Рішення

від 23.12.2024 по справі 910/12606/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

23.12.2024Справа № 910/12606/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/12606/24 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на підставі договору №12/191020-1-РГК від 19.10.2020 поставки, а також пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

1.2. Відповідач заперечив проти задоволення позову.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 19.10.2020 між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія», як покупцем, укладено договір №12/191020-1-РГК від 19.10.2020 поставки (далі договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у господарській діяльності, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього визначену у відповідності до умов договору суму коштів.

2.2. Предметом поставки є спецодяг (п. 2.1. договору).

2.3. Відповідно до п. 2.2. договору товар, вказаний в п. 2.1. договору поставляється покупцю партіями.

2.4. Найменування (асортимент), кількість та ціна товару, що підлягає поставці за договором вказуються у рахунках-фактурах, які формуються згідно із замовленнями покупця та є невід`ємною частиною договору (п. 2.3. договору).

2.5. Відповідно до п. 3.1. договору загальна вартість (ціна) товару за договором становить 1000 000, 00 грн з ПДВ. Вартість (ціна) кожної окремої одиниці товару визначається у рахунку-фактурі.

2.6. Вартість (ціна) товару включає в себе вартість тари (упаковки) товару, вартість доставки товару до місця поставки за адресою, зазначеною у п. 4.2. договору (п. 3.2. договору).

2.7. Покупець здійснює оплату за кожну партію одержаного товару згідно наданого постачальником рахунку-фактури у безготівковій формі на вказаний у договорі рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з дня одержання відповідної партії товару покупцем. Покупець залишає за собою право здійснювати попередню оплату за товар (п. 3.3. договору).

2.8. Відповідно до п. 3.4. договору постачальник зобов`язаний надати рахунок-фактуру разом з іншими документами на товар, відповідно до п. 4.4., якщо інше не погоджено сторонами (п. 3.4. договору).

2.9. Відповідно до п. 3.6. договору покупець має право не здійснювати оплату товару до дати отримання належно оформленого рахунку-фактури. У такому випадку покупець не несе відповідальність за можливе прострочення платежу.

2.10. За змістом п. 4.1. договору поставка товару здійснюється окремими партіями у відповідності до письмових заявою покупця, які направляються постачальнику засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою 20 числа поточного місяця на наступний місяць.

2.11. Разом з товаром постачальник передає всю документацію на товар (транспортні, товаросупровідні документи, рахунки-фактури, інструкції з експлуатації, накладні) (п. 4.4 договору).

2.12. Відповідно до п. 4.9. договору у випадку якщо в процесі приймання товару будуть виявлені недостача товару, недоліки/дефекти, товару, некомплектність товару, невідповідність фактично поставленого товару умовам договору та/або документації на товар, відсутність та/або неналежне, неповне оформлення документів, передбачених п. 4.4. договору, інші порушення умов договору, покупець складає відповідний акт про недостачу (недоліки/невідповідність тощо) товару.

2.13. За умовами п. 4.12. договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної. Ризик випадкового знищення або пошкодження товару до моменту передачі товару покупцю в порядку, встановленому п. 4.1. договору, несе постачальник.

2.14. Договір набирає чинності з 19.10.2020 та діє до 31.12.2021. Якщо за місяць до закінчення дії договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, договір вважається продовженим на наступний календарний рік. Кількість пролонгацій не обмежена (п. 10.1. договору).

2.15. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар (спецодяг) на загальну суму 94 719, 00 грн, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень та заперечень видатковими накладними № СУМ83002993 від 20.02.2023 на суму 23 616,00 грн; № СУМ83004117 від 13.03.2023 на суму 11 925,00 грн; № СУМ83004522 від 16.03.2023 на суму 4 770,0 грн; №СУМ83005743 від 28.03.2023 на суму 13 440,00 грн; № СУМ83006077 від 13.04.2023 на суму 35 400,00 грн; № СУМ83009866 від 09.06.2023 на суму 5568, 00 грн.

2.16. За твердженнями позивача, відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару за видатковою накладною № СУМ83002993 від 20.02.2023 на суму 9 597,00 грн. Решта видаткових накладних залишились не оплачені у зв`язку з чим за відповідачем обліковується борг за отриманий проте не оплачений спецодяг на загальну суму 85 122, 00 грн з розрахунку 94 719, 00 грн - 9 597, 00 грн.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача 85 122, 00 грн основного боргу, 3 212, 12 грн пені, 3 721, 41 грн 3% річних та 7 203, 87 грн інфляційних втрат.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 193 Господарського кодексу України, статті 625, 629 Цивільного кодексу України.

3.3. Фактичними підставами позову є несплата відповідачем вартості отриманого товару за договором.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог вказавши що у зв`язку з невиконанням позивачем свого обов`язку за договором щодо надання відповідачу належно оформленого рахунку фактури, у нього не виникло право вимоги виконання зустрічного зобов`язання - здійснення відповідачем оплати товару протягом 30 банківських днів з дня одержання відповідної партії товару. Одночасно відповідач не може вважатися таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 8.1. договору, а нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат в даному випадку є неправомірним та безпідставним.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи порушені відповідачем умови укладеного договору? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

- Чи правильно виконані розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат?

6.2. У відповідності до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше та друге питання, а відповідач навпаки.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ.

7.1. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

7.2. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

7.3. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочини за своєю правовою природою є договором поставки.

7.4. Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.5. Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

7.6. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

7.7. Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

7.8. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

7.9. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.10. Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

711. Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

7.12. Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

7.13. У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

7.14. Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

7.15. Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 94 719, 00 грн відповідно до наявних в матеріалах справи підписаних між сторонами видаткових накладних № СУМ83002993 від 20.02.2023 на суму 23 616,00 грн; № СУМ83004117 від 13.03.2023 на суму 11 925,00 грн; № СУМ83004522 від 16.03.2023 на суму 4 770,0 грн; №СУМ83005743 від 28.03.2023 на суму 13 440,00 грн; № СУМ83006077 від 13.04.2023 на суму 35 400,00 грн та № СУМ83009866 від 09.06.2023 на суму 5 568, 00 грн.

7.16. Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

7.17. Судом встановлено, що видаткова накладна № СУМ83002993 від 20.02.2023 на суму поставки товару 23 616,00 грн є частково оплачена відповідачем на суму 9 597, 00 грн, що не заперечується сторонами.

7.18. Відповідно до п. 3.3. договору покупець здійснює оплату за кожну партію одержаного товару згідно наданого постачальником рахунку-фактури у безготівковій формі на вказаний у договорі рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з дня одержання відповідної партії товару покупцем.

7.19. З 1 квітня 2023 року в Україні система переказів функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022, що означає - здійснювати міжбанківські платіжні операції можна в будь-який час, не чекаючи ранку чи закінчення вихідних (четверта версія Системи електронних платежів НБУ - СЕП-4). Після запровадження СЕП-4 (після 01.04.2023), в Україні скасовано поняття "банківський день", тобто міжбанківські перекази можуть бути отримані навіть у вихідні чи святкові дні, ввечері та вночі. Попередня версія СЕП надсилала банківські платежі, здійснені ввечері, на ранок наступного дня, а у вихідні - в перший робочий день.

7.20. Враховуючи умови п. 3.3. договору, а також скасування поняття «банківський день», відповідач був зобов`язаний здійснити оплату партій товару у такі строки: (1) за видатковою накладною № СУМ83002993 від 20.02.2023 на суму 23 616,00 грн у строк до 03.04.2023 включно (з урахуванням визначення «банківського дня») (2) за видатковою накладною № СУМ83004117 від 13.03.2023 на суму 11 925,00 грн у строк до 24.04.2023 включно (з урахуванням визначення «банківського дня») (3) за видатковою накладною № СУМ83004522 від 16.03.2023 на суму 4 770,0 грн у строк до 27.04.2023 включно (з урахуванням визначення «банківського дня») (4) за видатковою накладною №СУМ83005743 від 28.03.2023 на суму 13 440,00 грн у строк до 09.05.2023 включно (з урахуванням визначення «банківського дня») (5) за видатковою накладною № СУМ83006077 від 13.04.2023 на суму 35 400,00 грн у строк до 13.05.2023 включно (без урахування визначення «банківський день») (6) за видатковою накладною № СУМ83009866 від 09.06.2023 на суму 5568, 00 грн у строк до 09.07.2024 включно (без урахування визначення «банківський день»).

7.21. Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору поставки та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної оплати поставленого позивачем товару згідно наведених вище накладних, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 85 122, 00 грн, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати товару на суму 85 122, 00 грн.

7.22. Враховуючи умови п. 3.3. договору відповідач є таким, що прострочив оплату товару (1) за видатковою накладною № СУМ83002993 від 20.02.2023 на суму 14 019,00 грн (з урахуванням часткової оплати на суму 9 597, 00 грн) з 04.04.2023 (2) за видатковою накладною № СУМ83004117 від 13.03.2023 на суму 11 925,00 грн з 25.04.2023 (3) за видатковою накладною № СУМ83004522 від 16.03.2023 на суму 4 770,0 грн з 28.04.2023 (4) за видатковою накладною №СУМ83005743 від 28.03.2023 на суму 13 440,00 грн з 10.05.2023 (5) за видатковою накладною № СУМ83006077 від 13.04.2023 на суму 35 400,00 грн з 14.05.2023 включно (6) за видатковою накладною № СУМ83009866 від 09.06.2023 на суму 5568, 00 грн з 10.07.2024.

7.23. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.24. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.25. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

7.26. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.27. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

7.28. Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

7.29. З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки, та факту наявності заборгованості у розмірі 85 122, 00 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 85 122, 00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

7.30. При цьому, суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо ненадання та неотримання ним рахунків на оплату, оскільки матеріали справи не містять складеного в порядку пункту 4.9 договору акту покупця про невідповідність наданих документів, а отже, з огляду на принцип вірогідності доказів, обставина щодо надання відповідачу рахунків на оплату є більш вірогідною.

7.31. Крім того, суд зазначає, що обов`язок покупця сплатити за отриманий без зауважень товар випливає, окрім іншого, з дії відповідача щодо отримання товару, адже, за змістом ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

7.32. Також, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє боржника від обов`язку з оплати наданих товарів (послуг). Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 918/537/18 від 02.07.2019, у справі № 910/19702/17 від 20.12.2018, у справі № 910/21406/17 від 10.10.2018, у справі № 910/22589/17 від 05.09.2018, у справі № 905/915/17 від 13.07.2018.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ, 3% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ.

8.1. У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання з оплати товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 212, 12 грн пені, а саме: 905,67 грн за період з 11.10.2023 по 19.12.2023 нараховану на суму боргу 14 019, 00 грн; 182, 96 грн за період з 11.10.2023 по 24.10.2023 нараховану на суму боргу 11 925, 00 грн; 87, 82 грн за період з 11.10.2023 по 27.10.2023 нараховану на суму боргу 4 770, 00 грн; 400, 62 грн за період з 11.10.2023 по 09.11.2023 нараховану на суму боргу 13 440, 00 грн; 1 179, 35 грн за період з 11.10.2023 по 13.11.2023 нараховану на суму боргу 35 400, 00 грн; 455,70 грн за період з 11.10.2023 по 09.01.2024 нараховану на суму боргу 5 568, 00 грн.

8.2. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

8.3. Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

8.4. Відповідно до п. 8.1. договору у разі порушення покупцем, встановленого п. 3.3. договору строку оплати вартості товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

8.5. З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

8.6. Встановлені вище обставини, а саме наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені.

8.7. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

8.8. Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі «Ліга:Закон» в межах визначеного позивачем періоду її нарахування, суд дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» пені у розмірі 2 072,06 грн підлягає частковому задоволенню. У задоволенні решти вимог про стягнення 1 140,06 грн пені суд відмовляє, оскільки при здійсненні розрахунку пені позивач неправильно визначив подвійну облікову ставку.

8.9. Окрім того, відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.10. Як встановлено матеріалами справи, відповідачем порушено зобов`язання з оплати вартості поставленого позивачем товару в частині дотримання строку проведення кінцевого розрахунку.

8.11. Зазначене в силу наведених вище норм законодавства, є підставами для застосування до відповідача нарахувань згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

8.12. У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання з оплати товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 721, 41 грн 3% річних з яких 701, 34 грн за період з 04.04.2023 по 11.10.2024 нарахованих на суму боргу 23 616, 00 та 14 019, 00 грн (часткова оплата); 524, 59 грн за період з 25.04.2023 по 11.10.2024 нарахованих на суму боргу 11 925, 00 грн; 208, 66 грн за період з 28.04.2023 по 11.10.2024 нарахованих на суму боргу 4 770, 00 грн; 574, 67 грн за період з 10.05.2023 по 11.10.2024 нарахованих на суму боргу 13 440, 00 грн; 1 501, 99 грн за період з 14.05.2023 по 11.10.2024 нарахованих на суму боргу 35 400, 00 грн; 210, 16 грн за період з 10.07.2023 по 11.10.2024 нарахованих на суму боргу 5 568, 00 грн.

8.13. Перевіривши у інформаційно-пошуковій системі «Ліга:Закон» розрахунок позивача в межах визначеного позивачем періоду щодо 3% річних, суд зазначає, що належна до стягнення сума 3% річних становить 3 236, 68 грн. У задоволенні решти вимог про стягнення 484,73 грн 3 % річних суд відмовляє.

8.14. Також, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 7 203, 87 грн інфляційних втрат з яких 1 333, 06 грн за період з квітня 2023 року по вересень 2024 року нарахованих на суму боргу 23 616, 00 грн та 14 019, 00 грн (з урахуванням часткової оплати); 997, 65 грн за період з травня 2023 року по вересень 2024 року нарахованих на суму боргу 11 925, 00 грн; 399, 06 грн за період з травня 2023 року по вересень 2024 року нарахованих на суму боргу 4 770, 00 грн; 1 124, 39 грн за період з травня 2023 року по вересень 2024 року нарахованих на суму боргу 13 440, 00 грн; 2 961, 56 грн за період з травня 2023 року по вересень 2024 року нарахованих на суму боргу 35 400, 00 грн; 388, 15 грн за період з липня 2023 року по вересень 2024 року нарахованих на суму боргу 5 568, 00 грн.

8.15. Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

8.16. Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

8.17. У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%. Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

8.18. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

8.19. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

8.20. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

8.21. Показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих).

8.22. Перевіривши розрахунок позивача щодо інфляційних нарахувань, суд зазначає, що належна до стягнення сума інфляційних втрат становить 6 237, 46 грн. У задоволенні решти вимог про стягнення 966,41 грн інфляційних втрат суд відмовляє.

8.23. Водночас, суд зауважує, що при здійсненні перевірки розрахунків 3% річних та інфляційних втрат щодо видаткової накладної яку було оплачено частково, судом взято до уваги кінцеву суму прострочення 14 019, 00 грн, оскільки матеріали позовної заяви не містять доказів щодо дати, в яку було здійснено часткове погашення боргу, а розрахунок не може ґрунтуватись на припущеннях.

8.24. При цьому, суд зазначає, що саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум.

8.25. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум.

8.26. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоб суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17.

8.27. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання контррозрахунку заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості.

10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

10.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за поставлений товар у розмірі 85 122, 00 грн, 2 072, 06 грн пені, 3 236, 68 грн 3% річних та 6 237, 46 грн інфляційних втрат. У задоволенні решти вимог про стягнення 1 140, 06 грн пені, 484, 73 грн 3% річних та 966, 41 грн інфляційних втрат суд відмовляє, у зв`язку з неправильністю розрахунку.

11. СУДОВІ ВИТРАТИ.

11.1. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2 359,16 грн на відповідача, водночас, у розмірі 63,24 грн залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» (03134, місто Київ, пр. Корольова Академіка, будинок 1, код ЄДРПОУ 37401646) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (40021, Сумська обл., місто Суми, Лебединська, будинок 13, код ЄДРПОУ 03352432) 85 122, 00 грн основного боргу, 2 072, 06 грн пені, 3 236, 68 грн 3% річних, 6 237, 46 грн інфляційних втрат та 2 359, 16 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.12.2024.

Суддя Ігор Курдельчук