Рішення

від 23.12.2024 по справі 756/8267/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23.12.2024 Справа № 756/8267/24

Справа № 756/8267/24

Провадження №2/756/3963/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Тихої О.О.,

за участі секретаря судового засідання Макущенка М.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16.01.2023 № 756/8196/22 та стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000,00 грн. щомісячно, по 10 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони з 20.11.2009 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01.02.2023 шлюб між сторонами розірвано.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.01.2023 з ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 20.09.2022 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Проте, на даний час розмір аліментів, що стягуються за вказаним рішенням суду є недостатнім для утримання дітей, оскільки їх потреби значно збільшились. Так, діти проживають разом із позивачем у м. Варшава, де відвідують школу № 257 «ім.Професора М.Фальского», на їх утримання витрачаються значні кошти, а саме: на відповідне харчування, шкільне приладдя, одяг, взуття, проїзд у транспорті, заняття в гуртках. Тих аліментів, що стягуються за судовим рішенням у розмірі 3 557,84 грн. на кожну дитину у місяць, не вистачає для задоволення усіх потреб дітей відповідно до їх віку. Разом з тим, відповідач є працездатним, інших осіб на утриманні не має, отримує великий дохід від здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з ремонтом та технічним обстуговуванням автомобілів. Але, незважаючи на це, відповідач ухиляється від сплати аліментів за попереднім рішенням суду, внаслідок чого утворилася велика заборгованість по аліментам. Крім того, відповідач ОСОБА_3 є співвласником частки майна, набутого за час шлюбу - житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з наведеним позивач змушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 22.07.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач та його представник у судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, про день, час і місце судового розгляду повідомлені у встановленому законом порядку, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подавали.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про день, час і місце розгляду справи повідомлений.

У зв`язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони мають спільних дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1422, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №917.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.01.2023 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 20.09.2022 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

На виконання вказаного рішення Оболонським районним судом м. Києва 22.02.2023 виданий виконавчий лист № 756/8196/22, який перебуває на примусовому виконанні в Оболонському відділі державної виконавчої служби у м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно з розрахунком заборгованості по аліметам, що стягуються за виконавчим листом № 756/8196/22, зробленим головним державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яровим О.В., заборгованість ОСОБА_3 по аліментам станом на 01.09.2024 складає 215 841,87 грн.

З наданих позивачем довідок у засвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гмирею В.В. перекладі на українську мову убачається, що син ОСОБА_6 навчається у 3-Б класі, а донька ОСОБА_7 - у 8-Б класі Основної школи № 257 ім. проф. Мар`яна Фальського у м. Варшава, Польща.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини.

Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених в статтях 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно положень ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Відповідно до абз. другого ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів - в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі.

Відповідно до висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 643/11949/19, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм, можна дійти висновку, що відповідач зобов`язаний утримувати спільних з позивачем дітей і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації її життя нарівні з позивачем.

Згідно з ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 77-80 ЦПК України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, що регулює сімейні правовідносини щодо утримання неповнолітніх дітей, та виняткового права стягувача аліментів на зміну способу їх стягнення, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище сторін, проживання дітей разом з матір`ю за кордоном та навчання дітей за кордоном, наявність значної заборгованості по аліментам з боку відповідача, що безумовно ставить позивача як стягувача аліментів, з якою проживають діти, у скрутне матеріальне становище, а також розмір аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей, той факт, що відповідач працездатний, не надав доказів того, що не може працювати та отримувати відповідну заробітну плату або дохід, а також відомостей про наявність в нього на утриманні інших дітей чи непрацездатних дружини, батьків, з урахуванням закріплених ч. 9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та обов`язку обох батьків утримувати своїх дітей, з метою забезпечення найкращих інтересів дітей, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та необхідність змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16.01.2023 № 756/8196/22, та стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, тобто по 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

При цьому, задовольняючи позов частково, суд врахував, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір доходу відповідача, значне поліпшення його матеріального стану у порівнянні з 2023 роком та необхідність стягнення з відповідача щомісячно аліментів саме у розмірі 10 000 грн. на кожну дитину, оскільки на обох батьків покладено рівний обов`язок по утриманню дітей, а отже, заявляючи до стягнення саме такий розмір аліментів, позивач також мала довести свої щомісячні витрати на дітей в аналогічному розмірі. Разом з тим, суд позбавлений можливості належним чином надати оцінку наданим позивачем квитанціям, чекам на придбання продуктів, ліків, одягу, а також по оплаті послуг з навчання та лікування дітей, як зазначено позивачем у клопотанні про долучення доказів від 20.09.2024, оскільки надані позивачем письмові докази викладені іноземною мовою, без відповідного перекладу на українську мову.

Інші доводи позивача не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16.01.2023 № 756/8196/22 та стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, по 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16.01.2023 у справі № 756/8196/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відкликати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, в особі Державної судової адміністрації України, судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 35018577, місце знаходження: м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, буд. 2-Д.

Дата складення повного судового рішення - 23.12.2024.

Суддя О.О. Тиха