Ухвала

від 20.12.2024 по справі 372/3984/22

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3984/22

Провадження 2-91/24

ухвала

Іменем України

20 грудня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., представниці позивача ОСОБА_1 ,представника відповідача ОСОБА_2 ,відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Сосновий Бір» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Козинської селищної ради Обухівського району, третя особа ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді перебуває вищезазначена цивільна справа.

19.12.2024 року представницею позивача подано до суду клопотання про повернення до підготовчого провадження та заяву про зміну предмету позову.

Суд, заслухавши думку та пояснення учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.197 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Згідно із ч.2 ст.189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

ЦПК України встановлено відповідні процесуальні строки на вчинення учасниками справи певних процесуальних дій, зокрема, на подання заяв по суті спору, подання заяв та клопотань, подання доказів.

При розгляді справи в порядку загального позовного провадження докази, заяви та клопотання подаються сторонами та вирішуються судом на стадії підготовчого провадження, у встановлені законом або судом строки.

НормамиЦПК Українине передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження.

Верховний Суд в постанові від 16.12.2021 року у справі №910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Судом об`єктивно встановлено, що представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою 10.07.2024 року.

12.01.2023 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області по даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче засідання, з викликом учасників справи.

Ухвалою суду призначено по справі судову комплексну земельнотехнічну експертизу та експертизу з питань землеустрою.

21.08.2024 року ухвалою суду поновлено провадження у справі для подальшого розгляду після надходження експертизи до суду 21.08.2024 року.

04.10.2024 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову.

24.10.2024 року відповідачем Козинською селищною радою Обухівського району Київської області подано відзив на заяву про зміну предмету позову від 04.10.2024 року.

08.11.2024 року за клопотанням представниці позивача підготовче судове засідання відкладено на іншу дату.

19.11.2024 року у підготовчому судовому засіданні представниця позивача заявила клопотання про відкладення засідання для надання часу для подання заяви про зміну предмету позову, зазначивши, що раніше не мала можливості подати вказану заяву з об`єктивних причин.

19.11.2024 року протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представниці позивача про відкладення підготовчого засідання в зв`язку із відсутністю поважних причин, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Зважаючи на зазначене, у представниці позивача було достатньо часу для подання заяви про зміну предмету позову до закриття підготовчого засідання у справі. Суд враховує, що висновок експерта, на який посилається позивач, як на підставу звернення із заявою про зміну предмету позову, надійшов до суду 21.08.2024 року. В зв`язку із чим звертатися до суду із клопотанням про відкладення судового засідання задля підготовки заяви про зміну предмету позову тільки 19.11.2024 року, тобто більше ніж через три місяці є зловживанням процесуальними правами з боку позивача. Ухвалюючи вказане рішення суд враховує права відповідачів, які добросовісно відреагували відзивом на зміну предмету позову від 04.10.2024 року, і не може покладати на них тягар неналежного виконання процесуальних обов`язків з боку позивача.

Укладення договору позивачем із новим представником суд також не вважає поважною причиною для відкладення підготовчого судового засідання, оскільки інакше б це дозволяло будь-якій стороні ініціювати наново стадії судового розгляду.

При цьому, повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття є правом, а не обов`язком суду і перебуває у його виключній дискреції.

Враховуючи викладене, те, що підготовче провадження у справі проводилося майже два роки та стороні позивача було надано достатньо часу для реалізації процесуальних прав, відсутність будь-яких обставин, які перешкоджали стороні позивача реалізувати свої права та обов`язки відповідно до вимогЦПК Україниу підготовчому провадженні у встановлені строки, суд не вважає наведені представником позивача обставини для повернення на стадію підготовчого провадження вагомими, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання (заяви) представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження.

Щодо заяви про зміну предмету позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17, у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, у постанові від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19 та у постанові від 20.02.2024 у справі № 922/3960/23.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема устатті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.11.2023 у справі №603/761/19.

Заяву позивача про зміну предмета позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі №916/1988/20.

Отже, вказана заява про зміну предмету позову фактично є поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість її розгляду, в якості заяви про зміну предмету позову.

Так, в заяві про зміну предмету позову позивач вперше стверджує, що порушення його прав першочергово виникло на підставі незаконного рішення 36 сесії Козинської селищної ради 7 скликання від 14.09.2017 року № 13/35, і вказане рішення в наступному потягло ухвалення рішення 37 сесії Козинської селищної ради 7 скликання № 9 від 10.10.2017 року.

Тобто, обґрунтування незаконності рішення 36 сесії Козинської селищної ради 7 скликання від 14.09.2017 року № 13/35 як підставу позовних вимог, суд оцінює, як підставу, про яку раніше не йшлася мова в позові.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у прийнятті заяви представниці позивача про зміну предмету позову, слід відмовити.

Одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49,189,197,258-260,353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання представниці позивачаГромадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Сосновий Бір» про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у справі №372/3894/22, - відмовити.

Відмовити у прийнятті заяви представниці позивача про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Сосновий Бір» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Козинської селищної ради Обухівського району, третя особа ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, та повернути її заявнику.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення). Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В.Висоцька