Ухвала

від 23.12.2024 по справі 920/844/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.12.2024м. СумиСправа № 920/844/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши матеріали справи № 920/844/24 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Заступника керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області (42500, Сумська область, м. Ромни , вул. Соборна, 43, код 03527891) в інтересах держави в особі

позивача 1: Сумської обласної ради (40000, м. Суми, площа Незалежності, 2, код 23826636);

позивача 2: Управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації (40030, м. Суми, вул. Шишкарівська, 9, код 02013142)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35, код 41884537)

до відповідача 2: Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» (Сумська область, м. Ромни, бульвар Європейський, 29, код 02000369)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 257 578, 06 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, Управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації, в якій просить суд:

визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 15.08.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 30100064 від 15.03.2022 укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми».

визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 14.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 30100064 від 15.03.2022 укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»;

визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 20.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 30100064 від 15.03.2022 укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»;

визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 05.01.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 30100064 від 15.03.2022 укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на користь Управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації 257578 гривень 06 копійок безпідставно одержаних коштів;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на користь Сумської обласної прокуратури (отримувач Сумська обласна прокуратура, код 03527891, UА598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 12 780 гривень 54 копійки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.07.2024 справу № 920/844/24 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.07.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/844/24 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 20.08.2024, 10:00.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (40004, м. Суми, вул. Реміснича,35, код 41884537) звернувся до суду із заявою від 31.07.2024 б/н (вх. № 3468 від 31.07.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.08.2024 постановлено задовольнити заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (40004, м. Суми, вул. Реміснича,35, код 41884537) від 31.07.2024 б/н (вх. № 3468 від 31.07.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/844/24; провести судове засідання, призначене на 20.08.2024, 10:00 за участі представника відповідача - Сахнова Дмитра Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» подано до суду заяву б/н від 08.08.2024 (вх. №3612 від 08.08.2024), в якій просить продовжити встановлений судом строк на подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву по справі №920/844/24 до 12.08.2024.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» подано до суду заперечення на відповідь на відзив б/н від 09.08.2024 (вх. № 2392 від 09.08.2024), в якому просив позов керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області залишити без розгляду; у разі відмови у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду - відмовити у повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» подано до суду заяву про зупинення провадження б/н від 19.08.2024 (вх. №3749 від 19.08.2024), в якій просить зупинити провадження у справі №920/844/24 до вирішення Конституційним судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2024.

Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» подало до суду відзив на позовну заяву б/н від 16.08.2024 (вх. №2474 від 19.08.2024), в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову.

Також представником Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» подано до суду заяву б/н б/д (вх. №5420 від 19.08.2024), в якій просить поновити Комунальному некомерційному підприємству Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» строк для надання відзиву.

Судове засідання, призначене на 20.08.2024, 10:00, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.08.2024 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/844/24 на 10.10.2024, 11:30.

Судове засідання, призначене на 10.10.2024, 11:30, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.10.2024 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/844/24 на 21.11.2024, 10:30; провести підготовче засідання, призначене на 21.11.2024, 10:30, за участі представника відповідача - Сахнова Дмитра Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.

Судове засідання, призначене на 21.11.2024, 10:30, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.11.2024 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/844/24 на 17.12.2024, 11:30; провести підготовче засідання, призначене на 17.12.2024, 11:30 за участі представника відповідача - Сахнова Дмитра Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.

Водночас судове засідання, призначене на 17.12.2024, 11:30, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання на іншу дату, про що, відповідно до статей 120-121 ГПК України повідомляє учасників справи.

Щодо клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» б/н від 08.08.2024 (вх. №3612 від 08.08.2024) про продовження встановленого судом строк на подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву по справі №920/844/24 до 12.08.2024, суд зазначає наступне.

Згідно статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно до статті 161 ГПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до частини четвертої статті 167 ГПК України, заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Згідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Початок та закінчення процесуальних строків визначено статтею 116 Господарського процесуального кодексу України.

Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

За приписами частини другої, третьої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» про поновлення строку надання заперечення на відповідь на відзив обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо клопотання представника Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» б/н б/д (вх. №5420 від 19.08.2024), про поновлення строку для надання відзиву, суд зазначає наступне.

Ухвалою від 15.07.2024 про відкриття провадження у справі №920/844/24 для подання відзиву відповідачам встановлений строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, тобто до 31.07.2024.

16.08.2024 Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» подало відзив на позовну заяву з клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву. Зазначене клопотання суд вважає обґрунтованим, визнає поважними причини пропуску відповідачем строку для подання відзиву та керуючись ст. 119 ГПК України поновлює відповідачу строк для подання відзиву, задовольнивши клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву (вх №5420 від 19.08.2024), приймає відзив на позовну заяву (вх. №2474 від 19.08.2024) та долучає до матеріалів справи разом із доданими до відзиву доказами.

Щодо клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» про зупинення провадження б/н від 19.08.2024 (вх. №3749 від 19.08.2024), суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Однак судом не встановлено обставин об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення зазначеної відповідачем справи, що розглядається в порядку конституційного провадження.

Суд вважає, що зібрані в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в цій господарській справі.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18.

Суд звертає увагу, що пов`язаність справ полягає у тому, що рішення у іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 904/6636/17 від 27.02.2018.

Взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4 та 6 ст. 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19).

Крім того слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі №908/1188/19).

У вказаній справі відповідач просить зупинити провадження до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ.

При цьому, у клопотанні не зазначено, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи № 920/844/24 до вирішення зазначеної конституційної скарги та чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Підстави звернення до суду прокурора з позовною заявою чітко врегульовані ст. 53 ГПК. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Вказані положення ГПК не змінювалися і їх відповідність Конституції України (конституційність) Конституційним Судом України у справі за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» не розглядається.

Судом враховано, що ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону № 1697-VII. На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому, на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 3 ст. 4, ч. 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, зокрема прокурор.

Так, у відповідності до ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В силу ч.ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема звертатися до суду з позовом.

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).

Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Визначальним для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.

Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Висновку про наявність повноважень у органу місцевого самоврядування для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору у сфері публічних закупівель дійшов Верховний Суд у справі № 905/1250/18 (постанова від 27.03.2019).

Відповідно до правових висновків Верховного суду України, що знайшли своє відображення у рішеннях за справами № 912/894/18 від 20.02.2019, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.02.2019 у справі № 905/803/18.

Вказане свідчить про нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом (бездіяльність), яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави та їх усвідомлює, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам свідомо ігнорує їх виконання, за захистом до суду не звертається.

Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій щодо їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.

Верховний Суд у постанові від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18 сформулював правову позицію, відповідно до якої «інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом; надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17).

Велика Палата Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.

Таким чином, прокурор здійснюючи представництво інтересів держави, з метою їх захисту, яке полягає у недопущенні незаконних витрат бюджетних коштів, а також порушення законодавчої процедури зміни істотних умов договору закупівлі, для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, звертається до суду з позовом про стягнення коштів, отриманих на підставі недійсних угод.

Отже, в позовній заяві належним чином та в достатньому обсязі обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в суді з посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Господарського процесуального кодексу України, правових висновків Конституційного та Верховного судів, Європейського суду з прав людини.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача б/н від 19.08.2024 (№ 3749 від 19.08.2024) про зупинення провадження у даній справі до вирішення КСУ справи за конституційною скаргою ТОВ "РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абз.1 ч.3, абз. 1, 2, 3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014.

Керуючись статтями 120, 181, 182, 197, 227, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» б/н від 08.08.2024 (вх. №3612 від 08.08.2024) про продовження встановленого судом строку на подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву по справі №920/844/24 до 12.08.2024 задовольнити.

2. Долучити до матеріалів справи №920/844/24 заперечення на відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» б/н від 09.08.2024 (вх. №2392 від 09.08.2024)

3. Клопотання представника Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» б/н б/д (вх. №5420 від 19.08.2024) про поновлення строку для надання відзиву задовольнити.

4. Відзив відповідача - Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» б/н б/д (вх. №2474 від 19.08.2024) долучити до матеріалів справи № 920/844/24.

5. Відмовити у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» б/н від 19.08.2024 (№ 3749 від 19.08.2024) про зупинення провадження у справі № 920/844/24.

6. Призначити підготовче засідання у справі №920/844/24 на 23.01.2025, 14:15. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Тараса, 18/1, зал судового засідання № 2.

7. Провести підготовче засідання, призначене на 23.01.2025, 14:15, за участі представника відповідача - Сахнова Дмитра Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.

8. Представникам учасників справи мати належні повноваження та документ, що посвідчує особу.

9. Повідомити учасників справи про право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про обов`язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 23.12.2024 та оскарженню не підлягає.

11. Надіслати копію ухвали учасникам справи.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частин шостої - сьомої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України Про ринки капіталу та організовані товарні ринки, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суддя Ю.А. Джепа