Постанова

від 20.12.2007 по справі 5/520-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/520-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2007 р.                                                                Справа № 5/520-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Барбашова С.В., Бухан А.І.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - не прибув

відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська аграрна інвестиційна компанія-2005" (м. Суми) (вх. № 3530 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 08.11.07 р. по справі № 5/520-07

за позовом Дочірнього сільськогосподарського підприємства "ВИРИ" Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство "Сумиоблагротехсервіс" "ВИРИ" (с. Вири, Білопільського району, Сумської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська аграрна інвестиційна компанія-2005" (м. Суми)

про стягнення 38 136,62 грн., -

встановила:

У вересні 2007 року Дочірнє сільськогосподарське підприємство "ВИРИ" Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство "Сумиоблагротехсервіс" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська аграрна інвестиційна компанія-2005" про стягнення 38 136,62 грн. заборгованості, а саме: 35310,58 грн. основного боргу за поставлений відповідачу горох та ячмінь, 1 300,20 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 243,79 грн. 3 % річних та 1 282,05 грн. інфляційних збитків.

Рішенням господарського суду Сумської області від 8 листопада 2007 року по справі № 5/520-07 (суддя Гудим В.Д.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 35 310,58 грн. боргу за поставлений горох та ячмінь, 243,79 грн. річних, 1 282,05 грн. інфляційних збитків, 368,37 грн. державного мита та 113,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 1 300,20 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Слобожанська аграрна інвестиційна компанія-2005" на користь позивача заборгованість в сумі 26 310,58 грн.

Позивач письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не надав.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про місце, день та час розгляду справи, своїх представників 20.12.2007 р. у судове засідання не направили, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомили, у зв'язку з чим, справа за апеляційною скаргою розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що за усною домовленістю між сторонами, позивач зобов'язався передати відповідачу товар: горох та ячмінь на загальну суму 35 310, 58 грн., а відповідач в свою чергу, його прийняти та оплатити.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач згідно накладної № 11 від 03.05.2006 р. передав відповідачеві товар - 16,470 тон гороху та 27,668 тон ячменю на загальну суму 35 310, 58 грн., а останній його отримав через свого представника, який діяв по довіреності ЯЛУ № 788493 (а. с. 11, 12).

Як стверджує позивач, він виконав взяті на себе зобов'язання по передачі  товару в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладною та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей. Зазначені документи оформленні належним чином, скріплені підписами та печатками сторін.

Однак відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань щодо здійснення своєчасної і в повному обсязі оплати за одержаний товар, у зв'язку з чим його заборгованість перед ДСП "ВИРИ" ВАТ "Сумське обласне підприємство "Сумиоблагротехсервіс" станом на 04.09.2007 р. складає 35 310,58 грн.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату  заборгованості в сумі 35310,58 грн. Зазначена вимога була отримана відповідачем 04.06.2007 р., але залишена без відповіді та без задоволення.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що  вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 35 310,58 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням зазначеної норми місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 243,79 грн. 3 % річних та 1 282,05 грн. інфляційних збитків є також обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення пені в розмірі 1 300,20 грн., то вони задоволенню не підлягають, оскільки згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В даному випадку,  як свідчать матеріали справи, нарахування пені домовленістю сторін передбачено не було.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

На думку колегії суддів, позивач надав докази того, що він дійсно передав у власність відповідача товар на загальну суму 35 310,58 грн., а господарський суд Сумської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати за одержаний товар.

Зазначені обставини і стали підставою для захисту позивачем своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача.  

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Сумської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень.

Разом з тим, посилання заявника апеляційної скарги на часткове погашення боргу перед позивачем в сумі 9 000,00 грн., колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як вірно зауважив суд першої інстанції ухвалою господарського суду Сумської області від 21.11.2006 р. було порушено провадження у справі про визнання банкрутом позивача, а 02.02.2007 р. в газеті "Голос України" було опубліковано оголошення про порушення справи, тому заява про зарахування зустрічних вимог повинна була направлятися відповідачем в порядку і в строк визначений статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р., що відповідачем зроблено не було і зарахування зустрічних вимог не відбулось.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд Сумської області, з урахуванням матеріалів справи, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ДСП "ВИРИ" ВАТ "Сумське обласне підприємство "Сумиоблагротехсервіс" в частині стягнення 35 310,58 грн. основного боргу, 243,79 грн. 3 % річних та 1 282,05 грн. інфляційних збитків, оскільки позивач по справі свої зобов‘язання виконав повністю, а також надав суду всі докази, які підтверджують заборгованість відповідача.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Слобожанська аграрна інвестиційна компанія-2005" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2007 р. по справі № 5/520-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача до державного бюджету України недоплачене державне мито в сумі 1,63 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

                                                 постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська аграрна інвестиційна компанія-2005" залишити без задоволення.     

Рішення господарського суду Сумської області від 8 листопада 2007 року по справі № 5/520-07  залишити без змін.   

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська аграрна інвестиційна компанія-2005" (40030, м. Суми, вул. Супруна, 15, оф. 2, код 33389840) до державного бюджету України (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) недоплачене державне мито в сумі 1,63 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

Суддя                                                                               Барбашова С.В.  

Суддя                                                                               Бухан А.І.