Справа № 298/414/24
Номер провадження 2/298/51/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі
Головуючого судді Тарасевича П.П.,
при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань, в селищі Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
В позові йдеться про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кременчук Полтавської області померла мати позивача - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер єдиний рідний брат позивача ОСОБА_4 .
Померла ОСОБА_2 на момент смерті рахувалася головою дворогосподарства в АДРЕСА_1 . У зв`язку з смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, надвірних будівель та споруд та земельної ділянки під житловим будинком, які знаходяться в АДРЕСА_2 . Земельна ділянка під будинком - загальна площа - 0,25 га землі.
Він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері та особою, яка вступила в управління спадковим майном так-як проживав та був зареєстрований разом з померлою на момент її смерті.
Також зазначає, що у померлої відсутні спадкоємці та спадкоємці, які мали б обов`язкову частку у спадщині, крім цього зазначає що померлий брат не мав дружини та дітей.
Однак, за час життя правовстановлюючих документів на вказані житлові будинки спадкодавцями виготовлено не було, позивач просить визнати за ним, як спадкоємцем за законом, право власності на зазначене нерухоме майно (в порядку спадкування).
Позивач в судове засідання не з`явився, подав в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив такі задовольнити, з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак юристконсультант апарату Дубриницької сільської ради Шукаль В. подав заяву в якій в якій просив розглянути справу без їхньої участі, одночасно зазначивши, що Дубриницька сільська рада в межах наданих повноважень повідомляє, що згідно статті 116 Земельного кодексу України - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України (п.1) у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувана (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення .
У Дубриницької сільської ради відсутні відомості (рішення органу місцевого самоврядування, державні акти) про надання спадкодавцям позивача ( ОСОБА_3 (батько), ОСОБА_2 (мати) та ОСОБА_4 (брат) та оформлення останніми права власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , крім цього, позивачем не додано письмових доказів набуття спадкодавцями права власності на земельну ділянку.
Дубриницька сільска рада не заперечує щодо задоволення позову в частинні визнання права власності на житловий будинок, однак вважає що надання земельної ділянки у власність є дискреційними повноваженнями органу місцевого самоврядування у відповідності до норм Земельного Кодексу України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд визнає, що в позові слід відмовити, виходячи з наступного.
З повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 від 30 січня 2024 року вбачається, що мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 75 років, про що, 26 квітня 2013 року складено відповідний актовий запис № 562. Місце смерті: Україна, Полтавська область, місто Кременчук.
З повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 від 30 січня 2024 року вбачається, що батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 69 років, про що, 12 вересня 1997 року складено відповідний актовий запис № 6. Місце смерті: Україна, Закарпатська область Великоберезнянський район село Смерекова.
З виданого Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 від 16 серпня 2022 року вбачається, що рідний брат позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 60 років, про що, 16 серпня 2022 року складено відповідний актовий запис № 270. Місце смерті: Україна, Закарпатська область Ужгородський район село Смерекова.
З виданого виконавчим комітетом Смерековської сільради депутатів трудящих УРСР, свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 16 травня 1957 року вбачається, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Смереково, Великоберезнянського району, Закарпатської області, про що зроблено відповідний запис № 24 в графі «батько» зазначено ОСОБА_3 , а в графі «мати» ОСОБА_2 .
З виданої Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Стужицького старостинського округу довідки від 12 лютого 2024 року № 12, вбачається що згідно по господарських книг в будинку АДРЕСА_1 головою дворогосподарства дійсно була ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З технічногопаспорту нажитловий будиноксадибного типута зведеногоакту вартостібудинків,господарських будівельта споруд, АДРЕСА_1 ,виданого комунальним підприємством «ВРБТІ» від 09.02.2024 р. № 6765 значиться ОСОБА_1 (позивач), який є замовником вказаної документації.
З повідомлення приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Чурей А.В. від 25.03.2024 р. № 25/01-16, позивачу ОСОБА_1 , на його усне звернення, було повідомлено, що оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок, не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку та відповідно право власності на вказаний житловий будинок ОСОБА_2 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ) не виникло.
Доказів того, що спадкоємцю надавалась земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в користування, дозвіл на будівництво такого будинку, суду не надано, як і не надано доказів права власності спадкодавця на земельну ділянку, на якій збудований спірний будинок.
Стаття 129Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).
Відповідно до ч.3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності з положеннями статтей 1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом частини першої та другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відсутність дозволу на будівництво (повідомлення про початок виконання будівельних робіт і проекту чи будівельного паспорта (схеми намірів забудови) або порушення умов, передбачених у цих документах, зумовлює визнання такого будівництва самочинним відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України.
Разом з тим право власності на об`єкт самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, що має право вимагати визнати такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або право користування земельною ділянкою, що видані на ім`я спадкодавця, та актів введення будівлі в експлуатацію, якщо їх наявність необхідно відповідно до вимог законодавства, чинного на час звернення будівництва.
Таким чином у зв`язку з відсутністю дозвільних та технічних документів на будівництво спірного житлового будинку, (відсутні) то таке нерухоме майно є самочинно збудованим і легалізувати його через правову процедуру спадкування неможливо і враховуючи те, що спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернулися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм, у позивача відсутнє право на спадкування майнових прав та обов`язків забудовника, а має місце право на спадкування будівельних матеріалів і позивач неправильно обрано спосіб захисту, що є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1212, 20 грн. покладаються на нього, тому питання про стягнення судових витрат не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133-134,137,141,142,200,206,259,263-265,353,354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У позові ОСОБА_1 до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки, в порядку спадкування за законом, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.
Повний текст судового рішення складено 25 листопада 2024 року.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , (Паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 );
Відповідач: Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, місцезнаходження: індекс 89210, с. Дубриничі, вул. Центральна, 44 А, Ужгородський район Закарпатська область (код ЄДРПОУ 04351179).
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий Тарасевич П.П.
Суд | Великоберезнянський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 25.12.2024 |
Номер документу | 123974451 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області
Тарасевич П. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні