Ухвала

від 23.12.2024 по справі 927/84/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

23 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/84/16(927/863/24)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, поданої по справі за спільним позовом Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Нафтопродукт» (код 31350827) та ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) про визнання недійсним правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння, поданої в межах справи за заявою КРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» ЛТД (код 19419664) 07300, м. Вишгород Київської області, вул. Грушевського, 6БОРЖНИК: Публічне акціонерне товариство Трест «Київміськбуд 1» імені М.П.Загороднього (код 04012655)17500, м. Прилуки Чернігівської області, вул. Київська, 307 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, кабінет 17 (адреса ліквідатора Демчана О.І.) (РНОКПП НОМЕР_2 )про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Стефан» ЛТД (надалі кредитор) подана заява про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд 1» імені М.П.Загороднього (надалі боржник) на підставі ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство), яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2016 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ронського Р.М.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього, боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ронського Р.М.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2019 звільнено арбітражного керуючого Ронського Р.М. від виконання повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд 1» імені М.П.Загороднього з покладенням обов`язків останнього на арбітражного керуючого Демчана О.І.

08 серпня 2024 року, в межах даної справи про банкрутство, до Господарського суду Чернігівської області надійшла спільна позовна заява від 01.08.2024 № 02-66/566 Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Нафтопродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантрі Хаус», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Фінансова Мережа», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК УЮТ Компані», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про визнання недійсними правочинів та витребування майна з чужого незаконного володіння (присвоєно єдиний унікальний номер 927/763/24).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.08.2024, зокрема, спільну позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/84/16 (927/763/24); розгляд спільної позовної заяви здійснювати в межах справи № 927/84/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2024 у справі № 927/84/16 (927/763/24) роз`єднано заявлені Публічним акціонерним товариством Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Нафтопродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантрі Хаус», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Фінансова Мережа», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК УЮТ Компані», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спільні позовні вимоги (справа № 927/84/16 (927/763/24)), виділивши в самостійне провадження, зокрема, вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Нафтопродукт» та ОСОБА_1 про визнання недійсним правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Згідно ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Відповідно до вимог п. 7 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, справа за спільним позовом Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Нафтопродукт», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_11 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Іммо Проперті») про визнання недійсними правочинів та витребування майна з чужого незаконного володіння, була зареєстрована 11.09.2024 Загальним відділом (канцелярією) Господарського суду Чернігівської області і їй присвоєно новий єдиний унікальний номер 927/84/16 (927/863/24).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2024 постановлено:

прийняти спільну позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 927/84/16 (927/863/24);

розгляд спільної позовної заяви здійснювати в межах справи № 927/84/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.04.2024 у справі № 907/568/22, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи :

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За положенням частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п`ятої статті 238 ГПК України).

Водночас, згідно з частиною першою статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша).

Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частин другої та третьої статті 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (частина третя статті 244 ГПК України).

Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПКУкраїни, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).

Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 907/850/22.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2024 позов Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Нафтопродукт» та ОСОБА_1 про:

визнання недійсним договору купівлі-продажу № 3357, укладеного між Публічним акціонерним товариством Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Нафтопродукт», що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левашовим Олександром Геннадійовичем 07.10.2015;

витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього об`єкт нерухомого майна із реєстраційним номером 1789504480000 - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 89,8 м2, житловою площею 46,2 м2;

витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього об`єкт нерухомого майна із реєстраційним номером 1789404680000 - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 127,1 м2, житловою площею 78,4 м2, залишено без задоволення.

Ухвалюючи дане рішення суд зазначив, що ОСОБА_1 у відзиві на позов вказала, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи, складає 82 000,00 грн.

Отже, виходячи з положень ст. 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 , як особою, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок позивачів, був виконаний обов`язок щодо зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору, тобто до ухвалення рішення суду.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 не подана заява (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, суд не вирішував питання щодо розподілу відповідних витрат.

17.12.2024 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подана заява від 16.12.2024 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, якою відповідач просить стягнути на його користь солідарно з Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 62 000,00 грн (надалі Заява); також додаткові докази понесення відповідачем відповідних витрат були надіслані останнім до суду через систему «Електронний суд» і 18.12.2024.

Однак оскільки як вже було вказано вище рішення за результатами вирішення даного спору ухвалено судом 03.12.2024, останнім днем встановленого законом (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України) п`ятиденного процесуального строку на подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу є 09.12.2024 (з урахуванням правил обчислення процесуальних строків); як наслідок подані ОСОБА_1 17.12.2024 та 18.12.2024 відповідні докази є такими, що подані з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Згідно п. 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс введений в дію з 21.10.2019. З дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За правилами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене вище, у т.ч. висновки Верховного Суду, оскільки докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу були надані ОСОБА_1 поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску, Заява підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що вона не позбавлена права подати до Господарського суду Чернігівської області відповідні докази разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на їх подання.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 118, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву від 16.12.2024 ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата набрання ухвалою законної сили 23.12.2024.

Суддя А.С. Сидоренко