Ухвала

від 17.12.2024 по справі 915/918/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

17 грудня 2024 року Справа № 915/918/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (54001, м. Миколаїв, вул. Вадима Благовісного, 73)

в інтересах держави в особі: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 26565573)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛССТРОЙ» (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, будинок 7а/1; ідентифікаційний код 32333011)

про: стягнення 572 990,30 грн,

В С Т А Н О В И В:

01.08.2024 Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради з позовною заявою № 51-50/2-7520ВИХ-24 від 01.08.2024 (з додатками), в якій просить суд:

1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛССТРОЙ» (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 7а/1, код ЄДРПОУ 32333011) на користь Миколаївської міської ради кошти у сумі 572 990,33 грн, з яких 551 200 грн - заборгованість зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва, 5 150,56 грн - 3% річних, та 16 639,77 грн - інфляційні нарахування.

2. Стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA 748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову.

3. Про дату, час і місце розгляду справи повідомити Миколаївську обласну прокуратуру.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Дозволу на виконання будівельних робіт № МК112193120646 від 08.11.2019, акту готовності об`єкту до експлуатації від 27.03.2024, сертифікату про відповідність закінченого будівництвом об`єкту проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації № ІУ123240327574 від 09.04.2024; листування учасників справи; застосування норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ, статей 11, 536, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, статей 7, 71 Бюджетного кодексу України, статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; та мотивовані тим, що оскільки відповідачем договір про пайову участь з Миколаївською міською радою не укладено, а будівництво об`єкту розпочато 01.11.2019, у відповідача виник обов`язок упродовж 10 днів після 01.01.2020 звернутися до Миколаївської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та після отримання розрахунку пайової участі щодо об`єкта будівництва сплатити її до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Таким чином, прокурор зазначає, що ТОВ «ВОЛССТРОЙ», як замовник будівництва, повинен був сплатити кошти пайової участі в сумі 551 200 грн за будівництво об`єкта «Нове будівництво громадсько-торгівельного центру по вул. Архітектора Старова, поблизу житлового будинку № 6а в м. Миколаєві (Коригування)» до введення його в експлуатацію, тобто до 09.04.2024. Крім того, на переконання прокурора, відповідачу має бути розраховано 3% річних у сумі 5 150,56 грн та інфляційні нарахування у сумі 16 639,77 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/918/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 01 жовтня 2024 року о 13:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

08.08.2024 до суду від Миколаївської міської ради надійшла заява б/н від 07.08.2024 (вх. № 9531/24) про розгляд справи без участі представника позивача.

Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 01 жовтня 2024 року о 13:00, не відбулося оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, зокрема, у період з 13:03 до 13:36 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 01.10.2024 підготовче засідання у справі № 915/918/24 було призначено на 29 жовтня 2024 року о 10:20.

22.10.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛССТРОЙ» надійшов лист № 177 від 22.10.2024, за змістом якого відповідач повідомив суд про те, що товариство добровільно сплатило заявлені до стягнення суми, на підтвердження чого суд надано платіжне доручення № 39 від 07.10.2024.

Ухвалою суду від 29.10.2024 було запропоновано Заступнику керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва та Миколаївській міській раді письмово підтвердити актуальність заявлених позовних вимог; продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 915/918/24; відкладено підготовче засідання у справі № 915/918/24 на 26 листопада 2024 року о 10:45.

У зв`язку з перебуванням головуючої у даній справі судді Смородінової О.Г. у відпустці у період з 25.11.2024 по 16.12.2024, ухвалою від 11.11.2024 було відкладено підготовче засідання у справі № 915/918/24 на 17 грудня 2024 року о 10:45.

03.12.2024 до суду від Миколаївської міської ради надійшло клопотання б/н від 02.12.2024 (вх. № 15138/24) про долучення доказів, а саме службової записки Департаменту фінансів Миколаївської міської ради № 52706/07.03-12/24-2 від 28.11.2024.

09.12.2024 до суду від Окружної прокуратури міста Миколаєва надійшла заява б/н від 06.12.2024 (вх. № 15477/24), в якій заявник просить суд:

1. Закрити провадження у справі № 915/918/24 за позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради про стягнення з ТОВ «ВОЛССТРОЙ» коштів пайової участі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. Повернути Миколаївській обласні прокуратурі сплачений судовий збір в сумі 6 875,88 грн, згідно платіжних доручень від 18.07.2024 № 1196 та №1197.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

За результатами проведеного 17.12.2024 засідання судом на підставі ст. 233 ГПК України було підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, з зазначенням в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, та з обґрунтуванням у позовній заяві необхідності їх захисту і зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).

У спірному випадку прокурор зазначає, що наявність «інтересу держави» полягає у порушеннях у сфері бюджетних правовідносин, адже несплата коштів пайової участі завдає шкоди місцевому бюджету та унеможливлює виконання позивачем функцій з розвитку інфраструктури територіальної громади міста Миколаєва.

При цьому, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Зі змісту положень ч. 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.

Органом орган місцевого самоврядування до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави в галузі бюджету, фінансів, цін та у галузі будівництва є Миколаївська міська рада.

Окружною прокуратурою міста Миколаєва 01.05.2024 за № 51-50/2-4361ВИХ-24 до Миколаївської міської ради скеровано запит щодо вжиття заходів до стягнення з ТОВ «ВОЛССТРОЙ» коштів пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту.

Разом з тим, листом Миколаївської міської ради від 04.06.2024 № 8264/02.02.01-40/12/7/24 на запит прокурора повідомлено, що будь-які позови до ТОВ «ВОЛССТРОЙ», у тому числі про стягнення коштів пайової участі, радою не пред`явлено та не заплановано до пред`явлення.

Отже, нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави і стало підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з даним позовом.

З урахуванням вищевикладеного, судом по суті спірних правовідносин встановлено такі обставини.

На підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 08.11.2019 № MK 112193120646 виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛССТРОЙ» у період з 01.11.2019 по 30.08.2021 здійснено будівництво об`єкта «Нове будівництво громадсько-торгівельного центру по вул. Архітектора Старова, поблизу житлового будинку № 6а в м. Миколаєві (Коригування)».

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, об`єкт будівництва відноситься до торгових центрів, універмагів, магазинів 1230.1.

Державною інспекцією архітектури та містобудування України 09.04.2024, на підставі акту готовності об`єкту до експлуатації від 27.03.2024, відповідачу видано сертифікат № ІУ123240327574, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Відповідно до зазначеного сертифікату, об`єкт будівництва має такі основні показники:

- найменування об`єкта згідно з проектом «Нове будівництво громадсько-торгівельного центру по вул. Архітектора Старова, поблизу житлового будинку № 6а в м. Миколаєві (Коригування)»;

- дата початку будівництва 01.11.2019;

- дата завершення будівництва 30.08.2021;

- загальна вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію 13 780 тис грн.

Станом на дату початку будівництва об`єкту «Нове будівництво громадсько-торгівельного центру по вул. Архітектора Старова, поблизу житлового будинку № 6а в м. Миколаєві (Коригування)» була чинною стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції від 01.01.2019), відповідно до якої, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

На підставі статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Миколаївською міською радою прийнято рішення від 25.08.2011 № 8/22 «Про затвердження порядку пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва» зі змінами та доповненнями (рішення міської ради № 25/22 від 14.02.2013 та № 42/22від 24.07.2014).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 зазначеного Порядку визначено, що уповноважений орган департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради здійснював реєстрацію звернень замовників про укладання договорів про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, готував відповідні договори для укладання від імені міської ради та здійснював контроль за виконанням замовниками умов цих договорів.

Відповідно до пункту 3.2 вищевказаного Порядку, пайова участь у розвитку інфраструктури міста Миколаєві протягом 2011 - 2019 років здійснювалася на підставі договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, який укладався між міською радою та замовником.

Відповідно до пункту 5.2 Порядку, договір про пайову участь укладався не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації уповноваженим органом звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

За даними прокурора, не спростованими та не запереченими іншими учасниками справи, зокрема відповідачем, останній з Миколаївською міською радою договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об`єктів містобудування у місті Миколаєві не укладав, що також підтверджується листом Миколаївської міської ради від 04.06.2024 № 8264/02.02.01-40/12/7/24.

Водночас, за змістом вищенаведених зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Крім того, судом враховано, що з 01.01.2020 року набрав чинності пункт 13 розділу І про виключення частини п`ятої статті 30, статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ Закону України № 132-ІX, у зв`язку з чим, договори про пайову участь у розвитку інфраструктури міста з замовниками будівництва з 2020 року не укладаються.

Проте, пунктом 2 Прикінцевих те перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 (далі Закон № 132-IX) установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора про те, що оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛССТРОЙ» договір про пайову участь з Миколаївською міською радою не укладено, а будівництво об`єкту розпочато 01.11.2019, у відповідача виник обов`язок упродовж 10 днів після 01.01.2020 звернутися до Миколаївської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та після отримання розрахунку пайової участі щодо об`єкта будівництва сплатити її до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, відповідно до якої, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Відтак для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абз.2 п.2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених п.п.2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛССТРОЙ», як замовник будівництва, повинен був сплатити кошти пайової участі за будівництво об`єкта «Нове будівництво громадсько-торгівельного центру по вул. Архітектора Старова, поблизу житлового будинку № 6а в м. Миколаєві (Коригування)» до введення його в експлуатацію, тобто до 09.04.2024.

Натомість, відповідачем у п.12 акту про готовність об`єкту до експлуатації від 27.03.2024 вказано, що замовник звільняється від сплати коштів пайової участі на підставі пп.3 п.13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким виключено ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка регулювала сплату коштів пайової участі.

Відповідно до п.11 акту готовності об`єкта до експлуатації від 27.03.2024, та листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 10.07.2024 № 3642/05/18-24, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 13780 тис. грн.

Згідно з п.п.1 п.2 Прикінцевих те перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», розмір пайової участі для нежитлових будівель та споруд становить 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Миколаївська міська рада до листа № 8264/02.02.01-40/12/7/24 від 04.06.2024 надала розрахунок розміру пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Миколаєва по об`єкту «Нове будівництво громадсько-торгівельного центру по вул. Архітектора Старова, поблизу житлового будинку № 6а в м. Миколаєві (Коригування)», відповідно до якого, розмір пайової участі за вказаним об`єктом складає 551 200 грн: 13 780 тис (загальна кошторисна вартість/вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію) х 4% (ставка розміру пайової участі для житлових будинків).

Крім того, при зверненні до суду з даним позовом прокурором нараховано з моменту засвідчення готовності об`єкта до експлуатації, тобто з 09.04.2024, та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 5 150,56 грн та інфляційні нарахування у сумі 16 639,77 грн.

Водночас, в період розгляду даної справи, учасниками справи надано суду такі докази/пояснення:

- Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛССТРОЙ» надано суду лист № 177 від 22.10.2024, за змістом якого відповідач повідомив суд про те, що товариство добровільно сплатило заявлені до стягнення суми, на підтвердження чого суду надано платіжне доручення № 39 від 07.10.2024 на суму 572 990,30 грн;

- Миколаївською міською радою надано суду службову записку Департаменту фінансів Миколаївської міської ради № 52706/07.03-12/24-2 від 28.11.2024, зі змісту якої вбачається, що 07.10.2024 до бюджету Миколаївської міської територіальної громади за кодом 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту» надійшли кошти від ТОВ «ВОЛССТРОЙ» в сумі 572990,33 грн з призначенням платежу: «*;101;32333011;;код 24170000 кошти пайово. участў у розвитку ўнфраструктури населеного пункту».

Отже, з наданих відповідачем доказів, підтверджених позивачем, вбачається, що відповідач здійснив погашення заборгованості в повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи надано платіжне доручення № 39 від 07.10.2024 на суму 572 990,30 грн.

Таким чином, враховуючи наявність вказаного платіжного доручення, яке свідчить про повну сплату відповідачем позивачу грошових коштів в межах заявленого позову, та підтвердження вказаного факту позивачем, суд дійшов висновку про те, що між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тому, беручи до уваги наведені норми та обставини, оскільки відповідачем у повному обсязі погашено заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму грошових коштів, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з приписами ч. ч. 3-5 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

Позивачем (прокурором) при поданні позовної заяви № 51-50/2-7520ВИХ-24 від 01.08.2024 було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 875,88 грн, на підтвердження чого суду надано платіжні інструкції № 1197 від 18.07.2024 на суму 5857,32 грн та № 1196 від 18.07.2024 на суму 1018,56 грн.

Враховуючи наведені норми та обставини, суд вважає за можливе клопотання прокурора про повернення судового збору задовольнити та повернути Миколаївській обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 875,88 грн, перерахований відповідно до платіжних інструкцій № 1197 від 18.07.2024 на суму 5857,32 грн та № 1196 від 18.07.2024 на суму 1018,56 грн.

Керуючись ст. ст. 46, 73, 74, 86, 129, 231, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі № 915/918/24 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

2. Повернути Миколаївській обласній прокуратурі (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 28; ідентифікаційний код 02910048) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 875,88 грн, перерахований відповідно до платіжних інструкцій № 1197 від 18.07.2024 на суму 5857,32 грн та № 1196 від 18.07.2024 на суму 1018,56 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у строки та у порядку, встановленому статтями 255, 256 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 23.12.2024.

Суддя О.Г. Смородінова