Рішення

від 17.12.2024 по справі 293/812/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/812/24

Провадження № 2/293/368/2024

17 грудня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Селянщинське» та державного реєстратора Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області Дяченко Юлії Олександрівни про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

23.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» звернулось до суду з вказаним позовом, за змістом якого просить визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.03.2023 укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Селянщинське» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:01:000:0413, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Житомирського району Житомирської області та скасувати рішення про реєстрацію договору оренди землі.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що 01.06.2014 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825686800:01:000:0413, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, строком на 10 років.

Заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 07.02.2016 у цивільній справі №293/1286/16-ц вищевказаний договір оренди землі розірваний. В подальшому зазначене заочне рішення було скасоване рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 17.07.2018, яким в позові було відмовлено в повному обсязі за безпідставністю вимог. Рішення суду набрало законної сили 17.08.2018. Відтак, позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки від 01.06.2014 продовжував діяти протягом строку на який він був укладений, а саме до 31.05.2024.

В подальшому, під час розгляду справи №293/223/23 позивачеві стало відомо про те, що 03.03.2023 між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Селянщинське» було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровим номером 1825686800:01:000:0413, про що державним реєстратором Черняхівської селищної ради Дяченко Ю.О. 11.09.2023 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №51739612.

На думку позивача, ТОВ «Світанковий промінь» має переважне право на укладення договору оренди землі з ОСОБА_1 на новий строк, у зв`язку з чим до закінчення дії договору направив 30 квітня 2024 року відповідачу лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк з проектом договору, який ОСОБА_1 підписала 11 травня 2024 року. Також вказав, що позивач має намір у подальшому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідачів упущеної вигоди за час, коли Приватне підприємство «Селянщинське» обробляло спірну земельну ділянку.

З вказаних підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН.

23.05.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Проценко Л.Й. для розгляду.

На виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, 30.05.2024 судом отримано відомості про адресу реєстрації відповідача ОСОБА_1

24.05.2024суд винісухвалу,якою у задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» - адвоката Дорофєєва Д.О. про забезпечення позову у цивільній справі №293/812/24 відмовив.

Суд ухвалою від 03.06.2024 відкрив провадження у справі, постановив витребувати у Приватного підприємства «Селянщинське» належним чином завірену копію договору оренди землі б/н, укладеного 03.03.2023 між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Селянщинське». Підготовче засідання призначив на 04.07.2024.

13.06.2024 на виконання вимог ухвали суду від 03.06.2024, відповідачем Приватним підприємством «Селянщинське» надано копію договору оренди землі від 03.03.2023.

18.06.2024 до канцелярії суду надійшов відзив державного реєстратора Черняхівської селищної ради Дяченко Ю.О. У відзиві, зокрема, зазначає, що нею, як державним реєстратором на підставі договору оренди землі б/н від 03.03.2023, у зв`язку з відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями на земельну ділянку за кадастровим номером 1825686800:01:000:0413 і було прийнято рішення про державну реєстрацію зазначеного права оренди. Вказує, що реєстрації підлягає не договір оренди, а право оренди, яке виникає на підставі договору. Втім, право оренди позивача було припинено 24.04.2017 на підставі рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 07.02.2017 і в подальшому не відновлено. Отже, і перешкод для подальшої реєстрації прав на земельну ділянку кадастровий номер 1825686800:01:000:0413 не було. Крім того, вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди не може бути звернена до реєстратора, тому вона не є належним відповідачем по справі (а.с.66-69).

20.06.2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, згідно якого зазначила, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки право оренди позивача було припинене 24.04.2017 і не було повторно зареєстровано. 31.05.2024 закінчився строк, на який з ТОВ «Світанковий промінь» укладено договір оренди землі. 23.05.2024 ОСОБА_1 направила на адресу ТОВ «Світанковий промінь» лист-повідомлення про відмову від укладання договору оренди землі на новий строк (а.с. 77-87).

Позивач правом на подання відповіді на відзив на позов не скористався.

04.07.2024 підготовче засідання суд відклав на 27.08.2024 (а.с.93).

Суд ухвалою від 27.08.2024, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, відклав розгляд справи на 05.09.2024 у зв`язку з неявкою сторін (а.с.95).

Ухвалою від 05.09.2024 суд закрив підготовче провадження. Судовий розгляд справи по суті суд призначив на 07.10.2024.

Суд ухвалою від 07.10.2024, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, відклав розгляд справи на 11.11.2024, у зв`язку з неявкою сторін (а.с.95).

08.11.2024 до суду надійшла заява за підписом ОСОБА_1 про визнання позову, в якій, зокрема, підтверджує ту обставину, що підписала договір оренди земельної ділянки на новий строк 11 травня 2024 року з ТОВ «Світанковий промінь» (а.с.122).

11.11.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючої судді в нарадчій кімнаті по іншій справі (а.с. 123). Суд призначив розгляд справи на 02.12.2024.

02.12.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням на лікуванні.

Суд ухвалою від 02.12.2024, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, відклав розгляд справи на 17.12.2024, попередньо погодивши дату з представником позивача.

17.12.2024 в судове засідання сторони не прибули, хоча про дату, часта місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с.134-137). Заяв про відкладення суду не надійшло. Представник позивача причини неявки суду не повідомив. Водночас, державний реєстратор в адресованій суду заяві просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" та інші).

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Також повідомлення про розгляд справи завчасно розміщено на офіційному сайті судової влади. Інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки суду: https://cr.zt.court.gov.ua, а відтак сторони повинні були цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

У судовому засіданні 17.12.2024, відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Судом встановлено, 01.06.2014 укладено договір оренди землі між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Селянщинське» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,0127 га, кадастровий номер 1825686800:01:000:0413 що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, строком на 10 років. Відповідно до п.12.1. договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку. Згідно п. 12.2 договору, його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (а.с.6).

Згідно вказаного договору ОСОБА_1 передала належну їй земельну ділянку ТОВ «Світанковий промінь», що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 01.06.2014 та актом про визначення меж земельних ділянок в натурі (а.с. 7).

Право оренди ТОВ «Світанковий промінь» щодо вказаної земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.06.2015, номер запису про інше речове право: 9916625 (а.с.11).

07.02.2017 заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області договір оренди землі з кадастровим номером 1825686800:01:000:0413, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області укладений 01.06.2014 розірваний (а.с. 14-15).

20.07.2018 рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області в позові ОСОБА_1 до ТОВ «Світанковий промінь» відмовлено у розірванні договору оренди землі від 01.06.2014 (а.с.16-17).

03.03.2023 між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Селянщинське» укладений договір оренди земельної ділянки строком на 7 років, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 4,0127 га, кадастровий номер 1825686800:01:000:0413, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, що підтверджується відповідним договором оренди земельної ділянки, право оренди за яким зареєстроване 11.09.2023 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про

реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Черняхівської селищної ради Дяченко Ю.О. (а.с. 62).

Із долученого позивачем до матеріалів справи листа-повідомлення від 30.04.2024 вбачається, що ТОВ «Світанковий промінь» звернулось до ОСОБА_1 із пропозицією підписати договір оренди земельної ділянки площею 4,0127 га, кадастровий номер 1825686800:01:000:0413, на новий строк (а.с. 28). Відповідно до копії договору оренди ОСОБА_1 підписала 11.05.2024 з ТОВ «Світанковий промінь» договір на новий строк (а.с.29).

Разом з тим, матеріали справи містять лист-повідомлення ОСОБА_1 від 17.05.2024, яким повідомила ТОВ «Світанковий промінь» про відмову від укладення з ТОВ «Світанковий промінь» договору оренди землі на новий строк. Одночасно в листі повідомляє, що переважне право орендаря на продовження договору оренди землі не є абсолютним та у разі отримання відмови від орендодавця, орендар втрачає своє право на укладення договору оренди земельної ділянки.На підтвердження належнимчином направленнялиста товариствувідповідач долучила до повідомлення описвкладення,з зазначеннямадреси інайменуванням адресанта (а.с.83-84).

Згідно інформації з державного реєстру речових прав, договір оренди землі від 03.03.2023, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Селянщинське», припинений 18.10.2024 за взаємною згодою сторін на підставі договору про розірвання договору від 03.06.2024 (а.с. 117).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, ОЦІНКА ТА МОТИВИ СУДУ

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 15, 16 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Предметом даного спору є визнання недійсним договору оренди з моменту його укладання.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (надалі ЦПК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина 4 статті 124 ЗК України у редакції, чинній на час підписання первинного договору оренди та державної реєстрації права оренди).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина 1 статті 210 ЦК України).

Згідно з статтею 125 ЗК України у вказаній редакції право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації права оренди.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час підписання первинного договору оренди та державної реєстрації права оренди).

Судом встановлено, що 01.06.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» укладено договір оренди землі земельної ділянки площею 4,0127 га, кадастровий номер 1825686800:01:000:0413, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, строком на 10 років. Відповідно до п. 3.1 договору право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами.

Право оренди земельної ділянки за ТОВ «Світанковий промінь» виникло з моменту реєстрації, тобто з 03.06.2015.

Відповідно до заочного рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 07.02.2016 у цивільній справі №293/1286/16-ц вищевказаний договір оренди землі розірваний. В подальшому зазначене заочне рішення було скасоване рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 20.07.2018, яким в позові було відмовлено в повному обсязі за безпідставністю вимог. Рішення суду набрало законної сили 21.08.2018.

Суд звертає увагу, що згідно положень підп. 1 п. 27 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України у редакції Закону України від 24.03.2022 року № 2145-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" строк дії договору оренди землі від 01.06.2014 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» не може бути автоматично поновленим на 1 рік, оскільки його строк дії сплинув після набрання чинності вказаним Законом України, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.03.2023 у справі №563/376/22.

Відтак, договір оренди земельної ділянки від 01.06.2014 продовжував діяти протягом строку на який він був укладений, тобто до 01 червня 2024 року.

За вказаних приписів та встановлених судом обставин слід прийти до висновку, що 10-річний строк дії первинного договору оренди на момент укладення оскарженого договору оренди від 03.03.2023, був чинним.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 23.05.2024, тобто за декілька днів до завершення строку дії первинного договору оренди. Зокрема, в позовній заяві зазначає, що під час розгляду справи № 293/223/23 про визнання недійсним договору оренди землі від 23.02.2020 укладеного між відповідачем та Фермерським господарством «Агроарам», позивачу стало відомо про те, що 03.03.2023 між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Селянщинське» був укладений оспорюваний договір оренди земельної ділянки.

Згідно положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Суд встановив, що позивач 30.04.2024 повідомив письмово орендодавця про намір продовжити строк дії первинного договору оренди.

Відповідно до копії договору оренди ОСОБА_1 підписала 11.05.2024 з ТОВ «Світанковий промінь» договір на новий строк.

Разом з тим, матеріали справи містять лист-повідомлення ОСОБА_1 від 17.05.2024, яким повідомила ТОВ «Світанковий промінь» про відмову від укладення з ТОВ «Світанковий промінь» договору оренди землі на новий строк. Одночасно в листі повідомляє, що переважне право орендаря на продовження договору оренди землі не є абсолютним та у разі отримання відмови від орендодавця, орендар втрачає своє право на укладення договору оренди земельної ділянки.

Окрім того,згідно поданої ОСОБА_1 07.11.2024 заяви,вона визнає викладені обставини впозові,зокрема іте,що підписала договіроренди земельноїділянки нановий строк11травня 2024року зТОВ «Світанковийпромінь» (а.с.122). Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів реєстрації права оренди за ТОВ «Світанковий промінь» згідно вказаним договором, а позивач не скористався цим правом.

Надаючи оцінку заявам відповідача ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 49 цього кодексу, позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, матеріали цієї справи містять як обґрунтовані заперечення відповідача ОСОБА_1 щодо позовних вимог та не бажання переукладати договір з позивачем на новий строк так і заяву, девідповідач ОСОБА_1 визнає факт підписання договору оренди земельної ділянки на новий строк 11 травня 2024 року з ТОВ «Світанковий промінь». Аналіз вказаних заяв не дає суду переконань та зрозумілості щодо істинного волевиявлення відповідачки. Такі заяви суд розцінює, як юридичну необізнаність відповідачки щодо суті та наслідків підписання вищезазначених заяв та використання цього сторонами в своїх інтересах.

Таким чином, суд має обґрунтовані сумніви щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання відповідачем ОСОБА_1 .

Судом зазначається, що визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов:визнання їх усіма учасниками справита відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

Отже, суд має надати оцінку позиціям інших відповідачів (ПП «Селянщинськ», державного реєстратора) , які не визнають позовні вимоги, заперечуючи проти них.

Велика Палата Верховного Суду у постановівід 01.04.2020по справі№ 610/1030/18звернула увагу на те, що подання особою до суду першої інстанцій заяви про визнання позову, не може підміняти процедуру переговорів сторін договору оренди щодо його поновлення на новий строк, бо таке визнання порушує права, свободи й інтереси інших відповідачів.

Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 ЦК України).

За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40)).

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (див. постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 2 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц та від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, від 18 квітня 2023 року по справі №357/8277/19).

У той же час, у постанові від 01.04.2020 по справі № 610/1030/18 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок стосовно права орендаря за первинним договором оренди на захист свого права, визначивши, що «укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити».

Таким чино, звернувшись до суду із позовом за декілька днів до закінчення строку дії первинного договору оренди, за відсутності належних доказів поновлення первинного договору оренди, позивач заявив вимоги, які не можуть забезпечити поновлення його права користування відповідною земельною ділянкою.

Посилання представника позивача про наміри позивача у подальшому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідачів упущеної вигоди за час, коли Приватне підприємство «Селянщинське» обробляло спірну земельну ділянку, не змінює суті правовідносин у даній справі та не позбавлятиме позивача в подальшому звернутися до суду з вказаним позовом, незалежно від визнання спірного договору недійсним, оскільки у вказаному спорі встановлено, що спірний договір від 03.03.2023 був укладений під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта від 01.06.2014.

Водночас, судом зазначається, що оскільки на час розгляду справи в суді дія первинного договору оренди припинена через закінчення строку, на який його було укладено, спірний договір оренди припинив своє існування 18.10.2024, а позивач втратив чинне право оренди, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 01.04.2020 по справі № 610/1030/18, щодо можливості первинногоорендаря відновитисвоєіснуюче правооренди до моменту набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили,в позові щодо визнаннянедійсним договоруоренди земельноїділянки б/нвід 03.03.2023слід відмовити.

Щодо позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди землі від 03.03.2023, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними від вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що державний реєстратор Черняхівської селищної ради Дяченко Ю.О. не може виступати належним відповідачем у спорі про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права на нерухоме майно, оскільки державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії. Належним відповідачем щодо вказаної позовної вимоги є Приватне підприємство «Селянщинське». Вказане відповідає висновкам, викладеним у п. 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 336/4662/19.

У статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» не підлягають задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, зважаючи, що за наслідком розгляду справи у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь»

адреса місцезнаходження: Житомирська область, Житомирський район, с. Пекарщина,

вул. Петровського, 3

код ЄДРПОУ 39138033

Відповідачі:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Адреса місця реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Приватне підприємство «Селянщинське»

адреса місця знаходження: 12331, Житомирська область, Житомирський район,

с. Селянщина, вул. Мічуріна, 26, код ЄДРПОУ 03747053

державний реєстратор Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області Дяченко Юлія Олександрівна

адреса місця знаходження: Житомирська область, Житомирський район,

с-ще Черняхів, майдан Рад 1,код ЄДРПОУ 04344156

Повний текст рішення складкний та підписаний 23.12.2024

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО