Ухвала

від 19.12.2024 по справі 760/32590/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/32590/24 1-кс/760/15423/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024111100000019 від 31.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на предмети, речі, документи, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 , а саме: блокнот темно-синього кольору з чорновими записами зробленими ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки iPhone 8, IMEI: НОМЕР_1 , в якому знаходиться сім картка з номером НОМЕР_2 (пароль «0411»).

На обґрунтування клопотання зазначив, що територіальним управлінням БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72024111100000019 від 31.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Будінтехно» (ЄДРПОУ 44503083) у період з 2022 року по теперішній час за попередньою змовою зі службовими особами державних підприємств, шляхом проведення будівельних робіт за завищеними цінами, вносячи до актів виконаних робіт завідомо неправдиву інформацію, привласнили бюджетні кошти.

Зокрема, ТОВ «Будінтехно» визнано переможцем тендеру «Нове будівництво пожежного депо за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Старі Петрівці, вул. Захисників України» (ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель), очікуваною вартістю 24 576 912,00 грн. з ПДВ, замовником якого є ГУ ДСНС України у Київській області (ЄДРПОУ 38537963) та укладено договір підряду від 05.04.2023 № 05/04 із строком виконання до 31.12.2023 на загальну суму 23 199 936,78 грн. Станом на 31.12.2023 акти виконаних робіт закрито, вартість договору сплачено повністю.

Під час досудового розслідування було винесено постанову про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи було отримано висновок експерта від 24.10.2024 №СЕ-19/111-24/33990-БТ згідно якого фактичні обсяги та вартість виконаних робіт, які можливо перевірити натурним оглядом та відповідними вимірами, не відповідають обсягам та вартості зазначених у первинно-обліковій документації (акти форми №КБ-2в, довідки форми №КБ-3). Вартість не виконаних будівельних робіт становить 3 678 313,24 грн з врахуванням ПДВ.

25.11.2024 отримано висновок судової економічної експертизи, відповідно якого розмір збитків документально підтверджується на суму 3 678 313,54 грн.

До вказаної протиправної діяльності причетні: колишній начальник ГУ ДСНС у Київській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завідувач сектору капітального будівництва Центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС у Київській області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишній директор ТОВ «Будінтехно» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та фактичний власник ТОВ «Будінтехно» (ЄДРПОУ 44503083) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

Так, в ході досудового розслідування 12.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва проведено обшук під час якого виявлено та вилучене наступне: блокнот темно-синього кольору з чорновими записами зробленими ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки iPhone 8, IMEI: НОМЕР_1 , в якому знаходиться сім картка з номером НОМЕР_2 (пароль «0411»).

У подальшому, 12.12.2024 детективом у кримінальному провадженні прийнято рішення про визнання вилученого майна речовим доказом.

Незастосування арешту на вилучене майно неодмінно призведе до пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна третім особам, тощо.

Враховуючи зібрані у провадженні відомості, є достатні підстави вважати, що предмети, речі, документи вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 є предметом вчинення злочину та містять його сліди, а тому з метою їх збереження має бути накладено арешт.

Прокурор подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги клопотання підтримав, просив їх задовольнити. До клопотання додав протокол огляду речей від 8.12.2024 року.

Володілець майна належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Судом встановлено, що Територіальним управлінням БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72024111100000019 від 31.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Будінтехно» (ЄДРПОУ 44503083) у період з 2022 року по теперішній час за попередньою змовою зі службовими особами державних підприємств, шляхом проведення будівельних робіт за завищеними цінами, вносячи до актів виконаних робіт завідомо неправдиву інформацію, привласнили бюджетні кошти.

12.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва проведено обшук під час якого виявлено та вилучене наступне: блокнот темно-синього кольору з чорновими записами зробленими ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки iPhone 8, IMEI: НОМЕР_1 , в якому знаходиться сім картка з номером НОМЕР_2 (пароль «0411»).

У подальшому, 12.12.2024 детективом у кримінальному провадженні прийнято рішення про визнання вилученого майна речовим доказом, а старшим оперуповноваженим ОСОБА_8 проведено також огляд вилученого телефону, про що свідчить протокол огляду від 18.12.2024 року.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 72024111100000019.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024111100000019 від 31.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на предмети, речі, документи, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 , а саме: блокнот темно-синього кольору з чорновими записами зробленими ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки iPhone 8, IMEI: НОМЕР_1 , в якому знаходиться сім картка з номером НОМЕР_2 (пароль «0411»).

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Cлідчий суддя ОСОБА_1