Рішення

від 16.12.2024 по справі 183/9290/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/9290/24

№ 2/183/3955/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Аніськової А.В.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Черкаська селищна рада, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,-

в с т а н о в и в :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що відповідачеві, на підставі ордеру Міністерства оборони України № 40 від 1994 року, виданого Черкаською квартирно-експлуатаційною частиною району, переведено у користування квартиру, яка складається з однієї кімнати площею 14.10 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

04 липня 2015 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, а 19 вересня 2015 року начальник КЕВ м.Дніпро надав свою згоду на реєстрацію на житлову площу ОСОБА_2 , його дружину ОСОБА_1 та її дочку ОСОБА_4 , 2015 року народження.

З 28 серпня 2015 року позивачка разом зі своєю дочкою зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Між тим, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2016 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, сторони припинили ведення спільного господарства з жовтня 2015 року.

Позивач посилається на те, що з усіма комунальними службами та обслуговуючими організаціями уклала договір, здійснює оплату за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідач не проживає у вказаній квартирі більше 9 років, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не приймає, особистих речей також в спірній квартирі не має, тому позивач наполягає на тому, що відповідач фактично втратив інтерес до житлового приміщення, що є підставою для визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідач фактично проживає разом зі своєю матірю в АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі (а.с. 54).

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, наполягала на їх задоволенні у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання повторно не з`явився, був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивачки, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутність.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

18 лютого 1994 року Гвардійською КЕЧ району видано ордер 40, за яким ОСОБА_2 надано право на зайняття житлової квартири АДРЕСА_3 (а.с. 13).

04 липня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Новомосковську реєстраційної служби Новомосковського міськрапйонного управління юстиції у Дніпропетровській області видано свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

Листом начальника КЕВ м.Дніпропетровська від 19.08.2015 року ОСОБА_2 надано дозвіл на реєстрацію ОСОБА_1 та її дочки ОСОБА_4 , 2015 року народження, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2016 року у справі № 183/766/16, укладений між сторонами шлюб, - розірвано, рішення набрало законної сили 19 квітня 2016 року (а.с. 8).

Згідно з витягом № 241/1 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданого Центром надання адміністративних послуг № 6 15.06.2023 року, у у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а.с. 14-16).

15 листопада 2023 року між Комунальним підприємством «Жилсервіс» та ОСОБА_1 було укладено договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду (а.с. 17-18, на ім`я ОСОБА_1 видано розрахункову книжку по оплаті з утримання житла (а.с. 18-19).

Так само, ОСОБА_1 укладено договори з Дніпропетровською філією ГРМУ щодо приєднання до умов розподілу природного газу (а.с. 20-21), з ТОВ «Комсіті» щодо надання послуг з централізованого водопостачаня та водовідведення (а.с. 2224), з КП «Жилсервіс» щодо надання послуг з управління багатоквартирним будинком (а.с. 25-28), з КП «Жилсервіс!» про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 29-30), щодо надання послуг з постачання електричної енергії (а.с. 22).

Позивачем надано квитанції про оплату нею коштів за надані житлово-комунальні послуги (а.с. 31-45).

Суду надано акти перевірки фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 14 листопада 2023 року, від 29 серпня 2024 року , у відповідності до якого ОСОБА_2 у зазначеній квартирі не проживає (а.с. 46).

Натомість, депутатом Черкаської селищної ради в присутності сусідів складено акт, засвідчений секретарем Черкаської селищної ради 29.08.2024 року, у відповідності до якого ОСОБА_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 48).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надав показання про те, що він постійно зустрічається зі своєю дочкою ОСОБА_4 за місцем її проживання з матір`ю в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 жодного разу у цій квартирі він не зустрічав.

В свою чергу, свідок ОСОБА_6 надала показння про те, що ОСОБА_2 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своєю матір`ю.

Правовідносини, що вникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону, а саме.

Основним законодавчим актом у сфері регулювання житлових відносин є Конституція України та Житловий кодекс України, прийнятий у 1983 році. (далі - ЖК України).

17 липня 1997 року Україна ратифікувала римську Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенцію), а також Перший протокол та протоколи №№ 2, 4, 7 та 11 до цієї Конвенції. Певна увага приділена у Конвенції правам людини, що пов`язані з житлом. Так, п. 1 ст. 8 Конвенції встановлює, що кожна людина має право на повагу до її житла. Цим правом закріплена недоторканність житла, яка проголошена також ст. 30 Конституції України. Відповідно до цього ніхто не може перешкоджати особі у законному володінні, користуванні чи розпорядженні своїм житлом, а будь-які порушення цих повноважень захищаються у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ним зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а ст. 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, проводиться виключно в судовому порядку.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Як випливає із зазначеної норми закону, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно при позбавленні права власності на житлове приміщення, позбавленні права користування житловим приміщенням, визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).

У відповідності до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.85 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 фактично з жовтня 2015 року фактично не проживає за місцем реєстрації.

Суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_2 понад 6 місяців не проживає за місцем реєстрації, що відповідно до ст. 71 ЖК України, є підставою для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням. Визнання особи такою, що втратила право користування житлом, тягне за собою зняття цієї особи з реєстрації в даному приміщенні.

А тому позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що позивачка не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10-12, 27, 30, 58-62, 209, 212-215, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Черкаська селищна рада, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ;

третя особа Черкаська селищна рада, код ЄДРПОУ 21927787, адреса: вул. Лісна, буд. 24, селище Черкаське, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51272.

Суддя Сорока О.В.