Рішення
від 10.12.2024 по справі 201/6289/23
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/6289/23

Провадження № 2/201/828/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Галко С.Д.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_12

представника відповідача Пащенко В.І.

представника відповідача Матросової Є.О.

представника третьої особи ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Теличко Віктора Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцька зірка», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КЛІНІК», третя особа ОСОБА_2 про визнання електронного аукціону, протоколу та акту недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 31 травня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця Теличко Віктора Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцька зірка», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КЛІНІК», третя особа ОСОБА_2 про визнання електронного аукціону, протоколу та акту недійсними.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідачів та пояснень третьої особи

12 лютого 2024 року представником позивача подано уточнену позовну заяву в якій просив суд:

-Визнати недійсними результати електронного аукціону по реалізації майна ОСОБА_1 , що відбувся 15.05.2023 року в електронній торговій системі Державного Підприємства «СЕТАМ», а саме: лоту 526924 - нежитлового приміщення загальною площею 443,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , прим. 100.

-Визнати недійсним протокол №587968 проведення електронного аукціону (торгів) від 15.05.2023 року.

- Визнати недійсним акт про проведений електронний аукціон по лоту 526924 - нежитлового приміщення загальною площею 443,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

- Визнати недійсним акт приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер 679,680, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрушевська І.Р., згідно до умов якого ТОВ «Троїцька Зірка» передав ТОВ «ІНВЕСТ КЛІНІК», нежитлове приміщення загальною площею 443,3, кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

- Судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування своїх позовних вимог з урахуванням їх уточнень позивач посилалася на те, що приватним виконавцем Теличко В.А. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_6 було передано єдине майно боржника, ОСОБА_3 , на реалізацію до державного підприємства «СЕТАМ».

15 травня 2023 року державним підприємством «СЕТАМ» було проведено електронні торги відносно нежитлового приміщення загальною площею 443,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер лота 526924.

Боржником по даному виконавчому провадженню є ОСОБА_1 , котра вважає, що даний електронний аукціон є недійсним, оскільки проведений в супереч наказу «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна» та вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Так, Петриківським районним судом Дніпропетровської області у справі № 187/998/16-ц було ухвалено рішення про солідарне стягнення грошових коштів, зокрема, з ОСОБА_1 .

13 квітня 2023 року, з відкритих відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень, їй стало відомо що постановою приватного виконавця Теличко Віктора Анатолійовича 05 квітня 2023 року, було відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 по виконанню вищезазначеного рішення суду, дану постанова на адресу ОСОБА_1 не направлялася та не отримувалась.

14 квітня 2023 року о 16 годині 18 хвилин на сайті Державного підприємства «СЕТАМ» за поданням приватного виконавця Теличко В.А. було опубліковано оголошення про виставлення майна боржника ( ОСОБА_1 ) на продаж, а саме об?єкт нерухомості, нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1576945712101.

Дане оголошення, здійснено за клопотанням виконавця без урахування того, що 13 квітня 2023 року представником боржника направлено на електронну адресу приватного виконавця з електронно-цифровим підписом заяву по виконавчому провадженню НОМЕР_5, зокрема, щодо доведення до відома ухвали про заборону відчуження нерухомого майна по справі №201/3841/23 від 03 квітня 2023 року.

14 квітня 2023 року, ідентична заява, направлена представником боржника також шляхом поштової кореспонденції цінним листом з описом вкладення.

Проте ДП «СЕТАМ» відмовився зупиняти/знімати торги по продажу вищезазначеного майна, не зважаючи на те, що ухвала була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 квітня 2023 року о 11 год. 14хв. за реєстраційним номером 54873496. Доказом чого є картка прийому заяв №328731800.

Приватним виконавцем Теличко В.А. було порушено умови (правила/порядок) щодо визначення суб?єкта оціночної діяльності, оскільки майно було ним виставлено на продаж на 8 день після арешту майна боржника, що є порушенням статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи такі факти:

???виконавче провадження відкрито 05.04.2023 року;

???постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника прийнята 06.04.2023 року;

???постанова про призначення суб?єкта оціночної діяльності - суб?єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні прийнята 07.04.2023 року.

Приймаючи до уваги що від стягувача та від боржника не надходило повідомлення про недосягнення згоди щодо визначення вартості майна, передбаченою ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», то приватний виконавець Теличко В.А. до 16 квітня 2023 року був позбавлений законної можливості здійснювати дії щодо передачі майна на торги.

Виставлення майна на торги є порушенням с. 2 ст. 57 Закону України про виконавче провадження, оскільки десятиденний строк на письмове повідомлення сторін виконавчого провадження станом на 14.04.2023 року не закінчився.

Дану оцінку вважає незаконною оскільки ні приватний виконавець ні суб`єкт оціночної діяльності не здійснювали повний огляд приміщення, а саме внутрішній його стан.

Порушення приватним виконавцем норм закону, а також не врахування наявної заборони на відчуження, спричинило порушення прав та інтересів боржника, в т.ч. на оскарження оцінки.

Крім того, 03.04.2023 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська по справі №201/3841/23 було постановлено ухвалу, якою накладено заборону на відчуження будь-яким шляхом та будь-якими особами нерухомого майна - нежитлового приміщення №100 в будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1576945712101 та заборонено державному реєстратору прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії із вказаним майном, окрім виконання даної ухвали.

Дана ухвала зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2023 року о 11 годині 14 хвилин 55 секунд за реєстраційним номером 54873496. Завірена картка прийому заяви №328731800 додається.

При наявності діючої ухвали про вжиття заходів забезпечення позову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2023 року по справі №201/3841/23 заборонено державному реєстратору прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії із вказаним майном, окрім виконання даної ухвали - відсутні законні підстави для виставлення майна на продаж, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 07.11.2019р. №640/12119/18.

Під час здійснення опису та арешту майна, приватний виконавець не заходив та навіть не намагався зайти у приміщення. Дане приміщення являє собою салон з надання косметологічних послуг та доступ є вільним для будь-якої особи.

Рішенням суду стягнуто 576 641,31 доларів США, що згідно з офіційного курсу Національного банку України станом на 12.06.2018 року еквівалентно 15 045 321,41 грн. Оскільки це єдине нерухоме майно, наявне у боржниці, то оцінка повинна бути проведена у відповідності до закону, та у повному обсязі з дослідженням внутрішнього стану, й особливостей вказаного майна. Проте приватний виконавець не перебував у описаному та арештованому приміщенні, а особа котра проводила оцінку вартості та складала звіт також не досліджувала внутрішній стан, тому вірогідність того, що визначена вартість на момент початку проведення торгів буде вищою є достовірною.

Так боржник розуміє, що майно може бути продано як за вищу так і за нижчу вартість ніж визначена як стартова, але боржник вважає, що у будь-якому випадку сам звіт повинен відповідати вимогам Закону, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Навіть якщо б боржник перешкоджав виконавцю та суб?єкту оціночної діяльності у проведенні оцінки майна, то законодавчо передбачений (існує) примусовий процесуальний інструмент, як отримання дозволу через суд на вхід до приміщення. Однак приватний виконавець, не скористався таким законним правом, та навіть не намагався потрапити до приміщень, які до речі відкриті для загалу, так як там знаходить медичний заклад, клініка зору, та салон краси!

Відповідно до відкритої інформації про лот №526924, дата публікації 14 квітня 2023 року о 16 годині 18 хвилин. В підрозділі інформація про лот відсутнє зазначення щодо наявності ували від 03.04.2023 року Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська по справі № 201/3841/23. Окрім того фото майна з середини також відсутнє, що підтверджує не належне виконання своїх обов`язків приватним виконавцем та суб`єкта оцінювання та ставить під сумнів звіт щодо вартості майна та у свою чергу визначення вартості стартової ціни майна.

Оскільки приватний виконавець не намагався здійснити повний огляд нежитлового приміщення та в свою чергу суб`єк оціночної діяльності також не здійснював повний огляд з метою встановлення реальної вартості то об`єк нерухомого майна був оцінений за заниженою вартістю у сумі 18 987 359 грн.

Також зазначив що приватним виконавцем у постанові про опис та арешт майна зазначено, що йому не було надано безперешкодний доступ до нежитлового приміщення, в той час як на сайті ДП «СЕТАМ» ним викладено фото де вхідні двері відкриті і ніхто не чинить опір щодо огляду та оцінки нерухомого майна.

Обов`язковою умовою дійсності торгів є правильне визначення стартової вартості арештованого майна, якщо майно виставлено на торги і продано за ціною нижчою від ринкової це є підставою для скасування торгів , оскільки реалізація описаного та арештованого майна за заниженою ціною завдає істотних збитків як стягувачу у вигляді неотриманого доходу, так і боржнику - у вигляді передачі його майна на реалізацію за суттєво нижчою ціною порівняно з ринковою вартістю.

Щодо позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю ««ІНВЕСТ КЛІНІК», 30.05.2023 року представником ОСОБА_1 було подано позовну заяву до суду про оскарження аукціону щодо примусового відчуження нерухомого майна переможцем якого стало товариство з обмеженою відповідальністю «Троїцька Зірка». В період слухання справи, а саме 23.06.2023 року ТОВ «Троїцька Зірка» знаючи про судовий процес, оскільки приймав участь представник Зарубін Є. , робить перереєстрацію даного об?єкту нерухомого майна та власником стає ТОВ «ІНВЕСТ КЛІНІК». Оскільки акт приймання-передачі являє собою договір то він є фраудаторним і у будь-якому випадку повинен бути визнаний судом недійсним. (т.1 а.с.2-10, т. 4 а.с. 3-12)

07 липня 2023 року представником відповідача ТОВ «Троїцька Зірка» через систему «Електронний суд» подано відзив по позовну заяву в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 будо придбано на прилюдних торгах, переможцем яких визнано ТОВ «Троїцька Зірка», в межах виконавчого провадження № НОМЕР_6. Кошти від реалізації спірної нерухомості були зараховані 23.05.2023 року на підставі платіжної інструкції АТ КБ "ПриватБанк" № 27 від 23.05.2023.

ТОВ «Троїцька зірка» є законним власником нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом від 26.05.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрушевською I.P.

Право власності на нерухоме майно було набуте правомірно та в порядку, що не суперечило вимогам чинного законодавства.

Так, керуючись положеннями п. 2 глави 2 розділу ІІ Порядку №296, при підготовці до посвідчення правочинів про відчуження нерухомого майна нотаріус перевіряє відсутність заборони відчуження або арешту майна шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На момент вчинення правочину 26.05.202 року в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - було відсутнє будь- яке обтяження на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , отже нотаріус перед оформленням нерухомого майна пересвідчився у відсутності будь-яких перешкод і тільки після цього на законних підставах провів нотаріальне оформлення придбання нерухомого майна, право власності набуто покупцем правомірно.

Відповідач діяв добросовісно, ним за придбане майно сплачено кошти у розмірі 18 987 359 грн., які перераховані 23.05.2023 року, що підтверджується квитанцією № ПН 740 від 12.05.2023 року та платіжною інструкцією АТ КБ «Приват Банк» № 27 від 23.05.2023.

Велика Палата Верховного Суду від 02.11.2021 року в справі № 925/1351/19 зазначила, суд першої інстанції не встановлював обставин, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача, а натомість його добросовісність не поставив під сумнів.

Згідно ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необгрунтованість активів, які перебувають у власності , не встановлені судом.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 березня 2023 року по справі № 725/1824/20 підкреслив, факт незаконного відчуження та допущення продажу майна не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача. Конструкція за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх витрат, є неприйнятою та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар.

Підстави та процедура набуття майна останнім набувачем, відсутність в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо лише підтверджує добросовісність набувача ТОВ «Троїцька Зірка», який за відсутності в реєстрі обтяження майна іпотекою, добросовісно покладався на ці відомості, а отже набув право на майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (т. 1 а.с. 102-110).

23 липня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко В.А. було подано відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постановах у справах №925/529/17,№755/21826/15-ц, №910/856/17, №367/6231/16-ц, №465/650/16-2, №522/10127/14-ц,№640/24542/18, №334/2999/20, №905/857/19(905/1455/20), що правова природа процедури реалізації майна на електронних (прилюдних) торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника електронних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Наведена правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання їх недійсними за правилами визнання недійсними правочинів згідно з положеннями статті 215 Цивільного кодексу України, яка передбачає недійсність правочину в разі недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених, зокрема, частиною 1 статті 203 цього Кодексу, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце при їх проведенні порушення вимог щодо процедури, порядку проведення торгів та інших норм законодавства; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

З приводу посилань позивача на нібито повідомлення виконавця про існування заборони відчуження нерухомого майна, згідно ухвали від 03.04.2032 року в справі № 201/3841/23 зазначив що на його електрону пошту жодного листа 13.04.2023 року від представника боржника не надходило, на підтвердження чого надано скрін - копія з вхідних листів з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2

Натомість позивач в позовній заяві самостійно зазначає що «вкладення у цінний лист з фіскальним чеком № 4906106607579 та накладною котрий направлений 14.04.2023 року на адресу приватного виконавця та відповідно до роздруківки по трек номеру з сайту Укрпошти станом на 26.04.2023 року не отриманий приватним виконавцем та у подальшому взагалі повернутий відправнику».

Боржник була обізнана про наявність виконавчого провадження, проте умисно ухилялась від виконання рішення суду.

Так, з метою покращення комунікації між сторонами виконавчого провадження та органами державної виконавчої служби з?являються все нові способи отримати інформацію у зручний час та спосіб.

Отже, в мережі Інтернет дізнатися про виконавче провадження можна за допомогою:

???Єдиного реєстру боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors;

???Автоматизованої системи виконавчого провадження за посиланням

https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors;

???вебпорталу «Онлайн будинок юстиції» за посиланням https://online.minjust.gov.ua, здійснивши авторизацію за допомогою кваліфікованого електронного підпису;

???сервісу державних послуг «ДІЯ», здійснивши авторизацію за допомогою кваліфікованого електронного підпису на сайті https://diia.gov.ua або завантажити застосунок у свій смартфон.

Водночас онлайн можна ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження внесеними До Автоматизованої системи виконавчого провадження (у розділ «Доступ сторін до виконавчого провадження» за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua) за допомогою ідентифікатору доступу, зазначеному в постанові про відкриття виконавчого провадження, в тому чисті відображується у застосунку «ДЯ». Саме таким чином боржник отримала доступ до повної інформації у виконавчому провадженні .

Зазначене підтверджується і висновками Петриківського районного суду Дніпропетровської області в ухвалі від 09.05.2023 року у справі № 187/998/16 про те, що до скарги скаржником були надані роздруківки оскаржуваних постанов з ідентифікатором з АСВП, в той час як у даній справі позивач продовжує наголошувати, що постанову про відкриття виконавчого провадження вона на отримувала, а отже вона не могла мати ідентифікатор доступу ніяк інакше ніж через застосунок «ДІЯ».

??13.04.2023 о 10:30:40 ним було отримано відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав - з них не вбачається існування будь-яких заборон згідно ухвали від 03.04.2023 у справі N?201/3841/23;

?? 14.04.2023 06:32:18 було отримано повну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта (фізична особа з РНОКПП НОМЕР_1 ) - з них не вбачається існування будь-яких заборон згідно ухвали від 03.04.2023 у справі №201/3841/23; та ухвали від 13.01.2021 року по справі за № 201/187/21/21 що видані Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

?? 14.04.2023 о 06:27:18 було отримано повну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна (адреса: АДРЕСА_1) - з них не вбачається існування будь-яких заборон згідно ухвали від 03.04.2023 у справі № 201/3841/23 та ухвали від 13.01.2021 року по справі за № 201/187/21/21 що видані Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

Оскільки обтяження на підставі ухвали від 03.04.2023 року у справі № 201/3841/23 не було зареєстроване, а ні в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а ні а ні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ним було складено заявку на реалізацію арештованого майна у відповідності до вимог п. 2 розділу 11 Порядку № 283/5.

Окрім того зазначив що ухвала суду про забезпечення позову винесена судом 03.04.2023 року у справі № 201/3841/23 в той час, які рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області у справі № 187/998/16 про солідарне стягнення грошових коштів , зокрема з ОСОБА_1 (на виконання якого було звернуто стягнення на майно боржника ), було винесено 03.08.2018 та залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 12.03.2020 року та постановою Верховного Суду від 02.10.2020 року.

З огляду на викладене судове обтяження від 03.04.2023 року у справі № 201/3841/23 у вигляді забезпечення позову використовується позивачем на шкоду стягувача у справі № 187/998/16, хоча воно не могло мати вищого пріоритету за рішення суду у справі , яке набрало законної сили та підлягають примусовому виконанню, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією реалізації права на справедливий суд в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.05.2023 року у справі № 201/3841/23 ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03.04.2023 року скасовано та в забезпеченні відмовлено.

Стосовно недосягнення сторонами згоди щодо вартості майна боржника, зазначив, що відповідно до правової позиції викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 року в справі № 910/10956/15 положення ст. 57 Закону України № 1404-V111 не зобов`язують виконавця самостійно з`ясовувати чи досягли сторони між собою згоди щодо вартості майна боржника, та керуватись для визначення вартості майна боржника лише повідомленням про намір досягнути такої згоди в майбутньому.

З приводу визначення розміру оцінки майна, зазначив що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії щодо примусового виконання рішень відповідних органів , уповноважених осі та суду. При цьому можливість оскарження оцінки майна шляхом, зокрема скасування звіту про оцінку майна; визнання оцінки майна недійсною в порядку оскарження рішень та дій виконавців відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 24.07.2020 справа № 906/696/18 та від 15.10.2020 справа №917/628/17). Натомість позивачем не заявлено вимоги щодо оскарження оцінки майна у зв`язку з чим зазначені доводи не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Стосовно посилань позивача що суб`єкт оціночної діяльності не здійснював огляд приміщення та не чинив жодної спроби щодо реального його огляду вважає безпідставним, оскільки суб`єкт оціночної діяльності оглянув майно і зовні і з середини , що підтверджується зробленими фото, крім того відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 10.09.2003 року за № 1440 не містить вимог щодо обов`язкового огляду об`єкта оцінки.

Щодо опису майна без входження в приміщення, зазначив що ним візуально було оглянуто майно перед здійсненням опису, проте всередину зайти не зміг , оскільки двері були зачинені про що керуючись ст 56 Закону України «Про виконавче провадження» було складено акт, після чого розпочато опис та арешт нерухомого майна розпочато о 18:15 годині закінчено о 19:43 годині про що було складено постанову та внесено в АСВП .

Зазначив що позивачем було невірно обрано спосіб захисту порушених своїх прав (т. 1 а.с.186-205)

27 липня 2023 року представником позивача надано відповідь на відзив ТОВ «Троїцька Зірка» зазначив, що жодних заперечень щодо доводів викладених в позовній заяві представником ТОВ «Троїцька Зірка» не зазначено, лише зазначено що вони є добросовісним набувачем. Правові позиції на які посилався представник не спростовують позицію викладену у позовній заяві, а предмет спору у кожній з них є іншим, що також не може братись до уваги, оскільки добросовісність не оскаржується, а наведені підстави порушення торгів, що потягло за собою порушення прав позивача (т. 3 а.с. 26-27)

01 січня 2024 року представником приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличка В.А. через систему «Електронний суд» також подано відзив на позовну заяву в якому підтримав раніше викладенні обставини та доповнив що всі доводи на які позивач були предметом розгляду скарги на дії та бездіяльність приватного виконавця. 16.08.2023 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області по справі №187/99/16 було перевірено та встановлено, що дії приватного виконавця щодо проведення опису і арешту майна боржника, а також оцінки майна відповідали положенням ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» . У своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним , а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна. 18.10.2023 року постановою Дніпровського апеляційного суду ухвалу Петриківським районним судом Дніпропетровської області залишено без змін.

Також зазначив що посилання представника позивача, що позивач мешкає в США та на момент звернення стягнення на майно вона було за кордоном не відповідають дійсності, оскільки відповідно до відповіді Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дата перетину кордону 15.06.2023 та 21.08.2023 року напрям перетину: В`їзд (т. 3 а.с. 159-185).

29 березня 2024 року представником ТОВ ««ІНВЕСТ КЛІНІК», подано відзив на уточнену позовну заяву в якому остання заперечувала проти задоволення позовних вимоги з пославшись на наступне .

Так з 23.06.2023 року ТОВ ««ІНВЕСТ КЛІНІК», є власником нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_4 , які вважають себе добросовісними набувачами.

На момент вчинення правочину 23.06.2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна - було відсутнє будь-яке обтяження на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , отже нотаріус перед оформленням нерухомого майна пересвідчився у відсутності будь-яких перешкод (заборони відчуження) і тільки після цього на законних підставах провів нотаріальне оформлення придбання нерухомого майна, право власності набуто Покупцем правомірно.

Відповідно п. 46.2 постанови ВП ВС від 1 квітня 2020 року (судова справа № 610/1030/18, провадження № 14-436ис19) добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження.

У п. 38. ВП ВС від 23 жовтня 2019 року (справа № 922/3537/17, провадження № 12-127г19), зазначено, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Окрім того зазначила, що позовні вимоги про визнання недійсним акту приймання - передачі , серія 679,680 - взагалі не обгрунтовані та докази не надано (т. 5 а.с.46-53).

15 квітня 2024 року від представника третьої особи ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подано пояснення, в яких остання зазначила що позивачем обрано невірний спосіб захисту. Представник пославшись на постанову ВС від 17.01.2024 року справа № 752/18246/21 зазначив, що вимоги власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування ст ст 387 та 388 ЦК України, є неефективними. Таким чином заявлені колишнім власником майна позову про визнання недійсним прилюдних торгів, протоколу та акту, складених за їх результатами, суд повинен відмовляти у задоволені такого позову.

Щодо наявності ухвали про забезпечення позову у справі № 201/3841/23, якою було заборонено вчиняти реєстраційних дії з приміщенням, а потім скасовано апеляційним судом, як безпідставну демонструє штучність позиції та вимог позивача. Оскільки заборона стосувалася не відповідачів у справі, адже вони і так не могли відчужувати майно, зважаючи на накладений в межах справи № 201/187/21 арешт на це майно (справа ОСОБА_2 про визнання недійсним фраудаторного договору дарування, за яким ОСОБА_1 раптом наступного дня після залучення її співвідповідачем у справі № 187/998/16 подарувала спірне приміщення власній матері) , а була спрямована виключно на перешкоджання примусовій реалізації приміщення в рамках виконання судового рішення у даній справі.

В той же час Верховний Суд неодноразово наголошував, що ухвалою про забезпечення позову один суд не може заборонити виконувати рішення іншого суду у іншій справі .

Отже навіть у випадку, якби ухвала Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у справі № 201/3841/23 була належним чином оприлюднена, внесена в реєстр та доведена до відома приватного виконавця Теличка, вона жодним чином не перешкоджала йому організувати та проводити прилюдні торги в процесі примусового виконання судового рішення у даній справі.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська про забезпечення позову у справі № 201/3841/23 було винесено до подачі позову. Після цього ТОВ ЗФ «Мікомп» було подано 3 однакових позови без сплати судового збору. По суті цей позов було розглянуто у справі № 201/4103/23 та винесено рішення від 18.09.2023 про відмову в задоволенні позову, яке не оскаржувалося та набрало законної сили та встановленні в ньому факти та обставини мають преюдиційну силу при розгляді даної справи. В рішення суду встановлено цілковиту штучність позову.

Щодо доводів позивача про проведення оцінки майна перед його продажом зазначила, що згідно ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10 денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Верховний Суд неодноразово виснував, що аналіз ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є зокрема і боржник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінувача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (висновок Верховного Суду у постанові від 07.04.2021 року у справі № 753/3055/18).

Натомість ОСОБА_1 не заявлялися вимоги про оскарження оцінки майна, жодних доказів на підтвердження того, що оцінка проведена в рамках даного ВП була неправильною, ним також не надано.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, оцінувачем було здійснено особистий огляд приміщення та обгрунтовано причини, з яких він не міг оглянути окремі частини приміщення. А посилання позивача на те, виконавець та оцінювач не зверталися до ОСОБА_1 з проханням надати дозвіл на огляд приміщення з одночасним повідомленням про те що ОСОБА_1 протягом тривалого часу постійно проживає в США, та в контексті твердження, що доступ до приміщення є відкритим виглядає абсурдним . З матеріалів ВП вбачається що ОСОБА_1 не отримувала численні листи, які їй направлялися виконавцем проте це жодним чином не впливає на законність його дій.

Щодо дій виконавця по проведенню оцінки приватний виконавець зазначив, що позивач в даному випадку не оскаржував результати оцінки, як це передбачено ст. 57 Закону «Про виконавче провадження».

Обгрунтовуючи свою позицію, що він може оскаржувати результати оцінки шляхом оскарження дій виконавця, скаржник послався на постанови ВП ВС від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.19р. у справі № 308/12150/16-ц зазначено, що результати оцінки можуть оскаржуватися в порядку оскарження дій виконавця, тобто в порядку, передбаченому для оскарження рішень та дій виконавця (в цивільному провадженні, а не в адміністративному). у разі призначення виконавцем оцінювача, він не наділений повноваженнями ставити під сумнів об?єктивність проведеної оцінки або проводити оцінку майна на власний розсуд. Він лише приймає відповідний звіт та повідомляє про це боржника. А боржник, якщо він не погоджується з результатами оцінки, має оскаржувати саме ці результати, а не якісь невизначені «дії виконавця по проведенню оцінки» в цілому. Ці результати він може оскаржувати в процедурі скарги на дії виконавця, але оскаржуючи саме результати оцінки.

Посилання позивача на те, що приватний виконавець перешкоджав йому у реалізації своїх процесуальних прав, є абсурдним та цинічним, зважаючи на те, що ОСОБА_6 свідомо не отримувала постанову про відкриття виконавчого провадження, направлену їй приватним виконавцем за адресою реєстрації місця проживання, ускладнивши тим самим собі доступ до матеріалів ВП за ідентифікатором. Відтак, всі негативні наслідки неотримання цієї постанови мають покладатися саме на Мороз 0.0.

Посилання позивача на те, що він заперечує проти оцінки майна, оскільки вважає її заниженою, є безпідставним. По-перше, позивачем не додано до позову жодних доказів на підтвердження того, що оцінка була заниженою, по-друге, як детально обгрунтовано у відзиві виконавці, заперечення боржника з приводу оцінки майна не мають значення у тому випадку, коли проводиться оцінка цього майна незалежним оцінювачем, а по - друге, на прилюдних торгах не було багато бажаючих придбати за цією начебто заниженою ціною.

В контексті зловживання позивачем своїми правами та системного використання «права на зло» вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що ОСОБА_2 з жовтня 2020р. намагався виконати примусово рішення у справі № 187/998/16 (провадження в якій було відкрито ще в 2016р.), з матеріалів ВП вбачається, що ОСОБА_6 , яка проживає в 3-поверховій квартирі площею 537 кв. м, при цьому має на рахунку у банку аж 114,26грн., а звернути стягнення на нежитлове приміщення приватний виконавець Теличко В.А. отримав можливість лише після того, як остаточним рішенням Верховного Суду у справі № 201/187/21 за позовом ОСОБА_2 було визнано недійсним як фраудаторний правочин договір дарування, за яким ОСОБА_1 подарувала це нежитлове приміщення власній матері - ОСОБА_7 - наступного дня після залучення її до участі у справі № 187/998/16ц в якості співвідповідача та накладення судом арешту на її майно.

Верховний Суд неодноразово наголошував не тільки на неприпустимості використання права на зло, але й на наявності у судів обов?язку належним чином реагувати на таке зловживання.

Так, в постанові від 06.10.2022 у справі № 902/1023/19(902/163/22) Верховний Суд оприлюднив такі правові позиції:

73. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

???особа (особи) "використовувала/використовували право на зло";

???наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб?єкти, чиї права безпосередньо пов?язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб?єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

???враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

74. Тож учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов?язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

... 85. Використання особою належного їй суб?єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов?язань перед кредиторами є очевидним

Використанням приватно-правового призначенню ("вживанням права на зло"). інструментарію всупереч його 86. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Аналогічних висновків ВС дійшов у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 693/624/19 (провадження N? 61-6420cв21).

Більше того, наразі ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100000000085 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, предметом якого є дії ОСОБА_8 (чоловік ОСОБА_1 та співвідповідач у справі № 187/998/16-ц) та інших осіб, спрямовані на заволодіння коштами ОСОБА_2 , при здійсненні яких було відчужено нерухоме майно ОСОБА_8 на користь його дітей та інших пов?язаних осіб в процесі примусового виконання виконавчого напису на підробленій копії неіснуючого договору позики 2010р., який, начебто, було вчинено приватним нотаріусом Курковською Я.Л., яка відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Зазначені обставини викладено в ухвалі Голосіївського райсуду м. Києва від 27.05.21р. у справі № 752/8045/21, копія якої додається, про накладення арешту на майно ОСОБА_8 (т. 5 а.с. 62-72)

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 31 травня 2023 року указана позовна заява передана для розгляду судді Антонюку О.А. (т. 1 а.с. 54-55).

Ухвалою судді Антонюка О.А. від 05 червня 2023 року провадження у справі було відкрито та справу призначено слухати за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с. 56).

19 вересня 2023 року ухвалою суду провадження у справі було закрито (т. 1 а.с. 60-61)

Ухвалою суду від 25 вересня 2023 року повернуто позивачу з державного бюджету сплачений останнім судовий збір (т. 3 а.с. 70).

28 листопада 2023 року постановою Дніпровського апеляційного суду ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська було скасовано справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 124-128).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.12.2023 року указана цивільна справа передана для розгляду судді Демидовій С.О. (т. 3 а.с. 135-136).

Ухвалою судді Демидової С.О. від 08 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків (т. 3 а.с. 139-140).

19 грудня 2023 року ухвалою судді Демидової С.О. прийнято до свого провадження (т. 3 а.с. 153-154).

Ухвалою судді від 13 лютого 2024 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено частково (т. 4 а.с. 49-52), яка постановою апеляційного суду від 10 липня 2024 року скасована(т.4 а.с.155-156).

В судовому засіданні 12 березня 2024 року залучено до участі у справі третю особу ОСОБА_2 та у якості співвідповідача ТОВ «Інвест Клінік» (т. 4 а.с. 197).

12 березня 2024 року ухвалою суду прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 200-201)

Ухвалою суду від 01 травня 2024 року у задоволенні клопотання приватного виконавця, представника відповідача та представника третьої особи про визнання зловживання процесуальними правами відмовлено (т. 5 а.с. 104, 106-110)

04 вересня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті (т. 5 а.с. 154-155).

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Приватний виконавець та представник ТОВ «Троїцька зірка», ТОВ ««ІНВЕСТ КЛІНІК», в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог вважаючи їх необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Представники третьої особи Байдужа - просили також відмовити в задоволенні позовних вимог.

Фактичні обставини встановленні судом

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року справа № 187/998/16 стягнуто солідарно з ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) заборгованість за договором позики від 03 вересня 2015 у загальному розмірі 576 641,31 доларів США, що згідно з офіційного курсу Національного банку України станом на 12 червня 2018 року еквівалентно 15 045 321 грн. 41 коп., що включає: основну суму боргу у розмірі 382 464,00 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 12 червня 2018 року еквівалентно 9 978 982 грн. 96 коп.; проценти за користування позикою у розмірі 175 196,94 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 12 червня 2018 року еквівалентно 4 571115 грн. 92 коп.; три проценти річних у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання у розмірі 18 980,37 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 12 червня 2018 року еквівалентно 495 222 грн. 52 коп.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13.01.2021 року в справі №201/187/21 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 (третя особа - ОСОБА_8 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіна Мар`яна Олександрівна) про визнання правочину недійсним - задоволено. Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та встановити заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій (у тому числі реєстрації відчуження) щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлового приміщення, реєстраційний номер 1576945712101, загальною площею 443,3 кв.м у житловому будинку літ А-10 за адресою: АДРЕСА_1 (цокольний поверх 1-3, 1 поверх 4-42 І-ІІ, а4 - у загальному користуванні ганок) (т. 1 а.с. 15-18).

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 червня 2022 року справа № 201/187/21 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 (третя особа - ОСОБА_8 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіна Мар`яна Олександрівна) про визнання правочину недійсним - задоволено. Визнано недійсним договір дарування № 456 від 14 червня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Біндюгіною Мар`яною Олександрівною, зареєстрований у реєстрі за № 456, стосовно нежитлового приміщення, реєстраційний номер 1576945712101, загальною площею 443,3 кв. м у житловому будинку літ А-10 за адресою: АДРЕСА_1 (цокольний поверх 1-3, 1 поверх 4-42 І-ІІ, а4 - у загальному користуванні ганок)(т. 1 а.с.64-80).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03.04.2023 року в справі № 201/3841/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма «Мікомп» про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову - задоволено. Накладено заборону на відчуження будь-яким шляхом та будь-якими особами нерухомого майна -нежитлового приміщення № 100 в будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576945712101 та заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії із вказаним майном, окрім виконання даної ухвали (т.1 а.с.13-14).

11 квітня 2023 року відповідно до картки прийому заяви № 328731800 рішення суду зареєстроване у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.04.2023 11:14:55 за реєстровим номером 54873496. Перелік документів, наданих із заявою ухвала суду № 201/3841/23, видавник Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська (т. 1 а.с 36).

11 квітня 2024 року представник позивача подав державному підприємству «СЕТАМ» заяву про накладення арешту на відчуження нерухомого майна та ухвалу від 03.04.2023 року в справі № 201/3841/23 про накладення арешту на приміщення 100, яку направив на електронну пошту (т. 1 а.с. 37- 38) , а 14 квітня 2023 року вказану ухвалу направив ОСОБА_9 до відділення (т. 1 а.с. 208).

05.04.2023 представник ОСОБА_2 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко В.А. з заявою про примусове виконання рішення суду у справі № 187/998/16 від про солідарне стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 03.09.2015 року у розмірі 576 116,60 доларів США (т. 1 а.с.220-222). Пред`явивши виконавчий лист виданий 09.04.2023 року у справі № 187/998/16 (т. 1 а.с. 223-224). Представником стягувача зазначено, що за боржником ОСОБА_1 , зареєстровано нерухоме майно а саме: нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику на підставі договору купівлі-продажу, ВМВ № 670854 реєстр-146, від 25.02.2009, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Яловою О.М. (т.1 а.с.225-226).

05.04.2023 приватним виконавцем отримано інформаційну довідку за № 328195713 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якої за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 зареєстровано нежитлове приміщення №100 (сто), в житловому будинку літ.А-10, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу ВМВ № 670854 реєстр - 146, від 25.02.2009 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Яловою О.М. (т. 2 а.с.8- 9).

05.04.2023 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_6, яка за вихідним № 153, скеровано сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією: трекінг відправлення АТ «Укрпошта» накладна № 4908300696356 з описом вкладення до листа та повідомленням направлена 06.04.2023 року о 10:22:09 на адресу боржника що зазначена у виконавчому документі ( АДРЕСА_5 ), трекінг відправлення АТ «Укрпошта» накладна RB490296625UA направлена 06.04.2023 року о 10:34:44 на адресу стягувача що зазначена у виконавчому документі ( АДРЕСА_6 ) (т. 2 а.с 10-14).

05.04.2023 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № НОМЕР_6, якою було накладено арешт на кошти що належить боржнику у межах суми звернення стягнення що становить 633 728,26 доларів США, яку за допомогою програмного забезпечення АСВП було доставлено до фінансових установ, та скеровано за вихідним № 157, 06.04.2023 сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією: трекінг відправлення АТ «Укрпошта» накладна № 4908300696356 з описом вкладення до листа та повідомленням направлена о 10:22:09 на адресу боржника що зазначена у виконавчому документі ( АДРЕСА_7 ), трекінг відправлення АТ «Укрпошта» накладна № RB490296625UA направлена о 10:34:44 на адресу стягувача що зазначена у виконавчому документі ( АДРЕСА_6 ) (т. 2 а.с.19-20).

05.04.2023 винесено постанову про арешт майна боржника ВП № НОМЕР_6, якою накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно що належить боржнику у межах суми звернення стягнення що становить 633 728,26 доларів США, на підставі якої було приватним виконавцем внесено відомості про обтяження (номер запису про обтяження 19829327) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, а також до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (обтяження зареєстровано за № 30441712). Вищевказана постанова скеровано за вихідним № 158, 06.04.2023 сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією: трекінг відправлення АТ «Укрпошта» накладна № 1908300696356 з описом вкладення до листа та повідомленням направлена о 10:22:09 на адресу боржника що зазначена у виконавчому документі ( АДРЕСА_7 ), трекінг відправлення АТ «Укрпошта» накладна № RB490296625UA направлена о 10:34:44 на адресу стягувача що зазначена у виконавчому документі ( АДРЕСА_6 ). (т. 2 а.с. 21-22).

05.04.2023 о 20:52:57 приватним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника отримано інформаційну довідку за № 328202376 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта нерухомого майна відносно боржника ( ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно якої за боржником зареєстровано нежитлове приміщення №100 (сто), в житловому будинку літ.А-10, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу BMB № 670854 реєстр - 146, від 25.02.2009 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Яловою О.М. (т. 2 а.с. 23-25)

05.04.2023 о 21:08:50 приватним виконавцем отримано Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 83329715 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про реєстрацію обтяження рухомого майна та коштів боржника ( ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) по виконавчому провадженню ВП № НОМЕР_6 приватним виконавцем Теличко В.А. (т. 2 а.с. 26)

05.04.2023 приватним виконавцем зроблено електронні запит до ДФС України про наявність рахунків які зареєстровані за боржником (т. 2 а.с. 29), до ДФС України про джерела/суми доходів що оподатковуються боржником (т2 а.с. 31), до МВС про наявність транспортних засобів які зареєстровані за боржником (т. 2 а.с. 30).

05.04.2023 від ДОС України надійшла відповідь на запит № 159357855 від 05.04.2023 щодо наявності рахунків за боржником (рахунків не виявлено, знято з обліку). 05.04.2023 ДОС України надійшла Відповідь на запит № 159357865 від 05.04.2023 про джерела/суми доходів боржника (інформація відсутня).

05.04.2023 отримано відповідь на запит № 159357854 від МВС України в якій зазначено про відсутність інформації про зареєстровані за боржником транспортні засоби (т. 2 а.с. 35).

06.04.2023 отримано безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно якого боржник припинив підприємницьку діяльність 02.06.2022 (т. 2 а.с. 31).

06.04.2023 за допомогою АСВП приватним виконавцем скеровану вимогу до Фінансових установ про наявність/ стан рахунків боржника (т. 2 а.с. 32).

06.04.2023 о 07:07:52 отримано повний витяг за № 00039159013 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб згідно якою виконавцем встановлено що попереднє прізвище боржника ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 33 ).

06.04.2023 о 07:20 приватним виконавцем отримано з Державного реєстру цивільних повітряних суден України за посиланням https://avia.gov.ua/state-civil-aircraft-register-of-ukraine/ довідку в якій зазначено що за боржником записи відсутні (т. 2 а.с. 36).

06.04.2023 отримано відповідь за № 85617 про відсутність у боржника (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд (т. 2 а.с. 37)

06.04.2023 о 12:40 до АСВП надійшла інформація від АТ «Універсал Банк» про наявність у боржника рахунка НОМЕР_4 (т. 2 а.с. 38).

06.04.2023 o 12:45 приватним виконавцем винесено Платіжну Інструкцію за № НОМЕР_6 яку скеровано 06.04.2023 на електронний адрес о 13:31, та поштою 07.04.2023 0 10:24:12 на адресу АТ «Універсал (т. 2 а.с. 39).

06.04.2023 o 15:32 до АСВП надійшла інформація від АТ «Універсал Банк» в якій повідомлено що у боржника на рахунку НОМЕР_4 находиться 114,26 грн. (т. 2 а.с. 41)

06.04.2023 приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна, а саме: нежитлове приміщення №100 (сто), в житловому будинку літ.А-10, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 43-57 ).

06.04.2023 приватним виконавцем складено акти якими встановлено що безперешкодного доступу до нежитлового приміщення не було надано приватному виконавцю, та що вищевказане приміщення перебуває у задовільному стані, є цілісним неушкодженим та придатним до реалізації з електронного аукціону (т. 2 а.с.42, 61,62).

06.04.2023 до АСВП надійшла інформація від АТ «КБ ПРИВАТБАНК» про залишки коштів на рахунках б боржника що складає 0,00 грн. (т. 2 а.с.63).

Постановою про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 07.04.2023 призначено суб?єкта оціночної діяльності - суб?єкта господарювання Суб?єкт оціночної діяльності ОСОБА_11 , який має Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане 02.10.2004 року за № 1864 Фондом державного майна України (строк дії: 15.04.2024р.); у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_6, для проведення оцінки за регульованими цінами та визначення ринкову вартість арештовано майна а саме: нежитлового приміщення №100 (сто), Загальною площею 443.3 кв.м., в житловому будинку ЛІТ.А-10, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та попередженно Суб?єкта оціночної діяльності ОСОБА_11 про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов?язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові. (т. 2 а.с. 64-67)

Вищевказану постанову було скеровано до боржника рекомендованим листом № 4908735029742, та простим поштовим відправленням на адресу стягувача, та доведено до відома суб?єкту оціночної діяльності - суб?єкта господарювання ОСОБА_11 під підпис (т. 2 а.с. 68-70).

07.04.2023 на адресу приватного виконавця від Правобережної товарної біржі надійшов рахунок 07/04/01 від 07.04.2023 у згідно якого за послуги з оцінки нежитлового приміщення №100 (сто), Загальною площею 443.3 кв.м., в житловому будинку літА-10, за адресою: АДРЕСА_1 складає 18 000 грн (т. 2 а.с. 74).

07.04.2023 приватним виконавцем винесено вимогу про обов?язковість авансування стягувачем витрат виконавчого провадження у розмірі 18 000 грн. (т. 2 а.с. 75-76).

07.04.2023 на рахунок приватного виконавця надійшли кошти у розмірі 18 000 грн. від стягувача з призначенням платежу додаткове авансування витрат ВП № НОМЕР_6. Приватним виконавцем було перераховано кошти у розмірі 18 000 грн. за проведення оцінки нежитлового приміщення №100 (сто), Загальною площею 443.3 кв.м., в житловому будинку літ.А-10, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.а.77-78).

07.04.2023 на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли кошти у розмірі 114,26 грн. від ОСОБА_1 з призначенням платежу: Часткова сплата Платіжної Інструкції НОМЕР_6 від 06.04.2023 згідно В/Л 187/998/16-ц. Приватним виконавцем винесено розпорядження N? НОМЕР_6 згідно якого перерахувати 114,26 грн як компенсацію витрат ВП НОМЕР_6 (т. 2 а.с. 79-80).

10.04.2023 приватним виконавцем скеровано за допомогою АСВП електронні запити до ДМС України, Податкової, ПФУ, МВС, податкової (т. 2 а.с. 81)

13.04.2023 року приватним виконавцем сформовано запит до Відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав стосовно прим. АДРЕСА_8 , відповідно до якого: 11.04.2023 о 11:14:55 рішення суду, стан- зареєстровано; 11.04.2023 о 10:11:20 заява про державну реєстрацію прав, стан - відкладено; 30.12.2022 о 13:53:08 заява про державну реєстрацію обтяження , стан - зупинено державну реєстрацію; 15.01.2021 о 12:48:07 рішення суду, стан - зареєстровано (т. 2 а.с. 138).

14.04.2023 о 08:24:30 на адресу виконавця надійшов висновок про вартість до звіту № 1104/01 від 11.04.2023 року та звіт № 1104/01 проведений Генеральним директором ПТБ оцінювач з оцінки майна ОСОБА_11 оцінку арештованого майна, а саме: нежитлове приміщення №100 (сто), в житловому будинку літ.А-10, загальною площею 443,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_9 ) на підставі договору купівлі-продажу ВМВ № 670854 реєстр - 146, від 25.02.2009 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Яловою О.М., складає 18 987 359 грн (т. 2 а.с.85-132).

14.04.2023 приватним виконавцем винесено повідомлення про визначення вартості (оцінки) арештованого майна ВП № НОМЕР_6 за вих. № 171 згідно якого арештованого майна, а саме: нежитлове приміщення №100 (сто), в житловому будинку літ.А-10, загальною площею 443,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_9 ) на підставі договору купівлі-продажу ВМВ № 670854 реєстр - 146, від 25.02.2009 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Яловою О.М., складає 18 987 359 грн. (т. 2 а.с. 133-135). Вищевказане повідомлення направлено 14.04.2023 року рекомендованим листом з описом вкладенням сторонам виконавчого провадження на адресу боржника о 8:59:50 Накладна АТ «Укрпошта» № 4902604080728, на адресу стягувача о 09:06:46 Накладна АТ «Укрпошта» № RB490149595UA. (т. 2 а.с. 136-137).

14.04.2023 приватним виконавцем отримано інформаційні довідки № 329145243 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ( т. 2 а.с. 142 - 147) та інформаційні довідки № 329145237 ( т. 2 а.с. 139-141) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна мною було повторно встановлено що нежитлове приміщення №100 (сто), в житловому будинку літ.А-10, загальною площею 443,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_9 ) на підставі договору купівлі-продажу ВМВ № 670854 реєстр - 146, від 25.02.2009 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Яловою О.М.

14.04.2023 приватним виконавцем було перевірено реєстр платників ПДВ щодо боржника ( ОСОБА_1 податковий номер НОМЕР_1 ) згідно інформації з реєстру платників ПДВ у боржника анульовано реєстрацію платника ПДВ 30.06.2005 (т. 2 а.с. 148).

14.04.2023 приватний виконавець розмістив Заявку на реалізацію арештованого майна що містить такі дані: повні найменування боржника ОСОБА_1 та стягувача, ОСОБА_2 , форма реалізації арештованого майна електронні торги; вид майна/категорія Нежитлове приміщення; найменування майна Нежитлове приміщення загальною площею 443,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про майно, його склад, характеристики, опис (т. 2 а.с. 151-157).

21.04.2023 на адресу приватного виконавця надійшла відповідь від Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників відповідь фізичну особу - підприємця знято з обліку у контролюючих органах (т. 2 а.с. 159).

03.05.2023 на адресу приватного виконавця надійшов від СОД Полякова (Правобережна Товарна Біржа) акт прийому-передачі виконаних робіт з оцінки майна від 14.04.2023 (т. 2 а.с. 160-161).

03.05.2023 приватним виконавцем керуючись ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, якою покладено на боржника додаткові витрати на суму 18 000 грн. дана постанова скерована боржнику рекомендованим листом трекінг відправлення № 4908300701660 (т. 2 а.с. 162-163).

15.05.2023 до особистого кабінету приватного виконавця надійшов протокол про проведені електронні торги від 15.05.2023 за № 587968 ДП «СЕТАМ» (ЄДРПОУ 39958500) 15.05.2023 проведено електронні торги, номер лоту 526924 з реалізації майна, а саме: нежитлове приміщення заг. пл. 443,3 кв.м., опис приміщення: у житловому будинку літ. А-10 нежитлове приміщення № 100 (сто), цокольний поверх 1-3, І поверх 4-42 І-ІІ, а4 - у загальному користуванні ганок, загальною площею 443,3кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 15.05.2023 № 587968 номер лоту №526924 ДП "СЕТАМ" переможцем визнано ТОВ "Троїцька Зірка", ЄДРПОУ 44555037, місце знаходження: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Троїцька, будинок 21-Г. Майно, а саме: нежитлове приміщення заг. пл. 443,3 кв.м., Опис: у житловому будинку літ. А-10 нежитлове приміщення № 100 (сто), цокольний поверх 1-3, І поверх 4-42 І-ІІ, а4 - у загальному користуванні ганок, загальною площею 443,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 придбане за сумою 18 987 359.00 грн. (т. 2 а.с. 164-165)

23.05.2023 на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли кошти у розмірі 18 037 991,05 грн. від реалізації арештованого майна боржника, а саме: Нежитлове приміщення заг. пл. 443,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 166).

Стягувач надав згоду на зарахування коштів у гривні по офіційному курсу валют, про що складено акт приватного виконавця від 23.05.2023 року (т. 2 а.с. 167).

23.05.2023 на адресу приватного виконавця надійшла від представника стягувача заява про зміну реквізитів для перерахування коштів. приватним виконавцем винесено розпорядження № НОМЕР_6 яким було розподіллено грошові кошти у відповідності до ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження та здійснено платіжні інструкції щодо перерахування коштів виконавчого провадження (т. 2 а.с. 168-170).

24.05.2023 приватним виконавцем складено та направлено сторонам/переможцю акт про проведенні електронні торги з нерухомого майна нежитлове приміщення заг. пл. 443,3 кв.м., опис приміщення: у житловому будинку літ. А-10 нежитлове приміщення № 100 (сто), цокольний поверх 1-3, І поверх 4-42 І-ІІ, а4 - у загальному користуванні ганок, загальною площею 443,3кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем визнано ТОВ "Троїцька Зірка", ЄДРПОУ 44555037, місце знаходження: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Троїцька, будинок 21-Г. Майно, а саме: нежитлове приміщення заг. пл. 443,3 кв.м., Опис: у житловому будинку літ. А-10 нежитлове приміщення № 100 (сто), цокольний поверх 1-3, І поверх 4-42 І-ІІ, а4 - у загальному користуванні ганок, загальною площею 443,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 придбане за сумою 18 987 359.00 грн. (т. 2 а.с. 179-182).

25.05.2023 приватним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з реалізованого майна якою було знято всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями) з нерухомого майна а саме: нежитлове приміщення заг. пл. 443,3 кв.м., Опис: ужитловому будинку літ. А-10 нежитлове приміщення № 100 місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 20483473. (т. 2 а.с. 183-184)

25.05.2023 на адресу приватного виконавця повернулась від АТ «Універсал Банк» платіжна інструкція № НОМЕР_6 з відміткою повернуто без виконання відсутні кошти на рахунку платника (т. 2 а.с. 185).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав 26 травня 2023 року право власності на нежитлове приміщення розташоване за адресою АДРЕСА_1 станом на 25 травня 2023 рік зареєстровано за ТОВ «Троїцька Зірка», документи подані для державної реєстрації : свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів , серія та номер: 578, виданий 26.05.2023 року видавник приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенська І.Р. (т. 1 а.с. 113-114, 128).

23 червня 2023 року відповідно до акту приймання передачі ТОВ «Троїцька зірка» передало, а ТОВ «ІНВЕСТ КЛІНІК» прийняли в якості внеску в статутний капітал нерухоме майно нежитлове приміщення 100, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 (т. 5 а.с. 130-131).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових право на нерухоме майно 23 червня 2023 року право власності на нежитлове приміщення розташоване за адресою АДРЕСА_1 станом зареєстровано за ТОВ «ІНВЕСТ КЛІНІК», документи подані для державної реєстрації : акт приймання передачі, серія та номер 679,680,виданий 23 червня 2023 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенська І.Р. (т. 4 а.с.14-15).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) ? сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено,

що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Порядок реалізації арештованого майна визначено відповідними положеннями Порядку.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця ? учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655,

частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги

до договорів купівлі-продажу.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Разом із тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить

про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Відповідно до вищенаведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17, провадження № 61-16353сво18).

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18, провадження № 61-86св20).

Крім того, у постанові від 07 листопада 2022 року у справі № 450/4257/20 (провадження № 61-17706сво21) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: 1) верховенства права; 3) законності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження.

Основоположний принцип верховенства права визнається одним із фундаментальних та непорушних ідеалів сучасних демократій, якого мають дотримуватися усі без винятку інституції громадянського суспільства.

У своєму Рішенні № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Принцип законності вимагає, аби під час виконавчого провадження виконавець неухильно додержувався вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Виконавець зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено провести виконавче провадження та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.

Така засада виконавчого провадження як справедливість, неупередженість та об`єктивність означає наступне. Принцип справедливості є важливим в усіх сферах юридичної діяльності - як у нормотворчості, так і при примусовому виконанні рішення в процесі виконавчого провадження.

Принцип справедливості конкретизується у інших принципах, наприклад, у принципі рівності.

Суть справедливості полягає у послідовому (тобто неупередженому, об`єктивному) застосуванні виконавцем положень і норм Закону України "Про виконавче провадження".

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18).

Згідно із частиною третьою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Про необхідність встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи і залежно від установленого вирішити питання про задоволення по зовних вимог про визнання торгів недійсними або відмову в їх задоволенні зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

У справі ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним результатів електронного аукціону, визнати недійсним протокол електронного аукціону визнати недійсним акт про проведення електронного аукціону та акт приймання передачі нерухомого майна.

З приводу доводів позивача про оголошення виставлення майна боржника на продаж, без урахування що представником боржника 13.04.2023 року було направлено на електрону адресу та поштовим повідомленням приватного виконавця про заборону відчуження нерухомого майна по справі № 201/ 3841/23 від 03.04.2023 року та дана ухвала була зареєстрована в державному реєстрі речових прав за реєстровим № 54873496 суд зазначає наступне.

Приватним виконавцем до матеріалів справи долучено скрін-копія вхідних листів на його електронну пошту Viktor230384@i.ua (т. 3 а.с. 187), з якого вбачається, що жодного листа 13.04.2023 року від представника боржника не надходило.

Цінний лист з фіскальним чеком № 4906106607579 та накладною від 14.04.2023 на який посилається представник позивача яким було направлено ухвалу про заборону приватному виконавцю (т. 3 а.с. 190) не було доставлено до офісу приватного виконавця оскільки вищевказаний лист скеровано не на адресу приватного виконавця місто Дніпро, пр. Слобожанський ,буд. 29, офіс 708, а скеровано до відділення № 49083, Дніпро АТ «Укрпошти».

Статтею 28 Закон України «Про виконавче провадження» передбачено, що документи виконавчого провадження надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром на адреси. Згідно з інформації з єдиного реєстру приватних виконавців за посиланням https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer офіс приватного виконавця Теличко В.А. розміщений за адресою: 49083, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 29, офіс 708., а тому відділення за № 49083, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40а не є адресою приватного виконавця Теличка В.А. Надіслані не за адресою документи повертаються відправникові без їх розгляду не пізніше наступного робочого дня з дня їх надходження що передбачено п. 3, розділу ІІ про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями що затвердженні наказом Міністерства Юстиції України 07.06.2017 № 1829/5.

Отже доводи представника позивача про належне повідомлення приватного виконавця про існування заборони на відчуження майна спростовуються вищенаведеним.

13.04.2023 о 10:30:40 приватним виконавцем було отримано відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав - з них не вбачається існування будь-яких заборон згідно ухвали від 03.04.2023 у справі №201/3841/23 (т. 2 а.с. 138);

14.04.2023 о 06:32:18 було отримано повну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (фізична особа з РНОКПП НОМЕР_1 ) - з яких також не вбачається існування будь-яких заборон згідно ухвали від 03.04.2023 у справі №201/3841/23; та ухвали від 13.01.2021 року по справі за № 201/187/21/21 що видані Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська (т. 2 а.с. 142-147)

14.04.2023 о 06:27:18 було отримано повну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Лук`яненка Левка, будинок 21а, приміщення 100) - з них не вбачається існування будь-яких заборон згідно ухвали від 03.04.2023 у справі № 201/3841/23 та ухвали від 13.01.2021 року по справі за № 201/187/21/21 що видані Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська (т. 2 а.с. 139-141).

Згідно змісту п. 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1301/29431 (далі по тексту - Порядок № 2831/5), заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).

Згідно змісту ч. 3 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для приватних виконавців інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до змісту п. 5 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 599), інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права, обтяження речових прав, наявні в Державному реєстрі прав, а також відповідні відомості з його невід`ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, обтяжень речових прав.

Пошук у Державному реєстрі прав відомостей про зареєстровані речові права, обтяження речових прав здійснюється за одним або кількома ідентифікаторами, передбаченими Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 86, ст. 3145; 2018 р., № 52, ст. 1827).

За зазначеними особою параметрами пошуку щодо майна надаються відомості про зареєстровані речові права, обтяження речових прав щодо такого майна.

В постанові від 17.01.2024р. у справі № 522/3999/23 КЦС ВС прямо зазначив про неприпустимість накладення арешту з фактичною метою зупинити виконання судового рішення, що набрало законної сили: «Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги ТОВ «Белрум» в особі ліквідатора Бови Д. В. отримали підтвердження під час касаційного перегляду справи, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, оскільки метою накладення арешту у цій справі є зупинення виконання судового рішення Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27 вересня 2022 року у справі № 916/329/21 (916/3073/21), яким спірне нерухоме майно витребувано в ОСОБА_2 на користь ТОВ «Белрум».

Слід зазначити, що ця позиція є сталою, адже в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» було чітко зазначено про те, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Така позиція знаходила своє відображення у судовій практиці при здійсненні як цивільного, так і господарського судочинства (Постанова ВГСУ від 26 липня 2016 року року у справі №910/29237/15; Постанова ВГСУ від 9 листопада 2015 року у справі №907/636/15).

В Постанові від 9 листопада 2015 року ВГСУ зазначив, що «…суд не може заборонити органам державної влади (зокрема й органам Державної виконавчої служби) та/або органам місцевого самоврядування здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження».

З наданих доказів вбачається що обтяження на підставі ухвали від 03.04.2023 року у справі № 201/3841/23 не було зареєстроване, а ні в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а ні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, натомість в базі даних про реєстрація заяв та запитів Державного реєстру речових прав 11.04.2023 року о 11:14:55 за реєстраційним номером 54873496 була зареєстрована заява на підставі рішення суду, назва суду та номер справи відсутні.

Отже, навіть у випадку, якби ухвала Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у справі № 201/3841/23 була належним чином оприлюднена, внесена в реєстр та доведена до відома приватного виконавця В.Теличка, вона жодним чином не перешкоджала йому організовувати та проводити прилюдні торги в процесі примусового виконання судового рішення у даній справі.

Так, «звернення стягнення на майно боржника» є заходом примусового виконання рішення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», а також є окремим видом підстав для припинення права власності згідно п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України, відмінним від «відчуження власником свого майна» за п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України та «примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону» за п. 6 ч. 1 ст. 346 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 923/971/19 зазначила, що продаж майна боржника з публічних торгів у виконавчому провадженні за наявності чинного його обтяження арештом у кримінальній справі може бути підставою недійсності правочину з відчуження такого майна чи визнання незаконними дій державного виконавця у виконавчому провадженні, якщо таке обтяження має вищий пріоритет, порівняно з пріоритетом іпотеки та арешту нерухомого майна, що накладений виконавцем у межах виконавчого провадження (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19). У протилежному випадку судовий арешт майна може бути несправедливо використаний на шкоду іпотекодержателю та на користь іншого кредитора, чиї вимоги виникли пізніше.

Ухвала про забезпечення позову, про яку веде мову позивач, була винесена судом 03.04.2023 у справі №201/3841/23, в той час, як рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області у справі №187/998/16-ц про солідарне стягнення грошових коштів, зокрема, з ОСОБА_1 (на виконання якого мною і було звернено стягнення на майно боржника), було винесене 03.08.2018 та залишено в силі постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.03.2020 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2020.

З огляду на викладене, судове обтяження від 03.04.2023 у справі №201/3841/23 у вигляді забезпечення позову використовується позивачем на шкоду стягувача у справі 187/998/16-ц, хоча воно не могло мати вищого пріоритету за рішення суду у справі №187/998/16-ц, яке набрало законної сили та підлягало примусовому виконаю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією реалізації права на справедливий суд в розумінні ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.05.2023 у справі №201/3841/23, скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2023 та відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю зовнішньоторговій фірмі «Мікомп» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Щодо доводів позивача про порушення приватним виконавцем визначення суб`єкта оціночної діяльності та недосягнення згоди між сторонами виконавчого провадження щодо вартості майна на яке звернено стягнення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/10956/15 здійснила аналіз статті 57 Закону № 1404-VIII і дійшла висновку, що для завдань виконавчого провадження вартість майна боржника може бути визначена двома шляхами: 1) за згодою сторін (та заставодержателя), про досягнення якої вони мають повідомити виконавця у встановленому порядку; 2) у разі недосягнення такої згоди виконавець самостійно визначає вартість майна за ринковими цінами, які діють на день визначення; 3) залучення для оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання.

Разом із цим в залежності від виду майна, вартість якого має бути визначена, Закон № 1404-VIII розмежовує випадки, за яких залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна є або правом, або обов`язком виконавця.

Повноваження виконавця вирішувати, залучати чи не залучати суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, стосуються лише проведення оцінки майна, вартість якого він може визначити самостійно, та не розповсюджуються на проведення оцінки нерухомого майна, стосовно якої частина третє абзац другий статті 57 Закону № 1404-VIII передбачає лише один варіант поведінки, який є обов`язковим для виконавця - залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Положення статті 57 Закону № 1404-VIII не зобов`язують виконавця самостійно з`ясовувати, чи досягли сторони між собою згоди щодо вартості майна боржника, та керуватись для визначення вартості майна боржника лише повідомленням про намір досягнути такої згоди в майбутньому, а тому Верховний Суд відхилив протилежні доводи Товариства, та погодився з доводами НБУ та ВДВС про те, що Державний виконавець не допускав порушень частини 1 ст. 57 Закону України № 1404-VIII

Враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в справі № 910/10956/15 приватним виконавцем не було порушено вимоги ст 57 57 Закону України № 1404-VIII.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц зазначила, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Так, у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 371/858/15-ц, провадження № 61-43950св18, сформовано правовий висновок, про те, що якщо державним виконавцем здійснено всі необхідні заходи, спрямовані на виконання рішення суду, досягнення згоди між боржником та стягувачем щодо вартості арештованого майна не є підставою для оскарження постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності та проведення оцінки вартості земельної ділянки. Даний висновок релевантний до спірних правовідносин та обов`язковий до застосування Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська при розгляді справи № 201/6289/23.

За висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 08 січня 2024 року у справі № 2-3894/09, провадження № 61-8199св23, рецензування звіту з оцінки є «єдиним» законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки і у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутись з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна. В той же час, згідно із частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

У постановах Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 761/38243/21, від 29.04.2020 у справі № 826/6706/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 442/6491/17, від 07.02.2024 у справі № 607/12426/18, від 13.02.2020 у справі № 309/816/18, від 08.01.2024 у справі № 2-3894/09, Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц, які обов`язкові до застосування у спірних правовідносинах, зазначено, що рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.

У постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 22.04.2020 у справі № 641/7824/18, від 04.04.2024 у справі № 242/3822/19; від 20.12.2023 у справі № 724/1199/23; від 08.11.2023 у справі № 523/7098/22, від 03.06.2020 у справі № 318/89/18, 19.10.2022 у справі № 463/8903/20, від 24.01.2022 у справі № 921/555/17-г/14, від 09.07.2021 у справі № 923/713/19, від 09.08.2023 у справі № 914/1789/19, зазначено, що боржник не довів наявності його порушеного права, оскільки суду не надано належних доказів недостовірності оцінки майна.

Підстави не застосування ч.ч. 1, 2, 3 ст 57 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо надання строк сторонам десять днів для визначення вартості майна) абзац другий частини третьої статті 57 Закону № 1404-VIII визначає, що для проведення оцінки за регульованими цінами оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Зазначена норма за своїм змістом є імперативною, у зв`язку із чим зобов`язує виконавця у визначених нею випадках залучити до оцінки майна субє`кта оціночної діяльності. (Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/10956/15 Разом з тим Верховний Суд у Постанові від 16 січня 2019 року у справі № 371/858/15-ц зазначив наступне: «Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що державний виконавець після проведення виконавчих дій, а саме опису майна боржника, у порушення Закону України «Про виконавче провадження», не переконався, що боржник отримав повідомлення щодо визначення вартості майна із роз`ясненням про те, що вони повинні письмово повідомити державного виконавця про результати визначення вартості майна та прийняв міри до самостійного визначення вартості майна шляхом призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яким було проведено оцінку земельної ділянки, чим позбавив боржника можливості у відповідності до вимог частини другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» надати свої результати визначення вартості майна у письмовій формі та дійти згоди щодо вартості ціни арештованого майна. (...) Отже, визнаючи дії державного виконавця щодо визначення вартості майна відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки неправомірними, суд виходив із того, що державний виконавець у порушення вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» не з`ясував позиції боржника щодо досягнення згоди визначення вартості майна, на яке звертається стягнення, не переконався у тому, що боржником отримано копію ухвали про арешт, а також копію звіту про оцінку майна, прийняв передчасні міри щодо самостійного визначення його вартості шляхом залучення суб`єкта оціночної діяльності. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов таких висновків неправильно розтлумачивши указану норму Закону та не врахував того, що досягнення згоди між сторонами виконавчого провадження, а саме боржником та стягувачем щодо вартості арештованого майна є їхнім правом, а не обов`язком та враховуючи те, що доказів про те, що боржник звертався до стягувача з пропозицією щодо визначення вартості земельної ділянки та погоджував вартість арештованого майна, заявником не надано, а державним виконавцем здійснені всі необхідні заходи, спрямовані на виконання рішення суду в межах своїх повноважень та прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності та проведення ТОВ «Приватна експертна служба» оцінки вартості земельної ділянки, з дотриманням вимог чинного законодавства, дійшов помилкового висновку про задоволення вимог ОСОБА_3 з підстав, викладених у скарзі."

Отже дії державного виконавця у виконавчому провадженні які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

ОСОБА_1 не заявлялися вимоги про оскарження оцінки майна, жодних доказів на підтвердження того, що оцінка, проведена в рамках даного виконавчого провадження, була неправильною, нею також не надано.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, оцінювачем було здійснено особистий огляд приміщення та обґрунтовано причини, з яких він не міг оглянути окремі частини приміщення. А посилання позивача на те, що виконавець та оцінювач не зверталися до ОСОБА_1 з проханням надати дозвіл на огляд приміщення з одночасним повідомленням про те, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу постійно проживає в США не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ОСОБА_1 не отримувала численні листи, які їй направлялися виконавцем, проте, це жодним чином не впливає на законність його дій.

Посилання позивача на те, що вона заперечує проти оцінки майна, оскільки вважає її заниженою, є безпідставним, оскільки позивачем не додано до позову жодних доказів на підтвердження того, що оцінка була заниженою, окрім того заперечення боржника з приводу оцінки майна не мають значення у тому випадку, коли проводиться оцінка цього майна незалежним оцінювачем.

Щодо посилання представника позивача на те що боржник мешкає в США та на момент звернення стягнення на майно боржника була за кордоном, спростовується інформацією Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону за № 186624264 ОСОБА_3 29.04.1972 року народження дата перетину кордону: 15.06.2023 та 21.08.2023 року, напрям перетину: В`їзд. На момент відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання інформація, яку зазначає представник позивача не підтверджується.

Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним протоколу проведення аукціону, та визнати недійсним акту про проведення електронного аукціону

04 липня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у складі в рамках справи № 233/4365/18, провадження № 14-96цс21 (ЄДРСРУ № 112406155) досліджувала питання щодо належності та ефективності вимоги про визнання недійсними протоколу й акта про проведені електронні торги.

Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 32), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 56)). Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину.

Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)).

З огляду на наведене, неналежними та неефективними є поставлені позивачем позовні вимоги.

Вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати, як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі продажу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.

Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам такі висновки викладені у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі № 925/642/19).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача. Тож під час розгляду справи суд має з`ясувати:

- чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором;

- чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача

чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права / інтересу у спірних правовідносинах.

Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону (а закон або договір зі свого боку не визначають іншого ефективного способу захисту), то порушені право чи інтерес позивача підлягають захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин, постанова ВП ВС від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб.

Тобто, лише встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, або порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.

Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

З огляду на вищенаведене позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав він у позовних вимогах порушує питання про визнання недійсними результатів електронного аукціону по реалізації майна позивача, визнання недійсним протоколу проведення аукціону, визнання недійсним акту про проведення електронного аукціону, визнання недійсним акту приймання передачі нерухомого майна між ТОВ «Троїцька зірка» та ТОВ «ІНВЕСТ КЛІНІК» але, не порушує питання в позовних вимогах стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу між колишнім власником нерухомості (боржником) та переможцем торгів, укладеного за результатами електронних та на підставі акта про проведені електронні торги, складеного приватним виконавцем; про скасування державної реєстрації права власності переможця торгів на нерухомість, вчиненої на підставі нотаріального свідоцтва, акта про проведені електронні торги, виданого виконавцем, протоколу, виданого ДП «Сетам», рішення держреєстратора про державну реєстрацію права власності; про скасування свідоцтва, виданого нотаріусом, акта про проведені електронні торги, виданого виконавцем, протоколу, виданого ДП «Сетам»; про припинення права власності переможця торгів на нерухомість.

Суд ураховує, що статтею 6 Конвенції визнається право людини

на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав.

Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження

№ 12-158гс18).

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив

на порушника.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором,

та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, провадження № 12-61гс21 (пункт 148)).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно,

без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у визначених у законі випадках (частина перша статті 388 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 373/326/17 (провадження № 14-201цс21), пославшись на свою сталу

та сформовану судову практику, вказала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений.

У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Близькі за змістом висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та багатьох інших.

Отже, у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібні висновки викладені також і в інших постановах, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) та у постановах Верховного Суду: від 15 травня 2019 року у справі № 462/5804/16-ц (провадження № 61-39342св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 263/16124/17 (провадження № 61-5121св19), від 08 липня 2020 року у справі № 462/5536/16-ц (провадження № 61-34501св18), від 01 грудня 2021 року у справі № 463/2340/17 (провадження № 61-16441св20).

У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 522/8412/19 (провадження № 61-10353св22) зазначено, що при розгляді спорів

про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема, на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 766/4410/17 (провадження № 61-29040св18)).

У позові зазначено, що в даному випадку порушуються права та інтереси боржника ОСОБА_1 , щодо безпідставного, передчасного виставлення на продаж єдиного майна боржника при наявності незакінчених судових спорів, заборон відчуження та з порушенням порядку проведення оцінки майна, що призвело до штучного пришвидшення проведення аукціону за заниженою ціною.

Щодо «порушення» прав боржника, про яке йде мова у позовній заяві, суд вважає за необхідне зробити посилання на постанову Верховного Суду від 25.04.2023 у cправі № 904/322/21 (904/688/22), у якій наведене чітке тлумачення «належного способу захисту»:

«36.2. З огляду на зазначене на розгляд Верховного Суду постало питання ефективності обраного позивачем у спірних правовідносинах способу захисту, які заявник обрав для захисту свого права: про визнання недійсними результатів аукціону, протоколу про проведення аукціону, акта про передання права власності, договору купівлі-продажу та свідоцтва про право власності.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18.

Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).

В постанові Верховного Суду від 17.04.2024 року у справі № 752/18246/21 , зазначено що «вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст ст 387 і 388 ЦК України є неефективними».

Отже, ураховуючи вищенаведене, позовні вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу та акту , складених за результатами є неефективними способами захисту прав позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові.

На підставі наявних у матеріалах справи доказах, поданих сторонами, суд приходить до висновку про неефективність позовних вимог позивача, а тому відмову у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Теличко Віктора Анатолійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцька зірка», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КЛІНІК», третя особа ОСОБА_2 про визнання електронного аукціону, протоколу та акту недійсними залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2024 року

Суддя С.О. Демидова

СудЖовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення10.12.2024
Оприлюднено26.12.2024
Номер документу123965624
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Судовий реєстр по справі —201/6289/23

Ухвала від 28.01.2025

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Никифоряк Л. П.

Ухвала від 08.01.2025

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 08.01.2025

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Рішення від 10.12.2024

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Рішення від 10.12.2024

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 04.09.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ігнатенко Вадим Миколайович

Ухвала від 04.09.2024

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Постанова від 10.07.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Петешенкова М. Ю.

Постанова від 10.07.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Петешенкова М. Ю.

Ухвала від 01.05.2024

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні