Рішення

від 11.12.2024 по справі 333/3401/21

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/3401/21

Провадження №2/333/47/24

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Марченко В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Шишка О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічнийзаклад психоневрологічноїдопомоги тасоціально значущиххвороб» Запорізькоїобласної ради (місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10-А, код ЄДРПОУ: 05498909) про оскарження рішення медичного закладу, -

встановив:

24.05.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР про оскарження рішення медичного закладу.

Позов обґрунтований тим, що в грудні 2020 року позивачка звернулася до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР з метою отримання сертифікату психіатра для проходження медичного огляду для вступу в Збройні сили України. 16.12.2020 року відповідачем було видано Довідку лікарсько-консультативної комісії КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР № 902, згідно якої вона має медичні психіатричні протипоказання щодо роботи зі зброєю, а саме діагноз: «шизоафективний розлад, маніакальний тип».

Із вказаною довідкою та поставленим діагнозом вона не погоджується, вважає, що на вказану у довідці хворобу не хворіє, а ії діагноз ґрунтується на тому, що раніше декілька разів за ініціативою окремих членів родини їй надавалась медична допомога через тимчасове погане самопочуття. Вважає, що члени лікарської комісії поставились до неї упереджено, оцінюючи тільки наявні в КПП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР документи щодо ії попередніх звернень та не звернули увагу, що більше двох років у неї ніяких ознаки психічних хвороб чи інших розладів психіки виявлено не було, будь-які скарги на самопочуття відсутні, до відповідача чи інших лікарських закладів з цих питань вона не зверталась.

На підставі викладеного, позивачка просить суд визнати незаконними та неправомірним рішення КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР щодо постановки їй діагнозу «шизоафективний розлад, маніакальний тип», оформлений у вигляді Довідки лікарсько-консультативної комісії КПП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР № 902 від 16.12.2020 року, та скасувати цю Довідку.

Ухвалою суду від 28.05.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

20.08.2021 року від представника КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» ЗОР надійшов відзив, в якому зазначено, що за змістом ч. 9 ст.11 ЗУ «Про психіатричну допомогу», дані психіатричного огляду з висновком про стан психічного здоров`я особи, а також причини та рекомендації фіксуються в медичній документації. Основним первинним медичним документом хворого, який лікується амбулаторно або вдома, є медична карта амбулаторного хворого ф.025/о, яка заповнюється на усіх хворих при зверненні у заклад охорони здоров`я, який надає амбулаторно-поліклінічну допомогу.

Позивачка ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання та неодноразово (12 разів) перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР з приводу шизоафективного розладу маніакального типу. Остання госпіталізація з 18.08.2018 по 18.09.2018 з діагнозом: шизоафективний розлад, маніакальний тип. Крім того, 25.03.2019 року, 20.09.2019 та 20.11.2020 позивачка зверталась на консультацію до лікаря-психіатра організаційно-методичного консультативного відділу (далі по тексту - ОМКВ) КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, у зв`язку з нестабільністю психічного стану, з метою корекції медикаментозної терапії. Діагноз шизоафективного розладу підтверджувався.

16.12.2020 року позивачка звернулася до лікаря-психіатра ОМКВ КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР для отримання медичної довідки про проходження обов`язково попереднього та періодичного психіатричного огляду щодо дозволу на право придбання, зберігання, перевезення і використання зброї спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, з метою влаштування на службу до збройних сил України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 року № 1465. Під час огляду лікаря-психіатра ОСОБА_1 був встановлений діагноз: шизоафективний розлад, маніакальний тип.

Відповідно до п.6 Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженому постановою КМУ від 27.09.2000 року № 1465 (в редакції постанови КМУ від 10.10.2012 №924), позивачка була направлена на лікарсько-консультативну комісію (далі по тексту - ЛКК).

Згідно висновку ЛКК від 16.12.2020 №902 встановлений діагноз: шизоафективний розлад, маніакальний тип. Відповідно до п.4 Переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередньо небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2000 №1465, позивачка має медичні психіатричні протипоказання щодо використання зброї. Від отримання медичної довідки ф № 122-2/о про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів відмовилась. Згідно письмової заяви від 16.12.2022 року отримала на руки висновок лікарської консультативної комісії від 16.12.2020 року № 902, щодо наявності медичних психіатричних протипоказань до використання зброї.

Просить звернути увагу суду на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду від 03.03.2020 року по справі номер №727/7748/16-ц документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, не можуть бути визнані такими, що видані неправомірно чи скасованими у судовому порядку. Юридичним актом, який може бути оскарженим в судовому порядку, є офіційним письмовий документ державного чи іншого органу посадової особи, виданий в межах його компетенції, визначений законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов`язково характер для суб`єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб`єктів, в той час як медична документація таким критеріям не відповідає. Отже, за системним аналізом положень статті 16 ЦК України можливо оскаржити лише рішення, дії та бездіяльність осіб, які порушили права позивача.

На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР щодо визнання рішення незаконним та скасування довідки лікарсько-консультативної комісії.

08.09.2021 року від представника позивачки ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, в якій остання зазначила, що ОСОБА_1 не відмовлялася від отримання довідки ф.122-2/о про проходження обов`язкового попереднього медичного та психіатричного оглядів, їй видавали лише довідку №902 від 16.12.2020 року.

Також ОСОБА_4 зазначила, що посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 03.03.2020 року у справі №727/7748/16-ц є недоречним, так як правовідносини у цих справах не є подібними.

Єдиним офіційним документом, виданим ОСОБА_1 відповідачем за результатами обстеження, є довідка ЛКК КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР №902 від 16.12.2020 року, в якій прийнято рішення про постановлення позивачці неправомірного та незаконного діагнозу.

На підставі викладеного, представник позивачки вважає, що довідка ЛКК є за визначенням Верховного Суду України у постанові від 09.08.2017 року у справі №6-2227цс16 «офіційним письмовим документом державного чи іншого органу (посадової особи), виданим у межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб`єктів», а тому може бути оскаржена у судовому порядку.

Ухвалою суду від 06.10.2021 року призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи та надходження її висновку разом з матеріалами справи до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою суду від 14.01.2022 року поновлено провадження у справі, оскільки до суду повернулись матеріали цивільної справи та ухвала про призначення судово-психіатричної експертизи без виконання, у зв`язку з припиненням з 31.12.2021 року функціонування відділення судово-психіатричних експертиз КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради.

Ухвалою суду від 15.06.2022 року призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи та надходження її висновку разом з матеріалами справи до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою суду від 13.03.2023 року поновлено провадження у справі, так як до суду повернулись матеріали цивільної справи без виконання судово-психіатричної експертизи, у зв`язку з неявкою позивачки.

Ухвалою суду від 06.04.2023 року призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи та надходження її висновку разом з матеріалами справи до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою суду від 22.08.2024 року поновлено провадження у справі, оскільки до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта від 13.03.2024 року №215 за результатами проведення судово-психіатричної експертизи.

01.10.2024 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_5 надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких останній зазначив, що висновок судово-психіатричного експерта №215 Одеської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» підтверджує наявність у позивачки психічного захворювання, яке експерт діагностує як афективні розлади настрої.

Відповідно до додатку №1 до Інструкції про проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженого наказом МОЗ 17.01.2002 РОКУ № 12, психотичний та афективний синдроми (розлади) віднесені до психіатричних захворювань код F2/F3.

Згідно зПереліком медичнихпсихіатричних протипоказаньщодо виконанняокремих видівдіяльності (робіт,професій,служби),що можутьстановити безпосереднюнебезпеку дляособи,яка провадитьцю діяльність,або оточуючих,затвердженого постановою КМУ від 27.09.2000 року №1465, для працівників, які для виконання своїх професійних завдань і обов`язків повинні мати дозвіл на право придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, додатковими медичними психіатричними протипоказаннями є усі форми психічних розладів (у тому числі на стадії ремісії).

Також представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово проходила лікування в умовах стаціонару у відповідача, протягом багатьох років, тому він вважає, що у лікувального закладу було більше об`єктивних даних для аналізу клінічної картини і класифікації захворювання позивачки, в той же час експерт тільки одноразово обстежив здорову пацієнтку і на підставі цього обстеження та вивчення медичної документації (якої йому, за його твердженням, було недостатньо для експертизи) класифікує захворювання з іншим діагнозом. Клінічні протоколи лікування обох захворювань досить схожі і призвели до одужання позивачки.

Ухвалою суду від 04.10.2024 року замінено відповідача - Комунальне некомерційне підприємство «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради на правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради.

16.10.2024 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив (доповнення), в якій остання зазначає, що експертом було досліджено всю історію хвороби, починаючи з 2003 року, що знайшло своє відображення у висновку судово-психіатричної експертизи №215. У вказаному висновку експертом детально розписано чому встановлений діагноз «шизоафективний розлад, маніакальний тип» необґрунтований. За висновком експерта, на теперішній час стан ОСОБА_1 може бути прирівняний до практичного одужання.

На підставі викладеного ОСОБА_2 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та неправомірним рішення КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР , оформлене у вигляді Довідки №902 від 16.12.2020 року є законними та обґрунтованими, так як при прийнятті рішення ЛКК мав місце формальний підхід без обґрунтованого медичного обстеження позивачки, що призвело до порушення її конституційних прав.

Ухвалою суду від 25.11.2024 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що вона періодично перебувала на стаціонарних лікуваннях у психіатричній лікарні у м. Запоріжжі з 2003 по 2018 року, але лише з ініціативи родичів, з поставленим їй діагнозом не погоджується. На момент звернення за довідкою і на цей час вона здорова, що підтвердила відповідна експертиза. Останній раз зверталася за допомогою у психіатричну лікарню у 2018 році.

Звернулася до суду з метою скасування рішення лікарської комісії, створеної відповідачем щодо встановлених їй обмежень при роботі зі зброєю.

16.12.2020 року вона звернулася до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР із проханням видати їй сертифікат, який у подальшому надасть право претендувати на посаду, пов`язану із використанням вогнепальної зброї. В реєстратурі їй повідомили про час прийому лікаря і кабінет, куди необхідно пройти. Ії амбулаторну картку принесли безпосередньо із реєстратури до кабінету лікаря ОСОБА_6 .

Останній її прийняв, але повідомив, що він не зможе надати такий сертифікат, так як вона перед цим неодноразово лікувалася у психіатричній лікарні, у неї є певний діагноз, що перешкоджає у видачі такого сертифікату.

Вона заперечували проти інформації, яку почула, зазначивши, що вона є здоровою людиною, з 2018 року вже не зверталася до лікарів-психіатрів.

ОСОБА_6 відповів відмовою, при цьому зазначив, що у неї залишається такий же діагноз і відсутні підстави для його скасування і видачі відповідного сертифікату. Фактично ОСОБА_6 того разу жодного огляду, тестування не проводив.

Отримавши незгоду з рішенням, ОСОБА_6 повідомив, що створять відповідну комісію лікарів, які і приймуть по ній рішення. Буквально через 20 хвилин була створена так звана комісія, яка складалася з двох лікарів: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які з нею поспілкувалися і прийняли рішення, яке вона оскаржує. Звертає увагу суду, що комісія лікарів а також не проводила жодного огляду та тестування, а лише використовувала її минулу медичну документацію.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засідання підтримала позов в повному обсязі, зазначивши, що під час попереднього психіатричного огляду ОСОБА_1 , було порушено процедуру проведення попереднього психіатричного огляду: після огляду у лікаря ОСОБА_6 , перед комісією лікарів необхідно, щоб ОСОБА_1 провели додаткове психіатричне обстеження, що здійснено не було, тобто остання не була належним чином оглянута. Також звернула увагу, що позивач з 2018 року не хворіла на психічні розлади, а судово-психіатричний експерт у своєму висновку поставив під сумнів поставлений відповідачем діагноз: шизоафективний розлад, маніакальний тип.

Представник відповідача ОСОБА_8 у судовому засідання заперечував проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначив, що за період з 2003 по 2018 роки ОСОБА_1 12 разів перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, а також 25.03.2019 року, 20.09.2019 року та 20.11.2020 року зверталась за консультацією до лікаря-психіатра організаційно-методичного консультативного відділу. Враховуючи, що відповідно до переліку протипоказань, для працівників,які длявиконання своїхпрофесійних завданьі обов`язківповинні матидозвіл направо придбання,зберігання,носіння,перевезення івикористання зброї,медичними психіатричнимипротипоказаннями єусі формипсихічних розладів,в томучислі встадії ремісії,у відповідача відсутня можливість надати дозвіл на роботу зі зброєю.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, заслухавши сторін по справі, суд дійшов до такого.

Відповідно до ч. 2ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимогст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з положеннямист. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 неодноразово (з18.06.2003року по11.07.2003року,з 08.09.2004року по24.09.2004року,з 20.10.2004року по02.11.2004року,з 21.04.2011року по11.05.2011року,з 04.03.2013року по11.04.2013року,з 11.01.2014року по05.03.2014року,з 30.08.2014року по30.09.2014року,з 24.08.2015року по22.09.2015року,з 05.10.2015року по18.11.2015року,з 05.12.2015року по29.01.2016року,з 19.05.2017року по09.06.2017року,з 18.08.2018року по18.09.2018року)знаходилась настаціонарному лікуваннів КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР з діагнозом шизоафективний розлад, маніакальний тип, що підтверджується епікризами з медичної картки стаціонарного хворого.

Відповідно до довідки лікарсько-консультативної комісії КНП «Обласний клінічнийзаклад знадання психіатричноїдопомоги»ЗОР № 902 від 16.12.2020 року, позивачка має медичні психіатричні протипоказання щодо роботи зі зброєю, а саме наявний діагноз: «шизоафективний розлад, маніакальний тип».

За результатами проведеної експертизи під час судового розгляду експерт-психіатр дійшов до висновків, що достовірних та обґрунтованих клінічних підстав для встановлення ОСОБА_1 діагнозу «шизоафективний розлад маніакальний тип» виявлено не було. За описом психічного стану, історії захворювання, випробуваної у наявній медичній документації, результатів того, як вона виходила з хворобливого стану та результатів спостереження за перебігом хвороби ОСОБА_1 в амбулаторних умовах - не виключно, що в період часу з 2003 по 2018 роки у неї мали місце короткотривалі періодичні «афективні розлади настрою» різного ступеня вираженості, що відповідало діагностичним критеріям рубрик «F3» за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду, які добре піддавались лікуванню, не призвели до суттєвих змін її особистості, волі та критики, не здійснили негативного впливу на когнітивні функції, не порушували її соціальної адаптації. На теперішній час, актуальний психічний стан ОСОБА_1 відповідає ознакам повної якісної ремісії, що може бути прирівняне до практичного одужання (Висновок судово-психіатричного експерта №215).

Відповідно до п. 1 Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 р. № 1465 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі Порядок №1465), метою проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів є встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров`я.

Згідно п. 2 вказаного Порядку, обов`язковий попередній психіатричний огляд проводиться перед початком діяльності (влаштуванням на роботу), а обов`язковий періодичний - у процесі діяльності. Періодичність проведення цих психіатричних оглядів визначається переліком медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих.

Як вбачається з п. 5 Порядку №1465 під час проведення обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів враховуються відомості про звернення особи у психоневрологічні заклади за психіатричною допомогою.

Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що у разі виявлення в особи ознак психічного захворювання (розладу), зазначеного у переліку, яке є протипоказанням для виконання окремих видів діяльності, або якщо вона страждала на тяжкий психічний розлад в минулому (не менш як 5 років тому), а також у разі незгоди особи з результатами психіатричного огляду вона повинна пройти додаткове психіатричне обстеження амбулаторне або в умовах стаціонару. Рішення про наявність психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності після додаткового психіатричного обстеження приймається лікарсько-консультативною комісією.

З метою виконання Закону України "Про психіатричну допомогу", Постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1465 "Про затвердження Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих" затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України №12 від 17.01.2002 року Інструкцію про проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів про проведення обов`язкових попередніх та періодичних оглядів (була чинної станом на день виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1 вказаної Інструкції, обов`язкові попередній (перед початком діяльності) та періодичний (у процесі діяльності) психіатричні огляди громадян проводяться з метою встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров`я, для вирішення питання про наявність або відсутність у неї психіатричних протипоказань згідно з Порядком і переліком, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1465 ( 1465-2000-п ) "Про затвердження Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих" (надалі - перелік протипоказань).

В пунктах 2, 3 Інструкції про проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів зазначено, що обов`язкові попередній та періодичний психіатричні огляди

проводяться лікарем-психіатром у психіатричних закладах, закладах охорони здоров`я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі - психоневрологічні заклади), та надають психіатричну допомогу за місцем проживання громадян. Керівники психоневрологічних закладів, які проводять обов`язкові попередній та періодичний психіатричні огляди, організовують роботу центрів, відділень, кабінетів, створюють лікарсько-консультативні комісії (далі - ЛКК), вживають заходів щодо підвищення кваліфікації лікарів-психіатрів, які проводять огляди.

Як вбачається з п. 7 вказаної Інструкції, при проведенні оглядів ураховуються дані про звернення громадянина по психіатричну допомогу до територіальних психоневрологічних закладів за місцем проживання та інших психоневрологічних закладів на підставі медичних документів (картка амбулаторного хворого, диспансерна картка тощо).

Згідно з п. 8 вищезазначеної Інструкції, обов`язкові попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться за програмою Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ) "Оцінний перелік симптомів і глосарій для психічних розладів згідно з Міжнародною класифікацією хвороб" (додаток 1). Обов`язкові попередній та періодичний психіатричні огляди передбачають обов`язкові обсяги обстеження: анкетування щодо можливих скарг та анамнезу психічних розладів, клінічне обстеження (скринер), яке є складовою частиною зазначеної програми, і, у разі потреби, додаткові обстеження згідно з Протоколом обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів (далі - Протокол) (додаток 2).

Відповідно до п. 10 Інструкції про проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, у випадках, коли особа раніше страждала на тяжкий психічний розлад (не менше як 5 років тому), зверталася по психіатричну допомогу з приводу інших психічних розладів або результати обов`язкових обстежень дають підстави підозрювати наявність психічного розладу, а також у разі незгоди особи з результатами психіатричного огляду лікар-психіатр може:

- зробити висновок про відсутність в особи психіатричних протипоказань для проведення видів діяльності, якщо наявні в неї психічні розлади не є протипоказанням для виконання видів діяльності, у зв`язку з якими особа проходить обов`язкові попередній та періодичний психіатричні огляди;

- зробити висновок про нездатність виконувати види діяльності у випадку, коли психічні розлади є протипоказанням для їх виконання;

- призначити додаткове психіатричне обстеження і визначити його обсяги (огляд або обстеження лікарем іншого фаху, психологічне тестування, методи діагностики тощо) та після обстеження направити особу для огляду ЛКК.

Пунктом 11 Інструкції про проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів визначено, що після додаткового психіатричного обстеження особи амбулаторно або в умовах стаціонару рішення про наявність або відсутність психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності приймає ЛКК психоневрологічного закладу з відповідним письмовим висновком у медичній документації та подальшим заповненням Протоколу.

Суд звертає увагу, що вказані дії (зазначені у п. 10 Інструкції) лікар-психіатр може прийняти. У тому числі, на думку суду, і призначення додаткового психіатричного обстеження і визначення його обсягів, а не зобов`язаний це зробити.

В даномувипадку,вважаю,що лікар ОСОБА_6 відповідно довимог Інструкціїпро проведенняобов`язкових попередніхта періодичнихоглядів,затверджених наказомМіністерства охорониздоров`я України№12від 17.01.2002року таПостанови КабінетуМіністрів Українивід 27.09.2000№ 1465"Прозатвердження Порядкупроведення обов`язковихпопередніх таперіодичних психіатричнихоглядів іпереліку медичнихпсихіатричних протипоказаньщодо виконанняокремих видівдіяльності (робіт,професій,служби),що можутьстановити безпосереднюнебезпеку дляособи,яка провадитьцю діяльність,або оточуючих"зробив висновокпро наявністьмедичних протипоказаньу ОСОБА_1 для виконанняпевного видудіяльності (роботазі зброєю),враховуючи попереднінеодноразові фактилікування позивачкиу психіатричній лікарніта наявністьна тойчас діагнозу:«шизоафективний розлад,маніакальний тип»(заостанні 5років передзверненням ОСОБА_1 до лікарні: з 19.05.2017 року по 09.06.2017 року, з 18.08.2018 року по 18.09.2018 року знаходилась на стаціонарному лікуванні).

У подальшому, після отримання незгоди з таким висновком, лікар ОСОБА_6 , на думку суду, помилково направив ОСОБА_1 до лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК), не призначивши останній додаткове психіатричне обстеження.

Вказані комісії (ЛКК) були створені наказом №1/2-Адм. Від 28.02.2020 року директором КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Паталахом Ф.В., а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_9 (стаціонарна); ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (амбулаторна).

Комісія лікарів у складі ЛКК ОСОБА_7 та ОСОБА_6 16.12.2020 року прийняла рішення (висновок) №902, що ОСОБА_1 має діагноз: «шизоафективний розлад, маніакальний тип», і як наслідок: є медичні протипоказання щодо роботи зі зброєю.

Рішення комісії було обґрунтовано медичною документацією відносно ОСОБА_1 про її лікування та діагноз, встановлені у 2017-2018 р.р., а також безпосередньому огляді, проведеному 16.12.2020 року ЛКК.

Факт проведення огляду ОСОБА_1 у складі ЛКК підтверджується також і даними протоколу обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 16.12.2020 року, підписаним лікарями психіатрами: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , копію якого надав представник відповідача.

Водночас, згідно копії вказаного протоколу ОСОБА_1 пройшла анкетування щодо можливих скарг та анамнезу психічних розкладів, однак графи п.2.2. залишилися не заповненими.

Таким чином, на думку суду, хоча лікар-психіатр і помилково не призначив додаткового психіатричного обстеження ОСОБА_1 , проте рішення ЛКК прийнято відповідно до наявної на той час інформації (медичної та безпосередньо огляду) щодо психічного здоров`я позивачки.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №215, не виключно, що в період часу з 2003 по 2018 роки у ОСОБА_1 мали місце короткотривалі періодичні «афективні розлади настрою» різного ступеня вираженості, що відповідало діагностичним критеріям рубрик «F3» за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду, які добре піддавались лікуванню, не призвели до суттєвих змін її особистості, волі та критики, не здійснили негативного впливу на когнітивні функції, не порушували її соціальної адаптації. На теперішній час, актуальний психічний стан ОСОБА_1 відповідає ознакам повної якісної ремісії, що може бути прирівняне до практичного одужання.

Як вбачається з Переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 27.09.2000 року №1465 (чинний станом на момент виникнення правовідносин) загальними медичними психіатричними протипоказаннями для зазначених у цьому переліку видів діяльності, що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить таку діяльність, або оточуючих є хронічні та затяжні психічні розлади (захворювання), що супроводжуються затьмаренням свідомості, порушенням сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті, який позбавляє або істотно обмежує здатність особи адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку. Додаткові медичні психіатричні протипоказання наведено у графі «Додаткові медичні психіатричні протипоказання» цього переліку.

Відповідно до п.4 вказаного Переліку для працівників, які для виконання своїх професійних завдань і обов`язків повинні мати дозвіл на право придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, додатковими медичними психіатричними протипоказаннями є усі форми психічних розладів (у тому числі на стадії ремісії).

Враховуючи, що метою звернення ОСОБА_1 до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, правонаступником якого є КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, є отримання довідки щодо відсутності у неї медичних психіатричних протипоказань до роботи по використанню зброї, та з урахування того, що навіть висновок медичного експерта №215 підтвердив, що у позивачки мали місце психічні розлади (наразі в стадії ремісії), суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Суд відхиляє доводи представника відповідача, що з урахування позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 03.03.2020 року по справі №727/7748/16-ц, довідка ЛКК не може бути скасована, з огляду на таке.

Згідно частини першої статті15, частини першої статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про психіатричну допомогу»виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

У частині першій статті 32 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність осіб, які порушують права, свободи та законні інтереси громадян при наданні їм психіатричної допомоги, можуть бути оскаржені, за вибором цих громадян, до власника психіатричного закладу або власника психоневрологічного закладу для соціального захисту чи спеціального навчання, або уповноваженого ними органу, або до вищестоящих органів (вищестоящих посадових осіб), або безпосередньо до суду.

У постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-2227цс16 вказано, що «положеннями статті 32 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що до власника психіатричного закладу або власника психоневрологічного закладу для соціального захисту чи спеціального навчання, або уповноваженого ними органу, або до вищестоящих органів (вищестоящих посадових осіб), або до суду можуть бути оскаржені саме рішення, дії чи бездіяльність осіб, які порушують права свободи та законні інтереси громадян при наданні їм психіатричної допомоги. Юридичним актом, який може бути оскарженим у судовому порядку, є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий у межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб`єктів. Медична документація таким критеріям не відповідає.Отже, за системним аналізом положень статті 16 ЦК України та статті 32 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа або її представник може оскаржити лише рішення, дії та бездіяльність осіб, які порушили її права на психіатричну допомогу. Інших способів захисту права законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Як зазначає позивачка отримання сертифікату психіатра для проходження медичного огляду їй необхідне для вступу до Збройних сил України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Тобто, право позивачки на військову службу залежить, в тому числі і від стану її здоров`я, а видача відповідачем оспорюваної довідки перешкоджає реалізації їй цього права.

Оцінюючи належність обраного захисту, суд повинен виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права.

Враховуючи, що довідка ЛКК про наявність протипоказань до роботи зі зброєю породжує та змінює права ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку, що позивач обрав належний спосіб захисту.

Керуючись, Законом України «Про психіатричну допомогу, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 року № 1465, Наказом МОЗ України від 17.01.2002 року №12, ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічнийзаклад психоневрологічноїдопомоги тасоціально значущиххвороб» Запорізькоїобласної ради (місцезнаходження:м.Запоріжжя,вул.Оріхівське шосе,буд.10-А,код ЄДРПОУ:05498909)про оскарженнярішення медичногозакладу залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20.12.2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С.Холод