Ухвала

від 20.09.2024 по справі 760/1314/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/1314/22 2/760/3050/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2022 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю ОСОБА_3 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 січня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за вищевказаним позовом.

13 жовтня 2022 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи.

Розпорядженням керівника апарату суду Аліни Щерби від 11 квітня 2024 року № 1278 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 760/1314/22, провадження № 2/760/3050/24, у зв`язку із звільненням головуючого судді ОСОБА_3 у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 19 березня 2024 року № 797/0/15-24.

На підставі вищевикладеного та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду для розгляду вказаної цивільної справи визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

01 червня 2024 року вищевказану справу прийнято до провадження головуючим суддею Ішуніною Л. М. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 19 липня 2024 року о 09-30 год.

19 липня 2024 року судове засідання було відкладено на 20 вересня 2024 року о 14?30 год. у зв`язку з неявкою учасників в судове засідання. Позивач та відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином на підставі пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, що підтверджується конвертами, які повернулися на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», про поважність причин неявки суду не повідомили.

20 вересня 2024 року позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про поважність причин неявки суду не повідомила.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином на підставі пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України що підтверджується конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», про поважність причин неявки суду невідомо.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про поважність причин неявки суду невідомо.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що справа в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває з січня 2022 року.

За період розгляду справи, позивач була належним чином повідомлена про дату, час та місце судових засідань, що підтверджується наявними в матеріалах справи конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення, однак жодного разу не з`явилася у призначені судові засідання.

Таким чином, двічі поспіль у судові засідання, які були призначені на 19 липня 2024 року та 20 вересня 2024 року позивач в судові засідання не з`явилася. Будь-яких клопотань щодо розгляду справи у її відсутність чи відкладення розгляду справи з поважних причин до суду не подавала.

Згідно зі статтею 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, її розгляд неодноразово відкладався, позивач, будучи повідомленою про дату і час розгляду справи, двічі поспіль не з`явилася у судові засідання, заяву про розгляд у її відсутність не надала.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21), від 26 квітня 2023 року у справі № 758/14353/17 (провадження № 61-2650св23).

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також той факт, що позивач протягом двох з половиною років перебування справи в провадженні справою не цікавилася, на жодне з двох судових засідань не з`явилася, про які повідомлялася належним чином, тобто двічі поспіль не з`явилася у судові засідання, з клопотанням про розгляд справи у її відсутність не зверталася, за наявними матеріалами суд не може ухвалити рішення у відсутність позивача, суд приходить до висновку про недобросовісне користування стороною позивача своїми процесуальними правами, що призводить до затягування розгляду справи, а тому зважаючи на повторну неявку позивача в судове засідання, позов слід залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, останній має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).

З огляду на викладене, керуючись статтями 13, 223, 257, 260, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна