Рішення

від 14.11.2024 по справі 207/2992/24

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/2992/24

№ 2/207/1028/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бистрової Л.О.,

при секретарі Степанян М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про позбавлення батьківських прав, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав у відношенні його доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову зазначила, що з 23.08.2008 року по 27.04.2012 року вона, ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюб між ними було розірвано за її позовною заявою на підставі Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.04.2012 року по справі № 2-796/12.

Від вказаного шлюбу вони мають спільну доньку:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак реєстрація народження дитини була проведена в порядку ч. 2 ст. 122 СК України, оскільки з моменту припинення шлюбу сплинуло менше 10 місяців.

З дня народження доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та по сьогоднішній день відповідач, ОСОБА_2 , не проявляє батьківського піклування та турботи, не користується своїми батьківськими правами та не виконує свої батьківські обов`язки. Донька, ОСОБА_3 , знає про батька, лише з її, ОСОБА_1 , слів.

Вона, ОСОБА_1 , не перешкоджала ОСОБА_2 , у спілкуванні з дитиною та ніколи не обмежувала його у здійсненні своїх батьківських прав та обов`язків відносно малолітньої, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак відповідач ніколи не проявляв жодної ініціативи щодо виховання доньки.

Впродовж останніх 12 років вона, ОСОБА_1 , повністю несе одноособово обов`язок по піклуванню, утриманню, розвитку та забезпеченню інтересів малолітньої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (12 років).

ОСОБА_3 , перебуває на її, ОСОБА_1 , повному вихованні та утриманні, вона дбає про її стан здоров`я та гігієну, займається її психічним, духовним та особистим розвитком, створює для неї позитивні емоції, забезпечує речами необхідними для повноцінного розвитку дітей її віку, мотиву її на досягненнях у різних сферах життя, займається сезонним лікуванням здоров`я та інш.

Вважає, що свідоме самоусунення та ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітньої доньки ОСОБА_3 , батьком ОСОБА_2 , впродовж 12 років є поважними підставами для позбавлення його батьківських прав, щодо малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, яка передбачає, що «Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:... 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини...»

Вона, ОСОБА_1 , розуміє, що позбавлення батьківських прав, наданих батькам за фактом спорідненості з ним, є крайнім заходом впливу, однак, батько, ОСОБА_2 , з моменту народження та вже впродовж майже 12 років свідомо нехтує своїми батьківськими правами та обов`язками, щодо своєї малолітньої доньки, ОСОБА_3 (12 років), не виявляє батьківського піклування та турботи, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки, що проявляється у наступному: не надає дитині ні моральної, ні матеріальної підтримки, не забезпечує її інтересів, не проявляє інтересу до життя та здоров`я доньки, не забезпечує достатнім рівнем життя для фізичного інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідач не зустрічається, не спілкується з донькою, не вітає зі святами та днями народження, взагалі не позиціонує себе як батько дитини.

30.04.2024 року державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лінік Сніжаною Сергіївною у рамках Виконавчого провадження № НОМЕР_4 був виданий Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на ім`я боржника ОСОБА_2 , відповідно до якого починаючи з травня 2020 року та по квітень 2024 року сума заборгованості зі сплати аліментів на дитину, ОСОБА_3 , складає 151 231, 73 грн. На підставі наведеного, 02.05.2024 року, нею, ОСОБА_1 , була подана Заява до ВП № 2 Кам`янського РУП про вжиття заходів по відношенню до колишнього чоловіка, відповідача по справі, ОСОБА_2 , який не приймає участі у вихованні своєї доньки, ОСОБА_3 , та не сплачує аліменти.

Відповідно до Довідки № 01-12/165 виданої Комунальним закладом «Гімназія № 34» Кам`янської міської ради від 29.04.2024 року, відповідно до якої її донька, ОСОБА_3 , навчалася в даному закладі освіти у період з 01.09.2019 року по 07.07.2021 рік. Зі змісту Довідки вбачається, що «Батько не брав участі у вихованні дитини, не відвідував батьківські збори, не цікавився навчанням та поведінкою дитини».

03.05.2024 року Комунальним закладом «Ліцей № 9» Кам`янської міської ради була видана Довідка № 01-14/87 відповідно до якої, ОСОБА_3 , є ученицею 5-А класу вказаного закладу освіти та: «Батько ОСОБА_2 контакту зі школою не підтримує, із учителями не спілкується, в шкільному житті дитини участі не приймає».

Комунальним закладом «Ліцей № 9» Кам`янської міської ради була видана Характеристика на ім`я ОСОБА_3 , відповідно до якої: ОСОБА_3 навчається в ліцеї з 3 класу. За час навчання зарекомендувала себе як старанна, працелюбна учениця. Володіє навчальним матеріалом на достатньому рівні. Виявляє як логічне, так й образне мислення. Має добрий загальний розвиток, широкий кругозір. Проявляє зацікавленість до навчання, особливо до вивчення української мови, технологій. Має гарну пам`ять, мислить творчо, неординарно, цікаво. За характером ОСОБА_5 весела, товариська, доброзичлива, іноді може бути імпульсивною. У дружбі розбірлива й надійна. У спілкуванні з однолітками та дорослими - ввічлива. Уважно вислуховує справедливу критику, намагається виправляти свої недоліки. Правила поведінки у школі виконує. Фізично розвинена. ОСОБА_3 подобаються уроки фізкультури. Була учасником шкільних спортивних змагань. Виявляє активну участь у всіх суспільних справах, проявляє ініціативу в громадській та трудовій діяльності класу та школи. Відповідально, добросовісно, старанно підходить до виконання доручень класного керівника та вчителів, намагаючись виконати їх добре. Вихованням ОСОБА_5 займаються мати ОСОБА_1 та вітчим, ОСОБА_6 . Вони приділяють велику увагу навчанню доньки, завжди відвідують класні батьківські збори. Із задоволенням співпрацюють з педагогічний колективом школи. Надають допомогу класному керівнику. На жаль, ОСОБА_2 , біологічний батько дівчинки, своїх батьківських обов`язків не виконує. Успішністю дитини не цікавиться, на зв`язок з класним керівником не виходить.

02.05.2024 року Комунальним некомерційним підприємством Кам`янської міської ради «Цент первинної медико-санітарної допомоги №3» була видана Довідка, відповідно до якої: Дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 з народження по теперішній час. Під час нагляду та прийому до лікаря дитину приводила мати. Дитина здорова, відповідає за віком. Батько з дитиною на прийомі, у лікарні не був, про стан здоров`я дитини не цікавився.

На сьогоднішній день, вона, ОСОБА_1 , перебуває у шлюбно-сімейних відносинах з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від шлюбно-сімейних відносин вони мають спільну доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до Довідки № 001284424 про склад сім`ї від 02.05.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані три особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкає за вказаною адресою без реєстрації.

01.05.2024 року Приватним Акціонерним товариством «Камет-Сталь» була видана Довідка № 02-683, відповідно до якої, ОСОБА_1 , надавалася відпустка як матері, яка виховує дитину без батька. Відпустка надавалася після розгляду комісією підприємства за ст. 19 ЗУ «Про відпустки» на підставі довідки зі школи про те, що батько не бере участі у виховані дитини (не спілкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах), тощо.

На сьогоднішній день їй, ОСОБА_1 , не відомо ані спосіб життя, ані інформація щодо наявності роботи у відповідача по справі. Єдина інформація, яка їй відома стосовно ОСОБА_2 , це місце його перебування, яке було встановлене ДОП ВП № 2 Кам`янського РУП, що можна підтвердити Довідкою за матеріалом ЖЄО № 6482 від 02.05.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_2 з 27.06.2021 року та по сьогоднішній день знаходиться за межами країни.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Судом вживалися заходи щодо його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Представник Служба у справах дітей Кам`янської міської ради в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву, в якій просив справу розглянути за їх відсутністю. Рішення просили прийняти з урахуванням Висновку Виконавчого комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області №8 вих-20/644 від 08.08.2024 року, в якому зазначено, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є доцільним.

Відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст.280 та відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які кожний окремо підтвердили факт, що ОСОБА_2 , з моменту народження та вже впродовж майже 12 років свідомо нехтує своїми батьківськими правами та обов`язками, щодо своєї малолітньої доньки, ОСОБА_3 (12 років), не виявляє батьківського піклування та турботи, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки, що проявляється у не наданні дитині ні моральної, ні матеріальної підтримки, не забезпеченням її інтересів, не проявленням інтересу до життя та здоров`я доньки, не забезпеченням достатнім рівнем життя для фізичного інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, не зустрічається, не спілкується з донькою, не вітає зі святами та днями народження, взагалі не позиціонує себе як батько дитини, дослідивши додані до позовної заяви докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правовідносини по справі є цивільно-правовими та стосуються сімейних відносин у зв`язку з чим підлягають розгляду відповідно до положень Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України.

Судом було встановлено, що з 23.08.2008 року по 27.04.2012 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюб між ними було розірвано на підставі Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.04.2012 року по справі № 2-796/12.

Відповідно до Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько зазначено - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .

30.04.2024 року державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лінік Сніжаною Сергіївною у рамках Виконавчого провадження № НОМЕР_4 був виданий Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на ім`я боржника ОСОБА_2 , відповідно до якого починаючи з травня 2020 року по квітень 2024 року сума заборгованості зі сплати аліментів на дитину, ОСОБА_3 , складає 151 231, 73 грн.

02.05.2024 року, ОСОБА_1 , була подана Заява до ВП № 2 Кам`янського РУП про вжиття заходів по відношенню до ОСОБА_2 , який не приймає участі у вихованні своєї доньки, ОСОБА_3 , та не сплачує аліменти.

Відповідно до Довідки № 01-12/165 виданої Комунальним закладом «Гімназія № 34» Кам`янської міської ради від 29.04.2024 року, відповідно до якої, ОСОБА_3 , навчалася в даному закладі освіти у період з 01.09.2019 року по 07.07.2021 рік. Зі змісту Довідки вбачається, що «Батько не брав участі у вихованні дитини, не відвідував батьківські збори, не цікавився навчанням та поведінкою дитини».

03.05.2024 року Комунальним закладом «Ліцей № 9» Кам`янської міської ради була видана Довідка № 01-14/87 відповідно до якої, ОСОБА_3 , є ученицею 5-А класу вказаного закладу освіти та: «Батько ОСОБА_2 контакту зі школою не підтримує, із учителями не спілкується, в шкільному житті дитини участі не приймає».

Комунальним закладом «Ліцей № 9» Кам`янської міської ради була видана Характеристика на ім`я ОСОБА_3 , відповідно до якої: ОСОБА_3 навчається в ліцеї з 3 класу. За час навчання зарекомендувала себе як старанна, працелюбна учениця. Володіє навчальним матеріалом на достатньому рівні. Виявляє як логічне, так й образне мислення. Має добрий загальний розвиток, широкий кругозір. Проявляє зацікавленість до навчання, особливо до вивчення української мови, технологій. Має гарну пам`ять, мислить творчо, неординарно, цікаво. За характером ОСОБА_5 весела, товариська, доброзичлива, іноді може бути імпульсивною. У дружбі розбірлива й надійна. У спілкуванні з однолітками та дорослими - ввічлива. Уважно вислуховує справедливу критику, намагається виправляти свої недоліки. Правила поведінки у школі виконує. Фізично розвинена. ОСОБА_3 подобаються уроки фізкультури. Була учасником шкільних спортивних змагань. Виявляє активну участь у всіх суспільних справах, проявляє ініціативу в громадській та трудовій діяльності класу та школи. Відповідально, добросовісно, старанно підходить до виконання доручень класного керівника та вчителів, намагаючись виконати їх добре. Вихованням ОСОБА_5 займаються мати ОСОБА_1 та вітчим, ОСОБА_6 . Вони приділяють велику увагу навчанню доньки, завжди відвідують класні батьківські збори. Із задоволенням співпрацюють з педагогічний колективом школи. Надають допомогу класному керівнику. На жаль, ОСОБА_2 , біологічний батько дівчинки, своїх батьківських обов`язків не виконує. Успішністю дитини не цікавиться, на зв`язок з класним керівником не виходить.

02.05.2024 року Комунальним некомерційним підприємством Кам`янської міської ради «Цент первинної медико-санітарної допомоги №3» була видана Довідка, відповідно до якої: Дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_3 знаходиться під наглядом КНП КМР «ЦПМСД-3» амбулаторія 4 у лікаря-педіатра ОСОБА_11 з народження по теперішній час. Під час нагляду та прийому до лікаря дитину приводила мати. Дитина здорова, відповідає за віком. Батько з дитиною на прийомі, у лікарні не був, про стан здоров`я дитини не цікавився.

Відповідно до Довідки № 001284424 про склад сім`ї від 02.05.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані три особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ..

01.05.2024 року Приватним Акціонерним товариством «Камет-Сталь» була видана Довідка № 02-683, відповідно до якої, ОСОБА_1 , надавалася відпустка як матері, яка виховує дитину без батька. Відпустка надавалася після розгляду комісією підприємства за ст. 19 ЗУ «Про відпустки» на підставі довідки зі школи про те, що батько не бере участі у виховані дитини (не спілкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах), тощо.

Відповідно до Висновку Виконавчого комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області №8 вих-20/644 від 08.08.2024 року, в якому зазначено, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є доцільним.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків. Окремого рішення суду на підтвердження цього факту не потрібно.

У відповідності до ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Враховуючи те, що відповідачка по справі жодним чином не була позбавлена інформації стосовно міста перебування дитини, а з боку позивача ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні сина з матір`ю та прийманні участі матері у вихованні. Вище викладенні обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання виконувати відносно дитини батьківські обов`язки, покладені на матір законом.

У відповідності до ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні. Нехтування батьківськими обов`язками з боку матері, на мою думку, принижує гідність дитини, а наявність людини, яка юридично має права матері, але фактично залишається чужою людиною, може в подальшому привести до негативних наслідків у житті сина, як з моральної, так і з правової точки зору.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Ст.32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Сімейне життя - це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім`ї, яке здійснюється на засадах, визначених у Сімейному кодексі: кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4); ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частина п`ята статті 5); регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (частина четверта статті 7) та інше.

Неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав малолітніх та неповнолітніх дітей не розлучатися з батьками і врахування при цьому як найкращих інтересів дітей (статті 1, 9 Конвенції про права дитини від 19.11.1989 р., ратифікованої Постановою Верховної Ради від 27.02.1991 р. №789-XII).

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-ІІІ), кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.12 Закону №2402-ІІІ, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Позивачка, ОСОБА_1 , не перешкоджала відповідачу, ОСОБА_2 , у спілкуванні з дитиною та ніколи не обмежувала його у здійсненні своїх батьківських прав та обов`язків відносно малолітньої, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак відповідач ніколи не проявляв жодної ініціативи щодо виховання доньки.

Відповідно до п.п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 по справі № 366/2047/18, зазначив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 по справі № 366/2047/18, зазначив, що вирішуючи спір, суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в позові про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Відповідно до пункту 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України» право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України», хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Відповідно до пункту 50 рішення Європейського Суду у справі «Хант проти України», втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Оскільки, як встановлено в судовому засіданні, відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки, нехтує своїми батьківськими обов`язками і не піклується про фізичний і духовний її розвиток, не піклується про стан її здоров`я, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини нічим не спростовуються і ці обставини слід вважати доведеними. За таких обставин позов заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому він підлягає задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Задовольняючи позов, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.8,12 Закону України «Про охорону дитинства» ст.ст. 150,157, 164,165 СК України, ст.ст. 259, 263-265, 351-356 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , батьківських прав у відношенні його доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 понесені судові витрати: 1 211 гривень 20 копійок судового збору.

Рішення є підставою для внесення відповідної відмітки про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 в актовому записі № 791 від 11.12.2012 року складеному Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст заочного рішення суду складено та підписано 22 листопада 2024 року.

Головуючий суддя Л.О.Бистрова