Рішення

від 23.12.2024 по справі 910/12903/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

23.12.2024Справа № 910/12903/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/12903/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Рудь» до Приватного підприємства «Восход» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на підставі договору №140 від 26.02.2021 поставки, а також пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

1.2. Відповідач заперечень проти позову не надав.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 26.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Рудь», як постачальником, та Приватним підприємством «Восход», як покупцем, укладено договір №140 від 26.02.2021 поставки (далі договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується за окремими замовленнями покупця поставляти останньому продукти харчування, а покупець зобов`язується приймати цей товар і оплачувати його вартість постачальнику на умовах, визначених у договорі.

2.2. Відповідно до п. 1.2. договору постачальник зобов`язується належним чином оформити та надати всі необхідні документи на товар, що підтверджують походження, кількість і якість поставленого товар, гарантувати якість товару відповідну до положень чинного законодавства України про якість товарів, а також, нести передбачену договором відповідальність за порушення термінів постави товару.

2.3. Покупець зобов`язується забезпечувати приймання товару, сплачувати вартість товару, а також нести передбачену договором відповідальність за порушення термінів оплати товару (п. 1.3. договору).

2.4. Відповідно до п. 2.1. договору поставка товару за договором здійснюється постачальником у відповідності з окремими замовленнями покупця, в яких повинні бути зазначені асортимент та кількість товару, необхідного для постачання покупцю.

2.5. Фактичною датою поставки товару є дата приймання товару і підписання товарно-транспортної/видаткової накладної (п. 2.6. договору).

2.6. Відповідно до п. 2.9. договору постачальник зобов`язується надавати покупцю разом з товаром наступні документи: товарно-транспортну/видаткову накладну; документи, які засвідчують якість товару; санітарно-гігієнічні висновки (при необхідності). Якщо зазначені документи не будуть надані разом з товаром, то датою одержання товару вважається дата одержання всіх необхідних документів.

2.7. Пунктом 4.1. договору визначено, що ціни на товар вказуються у прайс-листа та специфікаціях постачальника, які надаються покупцю до початку поставки товару є невід`ємними частинами цього договору.

2.8. Вартість поставленого товару по кожному окремому замовленню сплачується покупцем за цінами, зазначеними постачальником у товарно-транспортних/видаткових накладних (п. 4.3. договору).

2.9. Відповідно до п. 4.4. договору оплата покупцем вартості поставленого за цим договором товару проводиться шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок, або внесенням коштів готівкою в касу постачальника відповідно до чинного законодавства України протягом 14 календарних днів з дати поставки партії товару.

2.10. Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021. Якщо жодна із сторін за 14 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить письмово іншу сторону про своє бажання припинити його дію, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (п. 8.1. договору).

2.11. Закінчення строку дії або дострокове розірвання договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань щодо здійснення розрахунків одна з одною (п. 8.2. договору).

2.12. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар (морозиво) на загальну суму 27 738, 84 грн, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень та заперечень видатковими накладними № 117615 від 27.06.2024 на суму 9 154, 56 грн; №117690 від 27.06.2024 на суму 13 828, 80 грн; №195335 від 20.09.2024 на суму 4 755, 48 грн.

2.13. Разом із цим, на час звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач заборгованість за отриманий ним товар не оплатив. В позасудовому порядку питання щодо погашення боргу не врегульовано. Не оплаченим залишився товар на суму 27 738, 84 грн.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача 27 738, 84 грн основного боргу, 1 611, 49 грн пені, 189, 70 грн 3% річних та 484, 73 грн інфляційних втрат.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 509, 510, 610, 611, 625 ЦК України, статті 193, 216, 218, 222 ГК України.

3.3. Фактичними підставами позову є несплата відповідачем вартості отриманого товару за договором.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач заперечень проти позову не надав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено відповідача про обов`язок зареєструвати електронний кабінет, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали.

5.2. На виконання вимог ГПК України ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу на поштову адресу (у зв`язку з відсутністю електронного кабінету), зазначену в ЄДРПОУ, однак повернулась до суду «адреса відсутній за вказаною адресою».

5.3. Відповідно до ч.ч.2,3, 7 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

5.4. Враховуючи відсутність у матеріалах справи відомостей про зміну місцезнаходження відповідача, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом направлення на останню відому адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі, а саме: на адресу зазначену в ЄДР.

5.5. Крім того, судом враховано, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Враховуючи наведене, суд зазначає що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

5.6. Отже, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до статті 120 ГПК України.

5.7. Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов/клопотання про продовження строку на подання відзиву, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

5.8. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5.9. Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи порушені відповідачем умови укладеного договору? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

- Чи правильно виконані розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат?

6.2. У відповідності до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше та друге питання, а відповідач навпаки.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ.

7.1. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

7.2. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

7.3. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочини за своєю правовою природою є договором поставки.

7.4. Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.5. Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

7.6. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

7.7. Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

7.8. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

7.9. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.10. Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

7.11. Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

7.12. Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

7.13. У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

7.14. Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

7.15. Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 27 738, 84 грн відповідно до наявних в матеріалах справи підписаних між сторонами видаткових накладних № 117615 від 27.06.2024 на суму 9 154, 56 грн; №117690 від 27.06.2024 на суму 13 828, 80 грн; №195335 від 20.09.2024 на суму 4 755, 48 грн.

7.16. Відповідно до п. 4.4. договору оплата покупцем вартості поставленого за цим договором товару проводиться шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок, або внесенням коштів готівкою в касу постачальника відповідно до чинного законодавства України протягом 14 календарних днів з дати поставки партії товару.

7.17. Враховуючи умови п. 4.4. договору, відповідач був зобов`язаний здійснити оплату партій товару у такі строки: (1) за видатковою накладною № 117615 від 27.06.2024 на суму 9 154, 56 грн у строк до 11.07.2024 включно (2) за видатковою накладною №117690 від 27.06.2024 на суму 13 828, 80 грн у строк до 11.07.2024 включно (3) за видатковою накладною №195335 від 20.09.2024 на суму 4 755, 48 грн у строк до 04.10.2024 включно.

7.18. Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору поставки та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної оплати поставленого позивачем товару згідно наведених вище накладних, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 27 738, 84 грн, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати товару на суму 27 738, 84 грн.

7.19. Враховуючи умови п. 3.3. договору відповідач є таким, що прострочив оплату товару (1) за видатковою накладною № 117615 від 27.06.2024 на суму 9 154, 56 грн з 12.07.2024 (2) за видатковою накладною №117690 від 27.06.2024 на суму 13 828, 80 грн з 12.07.2024 включно (3) за видатковою накладною №195335 від 20.09.2024 на суму 4 755, 48 грн з 05.10.2024.

7.20. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.21. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.22. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

7.23. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.24. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

7.25. Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

7.26. З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки, та факту наявності заборгованості у розмірі 27 738, 84 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 27 738, 84 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ, 3% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ.

8.1. У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання з оплати товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 611, 49 грн пені, а саме: 604, 83 грн за період з 12.07.2024 по 17.10.2024 нараховану на суму боргу 9 154, 56 грн; 962, 74 грн за період з 12.07.2024 по 17.10.2024 нараховану на суму боргу 13 828, 80 грн; 43, 92 грн за період з 05.10.2024 по 17.10.2024 нараховану на суму боргу 4 755, 48 грн.

8.2. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

8.3. Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

8.4. Відповідно до п. 5.2. договору у випадку недотримання строків оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

8.5. З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

8.6. Встановлені вище обставини, а саме наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені.

8.7. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

8.8. Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі «Ліга:Закон» в межах визначеного позивачем періоду її нарахування, суд дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 611, 49 грн підлягає повному задоволенню.

8.9. Окрім того, відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.10. Як встановлено матеріалами справи, відповідачем порушено зобов`язання з оплати вартості поставленого позивачем товару в частині дотримання строку проведення кінцевого розрахунку.

8.11. Зазначене в силу наведених вище норм законодавства, є підставами для застосування до відповідача нарахувань згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

8.12. У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання з оплати товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 189, 70 грн 3% річних з яких 73 ,54 грн за період з 12.07.2024 по 17.10.2024 нарахованих на суму боргу 9154, 56 грн; 111, 09 грн за період з 12.07.2024 по 17.10.2024 нарахованих на суму боргу 13 828, 80 грн; 5, 07 грн за період з 05.10.2024 по 17.10.2024 нарахованих на суму боргу 4 755, 48 грн.

8.13. Перевіривши у інформаційно-пошуковій системі «Ліга:Закон» розрахунок позивача в межах визначеного позивачем періоду щодо 3% річних, суд зазначає, що розрахунки виконані арифметично правильно, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 189, 70 грн 3% річних.

8.14. Також, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 484, 73 грн інфляційних втрат з яких 193, 08 грн за період з 12.07.2024 по 17.10.2024 нарахованих на суму боргу 9 154, 56 грн; 291, 65 грн за період з 12.07.2024 по 17.10.2024 нарахованих на суму боргу 13 828, 80 грн; 0, 00 грн нарахованих за неповний місяць жовтень 2024 року.

8.15. Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

8.16. Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

8.17. У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%. Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

8.18. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

8.19. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

8.20. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

8.21. Показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих).

8.22. Перевіривши розрахунок позивача щодо інфляційних нарахувань, суд зазначає, що належна до стягнення сума інфляційних втрат становить 484, 73 грн. Розрахунок позивачем здійснено правильно.

8.23. Водночас, суд зауважує, що при здійсненні перевірки розрахунків, судом взято до уваги кінцевий термін розрахунку 17.10.2024 що відповідає даті подання позовної заяви.

8.24. При цьому, суд зазначає, що саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум.

8.25. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум.

8.26. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоб суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17.

8.27. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання контррозрахунку заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОВНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

9.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про повне задоволення позову. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за поставлений товар у розмірі 27 738, 84 грн, 1 611, 49 грн пені, 189, 70 грн 3% річних та 484, 73 грн інфляційних втрат.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ.

10.1. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

10.2. Позов пред`явлено в електронному вигляді.

10.3. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн за подання в електронному вигляді позовної заяви, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Восход» (01011, м. Київ, вул. Немирова-Данченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 22973973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Рудь» (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 148/1, код ЄДРПОУ 32106398) 27 738, 84 грн основного боргу, 1 611, 49 грн пені, 189, 70 грн 3% річних, 484, 73 грн інфляційних втрат та 2 422,40 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.12.2024.

Суддя Ігор Курдельчук