Рішення

від 12.12.2024 по справі 912/2165/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 рокуСправа № 912/2165/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АмбарАгро" (вул. Парсяка, 10а, с. Скаржинці, Хмільницький район, Вінницька область, 22011)

до відповідача: Приватного підприємства "АЛЕКСЗЕРНОТЕХНІКА" (вул. 6-го Грудня, 4, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000)

про стягнення 154 397,37 грн,

Секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

представники сторін:

від позивача - Федик Ю.Ю., адвокат, ордер серія АВ №1141367 від 21.08.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Фатовенко О.О., адвокат, ордер серія ВА №1093133 від 10.10.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Сухопарова Т.В., керівник, виписка з ЄДР (в режимі відеоконференції),

у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АмбарАгро" (далі - ТОВ "АмбарАгро", позивач) до Приватного підприємства "АЛЕКСЗЕРНОТЕХНІКА" (далі - ПП "АЛЕКСЗЕРНОТЕХНІКА", відповідач) про стягнення 150 000,00 грн основного боргу, 1 096,37 грн 3 % річних, 3 300,00 грн інфляційних збитків з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №8 від 20.04.2023.

Ухвалою від 02.09.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд справи призначив на 26.09.2024.

04.09.2024 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

17.09.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву.

24.09.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

26.09.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 22.10.2024.

Ухвалою суду від 22.10.2024 господарським судом постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду та призначено підготовче засідання на 14.11.2024.

Ухвалою від 14.11.2024 господарський суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.11.2024.

18.11.2024 позивач подав суду заяву про виправлення описки у позовній заяві щодо правильної дати договору поставки.

21.11.2024 до суду від відповідача подано заяву про приєднання документів до матеріалів справи.

27.11.2024 відкладено судове засіданні до 12.12.2024.

12.12.2024 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 12.12.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні. Представники відповідача заперечили проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Докази у справі досліджено у судовому засіданні 12.12.2024.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

20.04.2023 між ТОВ "АмбарАгро" (далі - Покупець) та ПП "АЛЕКСЗЕРНОТЕХНІКА" (далі - Постачальник) укладено договір поставки №8 (далі - Договір, а.с. 14-17), за умовами якого:

- Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупцю Обладнання (за ДК 016:2010 по коду: 28.30.8 "Машини сільськогосподарські, інші"), визначене у п. 1.2. цього Договору (надалі іменується "Обладнання"), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Обладнання (п. 1.1.);

- найменування, одиниці виміру та загальна кількість Обладнання, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією (надалі іменується "Специфікація"), що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1 до Договору) (п. 1.2.);

- Постачальник зобов`язується відвантажити обладнання протягом 3-х - робочих днів з дати 100% попередньої оплати (п. 2.1.);

- Обладнання постачається шляхом самовивозу із складу Постачальника, що знаходиться за адресою: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, проїзд Поліграфістів, 6 (п. 2.2.);

- зобов`язання Постачальника по відвантаженню обладнання вважаються виконаними після передачі обладнання Покупцю (п. 2.3.);

- датою поставки обладнання Покупцю вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на обладнання та/або Акта приймання-передачі обладнання (п. 2.4.);

- приймання Обладнання за асортиментом, кількістю і якістю виробника здійснюється на складі Постачальника і підтверджується товарною та/або видатковою накладною (п. 2.5.);

- ціна за одиницю Обладнання, що поставляється за цим Договором, визначена Сторонами у Специфікації (п. 3.1.);

- загальна вартість Обладнання, що поставляється за цим Договором, складає: 670 000 (шістсот сімдесят тисяч гривень 00 коп) в т.ч. ПДВ 20 % - сто одинадцять тисяч шістсот шістдесят шість грн 33 коп. Від дати укладання Договору загальна вартість Обладнання зміні не підлягає (п. 3.2.);

- розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 3.3.);

- Покупець здійснює 100% передоплату на підставі виставленого Постачальником рахунку, складеного на підставі заявки, поданої Покупцем (п. 3.4.);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (п. 8.1.);

- строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього Договору та закінчується 20.10.2023 року, в будь-кому випадку - до належного виконання зобов`язань Стороні, втому числі гарантійних (п. 8.2.);

- закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за даним Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 8.3.).

У Додатку 1 до Договору (Специфікація) сторонами погоджено найменування товару - пневматичний транспортер зернових ПТЗ-50 (для легких та засмічених фракцій) в стандартній комплектації, код Товару по УКТ ЗЕД 8428202000, загальною вартістю 670 000,00 грн (а.с. 18).

Договір та додаток до нього підписані сторонами та скріплені печатками.

20.04.2023 ПП "АЛЕКСЗЕРНОТЕХНІКА" виставлено рахунок - фактуру №СФ-0000004 від 20.04.2023 на суму 670 000,00 грн (а.с. 20).

Відповідно до платіжної інструкції №952 від 11.05.2023 позивач здійснив 100% передоплату в сумі 670 000,00 грн згідно з рахунком №СФ-0000004 від 20.04.2023 (а.с. 21).

На підставі підписаної сторонами видаткової накладної №РН-0000004 від 19.05.2023 ПП "АЛЕКСЗЕРНОТЕХНІКА" поставив ТОВ "АмбарАгро" обладнання на суму 670 000,00 грн (а.с. 22).

Перевезення Обладнання проведено на замовлення позивача, що підтверджується товарно-транспортною накладною №4 від 19.05.2023 (а.с. 23).

По вищезазначеній господарській операції позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 11.05.2023 на суму 670 000,00 грн, про що свідчить квитанція про реєстрацію ПН №9113727316 від 11.05.2023 (а.с. 28-29).

В подальшому, як вказує позивач, у зв`язку з тим, що Обладнання не підійшло останньому за технічними параметрами, таке Обладнання за домовленістю сторін повернуто Постачальнику - ПП "АЛЕКСЗЕРНОТЕХНІКА", про що сторонами підписано документ про повернення №1 від 07.06.2023 на суму 670 000,00 грн (а.с. 24).

Позивач зазначає, що за домовленістю сторін без укладання договору ПП "АЛЕКСЗЕРНОТЕХНІКА" поставило позивачу інше обладнання, а саме пневматичний транспортер зернових ПТЗ-40-Т в стандартній комплектації загальною вартістю 520 000,00 грн, відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної №РН-0000006 від 08.06.2023, рахунку - фактури №СФ-0000013 від 08.06.2023 на суму 520 000,00 грн та товарно-транспортної накладної №6 від 08.06.2023 (а.с. 25-27).

У зв`язку з поверненням Обладнання, позивач зареєстрував розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 07.06.2023 до податкової накладної №1 від 11.05.2023, згідно з квитанцією про реєстрацію №9137582107 від 07.06.2023 (а.с. 30-31).

08.06.2023 позивачем зареєстровано податкову накладну №1 від 08.06.2023 за квитанцією про реєстрацію ПН №9138459200 від 08.06.2023 на підтвердження господарської операції по поставці пневматичного транспортеру зернових ПТЗ-40-Т в стандартній комплектації на суму 520 000,00 грн (а.с. 32-33).

За твердженням позивача, різниця у вартості повернутого обладнання, яке поставлено відповідно до видаткової накладної №РН-0000004 від 19.05.2023 на суму 670 000,00 грн з ПДВ та поставленого обладнання відповідно до видаткової накладної №РН-0000006 від 08.06.2023 на суму 520 000,00 грн з ПДВ складає 150 000,00 грн, яка не повернута відповідачем.

Позивач направив відповідачу претензії №0705 від 07.05.2024 та №22/07/2024 від 22.07.2024, де зазначав про те, що оплата за поставлений товар, згідно з видаткової накладної №РН-0000006 від 08.06.2023 вартістю 520 000,00 грн, проведена шляхом заліку зустрічних вимог та вимагав повернути різницю у сумі 150 000,00 грн

У відповіді на претензію №22/07/2024 від 22.07.2024 відповідач зазначив про неотримання примірника договору поставки.

Позивач вказує, що станом на день подання позову інших відповідей на вказані претензії позивач не отримав, кошти не повернуто.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 ЦК України.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами факт укладення сторонами договору поставки №8 від 20.04.2023, факт поставки відповідачем та отримання позивачем Обладнання на підставі Специфікації та видаткової накладної №РН-0000004 від 19.05.2023 на суму 670 000,00 грн, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до платіжної інструкції №952 від 11.05.2023 позивач здійснив 100% передоплату в сумі 670 000,00 грн, згідно з виставленим відповідачем рахунку №СФ-0000004 від 20.04.2023.

В подальшому, обладнання повернуто відповідачу, про що сторонами підписано документ про повернення №1 від 07.06.2023 на суму 670 000,00 грн.

За змістом п. 8.2. Договору строк його дії закінчився 20.10.2023.

При цьому, відповідно до видаткової накладної №РН-0000006 від 08.06.2023, рахунку - фактури №СФ-0000013 від 08.06.2023 та товарно-транспортної накладної №6 від 08.06.2023 відповідачем поставлено позивачу інше обладнання на суму 520 000,00 грн.

Отже, відповідач здійснив поставку товару на загальну суму 520 000,00 грн на підставі видаткової накладної №РН-0000006 від 08.06.2023, а позивач здійснив оплату в сумі 670 000,00 грн в рамках договору поставки, враховуючи взаємозалік сторонами зустрічних однорідних вимог, різниця становить 150 000,00 грн.

Щодо твердження відповідача про безпідставність позовних вимог, оскільки останній не порушував умови договору поставки №8 від 20.04.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондиційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося згодом відпала (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17).

Отже, необхідною умовою застосовування положень глави 83 ЦК України до вимог про повернення виконаного однією зі сторін у зобов`язанні є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17).

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №927/468/17, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Тобто, при припиненні договору у зв`язку з його виконанням та закінченням строку дії такого договору, платіж, сплачений як аванс, втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутим без достатньої правової підстави, яке підлягає стягненню за ст. 1212 ЦК України.

При викладених обставинах, господарський суд дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст. 1212 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору.

До того ж, варто наголосити, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Отже, позовні вимоги про стягнення 150 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Крім того, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 1 096,37 грн 3 % річних, 3 300,00 грн інфляційних збитків за період з 24.05.2024 по 21.08.2024.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625, ст. 1212 ЦК України положення ст. 625 цього Кодексу поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, а тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Тобто, правовідносини, в яких виникло зобов`язання повернути позивачу безпідставно отримані чи збережені грошові кошти, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 цього Кодексу.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що такий розрахунок є правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо надання відповіді на всі аргументи сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "АЛЕКСЗЕРНОТЕХНІКА" (вул. 6-го Грудня, 4, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, ідентифікаційний код 36360520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АмбарАгро" (вул. Парсяка, 10а, с. Скаржинці, Хмільницький район, Вінницька область, 22011, ідентифікаційний код 30807151) 150 000,00 грн основного боргу, 1 096,37 грн 3 % річних, 3 300,00 грн інфляційних збитків, а також 3 028,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам через систему "Електронний суд".

Повне рішення складено 23.12.2024.

Суддя М.С. Глушков