Рішення

від 18.11.2024 по справі 909/730/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 листопада 2024 року м. ТернопільСправа № 909/730/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА ЕРІДОН, 08467, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства ГАЙ, с. Дорогичівка, Тернопільська обл., Чортківський район, 48621

про стягнення 416572 грн 42 коп.

За участі представників сторін та їх учасників:

Позивача: Боровик Богдан Миколайович (поза межами приміщення суду) ;

Відповідача: не з`явився.

1. Суть та рух справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА ЕРІДОН звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача - Селянського (фермерського) господарства ГАЙ про стягнення 416572 грн 42 коп.

Ухвалою суду від 12.08.2024 позовну заяву з додатками передано за територіальною підсудністю на розгляд Господарському суду Тернопільської області.

Ухвалою суду від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.10.2024.

Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче засідання.

У судовому засіданні 01.10.2024, судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.11.2024, без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про постановлення ухвали у протоколі судового засідання, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 223 ГПК України.

В порядку частини 5 статті 216 ГПК України, судове засідання по розгляду справи по суті відкладено на 18.11.2024.

Присутній у призначеному судовому засіданні 18.11.2024 представник позивача позовні вимоги (із урахуванням заяви від 30.09.2024 (вх№7521 від 30.09.2024)), підтримав.

Відповідач участі повноважного представника у судовому засіданні 18.11.2024 не забезпечив,будь-яких заяв чи клопотань не надав.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Судом, у судовому засіданні 18.11.2024, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументи позивача.

Позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві від 05.08.2024 (вх. №617 від 04.09.2024) та підтримані представником позивача у судових засіданнях, обґрунтовані тим, що на підставі Договору поставки №1029/24/65 від 20.02.2024, в період з 21.02.2024 02.05.2024 ТОВ ФІРМА ЕРІДОН здійснювались поставки товару на користь Селянського (фермерського) господарства ГАЙ на загальну суму 1 081 700,00 грн.

При цьому, згідно платіжних доручень відповідач, здійснив часткову оплату за поставками по Договору на загальну суму 753700,01 грн. Залишок заборгованості на момент подання позовної заяви склав 327 999,99 грн.

Оскільки, в порушення взятих на себе зобов`язань відповідач не сплатив за отриманий товар у повному обсязі у визначений Договором строк (з урахуванням дат поставки), позивачем нараховано - 21 152 грн 12 коп. пені, 28 894 грн 42 коп. 36 % річних, 38 525 грн 89 коп. відсотків за користування товарним кредитом.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з Селянського (фермерського) господарства ГАЙ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА ЕРІДОН заборгованості у загальній сумі 416 572 грн 42 коп., з яких : 327 999 грн 99 коп. основний борг, 21 152 грн 12 коп. пеня, 28 894 грн 42 коп. 36 % річних, 38 525 грн 89 коп. відсотки за користування товарним кредитом.

При цьому, заявою від 30.09.2024 (вх№7521 від 30.09.2024) позивач повідомив суд про сплату відповідачем основного боргу в розмірі 327 999,99 грн, надавши відповідні докази.

Із урахуванням зазначеного, позивач просить розглянути спір щодо стягнення з відповідача - Селянського (фермерського) господарства ГАЙ : 21 152 грн 12 коп. пені, 28 894 грн 42 коп. 36 % річних, 38 525 грн 89 коп. відсотків за користування товарним кредитом.

2.2. Аргументи відповідача.

Відповідач, незважаючи на вжитті судом заходи з повідомлення про рух справи, активної участі у розгляді справи не забезпечив, заяв чи заперечень по суті справи не подав, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у відповідності до статей 120, 176, 242 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду за зазначене та з урахуванням того, що пасивність відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

3. Фактичні обставини, встановлені судом.

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» та Селянським (фермерським) господарством ГАЙ було укладено Договір поставки № 1029/24/65 від 20.02.2024.

Згідно п.п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого Товару. Найменування, асортимент та кількість Товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в Додатках, що є його невід`ємною частиною, якими визначають істотні умови поставки замовлених Товарів.

Загальна вартість Товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається сумою всіх Додатків та видаткових накладних з врахуванням пунктів 3.2. та 3.5. Договору.

Оплата загальної вартості Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором та Додатками до нього. У випадку поставки Товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка Товару на підставі Рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення Додатків до цього Договору. Датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. (п.3.1. Договору).

Оплата Товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється Покупцем на підставі "Рахунку на оплату", сформованого Постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1. та 3.2. Договору. Термін "Рахунку на оплату" складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено Сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених "Рахунком на оплату", зарахування платежів здійснюється Постачальником, виходячи з "Курсу Міжбанку", встановленого на дату надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. (п.3.3. Договору).

Умови та строки поставки Товару зазначаються у Додатках до цього Договору або у Рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки. Поставка Товару здійснюється за умови дотримання Покупцем строків та порядку оплати Товару визначених Договором та Додатками до нього. (п.5.1. Договору).

Перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця, а також його приймання по кількості та якості, здійснюється Покупцем в момент передачі йому Товару за видатковою накладною. Датою передачі Товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписана представником Покупця. (п.5.3. Договору).

Відповідно до п.9.2. Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. (п.9.3. Договору).

На виконання умов Договору та Додатків до нього, ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН» здійснювались поставки товару на користь відповідача, зокрема Додатків :

-№ 1029/24/65/1-МД(О) від 20.02.2024 на поставку аміачної селітри на суму 62 700,01 грн. Відвантаження Товару проводиться в період з 20 лютого 2024 року по 29 лютого 2024 року за умови 100% попередньої оплати Товару ;

-№1029/24/65/2-МД(О) від 08.04.2024 на поставку карбаміду гранульованого на суму 516 999,91 грн. Згідно п.3 вказаного Додатку товар підлягав оплаті наступним чином : 35,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах передоплати в строк до 08.04.2024; 65,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах Кредит оплати в строк до 08.05.2024 ;

-№1029/24/65/3-МД(О) від 02.05.2024 на поставку добрива азотно-фосфорно-калійного 16-16-16 на суму 502 000,08 грн. Згідно п.3 вказаного Додатку товар підлягав оплаті наступним чином : 45,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах передоплата оплати в строк до 02.05.2024 ; 55,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах Кредит оплати в строк до 31.05.2024.

Таким чином в період з 21.02.2024 по 02.05.2024 ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН» поставлено Селянському (фермерському) господарству ГАЙ Товар на загальну суму 1 081 700,00 грн.

Як зазначає позивач, та підтверджується матеріалами справи, відповідач, станом на час звернення позивача до суду, за отриманий Товар розрахувався частково в сумі 691000,00 грн. У зв`язку з чим, станом на час звернення позивача із позовною заявою, основна заборгованість відповідача складає 327 999,99 грн.

Наведене свідчить про те, що між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

4. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

Відносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативними актами.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом доказування є встановлення факту неналежного виконання відповідачем умов договору в частині порушення строків оплати за поставлений Товар та стягнення штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524, 533-535 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статті 604 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 693 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Приписами статей 173, 175 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як передбачено статтею 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19)) вказано, таке: «Водночас інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

У постанові від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18 (провадження № 14-158цс20) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що, ураховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 ЦК України зобов`язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум з огляду на їх похідний характер від основного спору підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір. Такий висновок згодом був підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 травня 2022 року у справі № 761/28949/17 (провадження № 14-148цс21).

Із змісту частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).

Згідно з статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питания про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

5. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи. Висновки суду.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача (з урахуванням заяви б/н від 30.09.2024 (вх№7521 від 30.09.2024)) про стягнення з відповідача : 21 152 грн 12 коп. пені, 28 894 грн 42 коп. 36 % річних, 38 525 грн 89 коп. відсотків за користування товарним кредитом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» та Селянським (фермерським) господарством ГАЙ укладено Договip №1029/24/65 щодо поставки товару (продукції виробничо-технічного призначення) за ціною та в кількості попередньо узгодженій Додатковими угодами : №1029/24/65/1-МД(О) від 20.02.2024; №1029/24/65/2-МД(О) від 08.04.2024 ; №1029/24/65/3-МД(О) від 02.05.2024 .

При цьому, відповідач (покупець), згідно умов договору та додатків до нього, зобов`язався прийняти товар і своєчасно здійснити його оплату.

Як встановлено судом, та не спростовано відповідачем, на підставі наданих позивачем належних та допустимих доказів, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» свої зобов`язання за Договором виконало шляхом поставки відповідачу товару, зазначеного в видаткових накладних на загальну суму 1 081 700,00 грн.

При дослідженні та оцінці судом вище зазначених документів, як письмових доказів, судом встановлено, що усі вони містять підписи представників обох сторін та завірені двосторонньо печатками юридичних осіб позивача та відповідача.

Вказане, також, свідчить про те, що відповідачем - Селянським (фермерським) господарством ГАЙ прийнято товар без будь яких заперечень чи зауважень.

Проте, в порушення умов договору, відповідачем оплату за отриманий протягом 2024 року товар, проведено частково в сумі 691000,00 грн, внаслідок чого, станом на час звернення позивача із позовом до суду 06.08.2024, наявна заборгованість Селянського (фермерського) господарства ГАЙ перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» склала 327 999,99 грн.

5.1. Щодо суми основного боргу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем на стадії здійснення підготовчого провадження, сплачено основний борг в сумі 327 999 грн 99 коп., на підтвердження чого позивачем надано копії: платіжних інструкцій :

-№3 від 13.09.2024 на суму 272 000,08 грн;

-№4 від 16.09.2024 на суму 51 000,00 грн;

-№8 від 18.09.2024 на суму 4 999,91 грн.

Загальна сума - 327 999 грн 99 коп.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Одночасно слід зазначити, що під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Отже, вказані обставини зумовлюють необхідність саме закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 327 999 грн 99 коп.

5.2. Щодо стягнення пені в розмірі 21 152 грн 12 коп.

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 21 152 грн 12 коп., суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 6.8. Договору поставки, стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за договором поставки відповідно до п.6 ст.232 ГК України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 ЦК України, продовжується до 3 (трьох) років.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару у визначений договором строк, позивачем на підставі пункту 6.2 Договору, нараховано пеню за прострочення виконання зобов`язання за увесь час прострочення, в сумі 21 152 грн 12 коп.

За Додатком №1029/24/65/2-МД(О) від 08.04.2024 до Договору нараховано пеню за період з 09.05.2024-05.08.2024 в сумі 8 302 грн 72 коп. ;

За Додатком №1029/24/65/3-МД(О) від 02.05.2024 до Договору нараховано пеню за період з 01.06.2024-05.08.2024 в сумі 12 849 грн 40 коп.

Відтак позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 21 152 грн 12 коп.

Із змісту частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як слідує з положень частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності, неустойка стягується за період, який не може перевищувати шестимісячний строк з моменту невиконання зобов`язання (якщо інший строк не встановлений договором).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені у сумі 21 152 грн 80 коп., судом встановлено, що він є арифметично вірним. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у заявленій позивачем сумі - 21 152 грн 80 коп.

5.3. Щодо стягнення річних від простроченої суми, в розмірі 28 894 грн 42 коп.

Пунктом 6.7. Договору поставки встановлено, що у разі невиконання Покупцем зобов`язання щодо оплати Товару у відповідності до умов цього Договору, Покупець, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 36,00%. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозуміння Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим статтею 625 Цивільного кодексу України та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

З огляду на зазначене та на підставі пункту 6.7. Договору поставки, позивачем нараховано 36,00% річних від простроченої суми основної заборгованості, загальний розмір яких, з урахуванням вимог ч.2 ст.625 ЦК України, щодо прострочки оплати отриманих товарів за весь період прострочення відповідної оплати складає - 28 894 грн 42 коп.

За Додатком №1029/24/65/2-МД(О) від 08.04.2024 до Договору нараховано 36,00 % річних за період з 09.05.2024-05.08.2024 в сумі 11 236 грн 71 коп. ;

За Додатком №1029/24/65/3-МД(О) від 02.05.2024 до Договору нараховано 36,00 % річних за період з 01.06.2024-05.08.2024 в сумі 17 657 грн 71 коп.

Перевіривши за допомогою програми: «ips.ligazakon.net/calculator» наведені позивачем розрахунки заявлених до стягнення 36,00% річних, зважаючи на доведений матеріалами справи факт неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки №1029/24/65 від 20.02.2024 із Додатками до нього, суд вважає правомірним нарахування відповідачу 28 894 грн 42 коп. 36,00 % річних на загальну суму простроченої оплати, відтак позов в цій частині є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

5.4. Щодо стягнення процентів за користування товарним кредитом, в розмірі 38 525 грн 89 коп.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до частини 5 статті 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно умов пунктів 4 та 5 Додатків до Договору сторони передбачили та встановили, що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару, Покупець відповідно до вимог статті 536 та частини 5 статті 694 ЦК України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Вказане стало підставою для нарахування позивачем відсотків за користування товарним кредитом за весь період прострочення у розмірі 38 525 грн 89 коп.

За Додатком №1029/24/65/2-МД(О) від 08.04.2024 до Договору нараховано 48,00 % за період з 09.05.2024-05.08.2024 в сумі 14 982 грн 28 коп. ;

За Додатком №1029/24/65/3-МД(О) від 02.05.2024 до Договору нараховано 48,00% за період з 01.06.2024-05.08.2024 в сумі 23 543 грн 61 коп.

Перевіривши за допомогою програми: «ips.ligazakon.net/calculator» наведені позивачем розрахунки заявлених до стягнення розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, суд вважає правомірним нарахування відповідачу 38 525 грн 89 коп. 48,00 % за користування товарним кредитом за період прострочення на суму простроченої оплати, відтак позов в цій частині є правомірно заявленим та таким, що підлягає до задоволення.

6. Загальний висновок.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з Селянського (фермерського) господарства ГАЙ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА ЕРІДОН заборгованість у загальній сумі 88 572 грн 43 коп., з яких: 21 152 грн 12 коп. пеня, 28 894 грн 42 коп. 36 % річних, 38 525 грн 89 коп. відсотки за користування товарним кредитом.

В частині стягнення 327 999 грн 99 коп. основного богу закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

7. Судові витрати.

Згідно із нормами ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 129 ГПК України.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, суд вважає за необхідне скористатись своїм правом визначеним частиною 9 статті 129 ГПК України та покласти судовий збір повністю на відповідача у справі, так як вважає, що спір у справі виник внаслідок неналежного виконання ним зобов`язань за Договором поставки № 1029/24/65 від 20.02.2024.

При поданні позовної заяви, позивачем, згідно платіжної інструкції № 890596 від 05.08.2024 сплачено 6 248 грн 59 коп. судового збору.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 6 248 грн 59 коп. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства ГАЙ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА ЕРІДОН заборгованість у загальній сумі 88 572 грн 43 коп., з яких: 21 152 грн 12 коп. пеня, 28 894 грн 42 коп. 36 % річних, 38 525 грн 89 коп. відсотки за користування товарним кредитом.

3. В частині стягнення 327 999 грн 99 коп. основного боргу закрити провадження у справі.

4. Судові витрати у справі покласти на відповідача Селянське (фермерське) господарство ГАЙ.

5. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства ГАЙ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА ЕРІДОН 6 248 (шість тисяч двісті сорок вісім) грн 59 коп. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА ЕРІДОН, 08467, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35, (код ЄДРПОУ 43106699) ;

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство ГАЙ, с. Дорогичівка, Тернопільська обл., Чортківський район, 48621 (код ЄДРПОУ 30934957).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне рішення складено 23.12.2024. Повний текст рішення надіслати учасникам справи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або в паперовій формі рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко