Рішення

від 17.12.2024 по справі 332/3028/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3028/23

Провадження № 2/332/96/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарях судового засідання: Мусаєва Р.Д., Чуб С.В.,

за участю:

представника позивача: Миколаєнко О.В.,

представника відповідача: Василеги І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Миколаєнко Олена Василівна, до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Тізінберг Дар`я Дмитрівна, про усунення від спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Миколаєнко О.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Тізінберг Дар`я Дмитрівна, про усунення від спадкування, що в подальшому був уточнений.

В обґрунтування уточнених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь ОСОБА_3 . Після його смерті залишилось майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 (1/2 частка належала ОСОБА_3 , інша 1/2 частка його дружині ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та автомобіль Opel Omega, 1998 року, д.н.з. НОМЕР_1 .

До спадкоємців першої черги відносяться син померлого відповідач ОСОБА_2 та дочка померлого, мати позивача ОСОБА_5 , яка є громадянкою російської федерації, досить тривалий час проживає в росії, стосунків з батьком не підтримувала, приймати спадщину після смерті батька не бажає.

Дідусь за життя, протягом останніх 7 років, часто хворів та перебував у лікарнях на стаціонарному лікуванні з комплексом різних захворювань. Всю допомогу померлому, в тому числі й матеріальну, надавали позивач, родина дружини позивача та сестра дружини покійного. Після лікування позивач планував забрати дідуся до себе на Закарпаття.

Відповідач не допомагав померлому, не відвідував його, не цікавився його здоров`ям, не бажав спілкуватись з покійним та навіть не був на похованні спадкодавця.

Після смерті ОСОБА_3 позивач, як спадкоємець п`ятої черги звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. За заявою позивача було відкрито спадкову справу за місцем його фактичного проживання в м. Ужгород, потім передано до м.Запоріжжя за місцем відкриття спадщини. Через деякий час позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 також звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 .

Позивач вважає, що відповідач не набув право на спадкування, адже свідомо відмовляв в допомозі своєму хворому батьку, коли той потребував такої допомоги, а тому просить суд усунути ОСОБА_2 від спадкування після його померлого батька.

Ухвалою суду від 07.06.2023 задоволено заяву представника позивача адвоката Миколаєнко О.В., про забезпечення позову, до набрання законної сили рішенням суду в рамках даної справи заборонено нотаріусу, а також будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а також щодо спадкового майна, що залишилось після смерті останнього.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Третя особа не скористалась своїм правом на подачу пояснень щодо позовних вимог.

Ухвалою суду від 29.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 22.01.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Миколаєнко О.В., повністю підтримала уточнену позовну заяву та просила суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Василега І.В., в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні уточненої позовної заяви. Вважає, що при розгляді справи позивачем не доведені обставини для усунення відповідача від спадкування, зокрема, й «безпорадний стан», визначений ст. 1224 ЦК України; померлий до останнього працював на авторинку; згідно наявної в матеріалах справи медичної документації, померлий почав звертатися за медичною допомогою лише з 2017 року, а до цього він не потребував стороннього догляду; померлий не звертався за допомогою до сина.

Від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Тізенберг Д.Д. надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, заслухавши покази свідків, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача та батько відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 (а.с.6, 53 зворотний бік).

Факт родинних відносин між позивачем та померлим підтверджується наступними доказами: копією свідоцтва про народження матері позивача ОСОБА_6 (а.с.14); копією свідоцтва про укладення шлюбу між батьками позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 14 зворотний бік); копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 (а.с. 15).

Факт родинних відносин між відповідачем та померлим підтверджується копією свідоцтва про народження відповідача ОСОБА_8 (а.с. 60).

Після укладення шлюбу між відповідачем та ОСОБА_9 , відповідач змінив прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » (а.с. 60 зворотний бік).

Померлий ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_3 залишилось майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 (1/2 частка належала ОСОБА_3 , інша 1/2 частка його дружині ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та автомобіль Opel Omega, 1998 року, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 10-12).

Позивач, як спадкоємець п`ятої черги, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої була заведена спадкова справа № 20/2023 (а.с. 51-66). Вказана спадкова справа була заведена за місцем фактичного проживання позивача, в м. Ужгород, а потім передана до м. Запоріжжя за місцем відкриття спадщини, адже 18.01.2023 відповідач також звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини після смерті батька (а.с. 56 зворотний бік).

До спадкоємців першої черги відносяться син померлого відповідач ОСОБА_2 та дочка померлого, мати позивача ОСОБА_5 , яка є громадянкою російської федерації, досить тривалий час проживає в росії, стосунків з батьком не підтримувала, приймати спадщину після смерті батька не бажає.

Позивач є внуком померлого ОСОБА_3 та, відповідно, спадкоємцем п`ятої черги.

Приблизно в середині серпня 2022 року, після чергового гіпертонічного кризу, ОСОБА_3 забрали в 4 міську лікарню, де він заразився вірусом COVID, у зв`язку з чим його направили на лікування на 2 тижні до 5 міської лікарні.

Після лікарні та перенесеного COVID ОСОБА_3 повернули до 4 лікарні. Його стан був неоднозначний, почалися проблеми з кінцівками, а саме почався некроз ноги.

05.11.2022, після смерті дружини ОСОБА_3 , він залишився сам.

На початку листопада 2022 року ОСОБА_3 забрали до 3 міської лікарні.

Протягом цього часу йому ампутували палець ноги через некроз, далі мали ампутувати другий, але стан почав погіршуватися, він два рази потрапляв до реанімації, вже стояло питання про ампутацію ноги після стабілізації стану, але він помер.

Померлий ОСОБА_3 протягом останніх семи років мав проблеми зі здоров`ям, а саме: хворів на діабет другого типу, COVID, переніс інсульт, мав гангрену пальців ніг, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у медичних закладах, що підтверджується виписками з медичних закладів від 23.02.2017 (а.с. 91), 22.03.2019 (а.с. 90), 18.02.2020 (а.с. 81, 87), 07.10.2021 (а.с. 85), 05.09.2022 (а.с. 84), 13.09.2022 (а.с. 83).

У померлого ОСОБА_3 , під час перебування у першому шлюбі, народився син ОСОБА_12 , який є відповідачем по справі.

Допитані в судовому засідання свідки, які були попереджені про кримінальну відповідальність за статтями 384-385 КК України, повідомили суду наступне.

Свідок ОСОБА_13 , яка є двоюрідною сестрою ОСОБА_4 (дружини померлого), повідомила суду, що в період 2021-2022 років тяжко хворів як ОСОБА_3 (інфаркт, цукровий діабет, інсульт), так і її сестра (онкологічне захворювання). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Вони жили за власні кошти, на пенсію. За життя мали торгівельну точку на авторинку. Свідок їм допомагала фінансово та фізично (прибирання, покупки). За півроку до смерті ОСОБА_3 не виходив з квартири. У нього були дочка та син, з сином він не спілкувався. В період з 25.08.2022 по 31.10.2022 свідок проживала у ОСОБА_10 по вул. Історичній через тяжкий стан сестри. ОСОБА_3 доглядали внук ОСОБА_14 та теща ОСОБА_15 . Свідок чула як померлий спілкувався по телефону з сином, він просив його про допомогу. 10.09.2022 ОСОБА_3 стало погано, у 5 лікарні йому зробили МРТ, у 4 лікарні він лежав тиждень через хворобу серця, у 3 лікарні через гангрену йому видалили палець на нозі. Потім він захворів на ОСОБА_16 , перебував у двох лікарнях. Після виписки ОСОБА_3 свідок забрала сестру до м. Марганець. Потім ОСОБА_3 знову поклали до 3 лікарні, де він помер. Вона повідомила про це ОСОБА_17 . Зі слів померлого вона знає, що його син був завжди зайнятий, а з внуком у нього гарні стосунки, внук йому допомагав. Похованням ОСОБА_3 займалися ОСОБА_14 зі своєю тещою.

Свідок ОСОБА_18 , яка є сусідкою ОСОБА_10 , повідомила суду, що ОСОБА_10 знала як сусідів. ОСОБА_14 внук ОСОБА_3 . У ОСОБА_3 був інфаркт та два інсульти в період 2020-2022 років. Інколи вона допомагала їм купувати продукти харчування. У побуті їм допомагала ОСОБА_19 та теща ОСОБА_17 . Зі слів померлого, фінансово йому допомагав внук ОСОБА_14 . У померлого є дочка, яка проживає в рф, приїздила, коли у батька був інсульт. Зі слів померлого, у нього є син, з яким він не спілкувався. Похованням ОСОБА_3 займалася теща ОСОБА_17 .

Свідок ОСОБА_20 , яка є тещою ОСОБА_17 , повідомила суду, що ОСОБА_3 є дідусем її зятя. З померлим вона познайомилась влітку 2022 року на прохання зятя. ОСОБА_3 на той момент вже лежав у 4 лікарні на Кічкасі. У листопаді 2022 року перебував у 3 лікарні. Померлий казав, що він одинокий і потребував допомоги (по уходу та фінансової). Через цукровий діабет йому ампутували палець, була загроза ампутації стопи. Також він перебував в інсультному стані. Свідок допомагала йому в плані їжі, ліків, пранні речей, медичному обслуговуванні. Фінансуванням займався ОСОБА_14 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його похованням займалась вона зі своїм чоловіком за фінансової підтримки ОСОБА_17 . Про сина померлого вона знає зі слів самого померлого. Останній сказав, що син не бажає з ним спілкуватись і тому він до нього не приходив. ОСОБА_3 телефонував синові, говорив про стан свого здоров`я. Сина на похованні не було. ОСОБА_14 дав близько 7000,00 грн на ліки для дідуся. Зі слів ОСОБА_3 вона знає, що він був інвалідом.

Відповідач ОСОБА_2 , допитаний заправилами допитусвідка, який є сином померлого, зазначив, що не визнає позовні вимоги. Суду повідомив, що коли йому було 15 років його батько пішов з родини. Аліменти не сплачував. З 1992 по 2009 роки вони взагалі не спілкувались. З 2009 по літо 2022 року були телефонні дзвінки між ними, батько телефонував йому. З літа 2022 року почали спілкуватися частіше. Батько був у лікарні, хворів на ОСОБА_16 , цукровий діабет, знає, що у нього ампутований палець на нозі. Планували зустрітися. Жінка батька онкохвора. Батько планував передати синові бізнес ларьок на авторинку, однак, відповідач працює на заводі, а тому не може займатися бізнесом батька. Через обстріли м.Запоріжжя в період з 15.10.2022 по 25.10.2022 він разом зі своєю родиною виїжджав з міста. Зі слів батька він знає, що на початку листопада померла його дружина, батько просив, щоб він з родиною переїхали до нього. З 2005 року дружина свідка хворіє на психічне захворювання, тому він не міг її полишити. Батька бачив у 2009 році, коли випадково зустрівся з ним у місті. Він фінансової допомоги в нього не просив. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про його смерть він дізнався від ОСОБА_17 , племінника його сестри ОСОБА_21 . ОСОБА_14 відмовився від його фінансової допомоги на поховання батька. Потім ОСОБА_14 повідомив, що батька поховали. На могилі батька він не був. Похованням займалась теща ОСОБА_17 .

Свідок ОСОБА_22 , яка є першою дружиною померлого ОСОБА_3 , повідомила суду, що ОСОБА_23 є її внуком, а ОСОБА_24 її сином. З колишнім чоловіком вони не спілкувались. Від сина вона знає, що ОСОБА_3 фінансової допомоги не потребував. З внуком стосовно ОСОБА_3 не спілкувались.

Разом з цим, суд не приймає до уваги копії протоколів опитування адвокатом особи за її згодою від 10.06.2023, а саме ОСОБА_25 та ОСОБА_18 з огляду на таке.

Згідно ст. 93 ЦПК України, передбачається письмове опитування учасників справи як свідків.

Частиною 1 ст. 42 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Особи, показання яких долучені до позовної заяви, не мають процесуального статусу в рамках даної справи, тобто, вони не є учасниками справи, відповідно, вони можуть бути допитані лише в якості свідків в порядку, визначеному ст. 230 ЦПК України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК України) (ст. 1220 ЦК України)

Частиною 1 ст. 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За приписами частин 1-2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України)

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ч. 1 ст. 1265 ЦК України).

Разом з цим, ч. 5 ст. 1224 ЦК України визначено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 6 Постанови № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування (абз. 3 п. 6 Постанови № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Згідно сталої практики Верховного Суду, що викладена у постановах, до прикладу, у справах № 233/6868/15-ц від 04.04.2018, № 473/2739/19 від 26.09.2019, № 325/314/18 від 12.03.2020, для задоволення вимоги про усунення особи від права на спадкування має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що відповідач не спілкувався з померлим батьком понад 15 років, а коли почав спілкуватися, то лише тоді, коли телефонував батько; за тривалий період зустрівся з ним лише у 2009 році і те випадково; змінив прізвище, дане йому при народженні; станом здоров`я батька не цікавився, а про його захворювання знав лише коли батько сам йому розповідав; згідно медичної документації, долученої до позову, батько на постійній основі тривалий час звертався за медичною допомогою, мав ряд тяжких захворювань; батько потребував фінансової допомоги, зокрема, й на ліки, що також вбачається з медичної документації; померлий потребував стороннього догляду як у побуті, так і придбанні ліків та продуктів, так і у своєму обслуговуванні; всі фінансові потреби вирішував внук померлого позивач по справі.

Усі встановлені судом факти також підтверджуються і показами свідків, які зазначили, що про сина вони знали лише зі слів померлого; останній бажав спілкування з сином, однак він не бажав цього; до батька син не приїжджав, жодної допомоги не надавав, хоча батько про неї просив безпосередньо у відповідача; похованням батька він не займався та на могилі не був, що також відмічає і сам відповідач.

Отже, судом встановлено, що відповідач свідомо ухилявся від свого обов`язку щодо забезпечення підтримки та допомоги спадкодавцю, який тяжко хворів і потребував такої допомоги, у зв`язку з чим вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, адже його доводи є обґрунтованими, вмотивованими та підтвердженими належними доказами.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, згідно ст. 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що вимоги позивача задоволені у повному обсязі, з відповідача на його користь підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1224, 1261, 1268-1269 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), інтереси якого представляє ОСОБА_26 , до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Тізінберг Дар`я Дмитрівна (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул.Шкільна/вул. Фортечна, буд. 40/7), про усунення від спадкування задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складений 23.12.2024.

Суддя О.С. Яцун