Рішення

від 12.12.2024 по справі 927/988/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

12 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/988/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., секретар судового засідання Ткачова А. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом Керівника Корюківської окружної прокуратури, вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ 02910114, в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства розвитку громад та територій України, проспект Берестейський, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 37472062, позивача-2: Північного офісу Державної аудиторської служби України, вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560, до відповідача-1: Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 04014246, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Н-Сіверський Шляховик, вул. Залінійна, 41, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, 16000, код ЄДРПОУ 05388718, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, код ЄДРПОУ 00032767, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину Представники сторін: прокурор: Ходико О.Є., відповідач 1: Гутник В.П. Керівник Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України та Північного офісу Державної аудиторської служби України звернувся до суду з позовом до відповідачів: Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю Н-Сіверський Шляховик про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, у якій просить:

-визнати недійсним Договір підряду від 03.06.2019 року за №12 про закупівлю послуг за державні кошти Поточний ремонт автомобільної дороги комунальної власності по вул. Центральна в с. Троїцьке Новгород-Сіверського району Чернігівської області (ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), укладений між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю Н-Сіверський Шляховик,

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Н-Сіверський Шляховик на користь Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації грошові кошти в сумі 460 884,01 грн, а з Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації в дохід держави, одержані за рішенням суду кошти у розмірі 460 884,01 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що спірний договір укладений за підсумками закупівлі, результат якої спотворений антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу відповідача-2. Нормативно-правовим обґрунтуванням заявлених позовних вимог прокурор визначив, зокрема, ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 23.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучив Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів; підготовче засідання призначив на 20.11.2024, 09:00, встановив процесуальний строк учасникам процесу для подання письмових заяв. Витребував від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином засвідчену копію рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.08.23 №60/100-р/к у справі №109/60/111-рп/к.21; та від Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації належним чином засвідчені копії актів приймання-передачі виконаних робіт за договором підряду про закупівлю послуг за державні кошти «Поточний ремонт автомобільної дороги комунальної власності по вул. Центральна в с. Троїцьке Новгород Сіверського району Чернігівської області (ДК 021:2015 45230000-8 «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь») від 03.06.2019 №12, та платіжних документів про оплату робіт за вказаним договором на суму 460 884,01 грн.

30.10.2024 від позивача-2 на адресу суду надійшли письмові пояснення від 29.10.2024 №262525-17/3481-2024, у яких Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України, вважає, що прокурор невірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Зазначає, що нормами чинного законодавства України повноваження щодо заходів, спрямованих на здійснення державного контролю у сфері захисту економічної конкуренції, усунення антиконкурентного середовища покладено на Антимопольний комітет України, а не на орган державного фінансового контролю, а отже, в органу державного фінансового контролю відсутні правові підстави для вжиття заходів державного фінансового контролю з питань захисту конкуренції у сфері державних закупівель. Тому, на думку, позивача-2, викладені у позовній заяві прокуратури обставини щодо укладення між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації та ТОВ «Н-Сіверський шляховик» договору від 03.06.201 №12, в частині спотворення результатів закупівлі антиконкурентними узгодженими діями учасників закупівлі, не могли та не можуть бути предметом дослідження в ході здійснення Північним офісом Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області будь-яких заходів державного фінансового контролю.

04.11.2024 від відповідача-2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації проти позову заперечило. Зазначило про те, що роботи за договором виконані в повному обсязі відповідно до проектно-кошторисної документації, а Управління капітального будівництва перерахувало відповідачу грошові кошти згідно з умовами договору в сумі 460 884,01 грн. Укладаючи договір, Управління діяло як орган державної влади, на який покладено обов`язок з реалізації державної політики у галузі будівництва на території Чернігівської області. Відповідач-2 вважає, що наявність умислу є в діях лише однієї сторони ТОВ «Н-Сіверський шляховик», а отже, Управління капітального будівництва не може бути співвідповідачем у справі. Разом з відзивом відповідач-2 на виконання вимог ухвали суду надав копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат №1 за серпень 2019 року, акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року та платіжного доручення № 1499 від 17.09.2019 року.

18.11.2024 від Корюківської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій у якій зазначено про те, що Управління капітального будівництва є належним відповідачем у справі.

20.11.2024 від відповідача-1 надійшли заперечення (на відповідь на відзив), у яких у яких Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації у повному обсязі відхиляє аргументи прокурора. Вважає, що оскільки підставою позову є обставина, яка полягає в умисних діях ТОВ «Н-Сіверський Шляховик», а не Управління, то і позовна вимога має бути пред`явлена виключно до зазначеного суб`єкта господарювання.

У підготовчому засіданні 20.11.2024 у зв`язку з оголошенням по Чернігівській області повітряної тривоги 20.11.2024, підготовче засідання, призначене на 20.11.2024 на 09:00, не проводилось. У зв`язку з цим, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відклав підготовче засідання на 03.12.2024, 10:00.

У підготовчому засіданні 03.12.2024 суд постановив із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовче провадження та призначення справи до розгляду по суті на 12.12.2024 на 10:00.

В судове засідання 12.12.2024 прибули прокурор та представник відповідача-1.

У судовому засіданні 12.12.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору ВСТАНОВИВ:

03.05.2019 Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації в електронній системі закупівель Prozorro опубліковане оголошення щодо проведення відкритих торгів з закупівлі «Поточний середній ремонт автомобільної дороги комунальної власності по вул. Центральна в с. Троїцьке, Новгород-Сіверського району (ідентифікатор закупівлі: UА -2019-05-03-001881-а).

Очікувана вартість предмета закупівлі становила 462 497 грн.

Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах надано двома суб`єктами господарювання:

1.ТОВ «ДІТЕЛ» з остаточною ціновою пропозицією - 462 497 гри;

2.ТОВ «Н - СІВЕРСЬКИЙ ШЛЯХОВИК» з остаточною ціновою пропозицією - 460 884, 01 грн.

За рішенням уповноваженої особи замовника, оформленим протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 21.05.2019, переможцем визнано ТОВ «Н-Сіверський Шляховик» і ухвалено рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Між УКБ Чернігівської Обласної державної адміністрацї і ТОВ «Н-Сіверський Шляховик» 03.06.2019 укладено Договір підряду №12 про закупівлю послуг за державні кошти «Поточний середній ремонт автомобільної дороги комунальної власності по вул. Центральна в с. Троїцьке Новгород-Сіверського району Чернігівської області (ДК 021:2015- 45230000-8 «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь») (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець на свій ризик, своїми та/або залученими силами і засобами, обладнанням, матеріалами і механізмами здійснює надання послуги: «Поточний середній ремонт автомобільної дороги комунальної власності по вул. Центральна в с. Троїцьке Новгород-Сіверського району Чернігівської області (ДК 021:2015-45230000-8 «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь», і передає їх Замовнику.

За змістом п.3.1 Договору Згідно з п. 3.1. Договору вартість послуг визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (зі змінами) та СОУ 42.1-37641918-085:2018 «Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання», проектної документації, тендерної документації, пропозиції Виконавця та вимог чинного законодавства.

У пункті 3.2.Договору визначено, що ціна Договору становить 460,88401 тис. грн, у т.ч. ПДВ - 20% - 76,814 тис. грн.

Згідно п. 3.3. Договору оплата за договором здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

Відповідно до п. 3.4. Договору ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін у випадках, передбачених діючим законодавством України.

При цьому згідно у п.п. З.5., 3.6. визначено, що Виконавець не може вимагати зміни ціни Договору у зв`язку із зростанням цін на ресурси, що використовуються для надання послуг; договірна ціна цього Договору є твердою та визначається на підставі ДСТУ Б Д.1.1- 1:2013 (зі змінами) та СОУ 42.1-37641918-085:2018 «Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання».

Відповідно до п. 4.1. Договору Замовник проводить розрахунки за надані послуги на підставі підписаних Сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), при цьому Сторони домовилися про те, що строк (термін) оплати Замовником наданих Виконавцем послуг визначається відкладальною обставиною, а саме - після надходження коштів з бюджету на рахунок Замовника за надані послуги, які є предметом даного Договору.

При цьому, згідно п.п. 4.4., 4.12. Договору розрахунок за надані в цілому послуги здійснюється Замовником після виконання і приймання всіх передбачених Договором послуг за умови наявності відповідного бюджетного фінансування та в межах надходження коштів з бюджету на рахунок Замовника на виконання послуг, які є предметом даного Договору.

Поточні та остаточний розрахунки за надані послуги Замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками Сторін. Акти виконаних робіт готує Виконавець і передає їх для підписання Замовнику у строк не пізніше 25-го числа звітного місяця в паперовому вигляді та на електронному носії (в програмному комплексі їх складання - АВК, тощо).

У пункті 5.1. Договору визначено строки надання послуг: початок - червень 2019 року; закінчення відповідно до календарного графіку надання послуг, в якому зазначаються місяць початку та закінчення надання послуг, передбачених даним Договором.

Календарний графік надання послуг, що є невід`ємною частиною Договору, складає Виконавець та передає його Замовнику до початку надання послуг.

Відповідно до пункту 10.1. Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2019, а у разі невиконання Сторонами зобов`язань, передбачених Договором - діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

У пункті 11.1. Договору визначено, що в разі виникнення обставин, що не залежать від Виконавця і, які можуть вплинути на строки надання послуг, передбачені цим Договором, Виконавець зобов`язаний в 10-денний термін письмово сповістити Замовника про настання таких обставин. В такому разі, за домовленістю Сторін, строк надання послуг, встановлений цим Договором, може бути змінений. Про перегляд строків надання послуг складається додаткова угода до цього Договору, яка підписується Сторонами та новий календарний графік надання послуг.

Сторонами складено довідку про вартість будівельних робіт №1 за серпень 2019 року.

16.09.2024 на виконання умов Договору сторонами підписано двосторонній акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, КБ-3, за якими виконавцем виконані, а замовником прийняті, без зауважень, підрядні роботи вартістю 460884,01 грн.

Платіжним дорученням №1499 від 17.09.2019 року УКБ Чернігівської ОДА перерахувало ТОВ «Н-Сіверський шляховик» кошти в сумі 460884,01 грн.

Наведені обставини сторонами не заперечуються.

21.08.2023 рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/100-р/к у справі № 109/60/111-рп/к.21 визнано, що TOB Н-Сіверський Шляховик та ТОВ Лідс Трейд (попередня назва ТОВ Дітел) вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 статті 50 та п. 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції, в вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, з поточного середнього ремонту автомобільної дороги комунальної власності по вул. Центральна в с. Троїцьке, НовгородСіверського району, Чернігівської області, очікуваною вартістю 462497 грн, яка проводилась УКБ Чернігівської ОДА, ідентифікатор закупівлі UA-2019-05-03-001881-а.

Адміністративна колегія Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дійшла висновку, що учасники цієї закупівлі під час підготовки документації для участі в тендері діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та пропозиції, поза конкурентними засадами, про що зокрема свідчить: фінансова підтримка одного суб`єкта господарювання іншим; наявність господарських відносин між відповідачами, використання однієї ІР-адреси; спільне використання електронної поштової скриньки, назва якої ідентична з прізвищем директора одного з учасників тендеру (ТОВ Дітел); спільні властивості файлів, завантажених учасниками задля участі в тендері; завантаження одним із учасників документів конкурента; нерозміщення одним із учасників документів, що вимагались тендерною документацією.

За висновком адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, узгодивши свою поведінку, ТОВ Н-Сіверський Шляховик та ТОВ Лідс Трейд (попередня назва ТОВ Дітел), усунули змагальність між собою, а отже, спотворили підсумки проведеної Управлінням капітального будівництва Чернігівської ОДА закупівлі, що унеможливило отримання замовником найбільш ефективного результату та, відповідно, економії бюджетних коштів.

Зазначене рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України чинне, до суду не оскаржувалося.

Згідно з п. 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції одним із видів антиконкурентних узгоджених дій є узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Узгоджений характер дій учасників закупівлі, вказує як на усвідомлення ними їх протиправності (порушення правил здійснення господарської діяльності), так і на передбачуваність та бажання настання відповідних наслідків (усунення конкуренції з метою протиправного отримання права на укладення договору на вигідних для себе умовах). Вольова спрямованість антиконкурентних узгоджених дій підприємства, свідчить про їх умисність.

Наведені обставини стали підставою для звернення прокурором з позовом до суду про визнання недійсним, у порядку частини 1 статті 203, частинами 1 та 3 статті 215, частини 3 статті 228 ЦК України та статті 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України), договору від 03.06.2019 №12, укладеного за результатами проведеної закупівлі, та застосування наслідків недійсності правочину, обумовлених наведеними нормами.

Позивач 2 у письмових поясненнях по суті спору повідомив, що не є належним.

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Статтею 1 Закону України Про прокуратуру встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави, ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15 та від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

У даному випадку прокурор обґрунтовує звернення до суду з позовом порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, що полягає в забезпеченні раціонального використання бюджетних коштів під час проведення публічних закупівель, контроль за використанням яких, через перевірки та моніторинг державних закупівель, здійснюється Держаудитслужбою через її міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлений вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначений характер її діяльності і в такий спосіб передбачене її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень / функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4, 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Частина 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Даний позов поданий Керівником Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів: Міністерства розвитку громад та територій України та Північного офісу Державної аудиторської служби України.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (затверджене постановою КМУ від 30.06.2015 №460) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство розвитку громад та територій України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику: в сфері автомобільного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, надання послуг поштового зв`язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) в сфері туризму та курортів), мультимодальних перевезень, захисту критичної інфраструктури в секторах, за які відповідальне, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті.

За пп 8 п. 5 Положення Мінінфраструктура здійснює в межах повноважень, передбачених законом, контроль за цільовим використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, зокрема, міжнародних.

Виходячи з установчих документів замовника закупівлі, останній підпорядкований голові Чернігівської обласної державної адміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Мінінфраструктури України (п.2 Положення про Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА, затвердженого розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 26.05.2023 № 300).

Відповідно до пп 8, 29 п. 5 Положення про Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА, останнє, відповідно до покладених завдань: забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів, розпорядником яких воно є; виконує функції замовника будівництва об`єктів житлово-комунального і соціального призначення.

Чернігівською ОДА в листі від 19.06.2024 №01-11/1255 (на запит прокуратури) повідомлено, що за результатами процедури закупівель між Управлінням та ТОВ «Н-Сіверський шляховик» укладено договір підряду про закупівлю послуг за державні кошти від 03.06.2019 №12 «Поточний середній ремонт автомобільної дороги комунальної власності по вул. Центральна в с. Троїцьке Новгород-Сіверського району Чернігівської області». Оплата за вказаним договором здійснювалась за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

З урахуванням наведених обставин, Міністерство розвитку громад та територій України, якому підзвітне та підконтрольне Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА (замовник закупівлі) в своїй діяльності, в тому числі щодо раціонального використання бюджетних коштів, є належним позивачем у справі.

За дефініцією наведеною в п. 36 частини 1 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі Уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику в сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частини 1, 3 статті 7 Закону України Про публічні закупівлі).

Пунктами 8, 10, 11, 12 частини 1 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні передбачене право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, в судовому порядку стягувати в дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечене виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення), визначено, що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 п. 4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю в разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики в сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладений в постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18).

Чернігівською обласною прокуратурою відповідно до частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру, листами №51-77-2044вих24 від 16.05.2024, №51-77-4073вих-24 від 23.09.2024, №51-77-4072вих24 від 23.09.2024 поінформовано Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та Північний офіс Держаудитслужби про встановлені порушення під час проведення Управлінням капітального будівництва Чернігівської ОДА закупівлі (ідентифікатор UA-2019-05-03-001881-а) та про скерування позову до суду.

Жодних заходів реагування на звернення прокурора запитувані органи не вжили.

У порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор повідомив позивачів про намір звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором бездіяльності Міністерства розвитку громад та територій України та Північного офісу Держаудитслужби, як підстави для звернення до суду за захистом інтересів держави.

Щодо визнання недійсним договору, укладеного за результатами проведеної закупівлі.

Відповідно до п. 2 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

За змістом абзацу 3 частини 2 статті 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За приписами частини 3 статті 228 ЦК України в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин був вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише в однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуте іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Наведене узгоджується зі змістом статті 208 ГК України, за якою, якщо господарське зобов`язання визнане недійсним як таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а в разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернуте другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 навів правовий висновок щодо застосування положень частини 3 статті 228 ЦК України в сукупності з частиною 1 статті 203 цього Кодексу. В указаній постанові Верховний Суд (п. 5.2.2.) зазначив, що в законодавстві відсутні визначення поняття інтерес та поняття інтерес держави і суспільства. Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України в рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 в справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У наукових працях зазначається, що поняття інтереси держави має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей в найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

У частині 3 статті 5 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах установленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз положень частини 3 статті 228 ЦК України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору в справах про визнання правочину таким, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, необхідно встановити в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконане зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) в кожної із сторін.

Наявність такого наміру (умислу) в сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладені і в постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17 та від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15.

Відповідно до п. 6 частини 1 статті 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 вказує, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В свою чергу частиною 5 статті 13 ЦК України встановлено, що не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У преамбулі до Закону України Про захист економічної конкуренції вказано, що цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Як вбачається з абзацу 1 статті 1 Закону України Про захист економічної конкуренції економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

За частиною 2 статті 4 Закону України Про захист економічної конкуренції суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Відповідно до частини 1, п. 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

За п. 1 частини 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

У преамбулі Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За п. 13 частини 1 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.

Закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренція серед учасників (п. 1 частини 1 статті 5 Закону України Про публічні закупівлі).

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України Про публічні закупівлі замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.

Оголошуючи проведення відкритих торгів Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА мало на меті не просто задовольнити потребу в проведенні поточного середнього ремонту автомобільної дороги комунальної власності по вул. Центральна в с. Троїцьке Новгород-Сіверського району Чернігівської області, а придбати ці роботи на засадах конкурентності учасників тендеру, за найбільш вигідною ціною та забезпечення раціонального витрачання бюджетних коштів.

Проте, ТОВ Н-Сіверський Шляховик та ТОВ Дітел (у подальшому найменування змінене на ТОВ Лідс Трейд), узгодивши свою поведінку та пропозиції, тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, отже, спотворили результати торгів, проведених Управлінням, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного результату для себе, відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України Про захист економічної конкуренції.

Як наслідок, Адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.08.2023 № 60/100-р/к у справі № 109/60/111-рп/к.21 прийняте рішення, яким (пункти 13 - 15) визнано, що TOB Н-Сіверський Шляховик та ТОВ Лідс Трейд (попереднє найменування ТОВ Дітел) вчинили порушення, передбачене п. 1 статті 50 та п. 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції, в вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, під час участі в процедурі закупівлі Поточний середній ремонт автомобільної дороги комунальної власності вул. Центральна в с. Троїцьке Новгород-Сіверського району Чернігівської області, ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, яка проводилась Управлінням капітального будівництва Чернігівської ОДА, ідентифікатор публічної закупівлі: UA-2019-05-03-001881-а.

Системний аналіз положень частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів та частини 4 статті 236 ГПК України свідчить, що суд касаційної інстанції формує висновки щодо застосування норм матеріального та процесуального права, що є обов`язковими для судів першої інстанції.

За висновком Верховного Суду в постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, обставини якої є аналогічними даній справі, узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) в випадку, якщо це передбачене спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України.

Верховний Суд у постановах від 15.12.2021 у справі № 922/2645/20 та від 24.04.2024 у справі № 922/3322/20 виснував, що узгоджені дії учасників закупівлі та відсутність реальної конкуренції, що встановлено в антимонопольній справі, унеможливили прозору та відкриту процедуру торгів, чим порушили інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України.

Тобто дії учасника закупівлі та замовника з укладення за результатами торгів договору, за встановлених та підтверджених обставин порушення таким учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, підпадають під регулювання положень частини 3 статті 228 ЦК України.

Водночас положення частини 3 статті 228 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства (відмінні від загального правила, визначеного частиною 2 статті 216 цього Кодексу), та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу в сторін, зокрема:

1) при наявності умислу в обох сторін - у разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного;

2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін - все одержане нею за правочином повинно бути повернуте іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного, за рішенням суду, стягується в дохід держави (саме на цей випадок посилається прокурор у позові, заявляючи вимогу про стягнення бюджетних коштів шляхом запропонованої ним конструкції).

У постанові ВП ВС від 18.09.2024 року у справі № 918/1043/21 сформовано нові правові висновки з питань застосування судом двосторонньої реституції.

Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 19 та 131-1 Конституції України, а також статті 216 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави та оспорювати на цій підставі правочин у суді може тільки суб`єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб`єкта, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно.

Якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію.

Таким чином, застосування реституції є обов`язком суду у межах заявленої вимоги про повернення майна на підставі недійсного правочину.

Враховуючи доведення прокурором існування підстав для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до частини 1 статті 203, частини 1, 3 статті 215, частини 3 статті 228 ЦК України, грошові кошти в розмірі 460884,01 грн, сплачені відповідачем 1 - Управлінням (замовником) на виконання недійсного за рішенням суду договору підряду від 03.06.2019 №12, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про перерахування коштів та копією платіжного доручення від 17.09.2019 № 1499, підлягають поверненню відповідачем 2 - ТОВ Н-Сіверський Шляхових, відповідачу 1 Управлінню капітального будівництва Чернігівської ОДА, а останнім - до бюджету, шляхом стягнення цих коштів на користь держави.

Отже, позов прокурора в інтересах держави в особі позивачів 1 та 2 про визнання недійсним договору підряду від 03.06.2019 №12 та стягнення до бюджету 460884,01 грн, підлягає задоволенню.

Доводи відповідача 1 - Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА, про недоведення прокурором протиправності його дій, що свідчить на думку останнього про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог до Управління, суд відхиляє, адже предметом спору є договір підряду від 03.06.2019 № 12, стороною якого є Управління, що не зумовлює неможливості в усіх випадках залучення його до участі в справі саме в якості відповідача як замовника незаконних торгів та сторони договору, укладеного за наслідками проведених торгів. При цьому, суд враховує, що Управління як після звернення прокурора з цим позовом, так і в ході судового розгляду цієї справи, не заперечувало обставини порушення конкурентного законодавства та, як наслідок, спотворення результатів аукціону учасником ТОВ Н-Сіверський Шляховик.

При ухваленні рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат (п. 5 частина 1 статті 237 ГПК України).

За п. 2 частини 1 статтею 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, за частиною 9 цієї статті в випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повістю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник внаслідок порушення відповідачем 2 - ТОВ Н-Сіверський Шляховик, законодавства про захист економічної конкуренції в вигляді вчинення з іншим учасником тендеру антиконкурентних узгоджених дії під час проведення публічної закупівлі, суд, керуючись частиною 9 статті 129 ГПК України, покладає на останнього судові витрати по сплаті судового збору понесені прокурором у сумі 16854,52 грн.

Керуючись статтями 129, 165, 178, 184, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним Договір підряду від 03.06.2019 року №12 про закупівлю послуг за державні кошти Поточний середній ремонт автомобільної дороги комунальної власності по вул. Центральна в с. Троїцьке Новгород-Сіверського району Чернігівської області (ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), укладений між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю Н-Сіверський Шляховик.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Н-Сіверський Шляховик (вул. Залінійна, 41, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, 16000, код ЄДРПОУ 05388718) на користь Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 04014246) грошові кошти в сумі 460884,01 грн.

4. Стягнути з Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 04014246), одержані ним за рішенням суду кошти у розмірі 460 884,01 грн. в дохід держави.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Н-Сіверський Шляховик (вул. Залінійна, 41, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, 16000, код ЄДРПОУ 05388718) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір в сумі 16854,52 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2024.

Суддя М.В. Фесюра

, розміщений на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/