ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2701/24
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"»
до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ СОНЦЯ»
про стягнення заборгованості,
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИЛА:
07 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"» (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ СОНЦЯ» (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 282 363,79 грн.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача послався на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з диспетчерського управління №0816-03015-ПД від 01.01.2024 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.10.2024 року відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу запропоновано в строк до 14.11.2024 року надати суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (пред`явити зустрічний позов), а також докази, що підтверджують заперечення проти позову.
12 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в зв`язку зі сплатою відповідачем основного боргу, а 14 листопада 2024 року надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій він також просив суд повернути судовий збір.
10 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, разом із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку.
Згідно з ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку, визнав його таким, що підлягало задоволенню, докази долучені до матеріалів справи.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 1 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Частиною 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.
Так, відповідно до довідки про доставку електронного листа, долученої до матеріалів справи, ухвала суду від 14.10.2024 року про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу до його електронного кабінету 14 жовтня 2024 року о 16 год. 21 хв.
Частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та вірогідність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
27 жовтня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ СОНЦЯ» (далі відповідач) була підписана заява-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
03 листопада 2023 року приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"» (далі позивач) повідомило відповідача про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Цей договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі договір) є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі (далі користувач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання відповідача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 1.2. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №309 (далі КСП), та є однаковими для всіх користувачів.
Відповідно до п. 2.1. договору, цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (OЕC) України. За цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі послуга). Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Згідно з п. 3.2. договору, оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Відповідно до п. 3.5. договору, відповідач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Пунктом 3.7. договору встановлено, зокрема, що відповідач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронною підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Відповідач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання відповідачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги відповідач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє відповідача від платіжного зобов`язання у встановлений цим договором термін. Якщо відповідач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО відповідача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування (п. 3.8. договору).
Згідно з п. 11.6. договору, рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу «доставлено» у сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (п. 13.1. договору).
За твердженнями представника позивача, на виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги в період з червня до серпня 2024 року, на суму 355 007,34 грн., що підтверджується актами надання послуги: №ДУА-0008085 за червень 2024 року від 30.06.2024 року, на суму 116 517,17 грн.; №ДУА-0008853 за липень 2024 року від 31.07.2024 року, на суму 123 886,33 грн.; №ДУА-0009617 за серпень 2024 року від 31.08.2024 року, на суму 115 007,34 грн., а також рахунками-фактурами: №ДУ-0029205/0816-03015-ПД від від 15.06.2024 року, на суму 41 355,76 грн.; №ДУ-0029935/0816-03015-ПД від 25.06.2024 року, на суму 32 113,12 грн.; №ДУ-0030666/0816-03015-ПД від 05.07.2024 року, на суму 43 048,30 грн.; №ДУ-0032143/0816-03015-ПД від 15.07.2024 року, на суму 42 625,91 грн.; №ДУ-0032879/0816-03015-ПД від 25.07.2024 року, на суму 42 598,81 грн.; №ДУ-0033611/0816-03015-ПД від 05.08.2024 року, на суму 38 590,60 грн.; №ДУ-0035088/0816-03015-ПД від 15.08.2024 року, на суму 37 668,79 грн.; №ДУ-0035817/0816-03015-ПД від 25.08.2024 року, на суму 44 083,79 грн.; №ДУ-0036543/0816-03015-ПД від 05.09.2024 року, на суму 33 254,76 грн., копії яких долучені до матеріалів матеріалів справи.
Відповідач надані позивачем послуги оплатив частково, а саме в сумі 74 711,93 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача №77/4-11/122542/2024 від 01.10.2024 року, з інформацією про надходження коштів на рахунки позивача за період з 01 січня 2024 року по 29 вересня 2024 року, копія якої також долучена до матеріалів матеріалів справи.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 280 698,91 грн. боргу.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
12 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в зв`язку зі сплатою відповідачем 280 698,91 грн. основного боргу, що підтверджується платіжною інструкцією №548 від 11.11.2024 року, на суму 377 614,73 грн. (призначення платежу: «за послугу з диспетчерського (опер.-технол.) управління за вересень 2024 року згідно договору №0816-03015-ПД від 01.01.2024, у т.ч. ПДВ 20% - 62 395,79 грн.»), копія якої долучена до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Так, оскільки відповідач сплатив основний борг в сумі 280 698,91 грн., провадження у справі №911/2701/24 в частині стягнення основного боргу підлягає закриттю.
Крім цього, представник позивача просив суд стягнути з відповідача 1 413,95 грн. трьох процентів річних та 25,93 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 633 Цивільного кодексу України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 3 ст. 633 Цивільного кодексу України встановлено, що підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 5 ст. 633 Цивільного кодексу України, актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 641 Цивільного кодексу України встановлено, що пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно з ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського управління (п. 10. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги за період з червня до серпня 2024 року, на суму 355 410,84 грн., що підтверджується актами надання послуг: №ДУА-0008085 за червень 2024 року від 30.06.2024 року, на суму 116 517,17 грн.; №ДУА-0008853 за липень 2024 року від 31.07.2024 року, на суму 123 886,33 грн.; №ДУА-0009617 за серпень 2024 року від 31.08.2024 року, на суму 115 007,34 грн., копії яких долучені до матеріалів справи, та направив відповідачу рахунки-фактури: №ДУ-0029205/0816-03015-ПД від 15.06.2024 року, на суму 41 355,76 грн.; №ДУ-0029935/0816-03015-ПД від 25.06.2024 року, на суму 32 113,12 грн.; №ДУ-0030666/0816-03015-ПД від 05.07.2024 року, на суму 43 048,30 грн.; №ДУ-0032143/0816-03015-ПД від 15.07.2024 року, на суму 42 625,91 грн.; №ДУ-0032879/0816-03015-ПД від 25.07.2024 року, на суму 42 598,81 грн.; №ДУ-0033611/0816-03015-ПД від 05.08.2024 року, на суму 38 590,60 грн.; №ДУ-0035088/0816-03015-ПД від 15.08.2024 року, на суму 37 668,79 грн.; №ДУ-0035817/0816-03015-ПД від 25.08.2024 року, на суму 44 083,79 грн.; №ДУ-0036543/0816-03015-ПД від 05.09.2024 року, на суму 33 254,76 грн., копії яких також долучені до матеріалів матеріалів справи.
Відповідач оплатив надані позивачем послуги, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача №77/4-11/122542/2024 від 01.10.2024 року, з інформацією про надходження коштів на рахунки позивача за період з 01 січня 2024 року по 29 вересня 2024 року, а також платіжною інструкцією №548 від 11.11.2024 року, копії яких долучені до матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.
Господарський суд під час вирішення спору з`ясовує обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 року в справі №922/2216/18 та від 05.03.2018 року в справі №910/1389/18.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Так, три проценти річних:
- згідно з рахунком-фактурою №ДУ-0029205/0816-03015-ПД від 15.06.2024 року, враховуючи період заборгованості з 19 червня 2024 року до 15 липня 2024 року, що складає 27 днів, суму боргу в розмірі 41 355,76 грн., становлять 91,53 грн.;
- згідно з рахунком-фактурою №ДУ-0030666/0816-03015-ПД від 05.07.2024 року, враховуючи період заборгованості з 09 липня 2024 року до 15 липня 2024 року, що складає 7 днів, суму боргу в розмірі 43 048,30 грн., становлять 24,70 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ДУА-0008085 за червень 2024 року від 30.06.2024 року, враховуючи період заборгованості з 16 липня 2024 року до 30 липня 2024 року, що складає 15 днів, часткову оплату відповідачем 27 червня 2024 року в сумі 32 113,12 грн., суму боргу в розмірі 84 404,05 грн., становлять 103,78 грн.;
враховуючи період заборгованості з 01 серпня 2024 року до 01 жовтня 2024 року, що складає 62 дні, часткову оплату відповідачем 31 липня 2024 року в сумі 42 598,81 грн., суму боргу в розмірі 41 805,24 грн., становлять 212,45 грн.;
- згідно з рахунком-фактурою №ДУ-0032143/0816-03015-ПД від 15.07.2024 року, враховуючи період заборгованості з 19 липня 2024 року до 15 серпня 2024 року, що складає 28 днів, суму боргу в розмірі 42 625,91 грн., становлять 97,83 грн.;
- згідно з рахунком-фактурою №ДУ-0032879/0816-03015-ПД від 25.07.2024 року, враховуючи період заборгованості з 29 липня 2024 року до 15 серпня 2024 року, що складає 18 днів, суму боргу в розмірі 42 598,81 грн., становлять 62,85 грн.;
- згідно з рахунком-фактурою №ДУ-0033611/0816-03015-ПД від 05.08.2024 року, на суму 38 590,60 грн., враховуючи період заборгованості з 09 серпня 2024 року до 15 серпня 2024 року, що складає 7 днів, суму боргу в розмірі 38 590,60 грн., становлять 22,14 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ДУА-0008853 за липень 2024 року від 31.07.2024 року, враховуючи період заборгованості з 16 серпня 2024 року до 01 жовтня 2024 року, що складає 47 днів, суму боргу в розмірі 123 886,33 грн., становлять 477,27 грн.;
- згідно з рахунком-фактурою №ДУ-0035088/0816-03015-ПД від 15.08.2024 року, враховуючи період заборгованості з 19 серпня 2024 року до 15 вересня 2024 року, що складає 28 днів, суму боргу в розмірі 37 668,79 грн., становлять 86,45 грн.;
- згідно з рахунком-фактурою №ДУ-0035817/0816-03015-ПД від 25.08.2024 року, враховуючи період заборгованості з 29 серпня 2024 року до 15 вересня 2024 року, що складає 18 днів, суму боргу в розмірі 44 083,79 грн., становлять 65,04 грн.;
- згідно з рахунком-фактурою №ДУ-0036543/0816-03015-ПД від 05.09.2024 року, враховуючи період заборгованості з 09 вересня 2024 року до 15 вересня 2024 року, що складає 7 днів, суму боргу в розмірі 33 254,76 грн., становлять 19,08 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ДУА-0009617 за серпень 2024 року від 31.08.2024 року, враховуючи період заборгованості з 17 вересня 2024 року до 01 жовтня 2024 року, що складає 15 днів, суму боргу в розмірі 115 007,34 грн., становлять 141,40 грн.,
а разом 1 404,52 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.
Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, згідно з актом надання послуг №ДУА-0008085 за червень 2024 року від 30.06.2024 року, враховуючи період заборгованості з 01 серпня 2024 року до 01 жовтня 2024 року, індекси інфляції в серпні 2024 року 100,6% та у вересні 2024 року 101,5%, суму боргу в розмірі 42 598,81 грн., складає 881,67 грн. (за розрахунком суду).
Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Оскільки позивач просив суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 250,93 грн., то стягненню з відповідача підлягає саме ця сума.
У заяві про закриття провадження у справі від 14.11.2024 року представник позивача просив суд повернути судовий збір, у зв`язку із закриттям провадження в частині стягнення основного боргу.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору встановлюється за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з платіжної інструкції №В-6944 від 07.10.2024 року, позивачем за подання позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 3 388,36 грн.
Так, за розгляд вимог позивача про стягнення 1 413,95 грн. трьох процентів річних та 25,93 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, сплаті підлягав судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки судом закрите провадження у справі в частині стягнення 280 698,91 грн. основного боргу, судовий збір у сумі 965,96 грн. підлягає поверненню позивачу.
У зв`язку з тим, що позов задоволений частково, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, п. 18 ч. 1 ст. 1, п. 10. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», ч. 1, ст. 4, п. п. 1 п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 4, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 179, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 180, ч. ч. 1, 7 ст. 181, ч. ч. 1, 2 ст. 189, ч. 1 ст. 193, ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 251, ст. 253, ч. 5 ст. 254, ч. 1 ст. 530, ч. ч. 2, 3 ст. 549, ч. 2 ст. 551, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 625, ст. 627, ст. 629, Згідно з ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633, ч. 1 ст. 634, ч. 1 ст. 641, ч. 1 ст. 642, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. 1, 3 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 8 ст. 80, ст. 115, ч. ч. 1, 2 ст. 116, ст. 118, ч. ч. 1, 4 ст. 119, ч. 1 ст. 123, ст. 129, ч. 9 ст. 165, п. 2 ч. 1 ст. 231, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ч. 4 ст. 236, ст. 237, ст. 238, ч. 4 ст. 240, ч. 6 ст. 242, ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі 911/2701/24 в частині стягнення основного боргу в сумі 280 698,91 грн.
Задовільнити частково позов приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»" до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ СОНЦЯ» про стягнення заборгованості.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ СОНЦЯ» (07401, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 135, офіс 1, ідентифікаційний код 38758526) на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) 1 404,52 грн. (одну тисячу чотириста чотири грн. 52 коп.) трьох процентів річних; 250,93 грн. (двісті п`ятдесят грн. 93 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 2 422,32 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 32 коп.) витрат на сплату судового збору.
Відмовити в іншій частині позову.
Повернути приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 965,96 грн. (дев`ятсот шістдесят п`ять грн. 96 коп.), перерахований згідно з платіжною інструкціэю №В-6944 від 07.10.2024 року.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений 23.12.2024 року.
Суддя С. Грабець
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2024 |
Оприлюднено | 24.12.2024 |
Номер документу | 123964191 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Київської області
Грабець С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні