Рішення

від 11.12.2024 по справі 910/10621/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2024Справа № 910/10621/24

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горохова Ніна Вікторівна

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Компанія «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі»

про визнання протиправним та скасування наказу

Представники учасників справи:

від позивача: Мельниченко А.В.;

від відповідача: Субота О.В.;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: Єлиєєв Є.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №2085/7 від 19.08.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України №2085/7 від 19.08.2024 було прийнято із порушенням приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 відкрито провадження у справі №910/10621/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.09.2024, залучено до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу горохову Ніну Вікторівну, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

16.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який суд долучив до матеріалів справи.

24.09.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

25.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 25.09.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про залучення до участі у справі третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі»; підготовче засідання відкладено на 16.10.2024.

15.10.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 16.10.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 23.10.2024.

У підготовчому засіданні 23.10.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.11.2024.

12.11.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

13.11.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.11.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 11.12.2024.

21.11.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

11.12.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.12.2024 судом було відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи 2 про зупинення провадження у справі, про що зазначено у протоколі судового засідання від 11.12.2024.

У судове засідання 11.12.2024 з`явився представник позивача, надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи 2 у судовому засіданні 11.12.2024 надали усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечили.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 11.12.2024 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0610207452591.

У судовому засіданні 11.12.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» є юридичною особою, створеною за законодавством України, ідентифікаційний код юридичної особи - 20005502.

Єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» є Компанія «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

В свою чергу, єдиним учасником Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» є Компанія «Г.Н. Термінал Ентерпрайсес Лімітед» (відповідно до інформації, наданої позивачем).

Учасниками Компанії «Г.Н. Термінал Ентерпрайсес Лімітед» є ОСОБА_1 (50% статутного капіталу) та ОСОБА_2 (50% статутного капіталу).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевими бенефіціарними власниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 відкрито провадження у справі №914/466/23 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №914/466/23 задоволено клопотання розпорядника майна, припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» Марченка Віталія Григоровича, виконання обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» покладено на розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» - на арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.

11.04.2024 Компанією «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» як одноосібним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» були прийняті рішення, оформлені протоколом загальних зборів №11/04-1 від 11.04.2024 року (далі - Протокол від 11.04.2024 року), про звільнення з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» ОСОБА_3 з 11 квітня 2024 року; припинення повноваження щодо виконання обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» арбітражним керуючим Соколом Олексієм Юрійовичем; обрання ОСОБА_4 на посаду Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» з 12.04.2024.

28.05.2024 року в 11:55:01 державним реєстратором Ткаченко Є.Б. (Петровірівська сільська рада Березівського району Одеської області) на підставі зазначеного вище рішення було проведено реєстраційну дію №1005561070069083615 стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про зміну керівника або відомостей про керівника. Після проведення якої в державному реєстрі відображалася інформація про те, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» є ОСОБА_4 .

Однак, 29.05.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гороховою Ніною Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» було проведенні такі реєстраційні дії:

1) державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 29.05.2024 12:43:17, 1005561070070083615, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., Горохова Н.В., Приватний нотаріус Горохова Н.В.;

2) внесення рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, 29.05.2024 12:46:25, 1005569960071083615, Горохова Н.В., Приватний нотаріус Горохова Н.В., Підстава: судове рішення, Атрибути судового рішення: Судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій від 27.05.2024 №914/466/23 Господарський суд Львівської області , Дата набрання чинності: 27.05.2024.

В результаті проведення вказаних реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відображаються наступні відомості поряд з інформацією про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»:

« ОСОБА_4 , Генеральний директор, 12.04.2024 (повноваження керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» обмежені згідно Постанови Західного Апеляційного Господарського Суду від 04 квітня 2024 року, справа 914/466/23). Виконання обов`язків керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» згідно Постанови Західного Апеляційного Господарського Суду від 04 квітня 2024 року, справа 914/466/23 покладені на розпорядника майна, арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.) - керівник».

А також відображається інформація про заборону проведення реєстраційних дій на підставі судового рішення - ухвали Господарського суду Львівської області від 27.05.2024 року у справі №914/466/23.

23.07.2024 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» були проведенні окремі реєстраційні дії, внаслідок яких в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відображаються наступні відомості:

« ОСОБА_3 , Генеральний директор, 06.06.2023 ((повноваження керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» обмежені згідно Постанови Західного Апеляційного Господарського Суду від 04 квітня 2024 року, справа 914/466/23). Виконання обов`язків керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» згідно Постанови Західного Апеляційного Господарського Суду від 04 квітня 2024 року, справа 914/466/23 покладені на розпорядника майна, арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.) - керівник».

З відповідного витягу з державного реєстру вбачається, що такі відомості почали відображатися після наступної реєстраційної дії - скасування/анулювання реєстраційної дії, 23.07.2024 17:48:29, 1005569950075083615, Лугченко А.Г., Міністерство юстиції України.

12.06.2024 ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України на реєстраційні дії від 29.05.2024, проведені приватним нотаріусом Гороховою Н.В. У скарзі були заявлені вимоги про скасування таких реєстраційних дій, як незаконних.

19.08.2024 Міністерство юстиції України на підставі Висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 12.08.2024 прийняло наказ №2085/7 від 19.08.2024, яким було відмовлено в задоволенні скарги, поданої Науменком В.С., а також встановлено, що оскаржувані реєстраційні дії від 29.05.2024 відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що Мінюст неправильно застосував положення ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до спірної реєстраційної дії, оскільки реєстраційна дія від 29.05.2024 року №1005561070070083615 стосувалася змін керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

Разом із тим, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» не визначає можливість проведення реєстраційних дій щодо змін керівника або відомостей про керівника юридичної особи на підставі судового рішення. Це узгоджується із тим, що положення п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону визначає виключний перелік реєстраційних дій, які можуть вчинятися на підставі судового рішення.

Таким чином, як вказує позивач, Мінюст під час оцінки законності реєстраційної дії від 29.05.2024 №1005561070070083615 порушив положення . 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та дійшов до необґрунтованого висновку, що на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 року у справі №914/466/23 державний реєстратор міг проводити спірну реєстраційну дію взагалі.

По-друге, як зазначає позивач, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підставою для відмови у державній реєстрації є, зокрема, якщо документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Оскільки спірна реєстраційна дія стосувалася зміни керівника або відомостей про керівника, то приватному нотаріусу мав був отримати документ про зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», складений згідно вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а саме рішення, оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства (або рішення одноосібного учасника товариства).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації, повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству. Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи щодо зміни керівника юридичної особи у випадках, коли для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами, які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом юридичної особи.

Однак, як вказує позивач, приватному нотаріусу не подавалися документи, які надавали б право проведення спірної реєстраційної дії щодо зміни керівника.

Таким чином, зі слів позивача, приватний нотаріус на підставі п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зобов`язаний був відмовити у проведенні спірної реєстраційної дії.

По-третє, як зазначає позивач, Мінюст належним чином не дослідив та не перевірив, що на момент проведення спірної реєстраційної дії від 29.05.2024 року №1005561070070083615 в державному реєстрі була проведена реєстраційна дія від 28.05.2024 №1005561070069083615 на підставі рішення одноосібного учасника Товариства - Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі», оформлене протоколом загальних зборів № 11/04-1 від 11.04.2024, після проведення якої в державному реєстрі відображалася інформація про призначення керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 12 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

У разі виявлення обставин, передбачених абзацом першим цієї частини, за клопотанням кредиторів або інших учасників справи ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов`язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.

Оскільки 11.04.2024 за відсутності будь-яких законодавчих чи інших заборон було призначено нового керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» - ОСОБА_4 , то з цього моменту розпорядник майна втратив повноваження керівника.

Отже, з огляду на припинення повноважень розпорядника майна, як виконуючого обов`язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» внаслідок прийняття рішення від 11.04.2024 про призначення нового керівника та проведення відповідної реєстраційної дії від 28.05.2024, приватний нотаріус не мала права проводити спірну реєстраційну дію, оскільки спірна реєстраційна дія стосувалася зміни керівника або відомостей про керівника, шляхом 1) обмеження повноважень діючого керівника та 2) відображення інформації, що керівником товариства є Сокол О.Ю.

По-четверте, Мінюст також проігнорував, що приватний нотаріус мав би відмовити у проведенні спірної реєстраційної дії через те, що внаслідок проведення реєстраційної дії відбулося неправомірне обмеження повноважень діючого керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» - Дятлєва О.В., тим більш, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №914/466/23 було припинено повноваження ОСОБА_3 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл». Однак вказаною постановою не приймалися рішення про припинення повноважень ОСОБА_5 як керівника Товариства.

По-п`яте, оспорювана реєстраційна дія мала би проводитися за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», тобто державним реєстратором в м. Одеса чи Одеській області, а не в місті Києві.

По-шосте, приймаючи документи для проведення реєстраційної дії, та зазначаючи відомості про покладення обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та розпорядника майна Сокола О.Ю. не з`ясував, що не було подано належних документів, які свідчать про наявність у арбітражного керуючого Сокола О.Ю. повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл». Вказані обставини також були проігноровані Мінюстом.

Зокрема, як стверджує позивач, в Єдиному державному реєстрі відсутні відомості про внесення ухвали суду щодо порушення провадження у справі про банкрутство відносно юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та призначення розпорядником майна юридичної особи арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича. При цьому, вищим органом управління товариства після 28.05.2024 не приймалися будь-які рішення щодо внесення змін до відомостей про керівника юридичної особи.

Таким чином, як вказує позивач, ані Сокол О.Ю., ані призначені їм представники не мали права звертатися з відповідними заявами про проведення відповідних реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Окрім незаконності реєстраційної дії зміни керівника приватним нотаріусом також було проведено незаконну реєстраційну дію, яка передбачає заборону вчинення реєстраційних дій на підставі судового рішення, яке на момент проведення реєстраційних дій було відсутнє в державному реєстрі судових рішень.

Як вказує позивач, на момент вчинення спірної реєстраційної дії, тобто о 12:46:25 29.05.2024 ухвала суду про заборону проведення реєстраційних дій була відсутня в держаному реєстрі судових рішень.

За таких обставин позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2085/7 від 19.08.2024, прийнятий за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 12.06.2024, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 12.06.20424 за №СК-3212-24.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення №228), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Згідно з підпунктом 8310 пункту 4 Положення №228 Мінюст відповідно до покладених на нього завдань розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Пунктом 10 Положення №228 визначено, що Мінюст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Порядок та процедура розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав визначено статтею 37 Закону № 1952-IV та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок №1128).

Правові засади та процедуру проведення державної реєстрації змін до юридичної особи врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Порядок та процедура розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав визначено статтею 34 Закону № 755-IV та Порядком №1128.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає, серед іншого, скарги на проведені державним реєстратором дії про державну реєстрацію прав (пункт 1 частини другої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мінюстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Порядок створення Мінюстом та його територіальними органами Колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - Колегії), організаційні та процедурні засади діяльності Колегій визначені Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Мін`юсту від 09.01.2020 № 71/5.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено (частина 3 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Як встановлено судом, постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №914/466/23 задоволено клопотання розпорядника майна, припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» Марченка Віталія Григоровича, виконання обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» покладено на розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» - на арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.

Крім того, підставою для проведення оскаржуваної реєстраційної дії №1005569960071083615 слугувала, крім іншого, ухвала Господарського суду Львівської області від 27.05.2024 у справі №914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», якою, зокрема заборонено суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», розпорядника майна Сокол О.Ю., а саме: заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, на підставі рішень органів управління, які не затверджені судом у справі про банкрутство Товариства, про зміну органів управління, зміну установчих документів, зміну керівника або відомостей про керівника, внесення нової або зміну особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (втратив чинність на підставі Кодексу № 2597-VIII від 18.10.2018, ВВР, 2019, № 19, ст.74, тепер - Кодекс України з процедур банкрутства), заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій та накладення/зняття арешту корпоративних прав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з частиною десятою статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» направлення, крім інших, примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в ЄДР та судового рішення про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Державної судової адміністрації України.

Cтаном на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій зазначена інформаційна взаємодія відсутня.

Водночас станом на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій, відповідно до підпункту 2 пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.2016 за № 1500/29630 передбачено, що до запровадження інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Державної судової адміністрації України відповідно до Закону в частині передачі інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в ЄДР, такі примірники судових рішень подаються заявником або надсилаються судом у паперовій формі. У разі подання заявником примірника судового рішення, що набрало законної сили та тягне за собою зміну відомостей в ЄДР, державний реєстратор при проведенні державної реєстрації на підставі такого примірника судового рішення обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, що відкриті для загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади, щодо наявності в цьому реєстрі електронної копії такого рішення, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами. У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор запитує примірник такого рішення суду, засвідчений в установленому порядку, від відповідного суду.

Як пояснив відповідач, за результатом перевірки відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень Колегією було встановлено наявність в цьому реєстрі електронних копій постанови Західного апеляційного господарського суду та ухвали Господарського суду Львівської області, відповідність їх за документарною інформацією та реквізитами.

Відповідно до частини п`ятої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до ЄДР (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Разом з тим згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи.

Проте підпунктом 1 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 09.06.2023 №2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» передбачено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості.

За таких обставин суд відхиляє доводи позивача про порушення державним реєстратором вимог законодавства щодо місця проведення реєстраційних дій.

Щодо тверджень позивача про те, що державна реєстрація щодо зміни керівника не може відбуватися на підставі рішення суду, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Отже, на підставі рішення суду, що набрало законної у межах справи про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» можуть вчинятися будь-які реєстраційні дії на підставі таких судових рішень.

У даному випадку реєстраційні дії здійснювались на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №914/466/23 у межах справи про банкрутство.

Так, постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №914/466/23 припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» Марченка В. Г.; виконання обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» покладено на розпорядника майна - арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відтак, постанова Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 914/466/23 стала підставою для державної реєстрації змін щодо відомостей юридичної особи.

Слід зазначити, що внаслідок оскаржуваної скаржником реєстраційної дії відбулося не припинення повноважень як керівника Дятлєва О.В., а лише обмежено зазначену особу у представництві юридичної особи, оскільки постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 914/466/23 виконання обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» покладено на розпорядника майна - арбітражного керуючого Сокола О. Ю.

Щодо тверджень позивача про те, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень була відсутня ухвала Господарського суду Львівської області від 27.05.2024 у справі №914/466/23, суд зазначає, що вказана ухвала була оприлюднена в реєстрі 29 травня 2024 року, тобто в день здійснення державним реєстратором оспорюваних реєстраційних дій.

В будь-якому випадку, відсутність вказаної ухвали суду про забезпечення позову, яка набрала законної сили, в Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на дату проведення оспорюваних реєстраційних дій не вказує на їх неправомірність та не є підставою їх скасування.

Що стосується тверджень позивача, що приватному нотаріусу не подавалися документи, які надавали б право проведення спірної реєстраційної дії щодо зміни керівника, а також що в Єдиному державному реєстрі відсутні відомості про внесення ухвали суду щодо порушення провадження у справі про банкрутство відносно юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та призначення розпорядником майна юридичної особи арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича, суд відхиляє їх, так як документи для проведення реєстраційної дії було подано належним представником за довіреністю, яка видана арбітражним керуючим розпорядником майна товариства Соколом О.Ю., на якого постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №914/466/23 покладені обов`язки керівника товариства.

Крім того, суд зазначає, що статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Виходячи з системного аналізу ст. ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Метою звернення особи до суду у порядку будь-якої юрисдикції є захист її порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Визначення предмета і підстав позову належить виключно позивачеві.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Суд зазначає, що позивач не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» є Компанія «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Незважаючи на ті обставини, що позивач є бенефіціаром Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», вказані обставини не свідчать беззаперечно про наявність порушених прав позивача (у зв`язку з настання обставин, які стали підставою для озернення позивача до Мінюсту із скаргою).

У позовній заяві позивач також не вказує, в чому конкретно виразилось порушення його прав як бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», тоді як, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21 зазначено, що «важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес акціонера для його співставлення з інтересами інших учасників та товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення».

Суд зазначає, що позивач у даній справі конкретно не вказує та не обґрунтовує у позові порушення його суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано цей позов, а також не вказує, в чому полягає порушення його корпоративних прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, а також, які саме негативні наслідки настали для позивача.

Враховуючи вище викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку відмовити у позові ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у позовів.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 23.12.2024.

Суддя О.М. Спичак