованості позичальника за Кредитним договором.

Відповідач та третя особа проти заявленого позову заперечували в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на наступне:

- існує рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому, в разі задоволення позовних вимог відбудеться подвійне звернення стягнення на одне і теж майно, що прямо не передбачено діючим законодавством та призведе до відсутності виконання судового рішення по справі № 910/5898/24, оскільки за конструкцією статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не зможе об`єднати у зведене виконавче провадження звернення стягнення по справі № 910/5898/24 та № 910/5899/24;

- існують об`єктивні обставини для відмови в позові по справі № 910/5898/24, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав;

- вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки пред`явлена виключно іпотекодавцю, натомість як вона має бути пред`явлена одночасно і боржнику за основним зобов`язанням.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046 - 1053 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором та надав третій особі кредит у загальному розмірі 8 950 000,00 грн (підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 12.10.2020 по 29.01.2024).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, судом встановлено, що третя особа (позичальник) взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість третьої особи перед позивачем у розмірі 228 556,85 грн (сума простроченої заборгованості за процентами).

Третя особа та відповідач не заперечували факт наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром.Стандарт." перед Банком за Кредитним договором заборгованості у розмірі 228 556,85 грн.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позичальником були порушені зобов`язання за Кредитним договором, виконання якого, в свою чергу, забезпечено Іпотечним договором, укладеним з відповідачем, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Правовий режим регулювання забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, а також правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань визначається Законами України "Про іпотеку" та "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно.

Приписами статті 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку").

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" унормовано, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (частина друга статті 39 Закону України "Про іпотеку").

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов`язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, а також в інших випадках, встановлених законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; б) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Порядок реалізації майна в межах виконавчого провадження визначено статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до положень частини третьої якої, початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Відтак, виходячи з юридичної конструкції статей 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження", положення пункту б частини другої статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", зважаючи на неузгодженість між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, то при визначенні початкової ціни предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження слід керуватися нормами акту виданого пізніше, тобто Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого визначення початкової ціни майна відбувається під час проведення виконавчих дій з виконання судового рішення.

Згідно частини третьої статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Державна реєстрація обтяження за договором іпотеки проведена 12.10.2020 о 19:50:54 із номером запису 38631373, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

Судом встановлено, що позичальником свої зобов`язання зі сплати процентів всупереч положень Кредитного договору виконано не було, внаслідок чого у позивача виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Доводи відповідача та третьої особи про неможливість двічі звернути стягнення на одне й те ж майно за різними кредитними договорами в різних господарських справах не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про іпотеку» предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором або цим Законом.

Підставою звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ «МІРА.» за позовом АБ «БАНК АЛЬЯНС», що розглядався в справі № 910/5899/24, а саме на нежитлові приміщення в (літ. «А2) група приміщень № 8, загальною площею 887,7 кв.м, що складається з наступних приміщень - підвал приміщення № 1-14 загальною площею 845,5 кв.м, та підвал МЗК (місця загального користування) № І, ІІ, ІІІ, V, VІ загальною площею 42,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, просп. Василя Порика, буд. 13, стало не виконання ТОВ "ПРОМ.СТАНДАРТ" зобов`язань за Договором № 21-162/ЮК/5-7-9 про надання кредиту (рефінансування існуючої заборгованості) від 20.07.2021, майновим поручителем за яким, відповідно до Договору іпотеки від 18.08.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. та зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальних дій за №1490, виступив відповідач.

Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки по справі № 910/5899/24 та в межах даного провадження відбувається за різними кредитними зобов`язаннями третьої особи та на підставі різних іпотечних договорів, укладених між позивачем з відповідачем.

Можливість звернення стягнення на один предмет іпотеки за різними іпотечним договорами передбачено ст. 13 ЗУ "Про іпотеку", відповідно до якої у разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов`язання перед попереднім іпотеко держателем ще не настав.

Договір іпотеки № 1762 від 12.10.2020 не був розірваний, припинений або визнаний недійсним у передбаченому законодавством порядку.

Виконання ж судових рішень про звернення стягнення на одну й ту ж саму нерухомість, що є предметом різних іпотечних договорів, має здійснюватися відповідно до норм ст. 30 ЗУ "Про виконавче провадження", де зазначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження."

Безпідставними є доводи відповідача та третьої особи на не вірне обрання позивачем способу захисту та подання позову до неналежного відповідача.

Кредитний договір не передбачає солідарної відповідальності позичальника та поручителя (заставодавця, іпотекодержателя) у разі неналежного виконання зобов`язань згідно з положеннями ст.ст. 541, 543 Цивільного кодексу України.

Правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 та від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 не стосується правовідносин, які виникають з кредитних або іпотечних договорів.

Тож, заявляючи позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА." про звернення стягнення на предмет іпотеки, Банк вірно обрав спосіб захисту порушеного права та особу, на яку покладено обов`язок відшкодування заборгованості за процентами по Кредитному договору.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.

Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з`ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що Акціонерним товариством "БАНК АЛЬЯНС" доведено факт наявності у третьої особи заборгованості за процентами за Кредитним договором та обов`язок відповідача відшкодувати понесені іпотекодержателем у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) зобов`язань за кредитом. Позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" задовольнити.

2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ." (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17; код ЄДРПОУ 42283030) перед Акціонерним товариством "БАНК АЛЬЯНС" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50; код ЄДРПОУ 14360506) за Договором № 20-190/ЮК/5-7-9 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.10.2020, а саме простроченої заборгованості за процентами - 228 556, 85 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення в (літ. «А») група приміщень № 8, загальною площею 887,7 кв.м., що складається з наступних приміщень - підвал приміщення № 1-14 загальною площею 845,5 кв.м., та підвал МЗК (місця загального користування) № І, ІІ, ІІІ, V, VI загальною площею 42,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Василя Порика, буд. 13, які належить Товариству з обмеженою відповідальністю "МІРА." (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4/ вул. Заньковецької, 15/4; код ЄДРПОУ 42315910), шляхом продажу нерухомості на прилюдних торгах згідно Закону України «Про виконавче провадження» за ціною визначеною суб`єктом оціночної діяльності на момент реалізації.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА." (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4/ вул. Заньковецької, 15/4; код ЄДРПОУ 42315910) на користь Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50; код ЄДРПОУ 14360506) судовий збір в розмірі 3 428, 35 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко