Ухвала

від 23.12.2024 по справі 169/605/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/605/24

Провадження № 2-о/169/55/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення заяви без розгляду

23 грудня 2024 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Хвіц Г.Й.

за участю секретаря судового засідання Мисюка П.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Оваднівська сільська рада Володимирського району Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . В шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Турійський районний суд Волинської області своїм рішенням від 01 травня 2024 року, що набрало законної сили, шлюб між ними розірвав та визначив, що малолітню дитину ОСОБА_3 залишити проживати з ним. Вказуючи, що ОСОБА_2 проживає окремо, не бере участі у вихованні та утриманні сина, а лише він займається його вихованням та утриманням, з метою захисту прав та інтересів дитини, а також його прав та інтересів як батька, просив встановити факт, що він самостійно виховує та утримує дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі матері дитини ОСОБА_2 .

Суддя своєю ухвалою прийняла заяву до розгляду, відкрила провадження у справі та призначила судове засідання.

Суд своєюухвалою від28серпня 2024року провадження у цій справі зупинив до закінчення перегляду в касаційному порядкуВеликою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 201/5972/22 за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , про встановлення факту самостійного виховання дитини, а ухвалою від 04 грудня 2024 року поновив провадження у вказаній цивільній справі та призначив справу до судового розгляду.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак, подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що заявлені вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити, а розгляд справи проводити за його відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак подала до суду письмову заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, вказала, що проти задоволення заявлених вимог не заперечує.

Представник заінтересованої особи - Оваднівської сільськоїради ВолодимирськогорайонуВолинської областіШевченко Н.Д.у судовезасідання нез`явилася,хоча продату,час імісце розглядусправи булаповідомлена належнимчином,однак подаладо судуписьмову заяву,в якійпросила розглядатисправу безпредставника органуопіки тапіклування Оваднівськоїсільської ради Володимирськогорайону Волинської області.

Враховуючи, що в судове засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши, всебічно, повно і об`єктивно обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Як установив суд, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Турійського районного суду Волинської області від 01 травня 2024 року, що набрало законної сили, розірвано та визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 (а. с. 13-19).

Згідно з актом обстеження місця проживання від 04 червня 2024 року, ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно здійснює його виховання та матеріально утримує (а. с. 5).

Вказаний факт підтвердили у своїх письмових поясненнях й свідки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 7, 9).

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявник зазначав, що встановлення вказаного факту йому потрібно, зокрема, для захисту прав та інтересів дитини, а також своїх прав та інтересів, як батька, оскільки починаючи із січня 2022 року він єдиний, хто займається вихованням та утриманням сина.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК Українисуд розглядаєв порядкуокремого провадженнясправи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина першастатті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України та не є вичерпним.

Згідно зістаттею 318 ЦПК Україниу заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичні наслідки, якщо: (1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; (2) чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; (3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; (4) встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Розгляд справи у порядку окремого провадження у цивільному судочинстві неможливий, якщо: (а) спір про право уже існує/існував на час подання у цьому порядку заяви про встановлення факту; (б) спір про право виникає під час розгляду справи у такому порядку.

Відповідно до частини четвертоїстатті 315 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідно його встановлення.

Заявник ОСОБА_1 зазначив, що метою встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітньою дитиною батьком є захист прав та інтересів дитини, а також прав та інтересів його, як батька, тобто пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правововго статусу батька, який самостійно виховує дитину.

Статтею 51Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюєтьсяСімейним кодексомУкраїни (стаття 1 СК України).

Частиною першоюстатті 121 СК Українипередбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

Так, відповідно достатті 141 Сімейного кодексу Українимати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Права і обов`язки у кожного з батьків не тільки рівні, але і взаємні. Отже, право одного з батьків протистоїть обов`язку іншого не перешкоджати у здійсненні права на виховання дитини і навпаки.

Обоє батьків несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Частиною четвертоюстатті 157 СК Українивизначено, що батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, такий спір вирішується судом.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 164 СК Українимати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК Українивизначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Частиною четвертоюстатті 19 СК Українипідтверджується, що спір щодо участі у вихованні дитини вирішується судом і у цьому спорі обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який має подати суду висновок щодо розв`язання спору.

В заяві ОСОБА_1 посилається на невиконання матір`ю ОСОБА_2 її батьківських обов`язків, що підлягає доведенню в судовому засіданні, та, відповідно до вимогстатті 155 СК України, може мати для неї негативні наслідки у вигляді притягнення до відповідальності, що суттєво впливатиме на її права та обов`язки в подальшому, а тому містить ознаки спірності правовідносин.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27 лютого 2024 року в справі № 196/1326/23 під час розгляду касаційної скарги в справі за заявою заявника про встановлення факту спільного проживання батька та дитини неповною сім`єю, встановлення факту самостійного утримання та виховання батьком дитини, зазначивши, що згідно зістаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість розгляду заявлених заявником вимог в порядку окремого провадження, оскільки із заяви вбачається спір про право, який виникає із сімейних правовідносин та має розглядатися в позовному провадженні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 також дійшла висновку про те, що доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.

Отже, виходячи з встановлених у цій справі обставин та мети подання заяви про встановлення факту самостійного виховання ним дитини, заявлені ОСОБА_1 вимоги не є пов`язаними із здійсненням особистих немайнових чи майнових прав, а тому не підлягають розгляду судом в порядку окремого провадження на підставі статей293,315 ЦПК України.

Частиною шостоюстатті 294 ЦПК Українивстановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до частини четвертоїстатті 315 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За установлених у цій справі конкретних обставин факт самостійного виховання дитини батьком не може бути встановлений за правилами окремого провадження, у зв`язку із чим заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями77-80,260,261, 293,294,315,354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Оваднівська сільська рада Володимирського району Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвалу складено 23 грудня 2024 року.

Головуючий/