Рішення

від 13.12.2024 по справі 404/6938/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6938/19

Номер провадження 2/404/1818/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ТРАК ЕНД БАС СЕРВІС» про відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного підприємства «Татіус» про відшкодування шкоди, просив суд стягнути з відповідача на свою користь шкоду в розмірі 175 370 грн. у відшкодування вартості автомобіля Mitsubishi Canter, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В обґрунтування поданого позову зазначено, що позивач з 13 червня 2006 року є власником спеціалізованого вантажного автомобіля Mitsubishi Canter (спеціалізований фургон малотоннажний В), реєстраційний номер НОМЕР_1 .

27 березня 2019 року близько 20:10 год. в результаті вибуху газу та пожежі було пошкоджено автомобіль позивача, що знаходився у місці для зберігання транспортних засобів за адресою: м. Кропивницький, вул. Київська, 48А.

За даною адресою зареєстровано місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства «Татіус», і.к. 31775016, код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту.

За даною адресою також розташована земельна ділянка, яка є комунальною власністю та на якій знаходиться нерухоме майно комплекс будівель, що належить на праві приватної власності ТОВ «Ясин ЛТД», і.к. 13751541, основний код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ТОВ «Ясин ЛТД» передало частину приміщень з даного комплексу будівель у користування відповідачу для здійснення діяльності з обслуговування наземного транспорту, отже прилегла до цих будівель територія земельної ділянки, що розташована по вул. Київська, 48-А, м. Кропивницький, фактично використовувалась відповідачем, як місце для зберігання колісних транспортних засобів (автостоянка), на якій зберігались автомобілі фізичних і юридичних осіб, в тому числі автомобіль позивача, цілодобово за відповідну плату.

Вказано, що автомобіль позивача постійно зберігався на автостоянці на протязі майже 5 років та щомісячно, як у нічний час, так і цілодобово протягом певного часу, коли позивач не мав потреби в використанні автомобіля, на умовах договору між позивачем та відповідачем.

Між сторонами склались усталені договірні відносини щодо зберігання автомобіля за відповідну плату, а саме з листопада 2014 року, коли позивач вперше звернувся до представника відповідача з пропозицією укласти договір зберігання автомобіля, яку відповідач одразу ж прийняв, отже сторони на місці узгодили зміст та вартість послуг відповідач зобов`язався забезпечити щомісячне цілодобове зберігання автомобіля, за умови внесення позивачем передоплати в сумі приблизно 250 грн. 100% вартості наданих послуг за місяць.

Крім автомобіля позивача на цій автостоянці зберігався автотранспорт інших осіб, для яких у відповідача існував прейскурант цін в залежності від моделі автомобіля та його габаритів тощо.

01 березня 2019 року позивач оплатив суму 350 грн. готівкою (як 100% передоплата за зберігання його автомобіля протягом місяця), а відповідач зобов`язався забезпечити його належне зберігання цілодобово протягом місяця, тобто до 01 квітня 2019 року, отже позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання автомобіль, який також знаходився на автостоянці 27 березня 2019 року, коли з вини відповідача (його працівник, працівників та уповноважених осіб), який не забезпечив належний контроль за майном, прийнятим на зберігання та за додержанням на території автостоянки Правил пожежної безпеки для підприємств автомобільного транспорту України, сторонніми особами (працівниками ТОВ «Елан-ВІ»), які знаходились в місці зберігання транспортних засобів, було чинено протиправні дії, внаслідок чого відбувся вибух, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді спричинення окремим людям тілесних ушкоджень, знищення та пошкодження майна, в тому числі був пошкоджений автомобіль позивача.

Позивачем та його представником, адвокатом Грідасовим Б.Ю. було оглянуто місце події та встановлено, що територія автостоянки огороджена, на ній знаходяться зруйновані вогнем приміщення та транспортні засоби, серед яких знайдено обгорілі частини автомобіля позивача (кабіна, рама з табличкою реєстраційного номера НОМЕР_1 ).

Поруч з автостоянкою відповідача знаходиться автогазозаправочний пункт ТОВ «Інтертем», у приміщеннях вищезазначеного комплексу будівель, що належить ТОВ «Ясин ЛТД», разом з тим ТОВ «Елан-ВІ» здійснювало свою діяльність з перекачування газу саме у місці зберігання відповідачем колісних транспортних засобів, в тому числі автомобіля позивача.

Зазначене підтверджується показами свідків та матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120020002467 від 27 березня 2019 року (в якому позивач має статус потерпілого).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, - 27 березня 2019 року близько 20:10 год. внаслідок порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на АГЗС, що розташована по АДРЕСА_1 відбувся вибух, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_2 (директора ТОВ «Елан-ВІ») та ОСОБА_3 (головного інженера ТОВ «Елан-ВІ») повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Досудовим розслідуванням, яке проводиться слідчим СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, встановлено, що працівники ТОВ «Елан-ВІ», 27 березня 2019 року близько о 20:00 годині перебувають на території земельної ділянки, яка фактично використовувалась як місце для зберігання транспортних засобів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , без належних дозвільних документів, в порушення підпунктів 5,9 пункту 6 Правил пожежної безпеки для підприємств автомобільного транспорту України, відповідно до яких у місцях зберігання колісних транспортних засобів не допускається їх заправлення пальним та зливання пального, зберігання колісних транспортних засобів для перевезення горючих газів, виконували роботи з переливання скрапленого газу з автоцистерни ФОП Решотка СП. До автомобільної цистерни зрідженого газу ТОВ «Елан-ВІ», що відноситься до робіт підвищеної небезпеки, та внаслідок порушення техніки безпеки при виконанні таких робіт, відбувся вибух, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді спричинення окремим людям тілесних ушкоджень, знищення та пошкодження майна, тобто спричинило тяжкі наслідки, що також підтверджується ухвалами слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда у справі №404/2239/19 від 30 березня 2019 року та від 01 квітня 2019 року про обрання підозрюваним запобіжного заходу.

Позивача визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні та ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі №404/2239/19 від 17 квітня 2019 року призначено судову авто товарознавчу експертизу, за результатами проведення якої відповідним висновком судового експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15 травня 2019 року №45 визначена сума матеріального збитку завдана власнику ОСОБА_4 (позивачу) внаслідок пошкодження автомобіля Mitsubishi Canter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме 175 370 грн.

Вважає, що відповідач не виконав свої зобов`язання зберегти автомобіль, який передано йому позивачем та не може повернути його позивачу у сохранності, оскільки автомобіль пошкоджено настільки, що він не підлягає відновленню (вартість відновлювального ремонту є більшою ніж ринкова вартість автомобіля станом цін на 27 березня 2019 року), отже не може бути використаний за первісним призначенням, позивач відмовився від цього автомобіля, який залишився на автостоянці, отже має право вимагати від відповідача відшкодування його вартості в сумі 175 370 грн.

Позивач зазначає, що відповідач прийняв на зберігання автомобіль в несе відповідальність за його пошкодження перед позивачем, відповідач не повернув автомобіль у сохранності позивачу, а той в свою чергу, відмовся від нього та вимагає від відповідача відшкодувати його вартість, оскільки внаслідок пошкодження автомобіля його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за первісним призначенням.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідно до протоколу № 5 від 10 грудня 2019 року загальних зборів засновників (власників) Приватного підприємства «Татіус» змінено найменування підприємства на Приватне підприємство «ТРАК ЕНД БАС СЕРВІС».

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 січня 2020 року замінено по справі неналежного відповідача Приватне підприємство «Татіус» на належного відповідача Приватне підприємство «ТРАК ЕНД БАС СЕРВІС»

17 лютого 2020 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Вказано, що позивач вказує на те, що ТОВ «Ясин ЛТД» є власником комплексу будівель, які знаходяться за цією адресою та передав відповідачеві частину приміщень для здійснення діяльності з обслуговування наземного транспорту, однак вказане не є вірним.

Відповідно до договору оренди землі від 01 грудня 2009 року №260, укладеного між ПП «Татіус» та Кіровоградською міською радою, відповідач користується земельною ділянкою площею 11678,34 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка є незабудованою.

Договори оренди з ТОВ «Ясин ЛТД» та іншими юридичними та фізичними особами, відповідач не укладав. Також за даною адресою не має комплексу будівель. Доказів укладення договорів позивачем не надано.

Приватне підприємство «ТРАК ЕНД БАС СЕРВІС» («Татіус») з часу свого створення та по сьогоднішній день послуги щодо зберігання транспортних засобів не надавав, договорів зберігання транспортних засобів, як з відповідачем так і з іншими особами не укладав, грошових коштів не отримував (не було навіть відкрито банківського рахунку), наймані працівники на підприємстві, відсутні. Доказів укладення договору зберігання транспортного засобу між підприємством та позивачем не має.

Позивачем не доведено наявність укладеного саме з відповідачем договору зберігання транспортного засобу, оскільки та обставина, що автомобіль в момент його знищення перебував на земельній ділянці за адресою: м. Кропивницький, вул. Київська, 48-а, не свідчить про наявність договірних правовідносин між сторонами у справі.

24 лютого 2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Вказано, що на даний час на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 наявні тимчасові приміщення, а також раніше (до вибуху та пожежі) знаходилися приміщення, які використовувалися ПП «Татіус» для забезпечення охорони автостоянки. Позивачем разом з позовом було надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якої за даною адресою вул. Київська, 48-А, м. Кропивницький є комплекс будівель, що належить ТОВ «Ясин ЛТД».

Доводи відповідача щодо ненадання послуг щодо зберігання транспортних засобів та не укладення договорів зберігання транспортних засобів, спростовується наведеними в позові обставинами та наданими позивачем доказами.

22 березня 2019 року було укладено договір стоянки автомобіля між ПП «Татіус», в особі директора Ляховецького М.П. та ФОП ОСОБА_5 , строком на 1 рік, відповідно до якого клієнт передає, а орендодавець приймає на стоянку (за адресою: м. Кропивницький, вул. Київська, 48-А) об`єкти (три автомобілі та напівпричіп). Орендодавець приймає на себе обов`язок по збереженню об`єктів в цілому шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна клієнта, що в ньому знаходиться, у період знаходження об`єктів на стоянці. Сума договору визначається сторонами і складає 2600 грн. в місяць. Орендодавець несе матеріальну відповідальність за збитки, причинені внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань.

Зазначене ставить під сумнів доводи відповідача щодо неотримання грошових коштів за надані послуги зберігання транспортних засобів за договорами стоянки автомобіля, а також щодо відсутності найманих працівників на підприємстві. Твердження відповідача про неотримання коштів та відсутність найманих працівників свідчить про те, що договір фактично був укладений між ПП «Татіус», в особі директора Ляховецького М.П., та позивачем щодо зберігання автомобіля, разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 942 ЦК України, якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Вказано, що позивач відмовився від автомобіля (точніше від його пошкоджених частин) та залишив його на території автостоянки відповідача, та подав даний позов до відповідача з вимогою відшкодування його вартості.

Дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, відповідає вимогам закону та наявні обставини для вирішення судом питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.

Вважає, що доведено наявність фактично укладеного саме з відповідачем договору зберігання транспортного засобу, оскільки та обставина, що автомобіль в момент його знищення перебував на земельній ділянці за адресою: м. Кропивницький, вул. Київська, 48-А, свідчить про наявність одного з ознак договірних правовідносин між сторонами у справі, що підлягає оцінці та врахуванню в сукупності із іншими обставинами, що наведені позивачем у своїй позовній заяві та у відповіді на відзив, та підтверджено поданими до суду доказами.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

09 грудня 2020 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у яких вказано, що позивач відмовився від автомобіля та залишив його на стоянці відповідача, як вже зазначалось у позові та відзиві, а 18 січня 2020 року позивачем виявлено відсутність автомобіля на цій стоянці за адресою: м. Кропивницький, вул. Київська, 48-А, про що було повідомлено в поліцію за телефоном служби 102 та зафіксовано даний факт, який свідчить про те, що відповідач розпорядився залишеним згорілим автомобілем позивача на свій погляд.

У судовому засіданні позивач та його представник, адвокат Грідасов Б.Ю. підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом установлено, що рішенням Кіровоградської міської ради від 06 листопада 2008 року № 1545 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 », затверджено приватному підприємству «Татіус» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 11678,34 кв.м. в оренду на 25 років для розміщення торгово-побутового комплексу та автозаправної станції по АДРЕСА_1 та акт визначення збитків власників землі та землекористувачів, пов`язаних із вилученням земельної ділянки. Передано приватному підприємству «Татіус» в оренду на 25 років земельну ділянку площею 11678,34 кв.м. (інші землі, які використовуються для транспорту та зв`язку) для розміщення торгово-побутового комплексу та автозаправної станції по АДРЕСА_1 за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що перебувають у запасі.

Відповідно до договору оренди землі від 01 грудня 2009 року № 260, укладеного між ПП «Татіус» та Кіровоградською міською радою, ПП «Татіус» користується земельною ділянкою площею 11678,34 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 06 листопада 2008 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування торгово-побутового комплексу та автозаправної станції, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . На земельній ділянці не розміщені об`єкти нерухомого майна та інші об`єкти інфраструктури.

Позивач, ОСОБА_1 , є власником спеціалізованого вантажного автомобіля Mitsubishi Canter (спеціалізований фургон малотоннажний В), реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, 27 березня 2019 року, по АДРЕСА_1 , у період часу з 19 год. 00 хв. до 19 год. 40 хв. під час проведення робіт з підвищеною небезпекою (газонебезпечні роботи) виконання операції зливання (перекачування) зрідженого вуглеводного газу з автоцистерни зрідженого вуглеводного газу ФОП ОСОБА_6 до автоцистерни зрідженого вуглеводного газу ТОВ «Елан-Ві», заправний шланг автомобільної цистерни ФОП ОСОБА_6 від`єднався від автомобільної цистерни ТОВ «Елан-Ві», що зумовило загорання внаслідок потрапляння газоповітряної суміші зрідженого газу автомобільної цистерни ТОВ «Елан-Ві» на розжарені частини двигуна, системи відводу відпрацьованих газів автомобіля ФОП ОСОБА_6 , що призвело до пожежі та у подальшому вибухів автомобільних цистерн зі зрідженим газом, внаслідок чого загинула одна особа та настали інші тяжкі наслідки у вигляді отримання тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості двом особами, а також у пошкодженні та знищенні майна потерпілих.

По даному факту відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 27 березня 2019 року за № 12019120020002467.

В результаті вибуху було пошкоджено автомобіль позивача Mitsubishi Canter (спеціалізований фургон малотоннажний В), реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до висновку експерта від 15 травня 2019 року № 45, проведеного старшим судовим експертом сектору товарознавчих та гемологічних досліджень відділу товарознавчих, гемологічних, економічних будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Кіровоградського НДЕКЦ МВС Гордієнком Д.С. по кримінальному провадженню № 12019120020002467, визначити дійсну ринкову вартість автомобіля Mitsubishi Canter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 року випуску, не представляється можливим, у зв`язку з тим, що на момент огляду автомобіля експертом неможливо встановити фактичний технічний стан досліджуваного КТЗ, його пробіг, комплектацію та інші фактори які впливають на процент збільшення (зменшення) ринкової вартості, в зв`язку з чим під час проведення експертизи визначалась лише середня ринкова ціна автомобіля. Середня ринкова ціна автомобіля станом на 27 березня 2019 року становить 175 370 грн. Вартість відновлювального ремонту не встановлювалась, у зв`язку з тим, що представлений автомобіль з технічної точки зору, а саме у відповідності до вимог п. 1.8 ДСТУ 2324-93, не підлягає відновленню. Сума матеріального збитку, завданого власнику ОСОБА_1 , в наслідок пошкодження його автомобіля становить 175 370 грн.

15 грудня 2019 року приватним підприємством «Татіус» змінено назву на Приватне підприємство «ТРАК ЕНД БАС СЕРВІС».

Позивач та його представник зазначали, що автомобіль позивача постійно зберігався на автостоянці за адресою м. Кропивницький, вул. Київська, 48-а на протязі майже 5 років та щомісячно, як у нічний час, так і цілодобово протягом певного часу, коли позивач не мав потреби в використанні автомобіля, на умовах договору між позивачем та відповідачем. Між сторонами склались усталені договірні відносини щодо зберігання автомобіля за відповідну плату, а саме з листопада 2014 року, коли позивач вперше звернувся до представника відповідача з пропозицією укласти договір зберігання автомобіля, яку відповідач одразу ж прийняв, отже сторони на місці узгодили зміст та вартість послуг відповідач зобов`язався забезпечити щомісячне цілодобове зберігання автомобіля, за умови внесення позивачем передоплати в сумі приблизно 250 грн. 100% вартості наданих послуг за місяць. 01 березня 2019 року позивач оплатив суму 350 грн. готівкою (як 100% передоплата за зберігання його автомобіля протягом місяця), а відповідач зобов`язався забезпечити його належне зберігання цілодобово протягом місяця, тобто до 01 квітня 2019 року, отже позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання автомобіль.

Предметом спірних правовідносин у цій праві є відшкодування майнової шкоди її завдавачем.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені ст. 1166 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 ЦК України).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Встановлені у ст. 1166 ЦК України умови відшкодування шкоди поширюється на всі норми, що входять до глави 82 ЦК України, тією мірою, в якій їх не змінюють спеціальні правила, передбачені окремими статтями цієї глави.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 4, 5, 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених ст. 1166 ЦК України, особою, яка її завдала (наприклад, коли пасажир, відчиняючи двері автомобіля, що не рухався, спричинив тілесні ушкодження особі, яка проходила поруч).

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Проте, як вбачається зі змісту вимог ст. 936, 942, 977 ЦК України правовідносини з приводу зберігання майна виникають на підставі договору, закону, статуту інших законодавчих актів.

Згідно ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною ч. 2 ст. 937 ЦК України встановлено, що письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно ст. 977 ЦК України, якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Організація та порядок надання послуг щодо збереження транспортних засобів на автостоянках передбачений «Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках», які затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115.

Згідно п.1 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, ці Правила регламентують організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, і поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб`єктами господарської діяльності, чи належать цим суб`єктам (надалі - автостоянки).

Згідно з пунктами 8, 10-12, 15 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115 на території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам. Здавання транспортного засобу на автостоянку провадиться власником, а також особою, яка має оформлене відповідно до законодавства доручення на право користування (або) розпоряджання даним транспортним засобом. Під час здавання транспортного засобу на автостоянку його володілець зобов`язаний пред`явити черговому приймальнику документи, що посвідчують його особу, та реєстраційні документи на транспортний засіб. Під час оформлення приймання на зберігання черговий приймальник вносить необхідні дані про володільця транспортного засобу і транспортний засіб до відповідного журналу обліку транспортних засобів і розписується в ньому. Плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека.

Відповідно до п.п. 21, 23 Правил транспортний засіб видається з автостоянки після здавання черговому приймальнику перепустки у разі його довготермінового зберігання чи пред`явлення квитанції (касового чека) про оплату - у разі тимчасового зберігання та після того, як одержувач розпишеться в журналі обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів. Наступна постановка транспортного засобу на зберігання посвідчується відміткою і розписом чергового приймальника в цьому журналі. При цьому перепустка чи квитанція (касовий чек) повертається володільцеві транспортного засобу. У разі втрати перепустки чи квитанції (касового чека) транспортний засіб видається володільцеві на підставі його письмової заяви та документів, які посвідчують його особу і підтверджують права на приналежність транспортного засобу. Відомості про пред`явлені документи заносяться до журналу обліку транспортних засобів.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність безпосередньо в особи, яка здала автомобіль на зберігання, передбачених ч. 2 ст. 977 ЦК України договорів зберігання, не свідчить про те, що автомобіль взагалі не перебував на автостоянці та не був переданий на зберігання, якщо сукупність інших обставин та доказів підтверджують той факт, що такі платіжні документи видавалися.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з частиною шостою даної норми, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Доказів того, що між позивачем та ПП «Татіус» було укладеного договір зберігання транспортного засобу надано суду не було, як і не надано відповідних розписок, квитанцій або інших документів, підписаних зберігачем, які б свідчили про укладення між сторонами договору зберігання та прийняття автомобіля на стоянку, а обставина, що автомобіль у момент його пошкодження перебував на земельній ділянці відповідача, не свідчить про наявність договірних правовідносин між вказаними особами.

Крім цього, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що такий вид діяльності ПП «Татіус», ідентифікаційний код юридичної особи 31775016, як надання послуг зі зберігання або утримання майна у відповідача відсутній. ПП «Татіус» здійснює такі види діяльності: роздрібна торгівля пальним, вантажний автомобільний транспорт, допоміжне обслуговування наземного транспорту (основний), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

З огляду на викладене, вбачається, що у позивача відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності за шкоду завдану майну позивача, що була спричинена вибухом, що стався 27 березня 2019 року за адресою місто Кропивницький, вулиця Київська, 48-а, оскільки суду не надано будь яких доказів на підтвердження неправомірних дій/бездіяльності з боку відповідача.

Щодо інших тверджень позивача, письмових доказів, показань свідків, суд зазначає, що вони, були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

З урахуванням вищенаведеного, оскільки у судовому засіданні судом не встановлено порушення права позивача, а самим позивачем не доведена протиправність дій відповідача, якими йому заподіяна матеріальна шкода, не доведена наявність причинного зв`язку між протиправними діями відповідача та завданою позивачу матеріальної шкоди, суд вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

В силу положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ТРАК ЕНД БАС СЕРВІС» про відшкодування шкоди, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 .

Відповідач: Приватне підприємство «ТРАК ЕНД БАС СЕРВІС», місцезнаходження: 25014, м. Кропивницький, вул. Київська, буд.48-а, код ЄДРПОУ 31775016.

Повний текст судового рішення складено 23.12.2024 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда