Рішення

від 13.12.2024 по справі 308/16017/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/16017/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участі секретаря Цмур В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород, у порядку спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої на підставі ордеру на дання правничої (правової) допомоги діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a>, третя особа на боці відповідача, що не заявляє вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст.268ЦПКУкраїни 13.12.2027 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.12.2024 року.

Позивач, ОСОБА_1 , від імені якої на підставі ордеру на дання правничої (правової) допомоги діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a>, третя особа на боці відповідача, що не заявляє вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі постановлено: розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом)сторін. У задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено.

Позовна заява мотивована тим, що 20.01.2022р. приватним виконавцем Романом Романом Михайловичем, розглянуто за заявою стягувача про примусове виконання: назва документу: виконавчий напис № 10906 виданий 14.05.2021документ видав: Грисюк Олена Василівна приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу про: з громадянина(-ки) України, яким(якою) є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , фактичне місце роботи невідоме, який (-а) є Боржником за Кредитним договором840561-А від 17 березня2020року, укладеним з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СС ЛОУН", ідентифікаційний код юридичної особи40071779, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами N?40071779-73від 21 жовтня 2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", ідентифікаційний код юридичної особи41717584, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус В, кабінет 508-2, реквізити: IBAN НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк", МФО300528, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором840561-А від 17 березня2020року. Строк платежу за Кредитним договором840561-А від 17 березня2020року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 21 жовтня 2020року по 16 квітня2021року. Сума заборгованості складає 23 495,96 (Двадцять три тисячі чотириста дев?яносто п?ять гривень 96 копійок), в тому числі: прострочена заборгованість за сумок кредиту становить 9 965,50 (Дев?ять тисяч дев?ятсот шістдесят п?ять гривень 50 копійок) прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 13 530,46 (Тринадцять тисяч п?ятсот тридцять гривень 46 копійок); строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість за комісією становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок). За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувала за домовленістю сторін. Загальна сума, що підлягає стягненню - 23 495,96 (Двадцять три тисячі чотириста дев?яносто п?ять гривень 96 копійок). Боржник: ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 адреса: АДРЕСА_3 РНОКПП: НОМЕР_1 Стягувач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНФОРС" адреса: м. Київ, вул.Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус В, кабінет 508-2 код ЄДРПОУ:41717584.

У той же час, вчинення вказаного виконавчого напису не відповідає вимогам загального та спеціального законодавства, яким регулюється здійснення даної процедури. Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач вказує як підстави задоволення позову на відсутність нотаріально посвідченого кредитного договору, при цьому покликаючись на Постанову ВС від 19 червня 2024 №712/11552/23, постанови Київського апеляційного суду від 22 лютого 2017 року №826/20084/14, висновки в постанові ВПВС від 21 вересня 2021 року № 910/10374/17; порушення процедури вчинення виконавчого напису. Вказує позивач, що нотаріально посвідчений договір між позивачем та стягувачем - не укладався, доказом чого є перелік додатків до заяви про відкриття виконавчого провадження - виконавчий напис та витяг з ЄДР. Нотаріально посвідчений договір відсутній. Відповідно до п. 95 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021р. у справі 910/10374/17 порушення нотаріусом порядку рішення порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позивач зазначає, що до виконавчого напису не підшитий нотаріально посвідчений документ, який підтверджує заборгованість позивачем перед кредитором, а також відсутній документ про надіслання вимоги позивачу (боржнику за виконавчим написом) про наявність боргу;

Вказує також позивач на скасування Постанови, на підставі якої вчинено виконавчий напис: Як визначено п. 87 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня2021року по справі N? 910/10374/17 судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова N? 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014року, втратила чинність (у частині) 22 лютого2017року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі N? 826/20084/14.

Позивач зазначає що таким чином, станом на момент вчинення виконавчого напису - та на момент його пред`явлення - набула чинності та діяла Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р., якою було скасовано п. 1 та п. 2 Постанови КМУ N? 662 від 26.11.2014року. В подальшому 01.11.2017р. Вищий адміністративний суд України остаточно скасував норму Постанови КМУ, на підставі якої нотаріус вчинив виконавчий напис.

Враховуючи вищевикладене, а також керуючись ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 2 постанови Кабінету Міністрів України N?1172, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 176, 177 ЦПК України, позивач просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 10906 від 14.05.2021р., вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a> заборгованість в розмірі 23495,96 гривень. Розгляд справи прошу здійснити в спрощеному провадженні. У разі відсутності позивача прошу розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримую та прошу їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечую. Стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. Згідно позовної заяви просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник відповідача по справі у судове засідання повторно не з`явився, повідомлений належним чином, відзиву не подавав, заяв та клопотань від представника відповідача до суду не надходило.

Третя особа, приватний нотаріус в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомляв.

За приписами частини першої, другої, восьмоїстатті 279 ЦПК Українирозгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до частини першої, пункту першого частини другоїстатті 49 ЦПК Українисторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених устатті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до вимогст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ураховуючи, що представник відповідача по справі у судове засідання не з`явився, відзив не подавав, а сторона позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагаєст.12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1ст. 81 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, видала виконавчий напис виконавчий напис № 10906 виданий 14.05.2021 про звернення стягнення, а саме: з громадянина(-ки) України, яким(якою) є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , фактичне місце роботи невідоме, який(-а) є Боржником за Кредитним договором 840561-А від 17 березня 2020 року, укладеним з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СС ЛОУН", ідентифікаційний код юридичної особи 40071779, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 40071779-73 від 21 жовтня 2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", ідентифікаційний код юридичної особи 41717584, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 4/6, корпус В, кабінет 508-2, реквізити: IBAN НОМЕР_2 в AT "ОТП Банк", МФО 300528, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 840561-А від 17 березня 2020 року. Строк платежу за кредитним договором 840561-А від 17 березня 2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 21 жовтня 2020 року по 16 квітня 2024 року.

Сума заборгованості складає 23 495,96 (Двадцять три тисячі чотириста дев`яносто п`ять гривень 96 копійок), в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 9 965,50 (Дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 50 копійок); прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 13 530,46 (Тринадцять тисяч п`ятсот тридцять гривень 46 копійок); строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість за комісією становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість за штрафами і ненями становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок). За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувана за домовленістю сторін. Загальна сума, що підлягає стягненню - 23 495,96 (Двадцять три тисячі чотириста дев`яносто п`ять гривень 96 копійок).

20.01.2022 приватним виконавцем Романом Романом Михайловичем, розглянуто за заявою стягувача та відкрито виконавче провадження на підставі вказаного виконавчого напису - ВП № 68261503..

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання стягувачем письмової вимоги боржнику про усунення порушень.

Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України «Про нотаріат»нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону «Про нотаріат»).

Згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таке вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При цьому сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172.

З моменту прийняття цієїпостановиі до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

10 грудня 2014 року набула чинностіпостанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 тап. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року рішення суду залишено без змін.

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягаєпостанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29 червня 1999 року(в редакції постанови КМУ від 29 листопада 2001 року).

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесенихпостановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналу нотаріально посвідченого договору, чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Доказів на підтвердження того, що виконавчий напис було вчинено у відповідності та з дотриманням чинного законодавства суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що на день розгляду вказаної справи, відсутні належні та допустимі докази того, що на момент вчинення виконавчого напису існувала безспірна заборгованість позивача перед відповідачем.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року (справа № 757/24703/18-ц, провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Отже, згідно до наведеного, визначення самого поняття вчинення нотаріусом виконавчого напису, його мети, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих нотаріусу документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі N 201/4198/17, від 27 серпня 2020 року у справі N 554/6777/17, від 19.03.2021р. у справі №750/3781/20).

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Так, для вчинення напису обов`язковою умовою є надіслання вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань і наявність відмітки поштового зв`язку про її відправлення.

Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 127/15911/17.

У даному випадку матеріали справи не містять жодних відомостей щодо повідомлення боржника позивача, про наявну заборгованість за кредитним договором, зокрема шляхом скерування відповідачем вимоги про усунення порушень взятих на себе кредитних зобов`язань та доказів того, що на момент вчинення виконавчого напису, позивач не менш ніж за тридцять днів до вчинення оспорюваного виконавчого напису був ознайомлений із розміром заборгованості за кредитним договором та відповідно не був позбавлений можливості добровільно у досудовому порядку усунути допущені порушення чи пред`явити заперечення щодо розміру заборгованості відповідачу як новому кредитору, оскільки тільки у випадку якщо жодна із вищеперелічених дій не виконана боржником, заборгованість вважається безспірною.

В даному випадку, за твердженням позивача, його не було проінформовано про намір вчинити виконавчий напис стягувачем. Вказане відповідачем не спростоване.

Разом з тим, видача виконавчого напису відбулася вже після заміни стягувача, зокрема у самому виконавчому написі зазначено, що « ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , фактичне місце роботи невідоме, який(-а) є Боржником за Кредитним договором 840561-А від 17 березня 2020 року, укладеним з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СС ЛОУН", ідентифікаційний код юридичної особи 40071779, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 40071779-73 від 21 жовтня 2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", ідентифікаційний код юридичної особи 41717584, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 4/6, корпус В, кабінет 508-2, реквізити: IBAN НОМЕР_2 в AT "ОТП Банк, МФО 300528, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 840561-А від 17 березня 2020 року.»

При цьому позивач зазначає, що про факт відступлення права вимоги він дізнався тільки зі спірного виконавчого напису нотаріуса. При цьому зазначає, що жоден із кредиторів, хоча відступлення вимоги відбувалося декілька разів не повідомляв про зміну кредиторів, Окрім того зазначає, що останній кредитор безпідставно звернувся до нотаріуса за протиправним виконавчими написом нотаріуса поза межами строків позовної давності зі спірною сумою заборгованості.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

За приписами ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Главою 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимНаказом Міністерства юстиції Українивід 22.02.2012року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172.

Слід звернути увагу на те, що у виконавчому написі вказано період за який проводиться стягнення заборгованості, а саме з 21.10.2020 року по 16.04.2024 року включно, та загальну сума що пропоновано стягнути із божника становить 23495,96 грн.

Однак з наданих суду документів, наявність заборгованості за вказаний період та у вказаному розмірі встановити не надається можливим.

У справі № 645/1979/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 дійшла висновку про те, що для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц погодилася з висновками апеляційного суду про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості.

Верховний Суд, у справі № 569/8884/17, скасовуючи рішення апеляційного суду та направляючи справу на новий розгляд виходив з того, що суд взагалі не надав жодної оцінки документам на підтвердження безспірності заборгованості, не перевірив факт надання стягувачем нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, не перевірив дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису всіх вищезазначених вимог закону.

Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172.

Таким чином, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, встановлено, що по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості боржника перед відповідачем, суд позбавлений можливості, такий обов`язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має банк (кредитодавець) при зверненні до нотаріуса.

Оскільки безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, то і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус здійснює виконавчий напис, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі, тому за вказаних обставин, відсутні підстави вважати, що заборгованість була безспірною.

З матеріалів даної справи вбачається, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, як і не вбачається безспірність заборгованості, оскільки про безспірність заборгованості можуть говорити докази, які можуть підтверджувати наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати її розмір; такими документами, на думку суду, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до норм ст. 9Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а саме: платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем є безспірними.

Суд констатує, що відповідачем по справі жодного доказу на підтвердження наявності безспірної заборгованості не надано. При цьому, не вказано і на те, що такі документи існували та відповідно були надані приватному нотаріусу разом із заявою про вчинення виконавчого напису.

Суд приймає до уваги наведені твердження позивача, оскільки, в матеріалах справи відсутні переконливі докази, які б свідчили про безспірність заборгованості, як і відсутні докази того, що безспірність заборгованості була належним чином підтверджена відповідачем при подачі документів нотаріусу, та боржник або позивач як спадкоємець боржника про заборгованість достеменно знав, однак, проігнорував вимогу про її погашення.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача в цій частині.

Відповідно дост.ст.4,5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно положень що закріплені в ст. ст.13,76,80,81 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1ст. 89 ЦПК України).

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 519/77/18 від 14.08.2019 справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні спірного виконавчого напису не було дотримано умову для винесення напису, а саме вимогу щодо безспірності заборгованості, та не дотримано відповідну процедуру вчинення виконавчого напису, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно достатті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по оплаті судового збору.

Відповідно ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач по справі при звернення з позовом звільнена від сплати судового збору. Враховуючи вищенаведене, з відповідач на користь держави підлягає стягненню 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст.16,18 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 258, 259,263-265,273,354,355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої на підставі ордеру на дання правничої (правової) допомоги діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a>, третя особа на боці відповідача, що не заявляє вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 10906 від 14.05.2021р., вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a> заборгованість в розмірі 23495,96 гривень.

Стягнути із відповідача по справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»</a> (код ЄДРПОУ 41717584, 01042,м.Київ, вул.Іоанна Павла II, буд.4/6, корпус Б, кабінет 508-2) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС»</a> 03062, м.Київ, вул. Іоанна Павла II, будинок 4/6, корпус В, кабінет 508-2 код ЄДРПОУ: 41717584; Електронний кабінет наявний.

Третя особа на боці відповідача, що не заявляє вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна 02068, м.Київ, вулЛоанна Павла II, будинок 4/6, корпус В, кабінет 508-2 Інші засоби зв`язку невідомі Електронний кабінет відсутній.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.