Рішення

від 19.12.2024 по справі 344/18749/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/18749/24

Провадження № 2/344/4442/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

19 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Польської М.В.,

секретаря Соляник Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Орган опіки та піклування м.Івано-Франківська, в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача в інтересах малолітнього ОСОБА_1 звернулася у жовтні 2024 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивувала тим, що на обліку Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради з 29.08.2023 року перебуває малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір`ю дитини є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина перебуває в Соціально-реабілітаційному центрі (дитяче містечко) БО «Містечко милосердя святого Миколая для людей, що потребують допомоги», оскільки мати вихованням та утриманням дитини не займається. Просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та стягувати з неї аліменти на утримання сина у розмірі ? частки з усіх видів її заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини до досягненню нею повноліття.

Представник позивача підтримала вимоги позову в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з`являлась, належним чином повідомлялась про час і дату судового засідання, в тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада».

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до копії Свідоцтва про народження ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.10), батько записаний зі слів матері.

Як вбачається із наказу про взяття на облік виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 29.08.2023 №214 - вирішено взяти на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків (а.с.13).

Директором з питань соціального захисту дітей Служби у справах дітей неодноразово проведено обстеження житлово-побутових умов сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає дитина разом із мамою, працівники служби періодично відвідували дитину за місцем її проживання.

За результатами відвідування від 06.07.2023, 06.09.2023р., 05.01.2024р.,встановлено, що на момент обстежень малолітній ОСОБА_1 знаходиться у помешканні без нагляду дорослих. На час візиту фахівцем із соціальної роботи з`ясовано, що дитина, якій два роки перебувала сама в помешканні за зачиненими дверима (а.с.14, 24-25).

Отже, мати не займається вихованням дитини належним чином, що підтверджено доказами у матеріалах справи, в т.ч. між міським центром соціальних служб для сім`ї та службою у справах дітей, а також іншими установами, профілактичні бесіди з матір`ю теж результату не дали.

3 листа МЦСССДМ від 14.08.2023 року №49-20/94 відомо, що при зустрічі з матір`ю 05.07.2023 року, в ході розмови, стало відомо, що її малолітній син знаходиться у помешканні без нагляду дорослих. На час візиту в сім`ю фахівцем із соціальної роботи та працівниками ювенальної превенції ГУНП В Івано-Франківській області з`ясовано, що дитина перебувала в помешканні сама за зачиненими дверима. В квартирі стійкий неприємний запах, відсутнє дитяче харчування та продукти для приготування їжі, відчинені двері на балкон. У матері нестабільний емоційний стан, тривожність страх залишатись одній. Також у ОСОБА_4 наявні шкідливі звички, зокрема паління та вживання слабких наркотичних речовин. Матір не приводить дитину на планові медичні огляди. Випадок класифіковано як середньої складності. З ОСОБА_5 проведено бесіду щодо відповідального ставлення до батьківських обов`язків, належного догляду за малолітньою дитиною, дотримання санітарно-гігієнічних умов проживання, планування бюджету, ведення здорового способу життя та попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Також з листа МЦСССДМ від 17.08.2023 року № 112/49-20 вбачається, що з 02.08.2023 року телефон матері знаходився поза зоною досяжності. Під час відвідування сім`ї 07.08.2023 та 08.08.2023 року двері ніхто не відчиняв. До сім`ї вдалося потрапити 16.08.2023 року. Під час відвідування встановлено, що відсутнє дитяче харчування та продукти для приготування їжі, засоби гігієни. Матері запропоновано продукти харчування для дитини, однак, вона проігнорувала допомогу фахівця із соціальної роботи, за допомогою не прийшла. ОСОБА_2 не проявляє особливої зацікавленості щодо долі сина, не докладає зусиль щодо забезпечення базових потреб малолітньої дитини.

Листом від 06.09.2023 року № 117/49-20 МЦСССДМ проінформував Службу про те, що 04.09.2024 року фахівцем із соціальної роботи спільно з працівником поліції відвідано сім`ю ОСОБА_2 . В дитини відсутне харчування, продукти для приготування їжі, засоби гігієни. ОСОБА_6 був неспокійним, з вираженими ознаками нежиті. Фахівець із соціальної роботи домовилася з лікарем педіатром про огляд дитини на 05.09.2024 року, проте, мати знову знехтувала рекомендаціями та не відвідала дитячу поліклініку.

ОСОБА_2 не виконує рекомендації фахівця із соціальної роботи, не забезпечує базові потреби дитини. Нестабільний психо-емоційний стан матері, агресивна поведінка та вживання ненормативної лексики у спілкуванні з сином негативно впливають на стан дитини.

Дана ситуація підтверджується листом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 15.09.2023 року №15195/108/46/04-2023, а саме про те, що 04.09.2023 року до СЮП в усній формі звернулася громадянка ОСОБА_7 та повідомила про те, що в помешканні за адресою: АДРЕСА_2 , постійно плаче дитина та чути крики ОСОБА_8 .3. Відвідавши помешкання за вказаною адресою, спільно з працівником МЦСССДМ, було встановлено, що в помешканні, де проживає мати з малолітнім сином відсутні речі першої необхідності, а саме підгузки, дитяче харчування, у хлопчика візуально спостерігалася нежить, а мати пропустила плановий огляд сина у педіатра.

3 листа Центру від 05.01.2024 року № 6/49-20 вбачється, що поведінка ОСОБА_2 не змінилася. Зокрема, мати часто залишає дитину в помешканні без дорослих або на сторонніх осіб, не відповідає на телефонні дзвінки, не виконує рекомендації педіатра щодо догляду за дитиною. Зі слів сусідів, у помешканні ОСОБА_9 у вечірній та нічний час знаходяться сторонні особи, чути крики та музику.

У листі МЦСССДМ від 20.05.2024 року № 59/49-20 йдеться про те, що 10.01.2024 року ОСОБА_4 звернулася із заявою про продовження соціального супроводу її сім`ї у зв`язку із складними життевими обставинами. Однак, мати не підписала плану продовження соціального супроводу, не виконувала рекомендації фахівця із соціальної роботи.

Під час відвідування сім`ї ОСОБА_10 3 05.03.2024 року було встановлено, що на момент відвідування відсутні продукти харчування, мати перебувала з візуальними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці, надмірна рухливість). Також ОСОБА_9 визнала вживання нею амфетаміну. Дитина була з ознаками нежиті та покашлювала. Складено акт з надання соціальної послуги кризового та екстреного втручання з метою попередження ризиків щодо загрози життя та здоров`я дитини, малолітнього ОСОБА_1 вилучено із сім`ї та влаштовано в сім`ю патронатного вихователя. Відповідно до заяви матері, та продовжено соціальний супровід сім`ї. Однак, станом на 20.05.2024 року жінка не підписала договір та план здійснення соціального супроводу.

3 пояснень патронатного вихователя ОСОБА_11 від 05.04.2024 року відомо, що ОСОБА_6 постійно роздратований, з агресією відноситься до іграшок, іноді проявляє агресію до старшої дівчинки, яка теж влаштована в сім`ю патронатного вихователя. Перші ночі після влаштування дитина прокидалася і кричала. Мати на зв`язок виходила тільки один раз, більше дитиною не цікавилася. Патронатний вихователь відвідувала з ОСОБА_6 лікаря невролога, хлопчику призначене лікування. За висновком лікаря, стан дитини спричинений неправильним способом життя матері. Також, з інформації ОСОБА_12 , наданої на засіданні міждисциплінарної команди від 12.06.2024 року, відомо, що з моменту влаштування ОСОБА_6 в її сім`ю, він не був привчений спати на застеленому ліжку, не навчений їсти приготовану їжу (їв тільки пельмені та сердельки). Поведінка дитини не відповідала загальноприйнятим нормам (безпричинно голосно кричав, агресував до інших діток, бився головою об підлогу), у зв`язку з цим патронатний вихователь звернулася за фаховою допомогою до спеціалістів. На даний час ОСОБА_6 став спокійнішим, перестав знімати постільну білизну, привчився купатися та перестав боятися води. За період перебування хлопчика в сім`ї патронатного вихователя мати бачилася із сином лише два рази та двічі телефонувала. 3 16.03.2024 року ОСОБА_10 3 до патронатного вихователя не телефонує, не зустрічається, дитиною не цікавиться.

Листом Служби у справах дітей від 14.06.2024 року до Івано-Франківського РУП ГУНІ в Івано-Франківській області ініційовано притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини, та невиконання умов договору про патронат над дитиною.

Згідно висновку від 13.09.2024 №1085 про доцільність позбавлення батьківських прав виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.52-55).

Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно зі статтею 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Статтею 155 Сімейного кодексу України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися в т.ч. один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Сторона позивача доводила підстави для позбавлення батьківських прав на підставі п.2 та п.4 даної статті, як ухилення матері від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вирішуючи спір, суд враховує зазначені роз`яснення Пленуму Верховного Суду України і з`ясовує які безсумнівні докази свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, у чому полягає винна поведінка відповідача, свідоме нехтування ним своїми обов`язками, чи вживалися до нього заходи реагування, а також досліджує соціально-побутових умов життя та матеріального становища відповідача.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач повністю самоусунулась від піклування дитиною, виховання та спілкування. Доказів на спростування наведених фактів, відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Нормою ч. 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно із ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.ст.183, 191 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, починаючи з дня пред`явлення позову.

При визначенні розміру стягнення аліментів суд враховує, матеріальний стан сторони та її потребу в коштах для проживання при нинішніх життєвих обставинах, мінімальний розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стан здоров`я дитини та відповідачів, відсутність на утриманні відповідачів інших осіб.

Тому, суд вбачає підстави для стягнення аліментів із відповідача на розрахунковий рахунок, який буде відкритий на ім`я дитини чи їх законного представника на утримання дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів її заробітку (доходів), або за умови, якщо відповідач не працює і не має інших доходів, виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника в м. Івано-Франківську, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення розпочати з 16 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

А тому з відповідача слід стягнути в дохід держави 1211.20 гривень судового збору.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 150, 152, 155, 165, 166, 180 Сімейного кодексу України, ст.209, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , відносно малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від всіх доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 16.10.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (з зарахуванням на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) - 1211 (одну тисяча двісті одинадцять гривень) 20 копійок судового збору в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 23 грудня 2024 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА