Рішення

від 19.12.2024 по справі 168/1260/24

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/1260/24

Провадження № 2/168/452/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубечненської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Дубечненської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , який він успадкував після смерті матері ОСОБА_3 ,, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформив спадкових прав. За життя ОСОБА_2 заповіту на вказане майно не складав. Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті останнього, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька. Вказуючи, що нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, просить визнати за нею право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 .

У підготовче засідання сторони не з`явилася.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності і без участі позивача, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Дубечненської сільської ради подав заяву, в якій просить проводити розгляд справи за відсутності представника, не заперечує проти вирішення справи на користь позивача за умови достатніх правових підстав.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За змістом ст.ст. 524, 548 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті (ст.527 ЦК УРСР).

Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до положень ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13) і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок, збудований у 1927 році, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Випискою з погосподарської книги № Д-1 за 2024-2031 рік Дубечненської сільської ради Ковельського району Волинської області підтверджується належність вищевказаного будинку (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла (а.с. 15).

З досліджених судом матеріалів спадкової справи № 126 до майна померлої ОСОБА_3 (а.с. 60-70) видно, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті останньої, та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна (а.с. 67).

Право власності у встановленому законом порядку на спадковий будинок не зареєстровано (а.с. 71-72).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Ч.3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_2 (а.с. 30).

Відповідно до довідки Дубечненської сільської ради № 1034 від 14.11.2024 року ОСОБА_2 проживав до дня смерті з дружиною ОСОБА_4 , дочкою ОСОБА_1 , зятем ОСОБА_5 та онуками - ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с. 9).

Заповіту за життя ОСОБА_2 не складав, свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після його смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 45-47).

Дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , відмовилася від прийняття спадщини після смерті чоловіка в користь дочки спадкодавця ОСОБА_1 (а.с. 48).

Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, відсутні.

З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як дочка спадкодавця, є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_2 .

Постановою нотаріуса від 06.11.2024 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_2 (до реформування адміністративно-територіального устрою України -Старовижівського) району Волинської області у зв`язку з тим, що право власності на житловий будинок за спадкодавцем не зареєстроване, відсутні правовстановлюючі документи на вищезазначений житловий будинок (а.с. 21).

Наведені обставини справи об`єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 16/2024 до майна померлого ОСОБА_2 (а.с. 48-73), з яких також видно, що інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , немає, свідоцтво про право на спадщину за законом на належне спадкодавцю право на земельну частку (пай) видано позивачу.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мав, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 524, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 1269, 1296 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Дубечненська сільська рада, адреса місця знаходження: вул. Незалежності, 20, с.Дубечне, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04332940.

Повне судове рішення складено 19.12.2024 року.

Суддя О. Й. Хаврона