Рішення

від 11.12.2024 по справі 752/21285/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024Справа № 752/21285/21

За позовом заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва в інтересах Київської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантум" м. Києва, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Груп" м. Києва

про скасування державної реєстрації права власності

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Григоряк М.С.

Представники:

від прокуратури: Колодчина Р.В.,

від позивача: не з`явився,

від відповідачів: 1. не з`явився, 2. Герасимчук І.Ю.

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2021 року заступник керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва звернувся в Голосіївський районний суд м. Києва на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з указаним позовом в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантум" м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Груп" м. Києва.

Постановою Верховного Суду від 31 січня 2024 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2022 року та постанова Київського апеляційного від 7 вересня 2023 року в частині позовних вимог заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва до ОСОБА_1 , у задоволенні яких судами було відмовлено, змінені в їх мотивувальних частинах.

У решті рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2022 року та постанова Київського апеляційного від 7 вересня 2023 року в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантум", Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Груп" скасовані, провадження у справі № 752/21285/21 в цій частині позовних вимог закрите.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 р. справу № 752/21285/21 в частині позовних вимог заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва в інтересах Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантум", Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Груп" передано для продовження розгляду до господарського суду міста Києва.

Прокурор зазначав, що в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні ним було виявлено порушення майнових прав та інтересів територіальної громади міста Києва під час реєстрації права власності на нерухоме майно нежитлову будівлю літ. "А" площею 98,2 м2 по АДРЕСА_1 .

Первісна реєстрація права власності на вказану нежитлову будівлю була здійснена 28 серпня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подолякою І.П. за ОСОБА_1 (рішення № 42749072).

Підставою виникнення права власності на вказане нерухоме майно вказано договір купівлі-продажу, серія та номер: 2107-Б/811, виданий 7 грудня 1998 р., видавник: Українська біржа "Десятинна".

Згідно цього договору продавцем нерухомого майна виступав ОСОБА_2 , який став його власником на підставі договору купівлі-продажу від 6 вересня 1996 р., зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером 357.

Проте згідно з інформацією КП "КМБТІ" за даними реєстрових книг підприємства по нежитловому фонду по АДРЕСА_1 нерухоме майно на праві власності не реєструвалось, а інвентаризаційна справа за вказаним об`єктом відсутня.

За даними Державного архіву міста Києва у документах фонду "Товарна біржа "Українська біржа "Десятинна" договір купівлі-продажу № 2107-Б/811 від 7 грудня 1998 р. відсутній.

У подальшому вказану нежитлову будівлю ОСОБА_1 було передано до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантум" (далі-відповідач 1.) на підставі рішення засновника № 1 від 26 вересня 2018 р.

27 вересня 2018 р. вищевказаним державним реєстратором прийнято рішення № 43236173 про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авантум" на зазначений об`єкт нерухомого майна на підставі вищевказаного рішення засновника.

28 вересня 2018 р. між відповідачами (Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантум" - продавець, Товариством з обмеженою відповідальністю "МВВ Груп" (далі також-відповідач 2.) - покупець) було укладено два договори купівлі-продажу, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенком В.М. та зареєстровані в реєстрі за №№ 2439 та 2443, предметом яких були частки у праві власності на вищевказану нежитлову будівлю.

Того ж дня приватним нотаріусом Кударенком В.М. проведено державну реєстрацію права власності відповідача 2. на об`єкт нерухомого майна - дві рівні частки нежитлової будівлі літ. "А" площею по 98,2 м2 по АДРЕСА_1.

Під час проведення державної реєстрації відповідачем 2. було надано технічний паспорт на вказану нежитлову будівлю, розроблений ТОВ "Бюро технічної інвентаризації, оформлення землі та нерухомості".

Проте листом останнього від 11 травня 2021 р. спростовано факт видачі технічного паспорта на цю нежитлову будівлю.

Прокурор також вказав, що у 2019 році відповідач 2. звернувся до позивача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:90:116:0136) з метою передачі указаної земельної ділянки йому в оренду на неконкурентних підставах як власнику розташованого на ній нерухомого майна.

Посилаючись на те, що реєстрація за відповідачами прав проведена на майно, яке в дійсності відсутнє на спірній земельній ділянці, земельна ділянка для мети розміщення такого майна не надавалася, первісна державна реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомого майна проведена на підставі недійсних документів, прокурор на підставі ст.ст. 120 ЗК України, ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України просив позов задовольнити та:

- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "А" площею 98,2 м2 по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1631942580000) за відповідачем 1., що проведена 27 вересня 2018 р. за рішенням державного реєстратора комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подолякою І.П. за № 43236173;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "А" площею 98,2 м2 по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1631942580000) за відповідачем 2., що проведена 28 вересня 2018 р. за рішеннями державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. за №№ 43255606, 43256591.

Також просив покласти на відповідачів понесені ним по справі судові витрати.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Відповідач 1. відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Відповідач 2. у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на безпідставність заявлених вимог.

Вказував, що реєстрація його права власності на нежитлову будівлю літ. "А" площею 98,2 м2 по АДРЕСА_1 проведена на підставі договорів купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, які в установленому порядку недійсними не визнавалися. Нерухоме майно, зареєстроване як його власність, на час подачі даного позову дійсно відсутнє, оскільки було зруйноване невідомими особами раніше. Проте воно існувало на час набуття ним права власності на нього.

Також посилався на відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів позивача, відмінних від інтересів держави.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.ст. 165, 202 ГПК України у відсутності представників позивача, відповідача 1. за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача 2., розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі статтею 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

За п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання щодо регулювання земельних відносин.

Згідно п. 2 ст. 22 Закону Україну "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально- культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 83 ЗК України та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Розпорядження землями комунальної власності м. Києва, в т.ч. надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до статті 9 ЗК України та зазначеного вище Закону відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Територіальні громади одночасно є первинними носіями прав місцевого самоврядування і суб`єктами повноважень, пов`язаних із володінням, користуванням та розпорядженням об`єктами, розташованими на їх території. Зазначена норма Закону про місцеве самоврядування визначає право комунальної власності як невід`ємне право територіальної громади володіти, доцільно, економно та ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Отже, виключно Київська міська рада має право розпоряджатись землями комунальної власності шляхом прийняття відповідних рішень.

Судом встановлено, що по АДРЕСА_1 сформована та зареєстрована земельна ділянка площею 1,5 га (кадастровий номер 8000000000:90:116:0136) з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту.

Це підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

На підставі ч. 2 ст. 83 ЗК України указана земельна ділянка перебуває у комунальній власності.

Доказів передачі цієї земельної ділянки в установленому порядку у власність або користування іншим особам суду не надано.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

За ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Підстави та способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст.ст. 15, 16 ЦК України. При цьому, способи захисту цивільних прав судом підлягають застосуванню не довільно, а в залежності від характеру спірних правовідносин та в межах і на підставах, визначених законом.

Правила про захист права власності закріплені гл. 29 України. З ними узгоджуються положення ст. 152 ЗК України про способи захисту прав на земельні ділянки.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник має право на захист права власності від порушень, хоча б вони і не були пов`язані з позбавленням володіння.

Положеннями ч.ч. 2 та 3 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Також встановлено, що 28 серпня 2018 р. державним реєстратором Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подолякою І.П. прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 42749072 про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 98,2 кв.м., що розташована АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 2107-Б/811 від 07.12.1998 року.

27.09.2018 року тим самим державним реєстратором прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 43236173 про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авантум" на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 98,2 кв.м., що розташована АДРЕСА_1 .

Підставою такої реєстрації визначене рішення ОСОБА_1 № 1 від 26 вересня 2018 р. як засновника вказаного відповідача.

28 вересня 2018 р. між відповідачами укладено два договори купівлі-продажу, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенком В.М. та зареєстровані в реєстрі за №№ 2439 та 2443, предметом яких були частки у праві власності на вищевказану нежитлову будівлю.

Того ж дня приватним нотаріусом Кударенком В.М. проведено державну реєстрацію права власності відповідача 2. на об`єкт нерухомого майна - двох рівних часток у розмірі у праві власності на нежитлову будівлі літ. "А" площею по 98,2 м2 по АДРЕСА_1.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями прокурора, які визнані позивачем та не заперечені відповідачами, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 248580538 від 17 березня 2021 р. ( т. 1 а.с. 52).

За змістом листа Державного архіву міста Києва від 26 квітня 2021 р. документах фонду № Р-1606 Товарна біржа "Українська біржа "Десятинна" договору купівлі-продажу від 7 грудня 1998 р. № 2107-Б/811 не виявлено. Журнал реєстрації договорів купівлі-продажу за період з 15 жовтня до 25 грудня 1998 р. має початкову та кінцеву нумерацію від Б/1430 до Б/1901 . У записах за 7 грудня 1998 р. інформації про договір купівлі-продажу від 7 грудня 1998 р. № 2107-Б/811 не виявлено (т. 1 а.с. 56).

Згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» по нежитловому фонду на АДРЕСА_1 нерухоме майно на праві власності не реєструвалося, що підтверджується листом Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 16 квітня 2021 р. (т. 1 а.с. 57).

Відповідно до листа Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 24 травня 2021 р. у відділі зберігання матеріалів технічної інвентаризації бюро не існує інвентаризаційної справи за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 58).

Заявлені прокурором вимоги стосуються усунення перешкод власникові землі у користуванні та розпорядженні належною йому земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Згідно з ними про порушення цих прав стало відомо у вересні 2019 року, коли відповідач 2. подав до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0136.

Указаний проект не був затверджений та повернутий на доопрацювання.

До матеріалів вказаного проекту в якості доказу належності заявникові права власності на нежитлову будівлю літ. "А" площею по 98,2 м2 по АДРЕСА_1 були додані вищевказані договори купівлі-продажу між відповідачами від 28 вересня 2018 р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 вересня 2018 р., а також технічний паспорт на громадський (виробничий) будинок від 23 жовтня 2018 р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро технічної інвентаризації, оформлення землі та нерухомості", відповідно до якого зареєстрована за відповідачем 2. будівля є цегляною з бетонним фундаментом.

Листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро технічної інвентаризації, оформлення землі та нерухомості" від 11 травня 2021 р. стверджується, що останнє ніколи не проводило технічну інвентаризацію об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення, загальною площею 98,2 м2 АДРЕСА_1, технічний паспорт за вказаною адресою не видавався (т. 1 а.с. 61).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки № 21-0456-01 від 14 червня 2021 р., складеного Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташована дерев`яна будівля невстановленого призначення. Крім того, встановлено, що цегляна будівля, яка зазначена в попередньому акті обстеження № 21-0077-01 від 2 лютого 2021 р. розташована за межами земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:116:0136) (т. 1 а.с. 86).

Згідно протоколу огляду від 19 серпня 2021 р., проведеного у межах кримінального провадження № 42020101060000196 слідчим слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві Собко А.М., на тій самі земельній ділянці розташована дерев`яна будівля площею близько 10 м2 без вікон та дверей, яка із зовнішнього вигляду не придатна до житла або перебування осіб. Інших будівель та споруд на вказаній земельній ділянці не виявлено (т. 1 а.с. 62-63).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Маючи земельну ділянку як складову частину, всі штучні будови (об`єкти нерухомості) володіють родовими ознаками, які дозволяють відрізнити їх від рухомих об`єктів.

Така ознака як стаціонарність (нерухомість) характеризується міцним фізичним зв`язком об`єкта нерухомості із земною поверхнею і неможливістю його переміщення у просторі без фізичного руйнування і нанесення шкоди, що робить об`єкт непридатним для подальшого використання.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України суду не надано доказів існування у матеріальному світі (розташування) на спірній земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:90:116:0136) будь-яких об`єктів нерухомого майна.

Доводи відповідача 2. з цього приводу достовірними та переконливими доказами не підтверджуються, суперечать іншими поданим до справи та описаним вище доказам, які послідовно та переконливо спростовують факт існування нежилої будівлі загальною площею 98,2 м2 по АДРЕСА_1 як об`єкта нерухомого майна, на який могло набуватися право власності.

Посилання цього ж відповідача на те, що належне йому майно до часу звернення прокурора в суд з позовом було зруйноване невідомими особами, також є непереконливими, оскільки доказами не підтверджуються.

Звичайна поведінка власника, дбаючого про належне йому благо, зумовлює вчинення активних дій на його захист від імовірних або наявних посягань, припинення або усунення його втрати, виявлення причетних до порушень осіб з метою відновлення порушених прав.

Доказів вчинення відповідачем таких дій, які б явно свідчили про піклування за долю його власності, яка була б дійсною, існуючою в природі (огородження будівлі, встановлення охорони, інших завад від проникнення до будівлі, звернення до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій інших осіб щодо його майна, пред`явлення вимог про компенсацію завданої руйнуванням будівлі шкоди тощо) не надано.

Відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Убачається, що вчиненням відповідачами, у т.ч. первісно через ОСОБА_1 як засновником та контролером відповідача 1., правочинів, які зумовили державну реєстрацію права власності на відсутній у натурі об`єкт нерухомості, були створені штучні підстави для отримання відповідачем 2. земельної ділянки під таким об`єктом на неконкурентних засадах (без земельних торгів) (ч. 2 ст. 124, ч. 2 ст. 134 ЗК України).

Це підтверджується фактом подання відповідачем 2. до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Таким чином, зазначені правочини фактично спрямовані на незаконне заволодіння належною позивачу земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Це зумовлює виникнення прокурора, що діє в інтересах позивача, повноважного розпоряджатися землями комунальної власності м. Києва, права заперечувати дійсність таких правочинів відповідно до правил ст. 215 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

На підставі зібрані у справі доказів в їх сукупності суд вважає, що вчинені послідовно ОСОБА_1 , через неї Товариством з обмеженою відповідальністю "Авантум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МВВ Груп" правочини з приводу нежилої будівлі загальною площею 98,2 м2 АДРЕСА_1 є нікчемними.

За вказаних обставин посилання відповідача 2. на добросовісність набуття прав на це майно є необґрунтованими.

Виходячи з наведеного, позивач як власник земельної ділянки вправі заявляти на підставі ст. 391 ЦК України, ч.ч. 2 та 3 ст. 152 ЗК України про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання землями комунальної власності, зумовленого наявною державною реєстрацією речових прав.

Оскільки наявне рішення про реєстрацію за відповідачами права власності на нежилу будівлю літ. "А" площею 98,2 м2 по АДРЕСА_1 порушує права позивача на розпорядження наявною за вказаною адресою земельною ділянкою, у т.ч. їх продажу або передачі у користування на конкурентних засадах, то поданий прокурором на захист цих прав позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

За таких обставин підлягає скасуванню державна реєстрація права власності за відповідачами на об`єкт нежитлову будівлю літ. "А" площею 98,2 м2 по АДРЕСА_1.

Заперечення відповідача 2. щодо наявності передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для звернення прокурора в суд з указаним позовом, необгрутовані, оскільки як вбачається з матеріалів справи представництво прокурора в суді зумовлене порушенням інтересів держави, які полягають у забезпеченні встановленого правового порядку під час здійснення державної реєстрації прав, правомірного володіння, користування та розпорядження власністю, захист якого не здійснила Київська міська рада як орган, уповноважений управляти комунальним майном.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "А" площею 98,2 м2 по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1631942580000) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авантум" (01013, м. Київ, АДРЕСА_1, код 42500646), що проведена 27 вересня 2018 р. за рішенням державного реєстратора комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подолякою І.П. за № 43236173.

Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "А" площею 98,2 м2 по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1631942580000) за Товариством з обмеженою відповідальністю "МВВ Груп" (01013, м. Київ, АДРЕСА_1, код 35922595), що проведена 28 вересня 2018 р. за рішеннями державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. за №№ 43255606, 43256591.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантум" (01013, м. Київ, АДРЕСА_1, код 42500646) на користь Київської міської прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код 02910019) 3405 грн. витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Груп" (01013, м. Київ, АДРЕСА_1, код 35922595) на користь Київської міської прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код 02910019) 3405 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 20 грудня 2024 року.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар