Рішення

від 11.12.2024 по справі б-50/24-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № Б-50/24-09 (922/1102/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Аюпова Р.М.

судді: Лавренюк Т.А. , Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Задорожний К.О.

розглянувши в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Торговий дім Облагрохімія" справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); до 1. Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9) , 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, Театральний майдан, 1) , 3. Державного підприємства "Торговий дім Облагрохімія" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21), про визнання протиправним та скасування наказу за участю представників:

позивача- Ус М.В.;

1-го та 2-го відповідачів -Зучек Є.Н. ;

3-го відповідача - Тищенко О.І.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2009 порушено провадження у справі про банкрутство ДП ТД Облагрохімія.

Ухвалою Господарського суду Xapківськoї області від 21.07.2010 у справi № 50/24-09 введено процедуру санації ТД "Облагрохiмiя".

Ухвалою суду від 04.09.2023 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Жигалкін І.П., судді Кононова О.В., Міньковський С.В.) клопотання (вх. №18012 від 11.07.2023) керуючого санацією Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія» Тищенко О.І. про затвердження змін до плану санації від 05.06.2023 у справі № 50/24-09 про банкрутство Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія» - задоволено. Затверджено зміни до плану санації боржника Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія» від 05.06.2023 у справі № 50/24-09. Продовжено строк процедури санації Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія» на 6 місяців до 29.02.2024.

Постановою Східного апеляційного суду від 07.11.2023 дану ухвалу суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2024 касаційну скаргу Фонду державного майна України задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі № Б-50/24-09 скасовано. Справу № Б-50/24-09 направлено до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду на стадію санації.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2024 задоволено самовідвід колегії суддів Господарського суду Харківської області у складі: головуючого судді Жигалкіна І.П., судді Кононової О.В., судді Міньковського С.В. Відведено колегію суддів Господарського суду Харківської області у складі: головуючого судді Жигалкіна І.П., судді Кононової О.В., судді Міньковського С.В. від розгляду справи № 50/24-09 про банкрутство ДП "Торговий дім "Облагрохімія". Матеріали справи № 50/24-09 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024 для розгляду справи № 50/24-09 про банкрутство ДП "Торговий дім "Облагрохімія" визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді Лавренюк Т.А., Шарко Л.В.

В межах справи про банкрутство ДП "Торговий дім "Облагрохімія", 04.04.2024 позивач - ОСОБА_1 , м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до першого відповідача - Фонду державного майна України, другого відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України, третього відповідача - Державного підприємства "Торговий дім Облагрохімія" про визнання протиправними та скасування Наказу від 25.09.2023 № 00584 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Торговий дім Облагрохімія".

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.04.2024 визначено склад суду щодо позовної заяви в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Торговий дім Облагрохімія", визначено підстави передачі ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, де склад колегії суддів: Аюпова Р.М. - головуючий суддя, судді: Лавренюк Т.А., Шарко Л.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2024 прийнято матеріали позовної заяви до розгляду та відкрито провадження у справі № Б-50/24-09 (922/1102/24). Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі доказами.

Ухвалою суду від 22.04.2024 заяву Фонду державного майна України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх. № 10163 від 17.04.2024) - задоволено. Вирішено справу № Б-50/24-09 (922/1102/24) розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засіданні на 15.05.2024 о 10:30 год.

06.05.2024 представником другого відповідача надано до суду відзив на позов (вх. № 11817), в якому заперечуючи проти заявлених позовних вимог, вказує на те, що листом від 07.08.2023 № 10-19-19737 Фонд державного майна України доручив Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області опрацювати пропозицію про приватизацію Державного підприємства Торговий дім Облагрохімія (код 32437270), за адресою: вул. Космічна, 21, м. Харків, 61145. Наказом Фонду державного майна України від 30.08.2023 № 1524 Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами) об`єкт державної власності - Єдиний майновий комплекс Державного підприємства Торговий дім Облагрохімія, код 32437270, за адресою: вул. Космічна, 21, м. Харків, 61145, був включений до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду. Відповідальним за підготовку до приватизації вищевказаного об`єкта державної власності визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області. На виконання приписів ч. 1 ст. 12 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 25.09.2023 № 00584 прийнято рішення про приватизацію шляхом продажу на аукціоні об`єкт малої приватизації - Єдиний майновий комплекс Державного підприємства Торговий дім Облагрохімія. Таким чином, як стверджує другий відповідач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області діяло в рамках чинного законодавства щодо приватизації державного майна і у своїх діях не вбачає ніяких порушень, а, отже, просить відмовити у задоволенні позову.

Рух справи також висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 17.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09 жовтня 2024 року о 14:00 год.

Судові засідання у справі 50/24-09 (922/1102/24) неодноразово переносились, у зв`язку з хворобою головуючого судді Аюпової Р.М. (01.10.2024 - 18.10.2024), а також у зв`язку з обстрілом російською федерацією 28.10.2024 Господарського суду Харківської області, внаслідок якого приміщення суду зазнало значних руйнувань, а кабінет судді Аюпової Р.М. знищено вщент.

Також колегія суддів керувалась рекомендаціями Ради суддів України від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Серед основних рекомендацій щодо розгляду судових справ є такі: суди по можливості мають відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів); судам слід розглядати справи, які не є невідкладними, за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; суди мають виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишенням їх без руху тощо; суди мають продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Враховуючи викладене, з огляду на безпекову ситуацію в Харківській області, у зв`язку з тривалою повітряною тривогою у місті Харкові та ракетною загрозою для міста, судове засідання 20.11.2024 було перенесено на 11.12.2024 о 12:15 год.

У судовому засідання 11.12.2024 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник першого та другого відповідачів проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник третього відповідача позов підтримала.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст. 13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.12.2024, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, колегією суддів встановлено наступне.

11 жовтня 2023 керуючий санацією ДП ТД «Облагрохімія» арбітражний керуючий Тищенко О.І. отримала лист від 26.09.2023 вих. №11-10-03815 Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області (вх. № 02-45/122) про прийняття рішення про приватизацію ЄМК. До листа додана копія наказу від 25.09.2023 № 00584 Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про прийняття рішення про приватизацію Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія».

Наказано:

1. Прийняти рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації Єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21 А (далі об`єкт), орган управління Фонд державного майна України.

2. Приватизувати об`єкт шляхом продажу на аукціоні.

3. Відділу приватизації та постприватизаційного контролю забезпечити протягом одного робочого дня з дня видання цього наказу передачу його копії в електронному вигляді та інформації про визначення способу приватизації об`єкта Фонду державного майна України для її опублікування на офіційному вебсайті Фонду державного майна України у визначений законодавством строк.

На підставі вказаного наказу Фонду державного майна України від 30.08.2023 № 1524 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (зі змінами)» прийнятий інший наказ від 25.09.2023 № 00584 Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про прийняття рішення про приватизацію Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія», яким вирішено приватизувати єдиний майновий комплекс підприємства-боржника шляхом продажу на аукціоні, що є похідним від наказу № 1524.

Як вказує позивач, відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено, що справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Наказом від 27.04.2006 № 218 Міністерства аграрної політики України прийнято рішення припинити діяльність державного підприємства "Торговий дім "Облагрохімія" (код ЄДРПОУ 32437270, адреса: 61000, м. Харків, вул. Космічна, 21), шляхом приєднання до Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик", створивши на базі його майна філію, без права юридичної особи. В.о. директора Державного підприємства "Торговий дім "Облагрохімія" Колбатікову О.І. вжити заходи щодо припинення діяльності юридичної особи Державного підприємства "Торговий дім "Облагрохімія" та подати Департаменту правової та законопроектної роботи копії Статуту і свідоцтва про державну реєстрацію державного підприємства "Торговий дім "Облагрохімія", які мають спеціальну відмітку про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як свідчить витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення органу управління виконано не було, 17.03.2009 відкрито провадження у справі про банкрутство. Рішення органу управління щодо ліквідації підприємства є чинним.

П. 74 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» установлено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану: не проводиться приватизація об`єктів, розташованих на територіях адміністративно-територіальних одиниць у зоні бойових дій або наближених до зони бойових дій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31.05.2023 № 164 внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією, до складу яких із 24.02.2023 входить Харківська міська територіальна громада, як зона виникнення можливості бойових дій.

Таким чином, за твердженням позивача, існування чинного наказу від 30.08.2023 № 1524 Фонду державного майна України «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (зі змінами)» та Наказу від 25.09.2023 № 00584 Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про прийняття рішення про приватизацію Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія» унеможливлює виконання ухвал господарського суду щодо введення процедури санації, затвердження плану санації зі змінами та виконання заходів щодо відновлення платоспроможності державного підприємства та повного погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Згідно п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції 18.01.2013 зазначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що ДП "Облагрохімія" перебувало в процедурі санації з 21.07.2010, провадження по цій справі продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 2343-ХІІ, до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено. Отже, законодавством не було передбачено продовження строку процедури санації поза межами 18 місяців.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 28.08.2023 затверджено зміни до плану санації боржника Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія» від 05.06.2023 у справі №50/24-09. Продовжено строк процедури санації Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія» на 6 місяців до 29.02.2024.

Верховний Суд, скасовуючи ухвалу суду від 28.08.2023 зазначив, що можливість у господарського суду затвердити план санації боржника (у цій справі змін до такого плану) тими ж імперативними нормами ч. 5 ст. 18 Закону про банкрутство поставлена в залежність від дотримання обов`язкових умов, а саме: схвалення зборами кредиторів та погодження заставними кредиторами, а у визначених законом випадках (щодо підприємств-боржників з часткою державної власності більше п`ятдесяти відсотків) додаткового погодження органом, уповноваженим управляти державним майном. Верховний суд також зазначив, що затвердження плану санації боржника у справі про банкрутство є компетенцією Фонду, а суд не може підміняти державний орган, приймати замість нього таке рішення і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому (суду) повноважень законодавцем (схожий за змістом висновок викладено у пункті 8.17 постанови Верховного Суду від 10.10.2023 у справі № 5021/250/2011). Фондом висновку про погодження або відмову у погодженні плану санації боржника (підприємства з часткою державної власності більше п`ятдесяти відсотків) у десятиденний строк, визначений Порядком № 403, не надано, а отже у такому разі не можливо затвердження змін до плану санації боржника без їх погодження Фондом.

Отже колегія суддів зазначає, що на час розгляду даного спору, не застосовується ані процедура санації (яка тривала понад 18 місяців - з 2010 року), строк якої скінчився, ані зміни до процедури санації щодо яких висновку про погодження або відмову у погодженні плану санації боржника (підприємства з часткою державної власності більше п`ятдесяти відсотків) у десятиденний строк, визначений Порядком № 403, не надано.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позові Трубнікова С.О. обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна, зокрема, здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; приймає рішення про приватизацію.

За приписами ч. 2 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, серед іншого, затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; класифікують об`єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.

За приписами ст. 4 Закону України "Про Фонд державного майна України" до основних завдань Фонду державного майна України належать: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику.

У ч. 1 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів малої приватизації належать єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до складу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки.

Одночасно, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об`єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків.

Також, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що не підлягають приватизації казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, об`єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов`язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод.

Ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" містить вичерпний перелік об`єктів, які не підлягають приватизації.

Таким чином, об`єкти, що не підлягають приватизації не входитимуть до складу об`єкта приватизації.

Крім того, ч. 9 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено підстави для відмови державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, у разі:

коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації;

коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта;

вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації;

не включення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Процедура подання уповноваженими органами управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють (далі - уповноважені органи управління), державним органам приватизації пропозицій щодо включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, встановлена Порядком подання уповноваженими органами управління державним органам приватизації пропозицій щодо включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, що затверджений постановою №387 від 10.05.2018 Кабінету Міністрів України (далі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку пропозиції щодо включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів, що підлягають приватизації (далі - об`єкти приватизації), уповноважені органи управління зобов`язані подавати щокварталу до першого числа місяця, з якого починається квартал, державним органам приватизації за формою згідно з додатком разом з висновками щодо прогнозованої суми надходження коштів від приватизації запропонованих до переліків об`єктів приватизації та прогнозом соціально-економічних наслідків приватизації.

Як вже зазначено, наказом Фонду державного майна України від 30.08.2023 № 1524 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (зі змінами)», Єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія», код за ЄДРПОУ 32437270, включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Повноваження щодо здійснення заходів з підготовки до продажу покладено на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

Враховуючи вимоги законодавства, наказом від 25.09.2023 № 00584 Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про прийняття рішення про приватизацію Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія», яким вирішено приватизувати єдиний майновий комплекс підприємства-боржника шляхом продажу на аукціоні.

При цьому, як встановлено судом, визначені ч. 9 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" підстави для відмови у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відсутні.

Окрім цього, Єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія» не віднесено до переліків об`єктів, що не підлягають приватизації, які передбачені ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Таким чином, відсутні заборони до приватизації, передбачені чинним законодавством, щодо Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія»

З огляду на вищевказані положення чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що Єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія» правомірно включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Слід відмітити, що прийняття рішення про приватизацію є обов`язковим етапом приватизаційного процесу. За наявності наказу Фонду про включення відповідного об`єкта до переліку тих, що підлягають приватизації, застосовується імперативна норма чинного законодавства щодо необхідності винесення протягом визначеного терміну відповідного наказу органу приватизації про прийняття рішення щодо приватизації об`єкта.

Суд також звертає увагу, що відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який є спеціальним нормативно-правовим актом у спірних правовідносинах, наявність на балансі державних підприємств майна, що відповідно до законодавства не підлягає приватизації, не є підставою для заборони прийняття органом приватизації рішення про приватизацію об`єкта державної власності.

Доводи позивача про те, що оскаржуваним наказом грубо порушуються норми Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в силу наведених вище положень законодавства України, є безпідставними.

Відтак, позивачем не наведено у який спосіб відповідачем, при прийнятті оскаржуваного наказу, порушено вимоги вищевказаного закону.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" органи приватизації припиняють приватизацію об`єкта приватизації у таких випадках:

включення об`єкта приватизації до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

виключення за рішенням Кабінету Міністрів України об`єкта великої приватизації з переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації;

ухвалення представницьким органом місцевого самоврядування рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об`єкта комунальної власності;

прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення приватизації об`єкта малої приватизації державної власності;

якщо об`єкт малої приватизації, крім єдиного майнового комплексу або пакета акцій (часток) господарського товариства, не продано в порядку, передбаченому частинами восьмою - одинадцятою статті 15 цього Закону;

прийняття державним органом приватизації рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо відповідного об`єкта;

державний орган приватизації приймає рішення про припинення приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства або пакета акцій (часток) господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, передбачене абзацом п`ятим цієї частини, якщо відповідний об`єкт приватизації не продано в порядку, передбаченому частинами восьмою - одинадцятою статті 15 цього Закону.

Таким чином, визначені законом підстави для припинення приватизації Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія» відсутні.

Зважаючи на зазначене, рішення про приватизацію Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Торговий дім «Облагрохімія» прийнято Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській області, як органом приватизації в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Наведеними положеннями законодавства визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Тобто, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 № 925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Згідно зі ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У той же час, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, ст. 6 Конвенції визначено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції передбачено, що кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Така ж правова позиція дотримана у поставові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії", навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Водночас вимога пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами.

Виходячи з аналізу вищевикладеного та правових норм, визначених Господарським процесуальним кодексом України, Конституцією України, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Слід сказати, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду. Така ж правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18.

З огляду на вимоги ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).

З огляду на предмет даного позову та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права чи інтересу ФО ОСОБА_1 за вказаними вимогами до відповідачів.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позовних вимог позивача, на переконання колегії судів, відсутні, тому господарський суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 2, 46, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд у складі колегії суддів

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

Відповідач - Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9);

Відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, Театральний майдан, 1);

Відповідач - Державне підприємство "Торговий дім Облагрохімія" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21).

Повне рішення складено 23.12.2024.

Головуючий суддя Суддя Суддя Р.М. Аюпова Т.А. Лавренюк Л.В. Шарко

справа № Б-50/24-09 (922/1102/24)