Рішення

від 23.12.2024 по справі 924/901/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2024 р. Справа № 924/901/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Андрєєва В.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного Товариства „Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „МегаСтрой-Ка, м. Запоріжжя

про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю МегаСтрой-Ка виконати належним чином умови договору поставки № 53-124-01-23-19534 від 28.02.2023 шляхом допоставки та передачі у власність для акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Хмельницька атомна електрична станція визначеного цим Договором товару вартістю 497025,00 грн. з ПДВ, якість якого відповідає вимогам технічної специфікації (додаток 2) до договору;

- стягнення 408403,80 грн. штрафних санкцій за договором поставки № 53-124-01-23-19534 від 28.02.2023.

Без повідомлення (виклику) сторін

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2024 відкрито провадження у справі №924/901/24, постановлено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті.

Позиції сторін.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару за договору поставки №53-124-01-23-19534 від 02.02.2023. Зазначає, що з урахуванням п. 3.1., п. 4.1. договору, товар на суму 778961,76 грн. мав бути поставлений в повному обсязі не пізніше 30.02.2023, тому першим днем прострочення поставки є 31.03.2023. Повідомляє, що 25.04.2023 відповідачем поставлено товар на суму 188561,76 грн. (згідно видаткової накладної №78 від 25.04.2023) та на суму 93375,00 грн. (згідно видаткової накладної №79 від 25.04.2023). Вказує, що станом на 27.09.2024 відповідач не поставив позивачу товар вартістю 497025,00 грн. Також у зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 408403,80 грн. штрафних санкцій.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Ухвала від 21.10.2024 направлялася відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських організацій та повернута до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018р. у справі №904/9904/17).

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати, повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020у справі №24/260-23/52-б).

Враховуючи зазначене, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

28.02.2023 між державним підприємством „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом (Відокремлений підрозділ „Хмельницька атомна електрична станція (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „МегаСтрой-КА (Постачальник) укладено договір поставки №53-124-01-23-19534, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцю в передбачені договором строки товар, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар, визначений в специфікації №1 (додаток №1 до договору).

Згідно з п. 1.2. договору предметом поставки є товар - короба кабельні з комплектуючими в асортименті (код ДВ 32420000-3 мережене обладнання).

Місцем виконання договору є місто Нетішин Хмельницької області (п. 1.3. договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору строк поставки товару становить 30 календарних днів з дати укладення сторонами цього договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що поставка товару згідно специфікації здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DDP згідно з ІНКОТЕРМС 2020 на склад Вантажоодержувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП „Складське господарство склад №7, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100.

Згідно з п. 3.3. договору Постачальник за 3 дні до відвантаження, направляє покупцю письмове повідомлення про готовність товару до відвантаження на електронну пошту.

Пунктом 3.5. договору визначено, що датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної/товарно-транспортної накладної Вантажоодержувачем.

Відповідно до пункту 4.1 ціна товару по договору становить 649124,80 грн., крім того ПДВ 20% 129826,96 грн., всього ціна договору: 778961,76 грн.

Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією (специфікаціями) №1 (додаток №1 до договору) (п. 4.2. договору).

Пунктом 6.3.1. договору передбачено, що Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені договором.

Відповідно до пункту 8.2. договору за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додаткового сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Згідно із пунктом 8.5. договору у разі невиконання Постачальником своїх зобов`язань за Договором, така бездіяльність буде розцінюватися, як одностороння відмова Постачальника від виконання своїх зобов`язань за Договором. В такому разі Постачальник зобов`язаний сплатити Покупця штраф в розмірі 20% від суми невиконаного зобов`язання.

Пунктом 8.6 договору передбачено, що сплата штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань за договором.

У п. 8.10 договору сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктами 8.2, 8.3, 8.5. договору становить 3 роки.

Відповідно до п. 9.4. договору територіальна підсудність справ за участю Відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція (ВП ХАЕС ) відповідно до ст. 29 ГПК України визначається за місцезнаходженням ВП ХАЕС.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Додатками до договору є специфікації №1 (додаток №1 до договору), в якій міститься найменування товару, кількість, вартість та технічна специфікація (додаток №2 до договору), в якій міститься найменування товару та технічні характеристики.

25.04.2023 між сторонами підписано видаткову накладну №78 від 21.04.2023 відповідно до якої було поставлено товар на суму 188561,76 грн. та видаткову накладну №79 від 21.04.2023 відповідно до якої було поставлено товар на суму 93375,00 грн.

У претензії від 04.07.2024 за №45-30-3645/14019 позивач просив відповідача на виконання умов договору поставки №53-124-01-23-19534 від 28.02.2023 у строк не пізніше 7 днів з моменту отримання претензії до поставити та передати у власність філії „ВП Хмельницька АЕС "АТ "НАЕК "Енергоатом" товар вартістю 497025,00 грн., а також сплатити пеню в розмірі 236176,94 грн., штраф у розмірі 7% - 34792,75 грн., штраф у розмірі 20% - 99405,00 грн. у зв`язку з простроченням поставки товару за період з 31.03.2023 по 03.07.2024 включно.

Зазначена претензія була направлена відповідачу 08.07.2024, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, накладною та фіскальним чеком АТ „Укрпошта від 08.07.2024,.

Враховуючи, що відповідач не поставив товар, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2023 між державним підприємством „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом (Відокремлений підрозділ „Хмельницька атомна електрична станція (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „МегаСтрой-КА (Постачальник) укладено договір поставки №53-124-01-23-19534, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцю в передбачені договором строки товар, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар, визначений в специфікації №1 (додаток №1 до договору).

Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За умовами п. 1.2. п. 4.1. договору предметом поставки є товар - короба кабельні з комплектуючими в асортименті (код ДВ 32420000-3 мережене обладнання) загальною вартістю 778961,76 грн.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що строк поставки товару становить 30 календарних днів з дати укладення сторонами цього договору.

Враховуючи, що договір поставки укладений між сторонами 28.02.2023, товар на суму 778961,76 грн. мав бути поставлений в повному обсязі не пізніше 30.03.2023.

У статті 664 Цивільного кодексу України закріплені норми, що визначають момент виконання обов`язку продавця передати товар, за змістом яких обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Пунктом 3.5. договору визначено, що датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної/товарно-транспортної накладної вантажоодержувачем.

25.04.2023 між сторонами підписано видаткову накладну №78 від 21.04.2023 відповідно до якої було поставлено товар на суму 188561,76 грн. та видаткову накладну №79 від 21.04.2023 відповідно до якої було поставлено товар на суму 93375,00 грн.

Таким чином, відповідач не поставив позивачу товар вартістю 497025,00 грн. (778961,76 - 188561,76 - 93375,00).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли з підстав невиконання відповідачем як постачальником своїх договірних зобов`язань з поставки товару. Метою заявленого позову (зобов`язання виконати умови договору поставки) є спонукання відповідача до виконання передбаченого договором обов`язку.

Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.

Цей спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Зокрема, цей спосіб захисту може мати місце при невиконанні обов`язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги за відповідним договором. Обов`язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.

Подібні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частини другої статті 20 Господарського кодексу України стосовно такого способу захисту як примусове виконання обов`язку в натурі викладені у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19, від 10.02.2021 у справі № 910/18950/19, від 06.04.2023 у справі № 908/507/22.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором поставки. На момент звернення з позовом, відповідач не поставив позивачу товар вартістю 497025,00 грн.

З огляду на викладене, заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача виконати умови договору поставки №53-124-01-23-19534 від 02.02.2023 шляхом допоставки та передачі у власність для акціонерного товариства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом в особі філії „Відокремлений підрозділ „Хмельницька атомна електрична станція товару вартістю 497025,00 грн. є належним способом захисту порушеного права позивача, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, норми чинного законодавства, зокрема положення, закріплені у статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", передбачають можливість виконання судового рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії у примусовому порядку.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06.04.2023 у справі №908/507/22.

Щодо штрафних санкцій.

У зв`язку з порушенням своїх договірних зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача 408403,80 грн. штрафних санкцій за договором поставки № 53-124-01-23-19534 від 28.02.2023, зокрема: 274207,05 грн. пеня; 34791,75 грн. 7% штрафу; 99405,00 грн. 20% штрафу.

У п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додаткового сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Згідно із пунктом 8.5. договору у разі невиконання Постачальником своїх зобов`язань за Договором, така бездіяльність буде розцінюватися, як одностороння відмова Постачальника від виконання своїх зобов`язань за Договором. В такому разі Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю штраф в розмірі 20% від суми невиконаного зобов`язання.

У п. 8.10 договору сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктами 8.2, 8.3, 8.5. договору становить 3 роки.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом враховано, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як вбачається з умов укладеного між ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом (Відокремлений підрозділ „Хмельницька атомна електрична станція та ТОВ „МегаСтрой-КА договору, сторони не врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, у тому числі, щодо більшого періоду нарахування пені, ніж встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 274207,05 грн., зокрема: 14760,00 грн. за період з 31.03.2023 по 25.04.2023 та 259447,05 грн. за період з 25.04.2023 по 27.09.2024.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені поза межами шести місячного строку, від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, що не узгоджується з нормами ч. 6 ст. 232 ГК України.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, п. 8.2. договору та виходячи із вартості недопоставленого товару, суд встановив, що вірним буде нарахування пені в розмірі 14760,00 грн. (590400 х 0,1% х 25) за період з 31.03.2023 по 24.04.2023 та 79026,96 грн. (497025 х 0,01 х 159) за період з 24.04.2023 по 30.09.2023.

Враховуючи вище зазначене, до стягнення підлягає пеня в розмірі 93786,96 грн.

У стягненні пені в розмірі 180420,09 грн. (274207,05 - 93786,96) суд відмовляє.

Перевіривши розрахунки штрафу, судом встановлено, що позивачем правомірно здійснено нарахування штрафу в розмірі 34791,75 грн. на підставі п. 8.2. договору (7% від вартості недопоставленого в строк товару) та в розмірі 99405,00 грн. на підставі п. 8.5. договору (20% від суми невиконаного зобов`язання).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій підлягають задоволенню частково в загальному розмірі 227983,71 грн. (93786,96 + 34791,75 + 99405,00).

У стягненні пені в розмірі 180420,09 грн. необхідно відмовити у зв`язку з її нарахуванням поза межами шести місячного строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 126, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю МегаСтрой-Ка (69061, м. Запоріжжя, вул. Сікорського Ігоря, буд. 14, офіс 34, код ЄДРПОУ 39899790) виконати належним чином умови договору поставки № 53-124-01-23-19534 від 28.02.2023 шляхом допоставки та передачі у власність для Акціонерного Товариства „Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом (01032, м. Київ, Назарівська, 3, код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, код 21313677) визначеного цим договором товару вартістю 497025,00 грн. з ПДВ, якість якого відповідає вимогам технічної специфікації (додаток 2) до договору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МегаСтрой-Ка (69061, м. Запоріжжя, вул. Сік орського Ігоря, буд. 14, офіс 34, код ЄДРПОУ 39899790) на користь Акціонерного Товариства „Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом (01032, м. Київ, Назарівська, 3, код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, код 21313677) 227983,71 грн. (двісті двадцять січ тисяч дев`ятсот вісімдесят три гривні 71 коп.) штрафних санкцій, 6447,76 грн. (шість тисяч чотириста сорок сім гривень 76 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 23.12.2024.

СуддяО.Є. Танасюк