Рішення від 19.12.2024 по справі 914/1711/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 Справа № 914/1711/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Буської міської ради Золочівського району Львівської області, м. Буськ, Львівська область

до відповідача-1: ОСОБА_1 , с. Дроговиж, Львівська область

до відповідача-2: Фермерського господарства «Агро Надія», м. Старобільськ, Луганська область

про: розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати

за участю представників:

прокурор: Леонтьєва Н.Т.;

позивач: не з`явився;

відповідач-1: не з`явився

відповідач-2: не з`явився

Обставини розгляду справи.

03.07.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Буської міської ради Золочівського району Львівської області, м. Буськ, Львівська область Корди Василя Григоровича, с. Дроговиж, Львівська область та Фермерського господарства «Агро Надія», м. Старобільськ, Луганська область про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати.

Ухвалою суду від 09.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

18.07.2024 через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшла заява керівника Золочівської окружної прокуратури про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.09.2024.

03.09.2024 через канцелярію суду від Буської міської ради Золочівського району Львівської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. №21494/24 від 03.09.2024).

Ухвалою від 05.09.2024 суд відклав підготовче засідання на 23.09.2024.

Ухвалою від 23.09.2024 суд відклав підготовче засідання на 03.10.2024.

01.10.2024 через канцелярію суду від прокурора надійшли письмові пояснення (вх. №23796/24 від 01.10.2024).

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 03.10.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.11.2024.

04.11.2024 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшло письмове пояснення (вх. №26560/24 від 04.11.2024).

Ухвалою від 04.11.2024 суд відклав судове засідання на 14.11.2024.

07.11.2024 через канцелярію суду від прокурора надійшло клопотання про долучення документів (вх. №26967/24 від 07.11.2024).

Ухвалою від 14.11.2024 суд відклав судове засідання на 05.12.2024.

05.12.2024 через канцелярію суду від прокурора надійшло клопотання про долучення документів (вх. №29469/24 від 05.12.2024).

Ухвалою від 05.12.2024 суд відклав судове засідання на 19.12.2024.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правові позиції сторін.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач зазначили, що 15.12.2015 між Турянською сільською радою Буського району Львівській області та відповідачем-1 було укладено договір оренди землі. Відповідно до умов цього договору відповідачу було передано в оренду для створення фермерського господарства земельну ділянку площею 28,6400 га сіножать, кадастровий номер 4620686600:16:002:0001. 18.10.2019 відповідачем-1 було зареєстровано Фермерське господарство «Агро Надія». Надалі Турянську сільську раду Буського району Львівській області було реорганізовано шляхом приєднання до Буської міської ради. Згідно інформації Головного управління ДПС у Львівській області орендарем систематично порушуються строки внесення орендної плати за землю, заборгованість становить 24 113,54 грн. Вищенаведене свідчить про те, що орендар систематично порушує умови договору оренди і допускає заборгованість зі сплати орендної плати. Систематична несплата орендарем орендної плати за землю (понад три місяці та більше), а також використання земельної ділянки не за призначенням за договором оренди земельної ділянки від 15.12.2015 є правовою підставою для стягнення з відповідача-1 заборгованості з орендної плати в сумі 24 113,54 грн, розірвання в судовому порядку оспорюваного договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України та для повернення власнику земельної ділянки.

У поданих через канцелярію суду письмових поясненнях відповідач-1 зазначив, що заборгованість із орендної плати сплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3737878707.1 від 01.07.2024.

Відповідач-2 в судові засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися на адресу відповідача-2, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказані ухвали також були розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представників відповідачів та їх відзивів на позовну заяву.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області із заявою про надання йому дозволу на виготовлення проектної документації щодо відведення земельних ділянок в оренду для створення фермерського господарства, які розташовані у межах с. Бажани Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області.

28.09.2015 Тур`янською сільською радою Буського району Львівської області прийнято рішення №332 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території с. Бажани Буського району».

Пунктом 1 вказаного рішення затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на території с.Бажани Буського району для ведення фермерського господарства площами 35,8000 га, 28,6400 га, 3,6050 га для передачі земельних ділянок в оренду на термін 14 років. Пунктом 2 рішення передано в оренду терміном на 14 років ОСОБА_1 земельні ділянки площею 35,8000 га (кадастровий номер 4620686600:16:001:0010), площею 28,6400 га (кадастровий номер 4620686600:16:002:0001) та площею 3,6050 га (кадастровий номер 4620686600:16:002:0002) для ведення фермерського господарства на території с. Бажани Буського району.

На підставі рішення Тур`янської сільської ради Буського району Львівської області від 28.09.2015 №332 між Тур`янською сільською радою Буського району та ОСОБА_1 15.12.2015 укладено договір оренди землі.

Згідно з п.п. 1.1., 2.1., 2.2. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в с.Бажани Буського району Львівської області. В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства загальною площею 28,6400 га, у тому числі - 28,6400 га сіножать. Кадастровий номер земельної ділянки 4620686600:16:002:0001.

Відповідно до пунктів 2.3., 2.4. договору категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.02 - для ведення фермерського господарства.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2015 становить 106 276,21 грн. (п. 2.6. договору).

У п. 3.1. договору вказано, що такий укладено на строк 14 років.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

18.10.2019 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фермерське господарство «Агро Надія» (ідентифікаційний код 43297243) із видом діяльності 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур.

Відповідно до рішення №1 засновника фермерського господарства «Агро Надія» ОСОБА_1 від 15.10.2019 останній вирішив створити Фермерське господарство «Агро Надія» у складі трьох земельних ділянок, що знаходяться в с. Бажани Буського району Львівської області, зокрема, і ділянки площею 28,64 га із кадастровим номером 4620686600:16:002:0001.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» до Буської територіальної громади включено територію Тур`янської територіальної громади.

Відповідно до пунктів 1, 3, 9.7. рішення Буської міської ради №6 від 10.12.2020 «Про початок процедури реорганізації юридичних осіб - сільських та селищних рад, розміщених поза адміністративним центром Буської міської територіальної громади», визначено Буську міську раду правонаступником прав та обов`язків Тур`янської сільської ради з дня набрання нею повноважень.

Тур`янська сільська рада Буського району Львівської області (ідентифікаційний код 04372744) була припинена як юридична особа 15.06.2021 на підставі рішення Буської міської ради Золочівського району щодо реорганізації (номер запису 1003941120023000366).

Згідно долучених прокурором інформації Головного управління ДПС у Львівській області (№5185/5/13-01-24-13 від 17.04.2024, №6574/5/13-01-13-09-09 від 21.05.2024), у орендаря є заборгованість зі сплати орендної плати. Згідно долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості з орендної плати, заборгованість за період часу з серпня 2021 по квітень 2024 становить 24 113,54 грн.

Згідно довідки Буської міської ради від 05.11.2024 №24 впродовж 2024 року грошові кошти від ОСОБА_1 в сумах 24 113,54 грн та 2 765,80 грн на рахунок територіальної громади не надходили.

Актом обстеження земельних ділянок, що перебувають в оренді гр. ОСОБА_1 від 15.04.2024 встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 4620686600:16:002:0001 площею 28,6400 га в с. Бажани Буського району знаходиться стерня після збору сої та станом на дату обстеження не переорана.

Згідно Акту обстеження земельних ділянок від 29.04.2024, спірна земельна ділянка переорана та готується під посів.

Актом обстеження земельних ділянок від 26.11.2024 встановлено, що вищевказана земельна ділянка виорана, посівів не виявлено.

Пунктом 12.3 договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати, а також з інших підстав визначених чинним законодавством України.

У зв`язку із систематичною несплатою орендної плати, прокурор звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача-1 заборгованості з орендної плати у сумі 24 113,54 грн, розірвання договору оренди землі від 15.12.2015 та зобов`язання відповідача-2 повернути земельну ділянку площею 28,6400 га з кадастровим номером 4620686600:16:002:0001.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення прокурора, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору оренди землі) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

За змістом ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство» після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені Законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство» майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.

З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.

Отже, в силу наведених вище норм права після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря та переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 21.11.2018 у справі №272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі №704/29/17-ц, 16.01.2019 у справі №695/1275/17 та у справі №483/1863/17, від 27.03.2019 у справі №574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі №628/776/18, від 20.06.2023 у справі №633/408/18).

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що фермерське господарство отримує в користування надану засновнику в оренду земельну ділянку з моменту створення такого фермерського господарства.

Велика Палата Верховного Суду (пункт 61 постанови від 23.06.2020 у справі №922/989/18) дійшла висновку, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц зазначається, що фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Водночас у даній справі вимога про стягнення орендної плати заявлена до ОСОБА_1 , а не до Фермерського господарства «Агро Надія», тому суд дійшов висновку, що подання позову прокурором до неналежного відповідача, а саме до засновника фермерського господарства, а не до Фермерського господарства «Агро Надія», є підставою для відмови у позові.

Відмова у в задоволенні вимоги про стягнення орендної плати не позбавляє прокурора можливості повторно звернутися до суду із позовом до належного відповідача.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим за ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.

За змістом наведеної норми, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №924/925/18.

Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати, призвели до істотного порушення умов договору.

Матеріалами справ підтверджується факт систематичної несплати орендарем орендної плати. Слід також зазначити, що матеріалами справи спростовуються доводи відповідача-1 щодо повної сплати заборгованості із орендної плати, зокрема долученою прокурором довідкою Буської міської ради від 05.11.2024 №105.

Судом також встановлено, що згідно рішення Господарського суду Львівської області від 04.11.2024 у справі №914/1528/24 платіж в сумі 29 088,62 грн, який здійснив відповідач-1 згідно платіжної інструкції №0.0.3737878707.1 від 01.07.2024, зараховано в рахунок сплати орендної плати за ділянку площею 35,8000 га з кадастровим номером 4620686600:16:001:0010.

Крім цього, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт ще одного істотного порушення орендарем договору оренди земельної ділянки.

Умовами договору встановлено, що в оренду для ведення фермерського господарства передається земельна ділянка загальною площею 28,6400 га, у тому числі - 28,6400 га сіножать.

У пунктах 5.3., 5.4., 9.1.1., 9.4.4. та 9.4.5. орендар взяв на себе обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства способами, що не суперечать екологічним вимогам, захищати її від водної та вітрової ерозії, дотримуватись вимог про охорону довкілля; дотримуватись встановлених щодо об`єкта оренди обмежень в обсязі, передбаченому договором та чинним законодавством України; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору; дотримуватись вимог чинного земельного, екологічного законодавства про охорону довкілля, державних стандартів, норм і правил. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки у відповідності з цільовим призначенням згідно з укладеним договором.

Актом обстеження земельних ділянок, що перебувають в оренді гр. ОСОБА_1 від 15.04.2024 встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 4620686600:16:002:0001 площею 28,6400 га в с. Бажани Буського району знаходиться стерня після збору сої та станом на дату обстеження не переорана.

Згідно Акту обстеження земельних ділянок від 29.04.2024, спірна земельна ділянка переорана та готується під посів.

Актом обстеження земельних ділянок від 26.11.2024 встановлено, що вищевказана земельна ділянка виорана, посівів не виявлено.

Таким чином, орендована земельна ділянка без згоди орендодавця та всупереч умовам договору оренди використовується орендарем не як сіножать, а для вирощування сої та під посів сільськогосподарських культур.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України та ст. 35 Закону України «Про охорону земель» землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 37 Закону України «Про охорону земель» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей.

Верховний Суд у постанові від 16.11.2022 у справі № 914/291/22 дійшов висновку, що порушення орендарем умов договору оренди землі, яким передано в оренду земельну ділянку, яка відноситься до сіножатей, тобто використання орендарем спірної земельної ділянки в інших цілях ніж для сінокосіння, вирощування багаторічних трав, випасання худоби, є підставою розірвання договору оренди землі.

Суд додатково зазначає, що використання відповідачем не за цільовим призначенням наданої в оренду земельної ділянки завдає істотної шкода інтересам орендодавцю, як розпоряднику даної земельної ділянки, оскільки згідно п. 2.6. договору оренди землі, грошова оцінка земельної ділянки становить 106 276,21 грн, розмір орендної плати встановлено на рівні 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Водночас, нормативна грошова оцінка сформована з урахуванням складу угідь - сіножать, а не рілля. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а отже і розмір орендної плати, залежить, зокрема, від функціонального призначення земельної ділянки.

При цьому, використовуючи спірну земельну ділянку, яка належить до сіножаті, для вирощування сільськогосподарських культур, орендар порушує інтереси орендодавця в отриманні справедливої та такої, що відповідає вимогам законодавства, орендної плати. У випадку сплати орендної плати відповідно до фактичного використання позивач отримував би більшу плату за використання зазначеної земельної ділянки.

Окрім того, суд зауважує, що нецільове використання землі є істотним порушенням законодавства про землю та умов договору оренди землі та має своїм наслідком істотне погіршення якості землі.

Таким чином, уклавши з орендарем договір, позивач розраховував на належне виконання орендарем своїх зобов`язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги щодо розірвання договору правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Враховуючи те, що суд дійшов обґрунтованого висновку про розірвання договору, у відповідача з моменту розірвання договору відсутні правові підстави для використання спірної земельної ділянки відповідачем.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами, дослідженими судом, позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку площею 28,6400 га з кадастровим номером 4620686600:16:002:0001 позивачу, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди землі від 15.12.2015 щодо земельної ділянки площею 28,6400 га, кадастровий номером 4620686600:16:002:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 875299846206), укладений між Тур`янською сільською радою Буського району Львівської області, правонаступником якої є Буська міська рада Золочівського району Львівської області, 80500, м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, Золочівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 26307575) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

3. Зобов`язати Фермерське господарство «Агро Надія», 92700, м. Старобільськ, вул. Товарна, 3, Луганська область (ідентифікаційний код 43297243) повернути Буській міській раді Золочівського району Львівської області, 80500, м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, Золочівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 26307575) земельну ділянку кадастровий номером 4620686600:16:002:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 875299846206) площею 28,6400 га, яка знаходиться на території с. Бажани Буської міської ради Золочівського району Львівської області.

4. Стягнути з Фермерського господарства «Агро Надія», 92700, м. Старобільськ, вул. Товарна, 3, Луганська область (ідентифікаційний код 43297243) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, ідентифікаційний код 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) 4 844,80 грн судового збору.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Накази видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 19.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 23.12.2024.

Суддя Мазовіта А.Б.