Рішення

від 23.09.2024 по справі 757/4248/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4248/23-ц

пр. 2-3080/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явилась,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Лайн» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбо Фінанс» (далі - первісний позивач, ТОВ «ФК «Арбо Фінанс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні збитки в розмірі 450 451,28 грн. та три проценти річних у розмірі 149 745,73 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2019 року у справі № 757/2543/16-ц позов ПAT «Банк національний кредит» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк національний кредит» грошові кошти у розмірі 2 416 049,99 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2020 року у справі № 757/2543/16-ц змінено стягувача ПAT «Банк національний кредит» на його правонаступника ТОВ «ФК «Арбо Фінанс».

Рішення суду у справі № 757/2543/16-ц набрало законної сили 14.09.2019 року, однак залишається не виконаним, отже позивач має право на стягнення інфляційних збитків та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Посилаючись на вказані обставини, на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 526, 625, ЦК України позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2023 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11.05.2023 року.

27.04.2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач вважає, що рішення у справі № 757/2543/16-ц набрало законної сили лише 22.12.2022 року, оскільки постановою апеляційного суду від 22.12.2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, а тому борг у відповідача міг виникнути лише з цієї дати.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2023 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 15.08.2023 року.

10.07.2023 року до суду надійшли письмові пояснення представника позивача, у яких зазначено, що згідно з виконавчим листом від 17.02.2022 року, указано, що рішення суду набрало законної сили 13.09.2019 року. Виконавче провадження № НОМЕР_2 відкрито 21.02.2022 року. Позивачем інфляційні збитки та три проценти річних нараховувались у період з 01.02.2020 року по 24.02.2022 року, до моменту введення в Україні військового стану.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2023 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 18.10.2023 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2023 року замінено у цивільний справі № 757/4248/23-ц первісного позивача ТОВ «ФК «Арбо Фінанс» його правонаступником - ТОВ «ФК «Профіт Лайн». Підготовче засідання у справі відкладено та призначити на 15.01.2023 року

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2024 року закрито підготовче провадження у зазначеній справі призначено цивільну справу за позовом ТОВ «ФК«Профіт Лайн» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 02.04.2024 року

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2024 року у справі оголошено перерву.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2024 року відкладено розгляд справи на 23.09.2024 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі та участі відповідача, проти позову заперечують у повному обсязі .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2019 року у справі № 757/2543/16-ц позов ПAT «Банк національний кредит» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк національний кредит» грошові кошти у розмірі 2 416 049,99 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 27.12.2022 року та постановою Верховного Суду від 14 червня 2023 року, рішення Печерського районного суду міста Києва від 13.08.2019 року залишено без змін.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2020 року у справі № 757/2543/16-ц змінено стягувача ПAT «Банк національний кредит» на його правонаступника ТОВ «ФК «Арбо Фінанс».

Згідно з копією виконавчого листа № 757/2543/16-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва 17.02.2022 року, рішення суду набрало законної сили 13.09.2019 року.

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. від 21.02.2022 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 на підставі виконавчого листа № 757/2543/16-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва 17.02.2022 року.

Ст.ст. 15, 16 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 8.35 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

У пункті 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що «Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою».

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та пункті 6.19 постанови від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та трьох відсотків річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16, провадження № 14 -254цс19.

Згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 14.02.2018 року у справі № 564/2199/15-ц, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

З матеріалів позову вбачається, що позивачем заявлено вимоги про стягнення коштів саме на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

Враховуючи наведене, після ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача заборгованості зобов`язання відповідача щодо сплати заборгованості не припинилося та триває до його фактичного виконання. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано. На час розгляду справи рішення у справі № 757/2543/16-ц є чинним та таким, що набрало законної сили. При цьому суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням трьох процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання трьох процентів річних, від простроченої суми, передбачених ст.625 ЦК України.

При цьому, суд враховує, що наявність підстави для виникнення боргу, пред`явленого до стягнення, його розмір і обґрунтованість доказуються кредитором, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ст. 614 ч. 2, ст. 623 ч. 2 ЦК України).

У той же час, відповідачем не надано доказів здійснення будь-яких дій, спрямованих на повне чи часткове погашення заборгованості, доказів неприйняття позивачем від відповідача коштів на таке погашення або відмови від прийняття, як і прострочення, стороною відповідача суду не надано.

Згідно із розрахунком заборгованості, який було надано стороною позивача, сума трьох відсотків річних перед позивачем за час невиконання рішення суду за період із 01.02.2020 року по 24.02.2022 року складає суму в розмірі 149 745,73 грн та інфляційних втрат за указаний період складає 450 451,28 грн.

Враховуючи наведені положення, суд дійшов висновку що, позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 073,60 грн за подання позову до суду, що підтверджується квитанцією № ПН110860С1 від 02.10.2023 року.

Оскільки позов підлягає задоволенню, у відповідності до ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню судові витрати в розмірі сплаченого судового збору сумі 9 002,96 грн., сплачені згідно квитанції від 31.01.2023 року № 45188.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 614, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Лайн» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Лайн» суму трьох процентів річних в розмірі 149 745 (сто сорок дев`ять тисяч сімсот сорок п`ять) грн. 73 коп. та суму інфляційних втрат в розмірі 450 451 (чотириста п`ятдесят тисяч чотириста п`ятдесят одна) грн.. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Лайн» витрати по справі судового збору в розмірі 9 002 (дев`ять тисяч дві) грн. 96 коп.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Лайн»: адреса: 03087, м. Київ, вул. Ушинського, 13а; код ЄДРПОУ 40131717.

Відповідач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 03.10.2024 року.

Суддя Є.С. Хайнацький