Рішення

від 12.12.2024 по справі 183/11486/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/11486/24

№ 2-а/183/84/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Городецького Д. І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

05 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що Новомосковським відділом державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснюється відносно нього виконавчого провадження № 76328444 на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 887 від 06 вересня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.210КУпАП.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови № 887 від 06 вересня 2024 року вбачається, що 02 вересня 2024 року по прибуттю військовозобов`язаного громадянина Україна ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що всупереч положенням абз. 3 п.п. 3.2 розділу 3 Наказу Міноборони України № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 року та п.п. 4 п. 1 Додатку № 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року порушив терміни проходження чергової ВЛК; також всупереч положенням п. 23 Постанови КМУ № 1487 «про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 30.12.2022 року та п.п. 8 п. 1 Додатку № 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року у передбачений законодавством семиденний термін, від дати легітимності змін персональних даних, не вжив заходи зі своєчасної заміни військово-облікового документа та оновлення військово-облікових даних, а також у порушення вимог п.п. 10 п. 1 Додатку № 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року не вжив заходи з своєчасного звіряння персональних даних з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив як встановлені вказаними нормативними актами правила військового обліку, та і вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз. 6 п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами внесеними Указами № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 259/2022 від 18.04.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року) та Указ Президента України «Про мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами внесеними Указами № 342/2022 від 17.05.2022 року, № 574/2022 від 12.08.2022 року, № 758/2022 від 07.11.2022 року, № 59/2023 від 06.02.2023 року), чим вчинив триваюче правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП, впродовж перебігу оголошення особливого періоду (Лист Верховного Суду України від 13.07.2018 року № 60-1543/0/2-18). На ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1 700,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Наголосив на тому, що він жодних повісток про на проходження ВЛК не отримував, а до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`являвся, оскільки його адреса місця реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_2 , яка ніколи не змінювалася, а тому помилково зазначена в оскаржуваній постанові його адреса виникла з вини відповідача ТЦК.

Позивач ОСОБА_1 звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові від 06.09.2024 року дії за вчинення адміністративного правопорушення кваліфіковано за ч. 2ст.210 КУпАП.

Так, частиною 2ст. 210 КУпАП(в редакції, чинній на теперішній час) передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, яка - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В той же час, частиною 2 статті 210КУпАП в редакції до 09.05.2024 року, була передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, яка - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постає питання, на якій підставі відповідачем було застосовано норму, як втратила чинність

Тобто, позивач наголошує на тому, що до нього було застосовано відповідальність за повторне вчинення правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 210 КУпАП, проте докази того, що позивач раніше піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 210 КУпАП, що є обов`язковою умовою для застосування стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП відсутні, а отже до ОСОБА_1 застосовано невірну санкцію вказаної статті.

Крім того, позивач просив звернути увагу, що відповідно до примітки ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Так, Реєстр «Оберіг», у якому зберігаються дані про військовозобов`язаних, автоматично отримує інформацію з інших державних реєстрів, таких як: реєстр актів громадянського стану; податковий реєстр; пенсійний фонд; Державна міграційна служба; прикордонна служба; судова влада тощо. Таким чином, якщо актуальні дані вже є у цих реєстрах, вони автоматично передаються до реєстру «Оберіг» та формується військовий обліковий запис особи.

При цьому, співробітники ТЦК повинні надати докази того, що в державних реєстрах відсутня актуальна інформація про адресу або контактні дані особи, що і стало підставою для накладення штрафу. В той же час, оскаржувана постанова не містить будь-яких даних про те, що позивач ОСОБА_1 отримував виклик до ТЦК та СП, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів та не з`явився до будь-якого із вказаних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах, чим порушив би вимоги п. 1 Додатку № 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року.

Матеріали справи також не містять належних доказів, що позивач змінював персональні дані, що потребували заміні військово-облікового документу, не проводив звіряння персональних даних.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень,, не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просив суд визнання протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП від 06 вересня 2024 року № 887 та справу закрити. Крім того, просив визнати поважною причину пропуску строку для звернення до суду та поновити йому строк звернення до суду з даним позовом, оскільки копію постанови він отримав під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 76328444 лише 30 жовтня 2024 року.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У відповідності до статті 262 КАС України, 1. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. 2. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. 3. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного провадження не проводиться. 4. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. 5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 6. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. 7. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. 8. При розгляді справи за правилами спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 відзиву на позов подавав.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, дійшов наступного висновку.

Згідно зіст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 3ст. 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеномуКАС України, з особливостями, встановленимиКУпАП.

Судом встановлено, що 06 вересня 2024року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесена постанова № 887 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1 700,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови № 887 від 06 вересня 2024 року вбачається, що 02 вересня 2024 року по прибуттю військовозобов`язаного громадянина Україна ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що всупереч положенням абз. 3 п.п. 3.2 розділу 3 Наказу Міноборони України № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 року та п.п. 4 п. 1 Додатку № 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року порушив терміни проходження чергової ВЛК; також всупереч положенням п. 23 Постанови КМУ № 1487 «про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 30.12.2022 року та п.п. 8 п. 1 Додатку № 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року у передбачений законодавством семиденний термін, від дати легітимності змін персональних даних, не вжив заходи зі своєчасної заміни військово-облікового документа та оновлення військово-облікових даних, а також у порушення вимог п.п. 10 п. 1 Додатку № 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року не вжив заходи з своєчасного звіряння персональних даних з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив як встановлені вказаними нормативними актами правила військового обліку, та і вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз. 6 п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами внесеними Указами № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 259/2022 від 18.04.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року) та Указ Президента України «Про мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами внесеними Указами № 342/2022 від 17.05.2022 року, № 574/2022 від 12.08.2022 року, № 758/2022 від 07.11.2022 року, № 59/2023 від 06.02.2023 року), чим вчинив триваюче правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП, впродовж перебігу оголошення особливого періоду (Лист Верховного Суду України від 13.07.2018 року № 60-1543/0/2-18).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

За умовами ч. 1ст. 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2ст.2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1статті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

В силустатті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини другоїстатті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силустатті 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАПвизначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюєтьсяКУпАП.

Відповідно дост.245 КУпАП, завданнями провадження в справах проадміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повнеі об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенняїї в точній відповідності з законом.

Згідност. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст.251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

У відповідності до ч. 2ст. 251 КУпАПобов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Відповідно дост. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зіст. 280 КУпАПвбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 235 КУпАПпередбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210 КУпАПвстановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку" від 30.03.2021 рокубуло зміненост. 210 КУпАП, якою визначалася відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Так, порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ВодночасЗаконом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 09.05.2024 рокубуло викладеност. 210 КУпАПв новій редакції.

Так, ч. 1 вказаної статті визначено, що порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2ст. 210 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3ст. 210 КУпАП).

Вказаний Закон набув чинності 19.05.2024 року.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначаєЗакон від 25.03.92 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу".

Статтею 65 Конституції Українивстановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»(далі - Закон України № 2232-ХІІ).

Відповідно до положеньст. 1 Закону України «Про оборону України»особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 рокуу зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24.02.2024 року ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.

Отже, станом на 02.09.2024 року, тобто на дату вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення діяв особливий період.

За змістомст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбаченихзаконом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Частиною 10ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Частина 10ст.1Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024 року.

Відповідно до частини 11статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженийпостановою КабінетуМіністрів Українивід 30грудня 2022року №1487 (далі - Порядку №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно зіст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»та п. 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно пп. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Згідно пп. 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Пунктом постанови КМУ № 1487 від 31.12.2022 року передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р.№ 265Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Законугромадяни, зокрема,зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Як встановлено вище, 06 вересня 2024року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесена постанова № 887 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1 700,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови № 887 від 06 вересня 2024 року вбачається, що 02 вересня 2024 року по прибуттю військовозобов`язаного громадянина Україна ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що всупереч положенням абз. 3 п.п. 3.2 розділу 3 Наказу Міноборони України № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 року та п.п. 4 п. 1 Додатку № 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року порушив терміни проходження чергової ВЛК; також всупереч положенням п. 23 Постанови КМУ № 1487 «про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 30.12.2022 року та п.п. 8 п. 1 Додатку № 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року у передбачений законодавством семиденний термін, від дати легітимності змін персональних даних, не вжив заходи зі своєчасної заміни військово-облікового документа та оновлення військово-облікових даних, а також у порушення вимог п.п. 10 п. 1 Додатку № 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року не вжив заходи з своєчасного звіряння персональних даних з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив як встановлені вказаними нормативними актами правила військового обліку, та і вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз. 6 п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами внесеними Указами № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 259/2022 від 18.04.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року) та Указ Президента України «Про мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами внесеними Указами № 342/2022 від 17.05.2022 року, № 574/2022 від 12.08.2022 року, № 758/2022 від 07.11.2022 року, № 59/2023 від 06.02.2023 року), чим вчинив триваюче правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП, впродовж перебігу оголошення особливого періоду (Лист Верховного Суду України від 13.07.2018 року № 60-1543/0/2-18).

Суд звертає увагу на те, що позивача ОСОБА_1 в оскаржуваній постанові від 06.09.2024 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2ст.210 КУпАП.

Так, частиною 2ст. 210 КУпАП(в редакції, чинній на теперішній час) передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, яка - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В той же час, частиною 2 статті 210 КУпАП в редакції, що діяла до 09.05.2024 року, була передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, яка - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що до позивача ОСОБА_1 було застосовано відповідальність за повторне вчинення правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП (в редакції чинній до 09.05.2024 року), за яке перебачено штраф від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850,00,00 грн. до 1 700,00 грн., норма якої станом на час вчинення правопорушення втратила чинність.

В той же час, докази того, що позивач раніше піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 210 КУпАП, що є обов`язковою умовою для застосування стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП в матеріалах справи відсутні, а отже за відсутності доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.210 КУпАП, у суду є всі підстави вважати, що відносно відповідача було застосовано невірну санкцію статті.

Крім того суд зауважує, що відповідно до примітки ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Так, Реєстр «Оберіг», у якому зберігаються дані про військовозобов`язаних, автоматично отримує інформацію з інших державних реєстрів, таких як: реєстр актів громадянського стану; податковий реєстр; пенсійний фонд; Державна міграційна служба; прикордонна служба; судова влада тощо. Таким чином, якщо актуальні дані вже є у цих реєстрах, вони автоматично передаються до реєстру «Оберіг» та формується військовий обліковий запис особи.

При цьому, співробітники ТЦК повинні надати докази того, що в державних реєстрах відсутня актуальна інформація про адресу або контактні дані особи, що і стало підставою для накладення штрафу. В той же час, оскаржувана постанова не містить будь-яких даних про те, що позивач ОСОБА_1 отримував виклик до ТЦК та СП, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів та не з`явився до будь-якого із вказаних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах, чим порушив би вимоги п. 1 Додатку № 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року.

Матеріали справи також не містять належних доказів, що позивач змінював персональні дані, що потребували заміні військово-облікового документу, не проводив звіряння персональних даних.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, на виконання приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, сторона відповідача не навела достатньо доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення останнім адміністративного правопорушення та не виконала обов`язок щодо доведення обґрунтованості притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Відповідно дост. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, із врахуванням того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення вказаних приписів, суд приходить до висновку, що постанова про притягненняпозивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАПпровадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ст.288КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Так, приписами п. 3 ч. 1 ст.293КУпАП передбачено,що в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірці законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

За правилами ч. 3 ст. 286КАС України,за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У зв`язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню, постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 887 від 06 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.210КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Що стосується вимог про визнання постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 протиправною,суд вважає, що з огляду на положенняст. 286 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав позивача є саме скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, якщо відповідачем у справі виступала посадова чи службова особа, то судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, в якому працює ця особа. При цьому залучення такого суб`єкта владних повноважень до участі у справі в якості окремого учасника не вимагається.

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн., а тому відповідно до вимог ст. 139 КАС України вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При вирішенні питання про поновлення строку для звернення до суду з відповідним позовом суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова складена 06 вересня 2024 року, копію постанови ОСОБА_1 отримав під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 76328444 лише 30 жовтня 2024 року, до суду з позовом звернувся 05 листопада 2024 року.

Статтею 118 КАС Українивизначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно доч. 1 ст. 122 КАС України,позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 289 КУпАПвизначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Враховуючи, що позивач пропустив строк оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення з поважних причин, оскільки копію постанови отримав під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 76328444 лише 30 жовтня 2024 року, а тому суд вважає за потрібне ОСОБА_1 поновити строк на її оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77,120,139,241-246,250,268-271, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 887 від 06 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.210КУпАП, скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять грн. 60 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

- відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 12 грудня 2024 року.

Суддя Д. І. Городецький