Рішення

від 01.02.2024 по справі 758/10722/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/10722/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду із позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі за текстом - відповідач), про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 28 серпня 2023 року відповідачем відносно позивача винесено постанову серії 1КІ № 0000961031 у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цією постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 700 грн. Відповідно до змісту постанови, 28 серпня 2023 року о 08 год 30 хв, позивач, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, навпроти будинку 60, залишив транспортний засіб на майданчику для платного користування, чим порушив п. 5.43, 7.14 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП).

На думку позивача, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки відповідачем не доведений у встановленому законом порядку факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, рішення про накладення на нього стягнення прийняте без дотримання передбаченої законом процедури. Зазначив, що є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників бойових дій. Однією з пільг є право безкоштовного паркування на території міста Києва, яке визначено абзацом 5 пп. 17.11.1, п. 17.11 Правил благоустрою міста Києва.

У зв`язку із викладеним, просив скасувати постанову серії 1КІ № 0000961031, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 700 грн. за ч. 1 ст. 151-1 КУпАП.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року відкрито провадження за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ без виклику (повідомлення) сторін.

05.01.2024 року судом отримано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача мотивувала свою позицію тим, що матеріали фіксації містять інформацію про події та підтверджують скоєння адміністративного правопорушення, вважає, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості. Оскільки отримані з дотриманням закону. А також, зазначила, що постанова складена на ОСОБА_2, яка є дружиною позивача, а отже, остання не має права користуватися пільгою на безкоштовне паркування. У зв`язку з чим, просила у задоволенні позову відмовити.

Оскільки розгляд справи відбувається за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ без виклику (повідомлення) учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до змісту постанови серії 1КІ № 0000961031, 28 серпня 2023 року о 08 год 30 хв, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, навпроти будинку 60, залишила транспортний засіб на майданчику для платного користування, чим порушив п. 5.43, 7.14 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП (а.с. 16).

Надаючи оцінку спірним правовідносини, суд керується наступним.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 3 ст. 219 КУпАП визначено, що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ч. 3 ч. 6 ст. 122, ч. 1 ч. 2 ч. 8 ст. 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Стаття 8 КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі ПДР України).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Разом з тим, п. 1.1 ПДР відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.

Разом з тим, п. 1.9 ПДР зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у несплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).

Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, встановлюються статтями 279-1 - 279-4 КУпАП та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2020 року № 13.

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою кваліфікованого електронного підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342 (далі Правила № 1342) користувач зобов`язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Згідно з вимогами абз. 4 п. 4 Правил № 1342, відведені майданчики для паркування майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 33.7.14 Правил дорожнього руху табличка 7.14 Платні послуги застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.

Відповідно до абз. 3, 4 п. 26 Правил № 1342 користувач зобов`язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування та розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу платіжний документ у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки. Після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.

Стаття 14-2 КУпАП передбачає, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Так, згідно ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Аналогічна норма закріплена в розділі III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №13 від 13.01.2020 року.

Отже, КУпАП чітко регламентований порядок звільнення власника транспортного засобу від відповідальності за порушення ПДР України, в разі передачі автомобіля третім особам. Проте, позивачем вказаного порядку дотримано не було.

У позовній заяві позивач посилається на те, що в день винесення постанови, а саме, 28.08.2023 транспортним засобом керував він, оскільки має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, а отже, користується правом безкоштовного паркування згідно п.17.11.1 Правил благоустрою у м. Києві затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008.

Також, позивачем долучено копію заяви позивача до відповідача, яка отримана останнім 06.09.2023, в якому повідомлено про факт керування ним транспортним засобом 28.08.2023.

Відповідно до статті 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у встановлений строк звертався до компетентних органів з питанням вибуття транспортного засобу з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать його транспортному засобу. Не надано відповідних доказів також і до суду.

Матеріли справи також не містять доказів звернення особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, в установлений строк до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Передача позивачем зазначеного автомобіля іншій особі не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, оскільки, як вже було зазначено вище, таке звільнення можливе лише після вчинення тих обов`язкових дій, які передбачені положеннями статті 279-3 КУпАП.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Позивач є співвласником транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, а тому, при передачі його в користування третім особам має бути зацікавлений та вжити всіх можливих заходів для забезпечення дотримання користувачем такого транспортного засобу правил дорожнього руху.

Враховуючи вищевикладене, суду дійшов висновку про те, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність свого рішення, оскільки судом встановлено, що позивачем було вчинено порушення, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 1152-1 КУпАП, а тому, в задоволенні даного позову слід відмовити.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позовна заява є необґрунтованою, безпідставною, оскільки інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, постанова винесена з дотриманням вимог встановлених чинним законодавством.

На підставі наведеного та керуючись ст.2, 9, 90, 139, 244- 246, 255, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити;

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, код ЄДРПОУ 37405284);

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Гребенюк