Ухвала

від 23.12.2024 по справі 910/15728/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.12.2024Справа № 910/15728/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ващенко Т.М., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗНДБ" (02192, місто Київ, просп. Броварський, 31-А; ідентифікаційний код 42573447)

про забезпечення позову (до подання позовної заяви)

особи, які можуть отримати статус учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант 7 ЛТД" (02192, місто Київ, просп. Броварський, 31-А; ідентифікаційний код 42896538)

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Новохатня Наталія Сергіївна ( АДРЕСА_1 ),

Без виклику представників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю про забезпечення позову (до подання позовної заяви), відповідно до прохальної частини якої заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 31, загальною площею (кв.м): 1453,2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -1714870280000):

Громадська будівля літ. "А" загальною площею 141,4 кв.м;

Громадська будівля літ. "Г" загальною площею 246,7 кв.м;

Громадська будівля літ. "Д" загальною площею 175,7 кв.м;

Громадська будівля літ. "Ж" загальною площею 227,3 кв.м;

Громадська будівля літ. "З" загальною площею 442,2 кв.м;

Громадська будівля літ. "И" загальною площею 72,8 кв,м;

Громадська будівля літ. "К" загальною площею 147,1 кв.м.,

та заборони будь-яким особам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 31, загальною площею (кв.м): 1453,2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1714870280000)

Громадська будівля літ. "А" загальною площею 14.1,4 кв.м;

Громадська будівля літ. Т" загальною площею 246,7 кв.м;

Громадська будівля літ. "Д" загальною площею 175,7 кв.м;

Громадська будівля літ. "Ж" загальною площею 227,3 кв.м;

Громадська будівля літ. "3м загальною площею 442,2 кв.м;

Громадська будівля літ. "И" загальною площею 72,8 кв.м;

Громадська будівля літ. "К" загальною площею 147,1 кв.м.:

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказує, що він має намір подати позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант 7 ЛТД" про витребування з чужого незаконного володіння означеного нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 31, загальною площею 1453,2 кв.м.

Заявник вказує, що позов про витребування майна з незаконного володіння буде пред`являтися до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант 7 ЛТД", оскільки останній незаконно володіє об`єктами нерухомого майна внаслідок вчинення шахрайських дій та порушує права дійсного власника цього майна (заявника) та фактично надає можливість третім особам використовувати його на власний розсуд та розпоряджатися ним.

Так, право власності на означене нерухоме майно за заявником 27.01.2022 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2533819180000.

Національною поліцією здійснюється розслідування кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021102040000052 від 09.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190. ч. 1 ст. 158, ч. 4 ст. 358 КК, в якому досліджується факт підробки та використання підроблених документів під час проведення державної реєстрації об`єктів нерухомого майна:

групи нежитлових приміщень № 1 та № 2 в літері "А" - 141,4 кв.м.,

групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літері "Г" -246, 7 кв.м.,

групи нежитлових приміщень № 1 - № 6 в літ. "Д" -175,7 кв.м.,

групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ. "Ж" - 227,3 кв.м.,

групи нежитлових приміщень № 1 - № 4 в літ. "З" - 442,2 кв.м.,

групи нежитлових приміщень № 1 в літ.- "И" - 72,8 кв.м.,

групи нежитлових приміщень № 1 в літ. "К" - 147,1 кв.м., розташованих за адресою: Броварський проспект, 31 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1714870280000), з метою подальшого відведення земельної ділянки по пр. Броварському, 31 в м. Києві.

10.12.2024 заявник звернувся до органу досудового розслідування із заявою про залучення в якості потерпілого до участі у кримінальному провадженні за №42021102040000052 від 09.06.2021.

Із поданої заяви слідує, що в ході кримінального провадження встановлено, що шляхом шахрайських дій, відповідач заволодів даними об`єктами нерухомого майна, а саме, встановлено факт неукладення договору купівлі-продажу б/н від 10.12.2003, відповідно до якого Українське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" Дочірнє підприємство автокемпінг "Київ" продало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Будпарк" придбало спірні об`єкти нерухомого майна; ТОВ "Будпарк", не маючи права розпоряджатися об`єктами нерухомого майна, в т.ч. його відчужувати, уклало договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 20.12.2018 за № 8847 з ОСОБА_1 ; у подальшому, рішенням засновника ОСОБА_1 передано дане майно до Статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант 7 ЛТД" від 10.04.2019.

Таким чином, заявник стверджує про наявність підстав вважати, що ТОВ "ГРАНТ 7 ЛТД" незаконно заволоділо об`єктами нерухомого майна, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗДНБ", за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 31, у зв`язку з чим останній має намір звернутись до суду з позовом про витребування цього майна з незаконного володіння відповідача.

Заявнику стало відомо, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва по справі №755/10228/21 від 12.01.2022 накладено арешт на нерухоме майно групи нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Броварський проспект, 31.

07.11.2024 ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва за клопотанням представника ТОВ "ГРАНТ 7 ЛТД" було скасовано даний арешт.

Також, заявник зазначає, що йому стало відомо, що Державною податковою службою України було накладено арешт на спірне нерухоме майно, який ТОВ "ГРАНТ 7 ЛТД" оперативно зняв, для можливих подальших дій з відчуженням майна.

За доводами заявника, такі дії свідчать про прагнення відповідача на незаконне розпорядження та відчуження в подальшому об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: Броварський проспект, 31.

Заявник вказує, що спірні нежитлові приміщення є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна, яке перебуває у його власності, а за ТОВ "ГРАНТ 7 ЛТД" зареєстроване право власності на майно, яке належить заявнику, але під іншою поштовою адресою та площею.

За доводами заявника, перебування спірного майна у власності ТОВ "ГРАНТ 7 ЛТД" створює передумови для подальшої його передачі цією особою у власність або в користування іншим особам. А подальше відчуження та перереєстрація спірного майна ТОВ "ГРАНТ 7 ЛТД" до закінчення розгляду позову про витребування спірного майна призведе до неможливості виконати рішення суду (в разі задоволення позову) та захистити права позивача в межах одного судового провадження без нових звернень позивача до суду.

Отже, існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною відчуження нерухомого майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення про витребування його з володіння відповідача в разі задоволення такого позову.

Вказане за доводами заявника свідчить про наявність підстав для вжиття заявлених ним заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язане вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/48318, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 21.01.2021 у справі № 924/881/16.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Судом встановлено, що з огляду на наявність спору про право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 31, загальною площею 1453,2 кв. м, врахувавши підстави виникнення такого спору а також вчинення ТОВ "ГРАНТ 7 ЛТД" дій, спрямованих на зняття обмежень у розпорядженні таким спірним майном, ухвалення рішення суду про задоволення позову не призведе до реального та ефективного захисту порушених прав позивача, у разі відчуження відповідачем спірного майна та зміни власника такого майна.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на майно боржника та предметом спору про витребування на користь позивача цього ж майна з чужого незаконного володіння відповідача, співмірність і адекватність заявленого заходу забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти боржника.

Так, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд встановив наявність прямого зв`язку між пред`явленим заявником заходом забезпечення позову і предметом спору між сторонами щодо стягнення заборгованості, існування реальної загрози розпорядження боржником наявними в нього грошовими коштами для уникнення стягнення з нього заборгованості перед заявником у значному розмірі - 270.730.708,00 грн, відсутність нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, відсутність будь-якого забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань за Договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Європейським судом з прав людини у справі Торнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення та гарантуванню відновлення прав третіх осіб які мають законне право отримати після завершення будівництва нерухоме майно, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

У порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що заявником належним чином обґрунтовано та доведено в установленому законом порядку наявність визначених законодавчо підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, тож суд задовольняє дану заяву про забезпечення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично залишаються у його володінні, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

При цьому саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що оскільки забезпечення позову в даній справі спрямоване виключно на забезпечення виконання можливого рішення суду, то означене не спричинить збитків боржнику.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗНДБ" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) задовольнити.

2. Накласти арешт на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 31, загальною площею (кв.м): 1453,2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -1714870280000):

- Громадська будівля літ. "А" загальною площею 141,4 кв.м;

- Громадська будівля літ. "Г" загальною площею 246,7 кв.м;

- Громадська будівля літ. "Д" загальною площею 175,7 кв.м;

- Громадська будівля літ. "Ж" загальною площею 227,3 кв.м;

- Громадська будівля літ. "З" загальною площею 442,2 кв.м;

- Громадська будівля літ. "И" загальною площею 72,8 кв,м;

- Громадська будівля літ. "К" загальною площею 147,1 кв.м.:

3. Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 31, загальною площею (кв.м): 1453,2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1714870280000):

- Громадська будівля літ. "А" загальною площею 14.1,4 кв.м;

- Громадська будівля літ. Т" загальною площею 246,7 кв.м;

- Громадська будівля літ. "Д" загальною площею 175,7 кв.м;

- Громадська будівля літ. "Ж" загальною площею 227,3 кв.м;

- Громадська будівля літ. "3м загальною площею 442,2 кв.м;

- Громадська будівля літ. "И" загальною площею 72,8 кв.м;

- Громадська будівля літ. "К" загальною площею 147,1 кв.м.

4. Ця ухвала набирає законної сили 23.12.2024, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.

5. Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до виконання в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

6. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗНДБ" (02192, місто Київ, просп. Броварський, 31-А; ідентифікаційний код 42573447).

7. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ 7 ЛТД" (02192, місто Київ, просп. Броварський, 31-А; ідентифікаційний код 42896538).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тетяна Миколаївна Ващенко