Ухвала

від 09.12.2024 по справі 369/11280/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11280/24

Провадження №4-с/369/98/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Кубарській Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», заінтересовані особи: Головний державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертична Віта Володимирівна, ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла вказана справа.

В обґрунтування скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» зазначає, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.06.2022 у справі № 369/4666/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути загрозу магістральним газопроводам Київ-Брянськ Ду 500 та Тула-Шостка-Київ Ду 500 шляхом невідкладного знесення (демонтажу) металевої огорожі, споруди та переміщення побутових вагончиків, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:02:009:5122, які знаходяться в охоронній зоні магістральних газопроводів Київ-Брянськ Ду 500 та Тула-Шостка-Київ Ду 500.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.

На виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.06.2022 у справі № 369/4666/21 було видано виконавчий лист від 25.04.2024.

03.06.2024 ТОВ «Оператор ГТС України» звернулось до Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області (далі Вишневий відділ ДВС) із заявою від 03.06.2024 №ТОВВИХ-24-8209 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.06.2022 у справі № 369/4666/21, згідно з виконавчим листом від 25.04.2024.

25.06.2024 через систему «Електронний суд» на адресу ТОВ «Оператор ГТС України» надійшло повідомлення від 25.06.2024 №75342263 про повернення виконавчого документа (виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.04.2024 у справі №369/4666/21) стягувачу без прийняття до виконання, за підписом Головного державного виконавця Вишневого відділу ДВС Тертичної Віти Володимирівни.

ТОВ «Оператор ГТС України» вважає дії державного виконавця Тертичної В.В. щодо винесення вищевказаного повідомлення та саме повідомлення неправомірними, такими, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження» (далі ЗУ «Про виконавче провадження»).

Як вбачається з повідомлення державного виконавця Тертичної В.В., правовими підставами повернення виконавчого документа без виконання зазначено ч.1 ст.4 та п.6 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження».

Зміст зазначених норм визначає, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

В повідомленні про повернення виконавчого документа виконавець зазначив, що у пред`явленому на виконання виконавчому листі відсутня дата народження боржника, а тому виконавчий документ було повернуто стягувачу без прийняття до виконання.

Проте такі дії державного виконавця ТОВ «Оператор ГТС України» вважає незаконними.

На підставі вище наведеного, скаржник просив суд скаргу задовольнити та постановити ухвалу, якою:

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної Віти Володимирівни по винесенню повідомлення від 25.06.2024 №75342263 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Визнати неправомірним повідомлення головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної Віти Володимирівни від 25.06.2024 №75342263 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати начальника Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати повідомлення головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної Віти Володимирівни від 25.06.2024 №75342263 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вжити передбачені законодавством заходи для примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.04.2024 у справі №369/4666/21.

03.07.2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у справі.

09.12.2024 року представник скаржника через канцелярію суду зареєстрував заяву, у якій просив суд здійснювати розгляд скарги у його відсутності, вимоги скарги підтримав у повному обсязі.

09.12.2024 року боржник та представник Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області в судове засідання не з`явилися, про дату , час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали скарги і справи, суд вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно дост. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідност. 448 ЦПК Українискарга подається до суду, який розглянув справу, як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 2 ст.124Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 1 положення про Міністерство юстиції України, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики.

Таким чином, при прийнятті до примусового виконання виконавчих документів, державний виконавець має діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до статті 1Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1 ст. 5 Закону).

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Крім того, державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно з Законом України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини другої статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Положеннями ст.449ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Згідно п. п. 1, 2, 3 ст.11Закону України«Про виконавчепровадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Відповідно до статті 18Закону України"Провиконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.4Закону України«Про виконавчепровадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

У п. 6 ч. 4 ст.4Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Пунктом 3 ч. 3 ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 749/1181/16-ц, від 08.05.2019 у справі № 813/2125/16, від 19.09.2019 у справі № 469/1357/16-ц (провадження № 61-35493св18), від 14.12.2022 у справі № 504/3238/16-ц.

Сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 639/2561/18-ц (провадження № 61-578св19).

Відсутність у виконавчих листах реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника і його дати народження не є безумовною підставою для повернення виконавчих документів, а дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчих документів стягувану без прийняття до виконання, у зв`язку із відсутністю у них вищевказаних реквізитів, порушують права стягувана та є такими, що не відповідають вимогам закону.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі 686/3941/19.

Відповідно до ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на і території України.

З аналізу вищезазначеного суд робить висновок про те, що на виконання вказаного рішення суду державний виконавець повинен дотримуватися вимог законодавства про виконавчу службу, виконавче провадження та інш., і в цьому сенсі державним виконавцем зроблене не все, що потрібно робити згідно Закону, цей державний виконавець допустив неправомірні дії та бездіяльність.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що скарга підлягає задоволенню.

Таким чином суд вважає, що обставини скарги знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового засідання, та скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. 3 Закону України «Про виконавчу службу», ст. ст. 3, 5, 6, 7, 11, 18, 19, 25, 27, 31, 32, 40, 45, 48, 52, 63, 70, 71, 82, 83 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 258-261, 352-354, 447-453 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», заінтересовані особи: Головний державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертична Віта Володимирівна, ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної Віти Володимирівни по винесенню повідомлення від 25.06.2024 №75342263 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Визнати неправомірним повідомлення головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної Віти Володимирівни від 25.06.2024 №75342263 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати начальника Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати повідомлення головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної Віти Володимирівни від 25.06.2024 №75342263 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вжити передбачені законодавством заходи для примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.04.2024 у справі №369/4666/21.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 23.12.2024 року.

Суддя А.В. Янченко