Рішення

від 23.12.2024 по справі 910/12769/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 м. КиївСправа № 910/12769/24

За позовом: комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДЕСНЯНСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА";

до: релігійної громади церкви "ТІЛО ХРИСТА";

про: стягнення 38.844,18 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДЕСНЯНСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до релігійної громади церкви "ТІЛО ХРИСТА" про стягнення 38.844,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушене грошове зобов`язання за укладеними між сторонами спору договорами, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів, а саме:

- за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 10.06.2022 № 154: 1.336,41 грн. - основна заборгованість, 60,63 грн. - пеня, 16,66 грн. - 3 % річних та 48,03 грн. - інфляційні втрати;

- за договором про відшкодування витрат балансоутримувача від 02.03.2017 № 306/171-Г: 32.986,25 грн. - основна заборгованість, 2.187,04 грн. - пеня, 633,31 грн. - 3 % річних та 1.575,85 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12769/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, як орендодавцем, відповідачем, як орендарем та позивачем, як балансоутримувачем, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 10.06.2022 № 154 (далі - Договір оренди), відповідно до предмету якого орендодавець та позивач передають, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення в нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вулиця Беретті Вікентія, 18, загальна площа 114,80 кв.м. другий поверх (п. 1.1 Договору оренди).

Пунктом 3.3 Договору оренди визначено, що відповідач сплачує орендну плату до державного бюджету та позивачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договори типу 5 (А) і 5 (В); до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду без аукціону (договори типу 5 (Б) і 5 (Г); до 5 числа, що настає за поточним місяцем оренди - у випадку, передбаченому пунктом 182 Порядку.

Положеннями пункту 16 Умов передбачено співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору - позивачу - 100 відсотків суми орендної плати, державному бюджету 0 відсотків суми орендної плати.

Відповідно до пункту 3.9 Договору оренди, на суму заборгованості відповідача зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Умовами пункту 3.11 Договору оренди визначено, що припинення договору оренди не звільняє відповідача від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).

Між позивачем та відповідачем підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відповідно до якого позивач передав, а відповідач отримав нерухоме майно на Договором оренди.

Частинами 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.

Між позивачем, як стороною-1 та відповідачем, як стороною-2 укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача від 02.03.2017 № 306/171-Г (далі - Договір про відшкодування витрат), відповідно до предмету якого позивач забезпечує надання послуг, які зазначені в додатку № 1 до цього договору, нежитлового приміщення (далі - будівлі), що знаходиться за адресою: вул. Беретті, 18, а відповідач бере участь у витратах понесених позивачем при наданні послуг, пропорційно займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих позивачем за цим Договором (п. 1.1 Договору про відшкодування витрат).

Пунктом 2.2.4 Договору про відшкодування витрат визначено, що відповідач зобов`язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок позивача за надані послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Позивач посилається на додаткову угоду від 24.06.2024 № 2/24 до Договору оренди, відповідно до якої сторони дійшли згоди припинити дію Договору оренди. Проте, така угода зі сторони відповідача не підписана.

При цьому, між відповідачем та позивачем підписаний акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відповідно до якого відповідач передав, а позивач отримав нерухоме майно на Договором оренди.

Також у вказаному акті зазначено, що останній укладений внаслідок припинення дії Договору оренди на підставі заяви відповідача.

Позивач зазначає, що відповідачем не здійснено сплату заборгованості за Договором оренди в період з 01.12.2023 по 31.08.2024 в сумі 1.336,41 грн., яка заявлена до стягнення.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 60,63 грн., 3 % річних в сумі 16,66 грн. та інфляційних втрат в сумі 48,03 грн. за порушення відповідачем грошового зобов`язання за Договором оренди.

Позивач зазначає, що відповідачем не здійснено сплату заборгованості за Договором про відшкодування витрат в період з 01.11.2023 по 31.08.2024 в сумі 32.986,25 грн., яка заявлена до стягнення.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2.187,04 грн., 3 % річних в сумі 633,31 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.575,85 грн. за порушення відповідачем грошового зобов`язання за Договором про відшкодування витрат.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Положеннями частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, між відповідачем та позивачем підписаний акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відповідно до якого відповідач передав, а позивач отримав нерухоме майно на Договором оренди. Також у вказаному акті, зокрема, зазначено, що датою припинення Договору оренди є 01.05.2024.

Також зі сторони позивача підписаний та скріплений відбитком печатки додаток до зазначеного акту "Анкета про стан майна і розрахунків за Договором оренди", відповідно до якої: заборгованість відповідача зі сплати:

- частини орендної плати яка підлягає сплаті позивачу - 1.336,41 грн. (п. 4.4);

- пені (абзац 2 п. 4.8 Договору оренди) - відсутня (п. 4.1);

- платежів за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг орендарю (абзац 6 п. 4.8 Договору оренди) - відсутня (п. 4.5).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором оренди в сумі 1.336,41 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором оренди є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 1.336,41 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 60,63 грн., 3 % річних в сумі 16,66 грн. та інфляційних втрат в сумі 48,03 грн. за Договором оренди є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором про відшкодування витрат в період з 01.11.2023 по 31.08.2024 в сумі 32.986,25 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором про відшкодування витрат заявлена до стягнення сума основної заборгованості розрахована з 12.2023 по 03.2024.

Як встановлено вище, станом на дату припинення Договору оренди (01.05.2024) заборгованість відповідача зі сплати платежів за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг орендарю (абзац 6 п. 4.8 Договору оренди) - відсутня (п. 4.5).

Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором про відшкодування витрат в сумі 32.986,25 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2.187,04 грн., 3 % річних в сумі 633,31 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.575,85 грн. за Договором про відшкодування витрат є похідними від вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором про відшкодування витрат у задоволенні якої судом відмовлено.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2.187,04 грн., 3 % річних в сумі 633,31 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.575,85 грн. за Договором про відшкодування витрат задоволенню не підлягають.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача в сумі 3.028,00 грн., як мінімальну ставку судового збору за вимогу майнового характеру.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з релігійної громади церкви "ТІЛО ХРИСТА" (02097, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИЛОСЛАВСЬКА, будинок 4, квартира 195, ідентифікаційний код: 22908208) на користь комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДЕСНЯНСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" (02217, місто КИЇВ, вулиця ЗАКРЕВСЬКОГО, будинок 15, ідентифікаційний код: 39605452) основну заборгованість в сумі 1.336 (одна тисяча триста тридцять шість) грн. 41 коп., пеню в сумі 60 (шістдесят) грн. 63 коп., 3 % річних в сумі 16 (шістнадцять) грн. 66 коп., інфляційні втрати в сумі 48 (сорок вісім) грн. 03 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац