Ухвала

від 20.12.2024 по справі 758/16251/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16251/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м. Київ

Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42023102070000367, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 42023102070000367, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, про арешт майна, яким є об`єкт нерухомості - група нежитлових приміщень 1-92 (літ. А) загальною площею 875,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, із встановленням заборони його передавати, відчужувати, вчиняти реєстраційні дії.

Клопотання обґрунтоване наступним, зокрема слідчим відділом Подільського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102070000367 від 22.12.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

Досудовим розслідуванням встановлено, що рішенням Київської міської ради від 23.03.2017 року № 33/2255 «Про внесення змін до додатка 1 до рішення Київської міської ради від 31.03.2011 року № 100/5487 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва» до програми приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва включено нежилі приміщення площею 892 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, літ. «А» шляхом їх викупу товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРУС-РІЕЛТІ». Об`єкт приватизації перебуває в будівлі критої пішохідної галереї (літ. А) загальною площею 2054,80 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, право комунальної власності на яку зареєстровано в цілому на підставі свідоцтва про право власності від 14.01.2008 року.

12.05.2017 року з метою реалізації права на приватизацію вищевказаного об`єкту нерухомості ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» подало до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської гади (Київської міської державної адміністрації) заяву про їх приватизацію, яка була задоволена 26.05.2017 року, про що Департаментом прийнято відповідний наказ № 27/2-пр.

Надалі, 29.09.2017 року Департаментом прийнято наказ № 31/3-пр, яким затверджено висновок про вартість об`єкта приватизації. Однак, у зв`язку з довготривалим розглядом Департаментом вказаного питання ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» листом за № 237/05 від 11.05.2018 року, звернулось до нього з проханням закінчити процедуру приватизації та укласти договір купівлі - продажу.

Разом з тим, листом за № 062/11/13-4424 від 14.05.2018 року заступник директора Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що 07.03.2018 набрав чинності Закон України від 18.01.2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна», відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими, зокрема, після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу. Також, згідно з ст. 15 цього Закону об`єкти малої приватизації (вартістю до 250 млн. грн) продаються виключно на електронних аукціонах.

Незважаючи на законну відмову, ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва із позовною вимогою зобов`язати відповідача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.

За результатами розгляду, рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 року по справі № 910/8512/18 задоволено позов ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» та зобов`язано Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти з ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» договір купівлі - продажу нежитлових приміщень у відповідній редакції.

21.02.2020 року між директором Департаменту комунальної власності м. Києва та директором ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ»підписано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, предмет договору - група нежитлових приміщень 1-92 (літ. А) загальною площею 875,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, вартістю 20 557 200 грн.

В подальшому, 24.02.2020 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ».

Разом з тим, під час досудового розслідування встановлено, що станом на 07.03.2018 року (дата набрання чинності Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна») сторонами не узгоджено істотних умов договору купівлі продажу, оскільки тільки 23.03.2018 року ТОВ «Київське бюро технічної інвентаризації» за замовленням територіальної громади міста Києва видано висновок № 109 щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, а саме будівлі критої пішохідної галереї, загальною площею 2054,8 кв. м., а також цього ж дня на замовлення ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» видано технічні паспорти № 229-10 на нежитлові приміщення групи приміщень 1-92, 93, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26. Таким чином, стадія оформлення договору купівлі-продажу у відповідності до змісту п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не настала.

Незважаючи на це, начальник юридичного управління Департаменту ОСОБА_6 у період з 22.10.2018 року по 07.11.2018 року не вжив заходів щодо апеляційного оскарження підпорядкованим йому юридичним управлянням рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 року по справі № 910/8512/18.

Враховуючи вищевикладене, через неналежне виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_6 через несумлінне ставлення до них, охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки, оскільки з комунальної власності безпідставно вибуло нерухоме майно вартістю 84 001 920 грн, що у 250 разів і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

06.12.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за вищевикладеними обставинам.

Відповідно до Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 407179503 від 09.12.2024 року власником об`єкту нерухомого майна, група нежитлових приміщень 1-92 (літ. А) загальною площею 875,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26 є ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» ( код ЄДРПОУ 32913965).

Отже, вказане нерухоме майно є об`єктом кримінально-протиправних дій та фактично отримано в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому з метою забезпечення збереження такого майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, наявні підстави для застосування арешту.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання із наведених у ньому підстав.

Власник нерухомого майна ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ», щодо якого подане клопотання, не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні, хоча викликався до суду в порядку, визначеному КПК України.

Його неявка відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання, а тому слідча суддя, із урахуванням думки прокурора ухвалила проводити розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідча суддя встановила наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчою суддею, постановою старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 09.12.2024 року об`єкт нерухомого майна, група нежитловий приміщень 1-92 (літ. А) загальною площею 875,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42023102070000367 від 22.12.2023 року.

Із урахуванням наведеного, слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що вказане майно є об`єктом кримінально-протиправних дій та фактично отримано в результаті вчинення кримінального правопорушення.

У зв`язку з наведеним слідча суддя має достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту, є можливість подальшого відчуження цього нерухомого майна його власником. Відповідно накладення арешту позбавляє власника майна можливості відчужити цей актив. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

На думку слідчої судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ», крім того воно є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України, а тому слідча суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 170, 173, 175, 309, 370 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023102070000367, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомості - групу нежитлових приміщень 1-92 (літ. А) загальною площею 875,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, та на праві власності належать ТОВ «ПАРУС-РІЕЛТІ» (код ЄДРПОУ 32913965), із встановленням заборони передавати, відчужувати, вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1