Ухвала

від 23.12.2024 по справі 755/16062/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/16062/24

Провадження №: 2/755/8626/24

У Х В А Л А

"23" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, як правонаступника Фонду соціального страхування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа, провадження у якій було відкрито ухвалою суду від 20.09.2024 за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

29.10.2024 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у якому остання просить суд: зупинити провадження у справі № 755/16062/24 за позовом ОСОБА_1 Пенсійного фонду України, як правонаступника Фонду соціального страхування України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування наказу до завершення розгляду Верховним Судом справи № 712/4776/23 та до завершення розгляду Верховним Судом цивільної справи № 750/7085/23 та справи № 760/4638/23.

Клопотання обґрунтовано тим, що для вирішення даної справи є важливим результат розгляду вищевказаних цивільних справ.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, доходить наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднанню палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Визначаючи наявність передбачених статтею 252 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 10 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у інших справах, які переглядаються у касаційному порядку вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду справи

При цьому така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Велика Палата Верховного Суду може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування схожої (ідентичної) справи на розгляді у суді касаційної інстанції та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Така підстава зупинення провадження у справі як перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду має на меті забезпечення єдності судової практики, яку можна досягти завдяки передбаченим процесуальним законом механізмам.

Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 17 вересня 2020 року в справі № 557/457/19 та від 19 квітня 2021 року в справі № 393/135/19.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Отже, як убачається з матеріалів справи, спір, який є предметом розгляду, та судове рішення у справі, яке знаходиться в провадженні Верховного Суду, виникли у подібних правовідносинах, зокрема, у вказаних справах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування ч.2 ст.40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України, ст. 5 Закону України «Про державну службу», ч.5 ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (в частині відсутності заборони на переведення працівника, який не є державним службовцем (хоча виконує владно-управлінські функції) на посаду державного службовця в органі, до якого здійснюється приєднання в процедурі реорганізації, а також щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

З огляду на подібність правовідносин у даній справі та правовідносин у справі №750/7085/23 (провадження № 61-15121ск23), №760/4638/23 (провадження № 61-7081ск24) та №712/4776/23 (провадження № 61-13644сво23) у якій Верховним Судом відкрито касаційне провадження, суд вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 251, 252, 258, 260 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження - задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, як правонаступника Фонду соціального страхування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом справи № 750/7085/23 (провадження № 61-15121ск23), №760/4638/23 (провадження № 61-7081ск24) та №712/4776/23 (провадження № 61-13644сво23).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: