Рішення

від 23.12.2024 по справі 910/12509/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2024Справа № 910/12509/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код 42093239)

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, ідентифікаційний код 00039002)

про стягнення 10 092,72 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (далі -

позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - відповідач, банк) про стягнення 10 092,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 1089 від 01.01.2021 в частині оплати вартості електричної енергії у відповідача за вересень 2023 виникла заборгованість у розмірі 9 428, 54 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 239, 89 грн, інфляційні втрати у розмірі 424, 29 грн, а також просить суд відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування 3% річних, починаючи з 16.07.2024 (наступний день за останнім днем нарахованих 3% річних) до моменту остаточного виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

21.10.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що з лютого 2022 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб розпочато ліквідацію банку та прийнято рішення про затвердження умов продажу, в тому числі щодо об`єкта - приміщення першого поверху, загальною площею 129, 6 кв.м. за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70, реєстраційний номер 300, в результаті чого 18.08.2023 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта Преміум Груп" був укладений договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, отже з цієї дати покупець є новим споживачем електричної енергії, а будь-які нарахування відповідачу є неправомірними.

25.10.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" подано відповідь на відзив, у якій позивач, не погоджуючись із доводами відповідача, викладеними у відзиві, зазначає, що у разі зміни власника об`єкта споживача необхідною умовою припинення договору про споживання електричної енергії з попереднім власником об`єкта споживання є отримання від нового власника (користувача) або оператора системи розподілу документального підтвердження щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником (користувачем), чого не було зроблено новим власником в зазначений в позові період.

29.10.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких додатково зазначено, що однією з підстав для припинення дії договору є зміна власника об`єкта споживача, при цьому листами від 18.08.2023 ПАТ "Промінвестбанк" одразу повідомив ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" як постачальника електроенергії та ПАТ "Запоріжжяобленерго" як оператора розподілу електричної енергії, про продаж об`єкта нерухомого майна за адресою м. Запоріжжя вул. Товариська 70, з проханням вилучити даний об`єкт з договору постачання електричної енергії з дати продажу - 18.08.2023 та не нараховувати платежі з цієї дати; крім цього, зазначаючи в позові суму заборгованості, позивач не надав первинні документи, які б підтверджували спожиту кількість електричної енергії.

08.11.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" подано додаткові пояснення у справі, у яких позивач зауважує, що за Правилами роздрібного ринку електричної енергії у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач (відповідач) зобов`язаний був повідомити електропостачальника (позивача) та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію договору не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Позаяк вказаного зроблено не було, відповідач зобов`язаний здійснити оплату електричної енергії, виходячи з умов договору.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - споживач) укладено договір №1089 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір), який є договором приєднання та встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами за взаємною згодою, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затвердженні Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.

У відповідності до пункту 2.1. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У додатку 1 до договору визначено перелік об`єктів (точок комерційного обліку), а саме: м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 5, ЕІС-код 62Z7653899789646; м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 54 (ВВ резерв), ЕІС-код 62Z0097540987330; м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 54 (ВВА1), ЕІС-код 62Z8810362991162; м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 55, ЕІС-код 62Z0056136900561; м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 20а, ЕІС-код 62Z5107018564361; м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, 10, ЕІС-код 62Z5567066851805; м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70, ЕІС-код 62Z2755330218580; м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 20а (насосна), ЕІС-код 62Z0881283671302.

Згідно пункту 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до пункту 5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Приписами пункту 5.7. договору встановлено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Підпунктом 10 пункту 6.1. договору передбачене право споживача вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (пункт 13.1. договору).

Дія цього договору також припиняється в таких випадках: закінчення строку, призупинення дії ліцензії з провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії постачальником або її анулювання; банкрутства або припинення господарської діяльності постачальником; у разі зміни власника об`єкта споживача та отримання від нового власника (користувача) або оператора системи розподілу документального підтвердження щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником (користувачем) - у частині постачання (пункт 13.5. договору).

Додатком №2 до договору (далі - комерційна пропозиція), сторони погодили ціну електричної енергії за 1 кВт*год (без урахування ПДВ), що становить: ціну за фактично спожиту електричну енергію (Цфакт) розраховується за формулою: Цфакт = ЦСрЗВ + Тп + Тосп + Тоср, де: Цфакт - середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на всіх сегментах ринку у відповідному розрахунковому періоді з урахуванням тарифу на послуги ДП "Оператор ринку" грн за кВт*год; Тп - тариф постачальника електричної енергії, встановлюється у розмірі 2,2 % від ЦСрЗВ (середньозважена ціна закупівлі електричної енергії), грн кВт*год; Тосп - тариф на послугу з передачі електричної енергії оператору системи передачі "НЕК "Укренерго" (далі - ОСП) (ціна регульованих послуг), грн кВт*год; Тоср - тариф на послугу оператора системи розподілу електричної енергії (далі - ОСР) (ціна регульованих послуг), грн за кВт*год (пункт 2.1.). Ціна для здійснення попередньої оплати розраховується за формулою: Цпо = Wзаяв * Цфакт, де: Wзаяв - заявлений обсяг споживання електричної енергії, кВт*год; Тп - тариф постачальника електричної енергії (відповідно п. 2.1. цієї комерційної пропозиції), грн за кВт*год; Тосп - тариф на послугу з передачі електричної енергії оператору системи передачі "НЕК "Укренерго" (далі - ОСП) (ціна регульованих послуг), грн кВт*год; Тоср - тариф на послугу оператора системи розподілу електричної енергії (далі - ОСР) (ціна регульованих послуг) грн за кВт*год.

Розділом 4 комерційної пропозиції встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, який встановлюється з 1 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, в розмірі 100% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

За умовами розділу 7 комерційної пропозиції рахунок на проведення остаточного розрахунку самостійно отримується споживачем до 10 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим. Рахунки, виставлені постачальником відповідно до умов договору (попередня оплата, остаточний розрахунок, тощо) надаються уповноваженому представнику споживача під його підпис на екземплярі рахунка, що залишається у постачальника.

У разі не отримання представником споживача рахунків для здійснення, передбачених умовами договору платежів, відповідні рахунки направляються споживачу поштовим зв`язком, кур`єром, або направляються постачальником за допомогою засобів електронного зв`язку на адресу електронної пошти споживача, вказаної останнім у заяві-приєднання.

Як зазначає позивач, відповідачем у вересні 2023 року спожито електричну енергію на суму на суму 9 428, 54 грн (за вирахуванням переплат в інші періоди), обсяг якої підтверджується листом ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 26.01.24 № 007-66/328 та додатком №1 до нього є "Інформація щодо споживання електричної енергії" та складає 1537 кВт*год (з урахуванням коригування шляхом виключення точки ЕІС 6228810362991162), однак не було оплачено відповідачем.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №2400 від 25.06.2024 щодо сплати вказаної заборгованості, яка залишена без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Крім того, позивачем нараховує та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 424, 29 грн та 3% відсотка річних в сумі 239, 89 грн, а також просить відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні про здійснення нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 9 428, 54 грн, починаючи з 16.07.2024 (наступний день за останнім днем нарахованих 3% річних), до моменту остаточного виконання рішення суду.

В свою чергу, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що з 18.08.2023 не є споживачем за об`єктом - приміщення першого поверху, загальною площею 129, 6 кв.м. за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70, реєстраційний номер 300, оскільки цією датою був укладений договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, отже з цієї дати покупець є новим споживачем електричної енергії, а будь-які нарахування відповідачу є неправомірними.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, а відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Водночас, споживачем згідну пункту 84 частини 1 статті 1 "Про ринок електричної енергії" є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Аналогічне визначення міститься у пункті 1.1.2 Правила роздрібного ринку електричної енергії, затв. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів, по об`єкту енергопостачання, визначеному договором (додатком 1), спожито отриману від позивача електричну енергію у вересні 2023 року в обсязі 1537 кВт год, а саме: по об`єкту за адресою м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70 ЕІС-код 62Z2755330218580 - 1387 кВт*год. та за адресою м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 54 (ВВ-резерв) ЕІС-код 62Z0097540987330 - 150 кВт*год, що підтверджується, зокрема, Інформацією щодо споживання електричної енергії ПАТ "Промінвестбанк" (додаток 1 до листа №007-66/328 від 26.01.2024 ПАТ "Запоріжжяобленерго") та (додаток 1 до листа №007-66/2648 від 21.06.2024 ПАТ "Запоріжжяобленерго").

В свою чергу, Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" було здійснено оплату за вересень 2023 у сумі 1 117, 31 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №ПН31995343 від 28.11.2023 на суму 1117, 31 грн; при цьому, позивачем в якості оплати за вересень 2023 року було також зараховано переплату за грудень 2023 року в сумі 0,01 грн, про що вказано в позовній заяві.

Отже, заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, нарахована на обсяги електричної енергії, спожиту у вересні 2023 року, по об`єкту: м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70 ЕІС-код 62Z2755330218580.

У той же час, як вбачається з Паспорту відкритих торгів (аукціону) (оголошення) з продажу активів (майна) ПАТ "Промінвестбанк", 12.07.2023 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення про затвердження умов продажу № 602/23, в тому числі щодо об`єкта - приміщення першого поверху, загальною площею 129, 6 кв. м. за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Товариська, 70, реєстраційний номер 300. Торги були призначені на 31.07.2023.

На сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення про проведення аукціону по лоту № G22N024386 https://www.fg.gov.ua/lot/169483.

31.07.2023 відбувся аукціон по лоту № G22N024386. Переможцем аукціону визначено

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТА ПРЕМІУМ ГРУП", ЄДРПОУ 41166850. https://prozorro.sale/auction/GFE001-UA-20230713-90314.

18.08.2023 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та переможцем аукціону - Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТА ПРЕМІУМ ГРУП" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення, а саме: приміщення ІХ першого поверху літ. А-10, загальною площею 129,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 70.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - договір купівлі-продажу) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. та зареєстрований в реєстрі за № 4515.

Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу, право власності на нерухоме майно виникає у покупця з дня державної реєстрації цього права відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України та статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно п. 3.2 договору купівлі-продажу, передача нерухомого майна здійснюється за актом приймання-передачі в день укладення (підписання) сторонами та нотаріального посвідчення цього договору із одночасною передачею покупцю технічної документації на нерухоме майно, зокрема, технічного паспорту.

Витягом з Державного реєстру речових прав підтверджується здійснення 18.08.2023 державної реєстрації укладеного між сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Також, 18.08.2023 між сторонами підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна за укладеним договором купівлі-продажу та документації щодо нерухомого майна.

Отже, матеріали справи свідчать, що фактичним споживачем електричної енергії у спірний період за об`єктом м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70 ЕІС-код 62Z2755330218580, є не відповідач, а інша особа.

Разом з цим, судом враховано, що відповідач 21.08.2023 направив листи позивачу (від 18.08.2023 №2394/08) та Публічному акціонерному товариству "Запоріжжяобленерго" (від 18.08.2023 №2397/08), в яких повідомив про факт продажу об`єкта нерухомого майна за адресою м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70 з проханням вилучити даний об`єкт з договору постачання електричної енергії з дати продажу - 18.08.2023 р. та не нараховувати платежі з цієї дати, оскільки з момент продажу об`єкта ПАТ "Промінвестбанк" не є споживачем електричної енергії.

Положеннями частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу.

Суд зазначає, що електрична енергія (активна) - це енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Даний вид товару відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

В той же час, відсутність укладеного договору між позивачем та новим споживачем у спірний період не може мати наслідком покладення відповідного обов`язку зі сплати фактично спожитої електричної енергії на відповідача.

Не є такою підставою також недотримання умов пункту 13.5 договору в частині отримання від нового власника (користувача) документального підтвердження щодо укладення договору з новим власником (користувачем) - у частині постачання, якими визначено підстави припинення договору постачання електричної енергії, а також посилання позивача на пункт 4.27 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, які покладають на споживача у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

Суд враховує доводи відповідача, що зважаючи на особливий статус, в якому перебуває ПАТ "Промінвестбанк" та на особливості реалізації майна в ліквідаційній процедурі, ПАТ "Промінвестбанк" не мав об`єктивної можливості попередити постачальника електроенергії та оператора розподілу про продаж об`єкта за 20 робочих днів.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

За таких обставин, враховуючи, що у спірний період відповідач не був фактичним споживачем електричної енергії за відповідним об`єктом енергопостачання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи надав належні та допустимі докази, які свідчать про відсутність у нього обов`язку зі сплати заявленої до стягнення заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.12.2024

Суддя Л.Г. Пукшин