Постанова

від 17.12.2024 по справі 161/2151/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/2151/23 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В. Провадження № 22-ц/802/1279/24 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Черняк О. В.,

з участю представника заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи

Міністерства оборони України Шведи О. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, за апеляційною скаргою заінтересованої особи Міністерства оборони України на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 квітня 2023 року

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Заява мотивована тим, що вона проживала з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2013 року і до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначала, що вони піклувалися один про одного, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки щодо утримання житла, спільні витрати і спільне харчування. У них народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2022 року у справі № 161/9221/22 встановлено факт батьківства ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також встановлено, що ОСОБА_5 проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 з 2013 року за адресою: АДРЕСА_1 , вони спільно вели господарство, разом відвідували родичів. ОСОБА_5 є батьком двох дітей ОСОБА_2 , приймав активну участь в утриманні та вихованні сина ОСОБА_8 , чекав на появу другої дитини. Діти заявниці визнаються та приймаються сім`єю загиблого як внуки та племінники відповідно. ОСОБА_5 приймав участь у вихованні першого сина, проживав спільно із ОСОБА_2 , забезпечував сім`ю фінансово, влітку 2022 року планував зареєструвати шлюб з цивільною дружиною. ОСОБА_5 утримував сім`ю, проживав спільно із заявницею без реєстрації шлюбу. Дітей визнавав своїми, проводив багато часу із сином ОСОБА_8 , який називав його татом. Вказувала, що ОСОБА_5 забезпечував її із сином фінансово, перебуваючи в зоні бойових дій, в той час як вона була вагітна другою дитиною та не могла працювати. Сповіщення про його смерть було адресоване їй, як його дружині. При зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі ІНФОРМАЦІЯ_6 ) з метою отримання відомостей чи включено її до переліку осіб, які отримають одноразову грошову допомогу в порядку пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, в усному порядку, її було проінформовано, що таку допомогу вона не може отримати у зв`язку з тим, що не перебувала з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі та рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Встановлення такого факту має для неї юридичне значення, оскільки вплине на можливість отримання матеріальних виплат та гарантій. Просила встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 01 жовтня 2013 року до моменту смерті останнього.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03квітня 2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з 01 жовтня 2013 року до моменту смерті останнього.

У квітні 2024 року заінтересована особа Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду, вважало його незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Скаргу обґрунтовано тим, що законодавство передбачає спеціальний порядок отримання особою одноразової грошової допомоги, тому в окремому провадженні цивільного судочинства не може бути встановлений юридичний факт, який фактично підтверджує належність заявника до певної категорії осіб. ОСОБА_2 повинна була звернутися до відповідної комісії Міністерства оборони України з метою призначення їй та виплати одноразової грошової допомоги через ІНФОРМАЦІЯ_6 , а у разі відмови чи залишення такого звернення без належного реагування оскаржити рішення, дії (бездіяльність) в судовому порядку. Між ОСОБА_2 та Міністерством оборони України виник спір, пов`язаний з доведення наявності підстав чи підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням. За предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства. Просили закрити провадження в цій справі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник заявника ОСОБА_1 зазначив, що оскільки ОСОБА_2 є законним представником дітей загиблого ОСОБА_5 , вона висловлює їхню волю в цьому питанні, водночас батьки загиблого, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 визнали заяву про встановлення факту, тому ніякого спору між отримувачами одноразової грошової допомоги немає. Перерозподіл часток між отримувачами допомоги відбуватися не буде, оскільки їм вже було виплачено по 3000000 грн кожному. Оскільки інших претендентів на отримання допомоги немає, Міністерство оборони України самостійно визначило ОСОБА_2 особою, яка має право на таку виплату. Щодо змісту правовідносин зазначив, що в цій справі не йдеться про доведення наявності підстав для підтвердження за заявником певного соціально-правового статусу, а про визнання заявника членом сім`ї загиблого у порядку, визначеному СК України, який регулює саме цивільно-правові (приватно-правові) відносини; у такому випадку заявнику не потрібно підтверджувати своє цивільне право на отримання допомоги, оскільки воно прямо пов`язане зі статусом члена сім`ї загиблого в розумінні положень СК України. Заявник до Міністерства оборони України із завою про виплату їй грошової допомоги не зверталася, тому ще не реалізувала таке право. Розгляд цієї справи є важливим для заявника, оскільки помер її чоловік, вона залишилася сама з двома дітьми, не має змоги працювати і не може отримати допомогу у зв`язку зі смертю чоловіка без встановлення факту проживання однією сім`єю без укладення шлюбу. Просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишити буз змін рішення суду першої інстанції.

Постановою Волинського апеляційного суду від 29 травня 2023 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 квітня 2023 року скасовано. Провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Роз`яснено ОСОБА_2 право звернення з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Постановою Касаційного цивільного суду Верховного суду від 06листопада 2024 року в цій справі касаційну скаргу заявника ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_1 , задоволено частково. Постанову Волинського апеляційного суду від 29 травня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції зазначив, що під час розгляду справи апеляційному суду необхідно врахувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22, до закінчення перегляду в касаційному порядку якої зупинялося касаційне провадження у вказаній справі, а також перевірити наявність або відсутність у поданій заяві спору про право та можливість розгляду заяви ОСОБА_2 в порядку окремого провадження.

Матеріали цивільної справи надійшли до Волинського апеляційного суду 26 листопада 2024 року. Ухвалою від 28 листопада 2024 року справу призначено до апеляційного розгляду у приміщенні апеляційного суду з викликом в судове засідання учасників справи.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Шведа О. Б. підтримала вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити з викладених у ній підстав. Представник заявника ОСОБА_1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга заінтересованої особи підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції установлено, що заявник ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Факт батьківства ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2022 року у справі № 161/9221/22.

Відповідно до сповіщення про смерть (загибель) № 68/1 від 22 червня 2022 року ОСОБА_2 сповіщено про те, що її чоловік, стрілець-помічник гранатометника 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-шої механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер о 13 год 00 хв ІНФОРМАЦІЯ_2 у бою за Батьківщину східніше НОМЕР_3 км населеного пункту Мирна Долина Попаснянського району Луганської області в результаті обстрілу під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника (отримав поранення не сумісне з життям). Факт смерті ОСОБА_5 20 червня 2022 року підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 30червня 2022 року.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина 4 статті 315 ЦПК України).

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Згідно зі статтею 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

В обґрунтування вимоги про встановлення юридичного факту заявник вказала, що їй необхідно встановити факт проживання її та загиблого ОСОБА_5 як чоловіка і жінки однією сім`єю без шлюбу для отримання нею соціальних пільг, гарантій та компенсацій, наданих Законом України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» (одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця).

Згідно з частиною першою, пунктами 1 3 частини другої статті 16 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 13 квітня 2022 року) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Відповідно до статті 16-1 вищевказаного Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з частиною першою статті 16-3 Закону одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Пунктом другим Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції від 20 червня 2022 року) визначено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень. Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначається відповідно до абзацу другого підпункту а пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.

У постановах Верховного Суду від 16 листопада 2021 року в справі №295/3547/21, від 29 травня 2023 року у справі №175/2319/22 зроблено висновок, що заява про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, якщо вбачається спір про право - виникнення у заявника, у тому числі, права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

На виконання вимог постанови суду касаційної інстанції від 05 листопада 2024 року в цій справі колегією суддів суду апеляційної інстанції встановлено, що заявник ОСОБА_2 звернулася в суд з метою увійти в коло осіб, що претендують на одноразову грошову допомогу.

Заінтересованими особами заявник зазначила окрім Міністерства оборони України та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), батьків загиблого ОСОБА_5 : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Одночасно із цим, у самій заяві заявник стверджує про те, що у загиблого залишилося двоє малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і вона, відповідно, є їхньою матір`ю та законним представником, яка висловлює їхню позицію у цьому питанні. Діти загиблого у цій справі статусу заінтересованих осіб не набували, до участі у справі залучені не були ні через свого законного представника (матір), а ні через органи чи осіб, яким за законом надано право бути представниками малолітніх осіб.

Колегія суддів заважує, що у справі, що переглядається, інтереси дітей загиблого військовослужбовця у цих правовідносинах повинен представляти орган опіки та піклування, адже їх законний представник (матір) у цій справі має статус заявника (постанова КЦС ВС від 27 листопада 2024 року в справі №161/13596/23).

У відзиві на апеляційну скаргу заявник також стверджує, що батькам та дітям загиблого було виплачено належну їм частку одноразової грошової допомоги у розмірі по 3000 000 грн кожному, а Міністерство оборони України самостійно визначило її як таку особу, яка має право претендувати на отримання іншої 1/5 частки в одноразовій грошовій допомозі внаслідок загибелі ОСОБА_5 , про що між отримувачами такої допомоги спір відсутній.

Колегія судів критично оцінює подані заінтересованими особами ОСОБА_3 ОСОБА_4 письмові заяви про визнання заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки такі особи жодного разу не з`явилися в судові засідання як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, не надавали пояснень суду з приводу поданої заяви.

Передчасним є твердження заявника про те, що невиплата Міністерством оборони України іншим членам сім`ї загиблого належної їй частки в одноразовій грошовій допомозі свідчить про визнання Міністерством оборони України права заявника на одержання нею частки в одноразовій грошовій допомозі, оскільки заінтересована особа як під час розгляду цієї справи судом першої інстанції, так і під час перегляду її в апеляційному порядку заперечувала щодо задоволення вимог заявника.

Суд першої інстанції розглядав клопотання Міністерства оборони України про залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду від 10 березня 2023 року та відмовив у його задоволенні. Відповідно до змісту заяви заявник зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_9 з метою отримання одноразової грошової допомоги і саме для цього їй необхідно встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу у період з 01 жовтня 2013 року до моменту смерті останнього.

Обставини справи свідчить про існування спору про право на нарахування та виплату одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця між особою, яка претендує на таку допомогу, та органом, який проводить її нарахування та виплату, - між ОСОБА_2 та Міністерством оборони України через недоведеність статусу ОСОБА_2 члена сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , а також між заявником ОСОБА_2 та іншими особами, які претендують на таку виплату.

Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки шлюбу, про який просить заявник в цій справі впливає на кількість осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги та відповідно на її розмір для кожної особи, яка має на неї право (не лише батьків загиблого, але і його дітей), тому встановлення факту пов`язане з наступним вирішенням спору про право, що є підставою для розгляду такої заяви по суті в порядку позовного провадження. За результатами вирішення спору кількість осіб може як змінитися, так і може залишитися незмінною, що матиме наслідком виникнення в осіб, які одержали належну їм частку в одноразовій грошовій допомозі, права на нарахування та виплату їм у рівних частинах частки, що залишилася до виплати.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2024 року в справі № 201/5972/22.

Зважаючи на вищенаведене, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, не переконався у наявності в правовідносинах, що виникли між учасниками справи, спору про право, у зв`язку із чим рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однієї сім`єю без реєстрації шлюбу на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 315, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заінтересованої особи Міністерства оборони України задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03квітня 2023 року в цій справі скасувати.

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя

Судді