Ухвала

від 23.12.2024 по справі 760/32155/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/32155/24 1-кс/760/15231/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42024110000000022 від 11.01.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, у якому просила накласти арешт на майно, вилучене у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон iPhone 12, IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою з номером мобільного оператора НОМЕР_2 .

В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000022 від 11.01.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України.

За твердженням сторони обвинувачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше січня 2024 року, у заступника директора Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж» (ЄДРПОУ 22865098) громадянина України ОСОБА_4 та невстановлених під час досудового розслідування осіб виник умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом оформлення документів про зарахування за плату на навчання до аспірантури у вищі навчальні заклади міста Києва військовозобов`язаних чоловіків, з метою ухилення ними від військового призову в період дії військового стану.

Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 залучив працівників ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж» ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також працівника «Науково-дослідного інституту публічного права» ОСОБА_7 .

Так, ОСОБА_4 надавав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 анкетні дані чоловіків, яких необхідно зарахувати на навчання до аспірантури та прізвища яких він отримував від невстановлених у ході досудового розслідування осіб, які спільно з ним організували протиправну схему.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , контактуючи з цими чоловіками, анкетні дані яких надавав ОСОБА_4 , отримували від них необхідні дані та копії документів для навчання в аспірантурі та розуміючи, що ці чоловіки є військовозобов`язаними за віком, підлягають призову на військову службу в період дії військового стану та фактично вступають на навчання в аспірантуру з метою уникнення призову, передавали ці документи працівнику «Науково-дослідного інституту публічного права» ОСОБА_7 для зарахування цих військовозобов`язаних чоловіків на навчання в аспірантурі, без фактичного проходження цими особами навчання.

ОСОБА_7 забезпечував виготовлення довідок про навчання цих військовозобов`язаних чоловіків, студентських квитків, та інших документів, які нібито підтверджували їх навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права».

Після зарахування цих чоловіків на навчання в аспірантурі без фактичного його проходження, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримували від ОСОБА_7 довідки про навчання цих військовозобов`язаних чоловіків, студентські квитки, та інші документи, які нібито підтверджували їх навчання і за вказівкою ОСОБА_4 скеровували поштовими відправленнями ТОВ Нова Пошта документи військовозобов`язаним чоловікам.

Наявність посвідчень і довідок про навчання в аспірантурі надавало можливість військовозобов`язаним чоловікам, на ім`я яких вони складені, уникати явки до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або отримувати повістки від військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1.

У ході проведення обшуку 11 грудня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено вищезазначене майно.

11.12.2024 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відтак, з метою забезпечення збереження вищевказаного майна та запобігання можливості його відчуження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

Перед початком судового розгляду від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна без його участі. Зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

За ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Зі змісту п.1 ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України слідує, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів - щодо майна, будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст.173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; крім того можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На даний час, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, забезпечення виконання всіх необхідних слідчих дій, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, запобігання спробам перешкоджання у встановленні істини та притягнення винних до кримінальної відповідальності, необхідно накласти арешт на вищезазначене майно у кримінальному провадженні.

Стороною обвинувачення на даному етапі доведено, що майно, на яке необхідно накласти арешт, відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України. Вилучені предмети можуть бути доказами ймовірного кримінального правопорушення і відносяться до категорії речових доказів.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон iPhone 12, IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою з номером мобільного оператора НОМЕР_2 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9