Постанова

від 23.12.2024 по справі 175/586/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6889/24 Справа № 175/586/22 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Космачевської Т.В.,

суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року в цивільній справі номер 175/586/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про оскарження та скасування нарахованого боргу за газопостачання та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «Дніпрогаз» про оскарження та скасування нарахованого боргу за газопостачання та стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач є власником домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , яке підключено до мережі газопостачання на підставі Договору на поставку природного газу, особовий рахунок абонента НОМЕР_1 . На об`єкті встановлено лічильник газу Gallus G4G6, заводський номер НОМЕР_2 , пломба 18195422.

19.10.2021 року представником відповідача складено Акт про порушення №DZ 002337, лічильник газу демонтовано та направлено для проведення експертизи.

За результатами проведеної експертизи відповідачем встановлено. що пломба після ремонту 2008 року, внесені конструктивні зміни в суматор відлікового механізму, а саме вирізана частина ребер жорсткості на калібрувальному колесі з 12 залишилось 4, що зменшує фактичні показники лічильника при його функціонуванні.

На підставі Акту про порушення №DZ 002337 від 19.10.2021 року та за результатами проведеної експертизи від 21.10.2021 року відповідачем здійснено розрахунок про необхідність сплати донарахованого об`єму газу на загальну суму 56461,26 грн.

Позивач вважає, що відповідачем не доведено його вини у несанкціонованому втручанні у роботу ЗВТ, оскільки комісією не встановлено обставин того, що саме позивачем було здійснено втручання в механізм та корпус ЗВТ; не встановлено наявності сторонніх предметів всередині ЗВТ.

Позивач просив суд визнати недійсним безпідставно нарахований борг на загальну суму 56461,26 грн, скасувати безпідставно нарахований борг у розмірі 56461,26 грн та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 4500,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпрогаз» про оскарження та скасування нарахованого боргу за газопостачання та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач вважає, що суд неправильно трактує висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справі №321/1287/18 від 11.12.2019 року та у справі №314/259/18 від 17.03.2021 року, а також неправильно застосовує положення розділу X Кодексу газорозподільних систем щодо цього випадку. Судом проігноровано положення Кодексу ГРМ щодо порядку виявлення несанкціонованого втручання у лічильник.

Комісією не було виявлено факту порушення пломб (відбитків їх тавр) та не було жодної зовнішньої ознаки втручання абонента у конструкцію лічильника. Про факт наявності та цілісності пломби та відсутність зовнішніх ознак втручання у роботу лічильника визнав представник відповідача у судовому засіданні при відповідях на відповідні запитання.

У Акті №393 експертизи побутового лічильника газу від 21.10.2021 року вказано, що пломба після ремонту 2008 року ціла, але є конструктивні зміни у суматор відлікового механізму, а саме вирізана частина ребер жорсткості на калібрувальному колесі з 12 залишилось 4, що зменшує фактичні показники лічильника при його функціонування.

Відповідачем не було доведено факту саме здійснення втручання у конструкцію і роботу лічильника в період часу, коли вказаний лічильник було встановлено у домоволодінні позивача. Якщо у конструкції лічильника були якісь вади, то вони з`явилися у лічильнику до встановлення його у домоволодіння позивача, і він не має жодного відношення до внесення у конструкцію лічильника будь яких змін.

Від відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зауваження апеляційної скарги зводяться до намагання переоцінити докази всупереч фактичних обставин справи, які підтверджуються матеріалами справи.

Посилання на постанову суду від 14.04.2021 року у справі №509/4515/18 взагалі є безпідставними та такими, що не можуть підлягати застосуванню, оскільки не є подібними до правовідносин сторін, що утворилися по даній справі (175/586/22), вони є кардинально різними за фактичними обставинами справи, а саме:

у справі 509/4515/18 Актом експертизи ЗВТ та пломб від 23 серпня 2018 року №252 не встановлено самого факту втручання в механізм та корпус ЗВТ, конструктивні елементи вихідного патрубка ЗВТ, не встановлено наявності сторонніх предметів усередині ЗВТ;

у справі 175/586/22 Актом експертизи побутового лічильника газу від 21.10.2021 року №393 комісією встановлено, що до лічильного механізму внесено конструктивні зміни, а саме вирізано частину ребер жорсткості на калібрувальному колесі (з 12 залишилося лише 4), що зменшує фактичні показники лічильника при його функціонуванні.

Відповідно посилання позивача на постанову №509/4515/18, є необґрунтованим та таким, що направлено на намагання ввести колегію судді в оману щодо фактичних обставин справи.

Проведена експертиза дала змогу в повній мірі встановити, причетність споживача до вчиненого порушення, яке кваліфікується несанкціонованим втручанням в роботу лічильника газу.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що позивачем здійснюється споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

19.10.2021 року працівниками АТ «Дніпрогаз» за вказаною адресою та за участі позивача перевірено лічильник природного газу «Actaris» Gallus типорозміру G4, заводський номер U01124218. За результатом огляду лічильника зафіксовано, що є ознаки порушення конструкції лічильного механізму, а саме при роботі всіх газових приладів та максимальному навантаженні на побутовий газовий лічильник, не враховується повний обсяг газу, про що складено Акт про порушення №DZ 002337 від 19.10.2021 року, який підписано позивачем без зауважень (а.с. 21-21зв).

Працівниками АТ «Дніпрогаз» складено акт (протокол) про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи №393 від 19.10.2021 року, згідно з яким лічильник газу позивача було демонтовано для проведення експертизи, а замість демонтованого було встановлено інший лічильник газу, позивача запрошено для проведення експертизи за адресою знаходження відповідача (а.с. 40).

21.10.2021 року було проведено експертизу, під час якої встановлено що цифровий механізм працює із затримкою та не враховує всього об`єму газу, що через нього проходив. Зазначене вказувало на вчинення конструктивних змін лічильного механізму. Також оглянуто внутрішнє середовище лічильного механізму та виявлено, що у відліковому механізмі вирізано частину ребер жорсткості калібрувальному колесі (із 12 що мали бути залишилося 4), що зменшувало фактичні показники лічильника при його роботі та здійснювався не повний облік газу, який фактично споживався. Дані порушення є наслідком несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу (а.с. 19).

ДП «Дніпропетровський державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» надав довідку про непридатність лічильника до подальшої експлуатації (а.с. 41).

З урахуванням виявленого факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, комісією АТ «Дніпрогаз» з розгляду актів про порушення було прийнято рішення про задоволення в повному обсязі Акту про порушення №DZ002337 від 19.10.2021 року з урахуванням опалювальної площі 64,9 кв. м (а.с. 47).

Споживачу здійснено перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу за період з 19.10.2020 року по 18.10.2021 року, вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу склала 56461,26 грн (а.с. 45).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

З вказаними висновками суду першої інстанції апеляційний суд погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відносини між газопостачальними підприємствами та фізичними особами - споживачами газу в частині обліку природного газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494, положеннями ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Згідно з п. 3 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Згідно з п. 7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу).

Відповідно до глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу відноситься до порушень, які кваліфікуються, як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та, внаслідок яких, здійснюється нарахування недооблікованих об`ємів (обсягів) природного газу (пункт 1 вказаної глави розділу ХІ).

Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється, у тому числі, втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку обліковується з порушенням законодавства, та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок недооблікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі №922/1573/18.

Пунктом 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Пунктом 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

У відповідності абз. 2 п. 7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.

Згідно з п. 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованій діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу.

Відповідно до п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем до порушень споживача, які кваліфікуються, як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу зокрема належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

Згідно з п. 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.

Пунктом 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем здійснюється споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

19.10.2021 року працівниками АТ «Дніпрогаз» за вказаною адресою та за участі позивача перевірено лічильник природного газу «Actaris» Gallus типорозміру G4, заводський номер U01124218. За результатом огляду лічильника зафіксовано що є ознаки порушення конструкції лічильного механізму, а саме при роботі всіх газових приладів та максимальному навантаженні на побутовий газовий лічильник, не враховується повний обсяг газу, про що складено акт про порушення №DZ 002337 від 19.10.2021 року, який підписано позивачем без зауважень.

Працівниками АТ «Дніпрогаз» складено акт (протокол) про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи №393 від 19.10.2021 року, згідно з яким лічильник газу позивача було демонтовано для проведення експертизи, а замість демонтованого було встановлено інший лічильник газу, позивача запрошено для проведення експертизи за адресою знаходження відповідача.

21.10.2021 року було проведено експертизу, під час якої встановлено що цифровий механізм працює із затримкою та не враховує всього об`єму газу, що через нього проходив. Зазначене вказувало на вчинення конструктивних змін лічильного механізму. Також оглянуто внутрішнє середовище лічильного механізму та виявлено, що у відліковому механізмі вирізано частину ребер жорсткості калібрувальному колесі (із 12 що мали бути залишилося 4), що зменшувало фактичні показники лічильника при його роботі та здійснювався не повний облік газу, який фактично споживався. Дані порушення є наслідком несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу.

Також, ДП «Дніпропетровський державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» надав довідку про непридатність лічильника до подальшої експлуатації.

З урахуванням виявленого факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, комісією АТ «Дніпрогаз» з розгляду актів про порушення було прийнято рішення про задоволення в повному обсязі Акту про порушення №DZ 002337 від 19.10.2021 року з урахуванням опалювальної площі 64,9 кв. м.

Споживачу здійснено перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу за період з 19.10.2020 року по 18.10.2021 року, вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу склала 56461,26 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про те, що відповідачем обґрунтовано здійснено позивачеві перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу за період з період з 19.10.2020 року. по 18.10.2021 року на суму 56461,26 грн, доказів зворотного позивачем не надано, тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Викладенів апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами та спрямовані на переоцінку доказів у справі, не впливають на правильність ухваленого судового рішення, були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Нових будь-яких доказів суду апеляційної інстанції не надано.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді: