Рішення

від 23.12.2024 по справі 916/4893/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4893/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/4893/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, буд. 3, код ЄДРПОУ 01998532) про стягнення 23995,34 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.09.2023 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» був укладений договір про постачання природного газу № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023. Так, позивач поставив відповідачу природній газ за договором поставки № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023 на суму 1 091 910,97 грн за період з жовтня 2023 року по грудень 2023 року. Однак, як стверджує позивач, відповідач не виконав грошові зобов`язання за договором № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023 на суму 19781,91грн, на яку позивачем нараховано пеню у розмірі 2 712,72грн, три проценти річних у розмірі 369,69 грн та інфляційні втрати у розмірі 1131,02грн.

25.11.2024 за вх.№ 42355/24 до суду від КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» надійшла заява про визнання позову в якій лікарня підтверджує наявність основного боргу у розмірі 19781,91 грн за договором № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023 та визнає позов в частині основної суми заборгованості в повному обсязі.

Водночас, відповідач просить суд зменшити нарахований позивачем розмір 3% річних, пені та інфляційних втрат до 1 грн за договором № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023, у зв`язку з тим, що у спірних взаємовідносинах, які склались між позивачем і відповідачем за договором № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023, на думку відповідача, не вбачається його недобросовісна поведінка, так як основний борг у розмірі 19781,91 грн, який визнає відповідач виник в результаті неможливості органами казначейства опрацювати фактично спожитий об`єм газу після оплати авансовим платежем менший об`єм за грудень 2023 року відповідно до виставленого рахунку (копія додається) і у ситуації, яка склалась, підставою для оплати залишку може бути лише відповідне рішення суду.

У заяві від 29.11.2024 за вх.№ 43062/24 позивач заперечує щодо зменшення нарахованих останнім розміру 3% річних, пені та інфляційних втрат до 1 грн за договором № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023, так як вважає, що по-перше відповідача помилково ототожнює такі нарахування як пеня, інфляційні нарахування та 3% річних з штрафною санкцією, тому безпідставно просить їх зменшити, оскільки законодавством не передбачено право суду на таке зменшення, заявлені до стягнення інфляційні та 3% річних не є штрафною санкцією, вони є компенсаційною платою. По-друге, оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково та не виконав зобов`язання у строк визначений договором № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023, чим порушив свої господарські зобов`язання, факт неналежного виконання споживачем своїх зобов`язань підтверджується матеріалами справи та визнається самим відповідачем. Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Так, будучи ознайомленим з умовами договору № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023, відповідач мав усвідомлювати, що за неналежне виконання умов даного договору на нього буде покладена відповідальність передбачена п. 7.2 договору № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023. На кінець листопада 2024 року, з грудня 2023 вже минув майже рік, а заборгованість досі не погашена, така поведінка відповідача свідчить про умисну та свідому бездіяльність і спростовує твердження відповідача про неможливість проведення розрахунків.

Ухвалою суду від 08.11.2024 відкрито провадження у справі №916/4893/24, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

30.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (споживач) було укладено договір розподілу природного газу № 14-4260/23-БО-Т.

Відповідно до п. 2.1 договору № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023 позивач передав відповідачу в період з вересня 2023 року по грудень 2023 року замовлений Відповідачем обсяг (об`єм) природного газу, в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об`єму) наведено в п. 2.1 Договору.

Підпунктами 3.5.1. - 3.5.4 договору № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023 визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом звірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем. На підставі даних отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірника акту приймання-передачі за відповідний період. У випадку не повернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу.

Пунктом 5.1 договору № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023 передбачено, що оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місця, остаточний розрахунок здійснюється до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Згідно п.п. 7. 2., 13.1. договору № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023 у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов?язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Відповідно до п.п. 11.3. договору № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023 строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п`ять років.

У матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу від 14.11.2023 на суму 142082,02грн, від 11.12.2023 на суму 450613,37грн, від 12.01.2024 на суму 499215,58грн, які не завірені та не підписані КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ», однак направлені позивачем на електронну адресу відповідача, як то передбачено умовами договору № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023.

В матеріалах справи міститься лист АТ «Ощадбанк» №16/2-09/61248/2024 від 22.05.2024 з реєстром надходжень оплат КНП «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період з 30.09.2023 по 21.05.2024 за договором № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023, а також розрахунок заборгованості відповідача за договором № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023 станом на 16.10.2024 із визначенням основного боргу у розмірі 19781,91грн, пені у розмірі 2 712,72грн, три проценти річних у розмірі 369,69 грн та інфляційних втрат у розмірі 1131,02грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 25.11.2024 за вх.№ 42355/24 визнав суму основного боргу, однак, просив суд відмовити у задоволенні вимог щодо пені, трьох відсотків річних і інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши викладені сторонами пояснення, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення або відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь- якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Відповідно до п. 4 гл. 5 розділу VI Кодексу ГРМ за результатами споживання природного газу у період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника (несанкціонований відбір природного газу) Оператор ГТС при забезпеченні заходів балансування за підсумками газового місяця за процедурою, визначеною Кодексом ГТС, віднесе такі обсяги (неврегульований небаланс) на Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ вартість таких обсягів, що розраховується за формулою.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як встановлено судом вище та підтверджується наявними доказами у матеріалах справи, а саме договором № 14-4260/23-БО-Т від 30.09.2023, актами приймання-передачі природного газу від 14.11.2023 на суму 142082,02грн, від 11.12.2023 на суму 450613,37грн, від 12.01.2024 на суму 1 091 910,97 грн, відповідач не здійснив оплату спожитого природнього газу за період з жовтня 2023 року по грудень 2023 року на суму 19781,91грн, що підтверджується листом АТ «Ощадбанк» за №16/2-09/61248/2024 від 22.05.2024 та визнається відповідачем у заяві від 25.11.2024 за вх.№ 42355/24, яка судом і підлягає стягненню з відповідач на користь позивача.

Поряд із цим, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 2712,72 грн за загальний період з 16.02.2024 по 15.08.2024, яку суд перевіривши встановив, що позивачем обраховано вірно.

Згідно ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Разом з тим, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України, стаття 233 Господарського кодексу України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Крім цього категорії «значно» та «надмірно», які використовуються в статті 551 Цивільного кодексу України та в статті 233 Господарського кодексу України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

За таких обставин, враховуючи те, що головною метою неустойки є стимулювання боржника до належного виконання основного зобов`язання і не лише майновий стан боржника може бути підставою для зменшення штрафних санкцій, враховуючи важливість збереження господарської діяльності відповідача, кризову ситуацію, яка склалася в країні внаслідок військової агресії проти України, що призводить до фінансових труднощів усіх підприємств без виключення, що КНП «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» є державною, бюджетною, неприбутковою, медичною установою, беручи до уваги обставини ненадання позивачем доказів погіршення матеріального стану товариства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, а також беручи до уваги розмір пені, заявленого до стягнення позивачем його співвідношення до суми боргу та на думку суду з викладених підстав, який є надмірною відповідальністю, що не відповідає правовому призначенню неустойки, та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем розмір стягнення пені до 271,27грн, що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 вказав, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних за загальний період з 16.02.2024 по 30.09.2024 в сумі 369,69 грн та інфляційних втрат за загальний період з 01.03.2024 по 30.09.2024 в сумі 1131,02грн, розраховані із суми боргу 19781,91грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши надані позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат встановив, що їх зроблено вірно, у зв`язку з чим судом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача три проценти річних за загальний період з 16.02.2024 по 30.09.2024 в сумі 369,69 грн та інфляційних втрат за загальний період 01.03.2024 по 30.09.2024 в сумі 1131,02грн, розраховані із суми боргу 19781,91грн.

Водночас формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже, проценти та інфляційні нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями. Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Оскільки проценти та інфляційні втрати, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, суд не має правових підстав для їх зменшення, тому відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання в цій частині.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосуванням судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.

За розгляд даного позову позивачем понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40грн, який підлягає судом стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, буд. 3, код ЄДРПОУ 01998532) про стягнення 23995,34 грн.

2. Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, буд. 3, код ЄДРПОУ 01998532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 19781 (дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн 91 коп основного боргу, 271 (двісті сімдесят одну) 27 коп пені, 369 (триста шістдесят дев`ять) грн 69 коп три проценти річних, 1131 (одну тисячу сто тридцять одну) грн 69 коп інфляційних втрат, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) у задоволенні решти частини заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 грудня 2024 р.

Суддя І.А. Малярчук