Рішення

від 19.12.2024 по справі 920/1423/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2024м. СумиСправа № 920/1423/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи №920/1423/23

за позовом: фізичної особи - підприємця Петренка Олександра Анатолійовича

(

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково -

виробниче об`єднання - Інжиніринг" (40009, м. Суми,

вул. Іллінська, буд. 9, код 00205618)

про стягнення 1 195 358, 40 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Петренко О.А.,

від відповідача: не прибув,

слухач Харченко Р.М.

при секретарі судового засідання Щербак Н.М.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг" (40009, м Сум, вул. Іллінська, буд. 9, код ЄДРПОУ 00205618) на користь фізичної особи - підприємця Петренка Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) 299800,00 грн основного боргу, 14990,00 грн пені, 16686,66 грн, 3% річних, по договору підряду від 19.07.2021 №108/2100038; стягнути з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг" на користь фізичної особи - підприємця Петренка Олександра Анатолійовича 157000,00 грн основного боргу, 7850,00 грн пені, 4245,45 грн. 3% річних, по договору підряду від 23.05.2022 року №108/2200016; стягнути з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг" (40009, м Суми, вул. Іллінська, буд. 9, код ЄДРПОУ 00205618) на користь фізичної особи підприємця Петренка Олександра Анатолійовича 645088,00 грн основного боргу, 32254,40 грн пені, 17443, 89 грн 3% річних по договору підряду від 07.09.2022 №180/2200030.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.12.2023 справу № 920/1423/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою суду від 20.12.2023 позовну заяву (суддя Джепа Ю.А.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1423/23 за правилами загального позовного провадження.

15.03.2024 Позивачем надано до суду Клопотання про повторний автоматизований розподіл судової справи № 920/1423/23 (вх. № 766 від 15.03.2024).

Згідно з Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Сумської області О. Лебедя від 20.03.2024 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 справу № 920/1423/23 розподілено судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 25.03.2024 призначено підготовче засідання у справі №920/1423/23 на 23.04.2024, 10:00; позивачу та відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 23.04.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі до 23.05.2024, 10:00.

Ухвалою суду від 23.05.2024 в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання - Інжиніринг" про дату, час і місце судового засідання на 23.05.2024, 10:00.

Розгляд справи 23.05.2024 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці у період з 14.05.2024 по 03.06.2024.

Ухвалою суду від 04.06.2024 призначено підготовче засідання у справі на 13.06.2024, 12:30.

13.06.2024 позивачем через систему "Електронний суд" надано до суду заяву від 12.06.2024, б/н (вх.№2775) про вирішення питання щодо судових витрат.

Ухвалою суду від 13.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/1423/23 до судового розгляду по суті на 09.07.2024, 11:10.

Розгляд справи 09.07.2024 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 05.07.2024 по 19.07.2024.

Ухвалою суду від 22.07.2024 призначено розгляд справи по суті на 06.08.2024, 11:00.

Розгляд справи 06.08.2024 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці у період з 05.08.2024 по 18.08.2024; на лікарняному з 19.08.2024 по 30.08.2024; у відпустці у період з 02.09.2024 по 05.09.2024.

Ухвалою суду від 06.09.2024 призначено судове засідання у справі №920/1423/23 на 19.09.2024, 11:00.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 08 год. 43 хв. до 12 год. 05 хв. 19.09.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 19.09.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 19.09.2024 призначено судове засідання у справі №920/1423/23 на 03.10.2024, 10:30.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09 год. 15 хв. до 19 год. 48 хв. 03.10.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 03.10.2024 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.10.2024 призначено розгляд справи по суті на 22.10.2024, 11:30.

Розгляд справи 22.10.2024 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці з 21.10.2024 по 22.10.2024.

Ухвалою суду від 23.10.2024 призначено судове засідання у справі №920/1423/23 на 12.11.2024, 12:00 (з урахуванням ухвали суду від 04.11.2024 про виправлення описки).

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 10 год. 56 хв. до 12 год. 39 хв. 12.11.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 12.11.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 12.11.2024 призначено судове засідання у справі №920/1423/23 на 03.12.2024, 11:00.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09 год. 58 хв. до 12 год. 26 хв. 03.12.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 03.12.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 03.12.2024 призначено розгляд справи №920/1423/23 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16.12.2024) на 19.12.2024, 12:20.

В судовому засіданні 19.12.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позов з аргументованими запереченнями не подав, доказів сплати боргу не надав, в судове засідання 19.12.2024 не прибув, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 19.12.2024 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

19 липня 2021 року між Фізичною особою - підприємцем Петренком Олександром Анатолійовичем та Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг» було укладено договір підряду № 108/2100038 (далі Договір-1), відповідно до умов якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, позивач зобов`язувався виконати обумовлені Договором роботи на об`єкті відповідача - роботи по поточному ремонту фасаду цеху № 4 в два етапи. 1 етап - по вул. Ремісничій в вісях 5а-30; 2 етап - по вул. Металургів в вісях А-Е1, а Відповідач зобов`язувався надати позивачу об`єкт для виконання робіт, прийняти і оплатити результати робіт на умовах Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору-1 договірна ціна робіт склала 1814072,38 грн. без ПДВ в т.ч.: 1 етап роботи - 941522,06 грн, 2 етап роботи - 872550,32 грн.

Згідно з п. 2.2. Договору-1 Розрахунки вартості договірної ціни визначаються в Додатку 1 до Договору 1: виконуються на підставі кошторису (Додаток №2 Договору-1).

Відповідно до п. 3.1. Договору-1 Замовник (Відповідач) здійснює оплату на банківський рахунок Підрядника в наступному порядку:

1 етап роботи - авансовий платіж у розмірі 200000,00 грн.,

2 етап роботи - авансовий платіж у розмірі 200000,00 грн.

Кінцеві розрахунки по кожному етапу здійснюються після зaкiнчeння виконаних робіт, прийнятих відповідно до п. 12.1 Договору, не пізніше 20 банківських днів з моменту підписання Актів виконаних підрядних робіт Сторонами.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 30.12.2022 року до Договору-1, строк дії договору було продовжено до 30.12.2023 року.

23 травня 2022 року між Фізичною особою - підприємцем Петренком Олександром Анатолійовичем та Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг» було укладено договір підряду № 108/2200016 (далі - Договір-2), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач зобов`язувався виконати обумовлені Договором роботи на об`єкті відповідача - роботи по поточному ремонту фасаду цеху №2 за адресою: м. Суми, пр. Курський, 30.

Відповідно до пп. 1.2, 1.3. Договору-2 вартість робіт визначається з розрахунку вартості за 1 м. кв. 160 грн. без ПДВ, а загальна вартість робіт становить 1250000,00 грн. без ПДВ та складається з вартості робіт, які визначаються в Актах виконаних підрядних робіт.

Згідно з п. 2.1. Договору-2 Замовник (Відповідач) здійснює оплату авансового платежу в розмірі 160000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору-2 Замовник (Відповідач) здійснює оплату за роботи, виконані у кожному місяці протягом строку виконання робіт, прийнятих згідно п.п. 10.1-10.3 Договору, не пізніше 20 банківських днів з дати підписання Актів виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) сторонами.

Пунктом 6.1. Договору-2 визначені строки виконання робіт: з 23.05.2022 р. по 31.12.2022 р..

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 30.12.2022 року до Договору-2, строк дії договору було продовжено до 30.12.2023 року.

07 вересня 2022 року між Фізичною особою - підприємцем Петренком Олександром Анатолійовичем та Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг» було укладено договір підряду № 108/2200030 (далі Договір-3), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач зобов`язувався виконати обумовлені Договором роботи на об`єкті відповідача - роботи по поточному ремонту фасаду цеху №14 за адресою: м. Суми, пр. Курський, 30.

Відповідно до пп. 1.2, 1.3. Договору-3 вартість робіт визначається з розрахунку вартості за 1 м. кв. 160 грн. без ПДВ, площа ремонту становить 4970 м. кв., а загальна вартість робіт становить 795100,00 грн. без ПДВ та складається з вартості робіт, які зазначаються в Актах виконаних підрядних робіт.

Згідно з п. 2.1. Договору-3 Замовник (Відповідач) здійснює оплату авансового платежу в розмірі 150000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору-3 Замовник (Відповідач) здійснює оплату за роботи, виконані у кожному місяці протягом строку виконання робіт, прийнятих згідно п.п. 10.1-10.3 Договору, не пізніше 20 банківських днів з дати підписання Актів виконаних підрядних робіт сторонами.

Пунктом 6.1. Договору-3 визначені строки виконання робіт: з 10.08.2022 р. по 31.12.2022 р.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 30.12.2022 року Договору-3, строк дії договору було продовжено до 30.12.2023 року.

Зі змісту п. 3.1. Договору-1 та пунктів 2.2 Договорів-2, 3 розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 30 банківських днів з моменту підписання Актів виконаних підрядних робіт сторонами.

Відповідно до п. 12.1 Договору-1 та пунктів 10.1 Договорів-2,-3, по завершенню кожного місяця робіт Підрядник (Позивач) зобов`язаний направити Замовнику (Відповідачу) наступні документи:

- акт виконаних підрядних робіт, підписаний Підрядником (форма КБ-2В в двох прим.), розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 20 банківських днів з моменту підписання Актів виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) сторонами.

- довідка про вартість виконаних робіт (КБ-3 в двох прим.)

- рахунок - фактуру із зазначенням ціни та вартості виконаних робіт, які здаються у звітному місяці.

Згідно з п. 12.2 Договору-1 та пунктів 10.2 Договорів-2, 3 Замовник протягом 3-х днів з дня отримання вищезазначених документів зобов`язаний направити Підряднику підписаний зі свого боку Акт виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання виконаних робіт.

В матеріалах справи наявні підписані та скріплені печатками обох сторін Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), зокрема:

- акт № 2 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 25.07.2022 до Договору 2 на загальну суму 352 000 грн 00 коп.;

- акт № 3 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 12.09.2022 до Договору 2 на загальну суму 328 000 грн 00 коп.;

- акт № 4 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2022 до Договору 2 на загальну суму 354 000 грн 00 коп.;

- акт № 1 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2022 до Договору 3 на загальну суму 795088 грн 00 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що протягом 2021-2023 року завершив виконання обумовлених Договорами 1, 2, 3 робіт та надав для підписання відповідачу примірники актів виконаних робіт форма КБ-2, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, форма КБ-3. Претензій щодо обсягів та якості виконаних робіт від відповідача не надходило. Відповідачем було повернуто по одному примірнику зазначених документів з підписом, посвідченим відбитком печатки керівника Відповідача (а.с. 15-30).

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що він належним чином виконав договірні зобов`язання, проте відповідач не здійснив свого обов`язку щодо оплати наданих послуг в обумовлені у договорі строки та суми, через що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 1 101 888 грн 00 коп, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 Господарського кодексу України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Нормами ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 «Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013» встановлені типові форми документів, необхідних для передання - приймання робіт: 1) «Акт приймання виконаних підрядних робіт» (ф. № КБ-2в); 2) «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт» ф. № КБ-3).

В листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №12/19-3-9-14-295 від 16.03.10 роз`яснено, що зазначені типові форми підлягають обов`язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Вказані документи в силу вимог законодавства повинні містити інформацію про вартість виконаних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов`язані з виконанням цього обсягу робіт.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, виконання підрядних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання документів, які підтверджують факт виконаних, прийнятих оплачених робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 03.10.2018 у справі № 922/509/17.

В матеріалах справи наявні копії договорів підряду, договірної ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форма КБ-3, які містять підписи сторін, посвідчені відбитками печаток.

Із зазначених первинних документів, якими є акти та довідки (КБ 2, КБ 3) вбачається, на виконання якого саме правочину вони складені, перелік виконаних підрядних робіт та їх вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє відповідача від покладених на нього обов`язків прийняти та оплатити роботи за ціною погодженою ним у договорі (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 06.08.2018 у справі №911/662/17).

У оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду», зазначено, що відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов`язку щодо їх оплати.

Підписуючи акти виконаних підрядних робіт, претензій стосовно невиконання чи неналежного виконання позивачем робіт, вказаних у актах, відповідачем не пред`являлось, в тому числі стосовно обсягів виконаних робіт та ціни.

Також в матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо складених Актів виконаних робіт протягом 2021-2023 року

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати акт господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч.1 ст. 530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за виконані роботи за договором-1 у розмірі 299800,00 грн., за договором-2 в розмірі 157000,00 грн., за договором-3 в розмірі 645088,00 грн., що сумарно становить 1101888 грн 00 коп. є обґрунтовані, доведені належними доказами та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені:

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.І ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з приписами ст. 216-218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

ВС у постанові КГС ВС від 10 вересня 2020 року у справі № 916/1777/19 підкреслив, що наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховуються пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.

У разі якщо розрахунок пені здійснено позивачем неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до пункту 14.3 Договору-1 та пунктів 12.3 Договору-2 та Договору-3, у разі прострочення оплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пені в розмірі 0,1% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 5% загальної вартості простроченого платежу.

Згідно з п. 3.1. Договору-1 та пунктів 2.2 Договорів-2,-3, розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 20 банківських днів з моменту підписання Актів виконаних підрядних робіт сторонами.

Позивач, відповідно до поданих розрахунків, просить суд стягнути з відповідача сумарно 55 094 грн 00 коп пені, зокрема:

- 14990 грн 00 коп пені за Договором 1, виходячи з суми боргу 299 800 грн за період з 14.06.2023 по 14.12.2023;

- 7850 грн 00 коп пені за Договором 2, виходячи з суми боргу 157000 грн за період з 14.06.2023 по 14.12.2023;

-32354 грн 40 коп пені за Договором 3, виходячи з суми боргу 645088 грн за період з 13.05.2023 по 13.11.2023

Суд перевіривши доданий позивачем розрахунок заборгованості по пені, дійшов висновку, що позивач розраховує пеню за період 6 місяців до дати подання позову: з 13.05.2023 року по 13.11.2023 року виходячи з суми боргу за кожним договором окремо та пені в розмірі 0,1% за кожен день прострочення. За умовами Договорів, розмір пені обмежений 5% від загальної вартості простроченого платежу. Період прострочення грошового зобов`язання 185 днів, тобто 6 місяців. Розрахунок пені є арифметично правильним.

Враховуючи, вищезазначене, а також приймаючи до уваги факт порушення грошового зобов`язання з боку Відповідача, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 14990,00 грн. за Договором - 1; в розмірі 7850,00 грн. за Договором - 2; в розмірі 32254,40 грн. за Договору-3, всього сумарно -55 094 грн 40 коп є правомірними, обґрунтований і підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних:

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому відсотків річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України і ст. 230 ГК України.

Таким чином, нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями відповідальності відповідача, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягненні пені чи штрафу.

Судом враховано, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 (справа №910/4590/19), зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (п. 43 мотивувальної частини постанови).

Оскільки внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов`язання у позивача виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних виникає у позивача за кожен місяць (день) з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Наведена позиція суду відповідає правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц.

Позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3% річних у загальній 38 376 грн, зокрема:

- 16 686 грн 66 коп 3% річних за Договором 1, виходячи з суми боргу 299 800 грн за період з 04.01.2022 по 13.11.2023;

- 4245 грн 45 коп 3% річних за Договором 2, виходячи з суми боргу 157000 грн за період з 20.12.2022 по 13.11.2023;

-17443 грн 89 коп 3% річних за Договором 3, виходячи з суми боргу 645088 грн за період з 20.12.2022 по 13.11.2023

Суд перевіривши доданий позивачем розрахунок 3%, дійшов висновку, здійснений позивачем розрахунок є арифметично правильним.

Враховуючи, вищезазначене, суд приходить до висновку, що, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% в загальному розмірі 38376 грн 00 коп (16 686 грн 66 коп за Договором - 1; 4245 грн 45 коп. за Договором - 2; 17 443 грн 89 коп за Договору-3) є правомірними, обґрунтований і підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 14 344 грн. 30 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статями 123, 129, 232, 233, 237, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця Петренка Олександра Анатолійовича до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання - Інжиніринг" про стягнення 1 195 358, 40 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання - Інжиніринг" (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 9, код 00205618) на користь Фізичної особи - підприємця фізичної особи - підприємця Петренка Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 101 888 грн 00 коп. заборгованості, 55 094 грн 40 коп. пені, 38 376 грн 00 коп 3% річних та 14344 грн 30 коп в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.12.2024.

Суддя С.В. Заєць